Про діяльність міністра оборони держави, яка перебуває у стані війни. Вчора очільник оборонного відомства мав відвідати засідання комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки. Своєю присутністю Андрій Васильович присутніх не потішив – відбув у закордонне відрядження. Було б цікаво почути його пояснення щодо того, як Міноборони дотримується графіку підготовки підзаконних нормативно-правових актів, конче необхідних для виконання державного оборонного замовлення.
У липні попереднього року Верховна Рада ухвалила Закон «Про оборонні закупівлі». Наступного місяця його підписав президент. Відтоді на органи виконавчої влади було покладене завдання – розробити й затвердити кілька десятків підзаконних актів, без яких застосування закону було фактично неможливе. Новий закон набував чинності з 1 січня 2021 року, того ж дня втрачали чинність попередні базові закони – «Про державне оборонне замовлення» й «Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони». Таким чином, старі правила забезпечення українських силовиків (Збройних сил, Національної гвардії, прикордонників, СБУ та інших) відходили в минуле. А нові не могли працювати без ухвалення свіжих підзаконних актів. Йдеться про правила, відповідно до яких захисники держави мають отримувати усе необхідне – від радіостанцій до ракетних комплексів.
Наприкінці року з'ясувалося, що жодна необхідна підзаконка не розроблена. Комітет терміново зібрав представників профільних міністерств і відомств. І вони пообіцяли: все необхідне буде зроблене на початку 2021 року. Наскільки відомо, міністр оборони особисто запевнив Володимира Зеленського, що свою частину нормотворчих зобов'язань Міноборони виконає до 15 лютого.
Третього лютого на засіданні профільного парламентського комітету стало зрозуміло: робота над жодною з шести базових підзаконних актів, розробка яких була покладена на Міноборони, остаточно не завершена. Відповідно до звіту представника Міноборони, жоден документ ще не дійшов навіть до урядового комітету, не кажучи про остаточне затвердження Кабінетом Міністрів. Звісно, було б не зайвим почути пояснення самого міністра з цього приводу. Але він того дня був у Індії. Відвідував виставку Aero India-2021. Що, безумовно, важливо. А ще милувався пам'ятками храму Радги-Крішни. Теж корисно.
З огляду на те, що торік генерал Таран натхненно промовляв про нагальну потребу запровадити в Збройних Силах «нову філософію відносин у військових колективах» і обіцяв посприяти «зміні військової культури», виникає питання: де ж ще надихатися знаннями про філософію й культуру, як не в Індії? От тільки здавалося б, що головним завданням міністерства оборони та його очільника є сумлінне забезпечення армії зброєю, технікою і боєприпасами.
Міністр оборони Андрій Таран у храмі Кришни (ISKCON temple) у Бангалорі. Делегація також відвідала кухню Фонду Акшая Патра, розташовану в приміщенні храму, і ознайомилася з операціями, необхідними для приготування 1,8 мільйона блюд щодня.