Більшості з нас властиво, подібно рибці гуппі, думати лише про теперішній момент, про одну подію, переживати одну емоцію. Насправді це цікаво. І для цього потрібні довгі роки медитації. Але це цікаво для монаха в лісному чи гірському монастирі, але не для людей, захоплених політикою. А ви, шановні читачі, саме такими громадянами й є. І я теж. І для нас важливо навчитися думати одночасно принаймні про дві події. І якось їх зіставляти та намагатися робити висновки. Ну, наприклад, зіставити нинішній героїчний вчинок Володимира Зеленського щодо закриття медведчукових каналів і … постійний відвід військ з лінії розмежування. Або … безлад у системі управління, в армії та спецслужбах. Засилля друзів, однокласників, «кварталівців» у вищих ешелонах влади. Постійні дивні, нелогічні рішення. Постійна брехня. Намір, мотивація — це найважливіше в будь-якій справі. І мотивація Зеленського щодо закриття медведчукових каналів, на жаль, найімовірніше примітивна. Підняти рейтинг, сподобатися Байдену, здобути швидкі оплески, лайки. Але ж це не скасовує тотального хаосу в управлінні.
Не скасовує системної кризи в країні через дикий дилетантизм та відсутність у нинішньої влади будь-якої ідеології, крім піару. Шлях Зеленського насправді надзвичайно важкий і сумний. Це шлях Данка з відомої п'єси Леся Подервянського. «Болото. Входить натовп з Данком. Данко. Іттіть! Голос з натовпу. Та вже мабуть прийшли. Контра. Не пиздіть. Іттіть. Я їбав таку жизнь. Харош, *** ваша мати. Шо поставали? Запопадливий голос з натовпу. Данко! Серце згасне! Справді. Серце в руці Данко починає гаснути. Данко кидає його з розмаху об кочку і затаптує ногами. Потім вирива у себе печінку. Печінка відразу ж починає горіти синім вогнем. (Несамовито реве) Данко і натовп зниккають у напрямку протилежному тому з якого прийшли.» Схоже, правда? Хлопець насправді не знає, куди йти, як йти й навіщо йти. І натовп із 73 відсотків дуже швидко це починає розуміти й гніватися. А Зеленський через кожен крок падає в яму, і щоб прикрити це падіння, починає кричати щось безглузде, щоб цей провал якомога швидше забули. І рухається до наступної ями. Так і історія із закриттям каналів, цілком імовірно, викликана простим бажанням погасити нарощуючийся народний протест у зв'язку з «тарифним геноцидом», повним позором із вакцинацією, вбивством економіки. Сумна доля людини, яка абсолютно не відповідає своїй посаді й не розуміє цього. Тож не поспішайте аплодувати. Наш Данко ще наломає дров. Боюся, що навіть партнери не допоможуть. До речі, послухайте. «Кривавий Пастор» брехати не буде. Станіслав Речинський, «ОРД»