Верховний суд України 13 листопада прийняв рішення у справі колишнього депутата Олександра Шепелева, якого Оболонський районний суд Києва засудив 3 серпня 2022 року до 15 років позбавлення волі. Незважаючи на цей вирок, Шепелев нині вважається таким, що повністю відбув своє покарання.
Колишнього народного депутата звинувачували в державній зраді, роботі на російське ФСБ, серії замовних убивств та фінансових злочинах. Його активна діяльність розквітла в середині 2000-х років. Основне звинувачення, яке висунули Шепелеву, стосувалося розкрадання коштів банку «Родовід» на суму 340 млн грн. Це звинувачення ґрунтувалося на показаннях тимчасового адміністратора банку Сергія Щербини, який санкціонував виділення 300 млн грн за послуги юридичної фірми та 40 млн грн на ремонт орендованої у Шепелева будівлі. Щербина визнав ці свої рішення злочинними та заявив, що прийняв їх під тиском Шепелева, якому, за словами Щербини, тодішня прем'єр-міністр Юлія Тимошенко надала неофіційний статус «куратора». При цьому Шепелев не мав жодних формальних повноважень.
Другим звинуваченням було розкрадання 315 млн коштів рефінансування Національного банку. У цій справі Шепелев проходив разом із колишнім «сімейним» банкіром Павлом Борулько — засновником банків «Національний стандарт», «Володимирський», «Європейський» та інших установ. Усі рішення приймали Борулько та посадові особи банків, однак слідство також вбачало «кураторство» Шепелева. У січні 2013 року у справі Шепелева з'явилося значно серйозніше звинувачення — організація вбивства полковника МВС Єрохіна у 2006 році. Міністр внутрішніх справ Юрій Луценко звинуватив «депутата БЮТ Ш.» у причетності до вбивства Єрохіна, однак офіційно прізвище Шепелева ніхто не назвав, звинувачення не висувалися. У грудні 2010 року відбувся суд над вбивцями Єрохіна. Виконавці отримали строки, однак замовників слідство не встановило. Через два роки після винесення вироку прокуратура заявила, що організатором був Шепелев.
Ще одне звинувачення стосувалося організації вбивства голови Наглядової ради «АвтоКразбанка» Кириченка у 2003 році. Справу контролював особисто прокурор Донецької області Віктор Пшонка. За 10 років Шепелева у зв'язку з цією справою ніхто не згадував. Йому також інкримінували замах на вбивство голови правління банку «Союз» Сергія Дядечко. За версією слідства, замах на Дядечко замовив Шепелев, а прямим виконавцем був Василій Данилов — близький друг і партнер Шепелева, який безпосередньо стріляв з автомата.
Після висунення перших звинувачень Шепелев довгий час переховувався за кордоном. У 2014 році його затримали в Угорщині та екстрадували в Україну. Його арештували, але Шепелев потрапив до лікарні, а звідти втік. У 2015 році Шепелева затримали на території Російської Федерації, яка відмовилася видавати його українській стороні за запитом про екстрадицію. Після цього він знову опинився в Україні. 8 лютого 2018 року колишнього депутата Олександра Шепелева затримали співробітники СБУ в Київській області. Серед іншого у нього вилучили підроблений паспорт громадянина України, а також посвідчення співробітника так званого «МГБ ДНР» на ім'я Миколи Боруха. З того часу він перебував під вартою.
Верховний суд, розглянувши касаційну скаргу засудженого Олександра Шепелева та його захисників Андрія Солдатова й Юрія Татькова, а також касаційну скаргу прокурора Вікторії Оршавської, відмовив у задоволенні скарги прокурору та частково задовольнив скаргу іншої сторони. Постанову суду підписали судді Василій Бородій, Галина Крет та Андрій Чистик. Зокрема, згідно з постановою, змінено вирок Оболонського районного суду Києва від 3 серпня 2022 року та постанову Київського апеляційного суду від 12 грудня 2023 року, що вплинуло на час перебування під вартою.
Суд постановив вважати Олександра Шепелева засудженим за ч. 3 ст. 27, п. 6, 11, 12 ч. 2 ст. 115 КК України (організація замовного вбивства групою осіб з корисливих мотивів) до покарання у вигляді позбавлення волі на строк 15 років з конфіскацією майна, крім житла. Однак на підставі ч. 4 ст. 70 КК суд не має права змінювати покарання, призначене попереднім (першим) вироком за окреме злочинне діяння. Тому за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання (7 років позбавлення волі) за вироком Деснянського районного суду Києва від 7 серпня 2020 року за ч. 1 ст. 369 (пропозиція, обіцянка або надання неправомірної вигоди посадовій особі) та ч. 2 ст. 393 КК України (втеча з місця позбавлення волі або з-під варти, вчинена повторно) Шепелеву було призначено остаточне покарання у вигляді 15 років позбавлення волі з конфіскацією майна, крім житла. При цьому в строк остаточного покарання було враховано покарання, відбуте Шепелевим за вироком Деснянського районного суду Києва від 7 серпня 2020 року, та всі строки, зараховані постановою Касаційного кримінального суду Верховного Суду 6 липня 2023 року у справі № 754/1100/17. Усе це в сукупності дозволило вважати покарання повністю відбутим. Усі інші судові рішення залишені без змін. Постанова Верховного суду є остаточною і не підлягає оскарженню.