Коли я почав вивчати ситуацію з каналом «ATR», все виглядало дуже типово: два російські аферисти — Ленур Ісламов та його помічник Айдер Муждабаєв — видали себе за українських патріотів і за непрозорою процедурою освоїли 210 млн грн з державного бюджету. А коли Рахункова палата виявила масштабні порушення й їх почали відривати від кормушки (будь-якого іншого на їхньому місці просто посадили б), вони піднесли крик про переслідування та дискримінацію корінного народу. Але після виходу попередньої статті на мене обрушився вал інформації з цікавими подробицями про діяльність цієї парочки. Чого я не очікував — основна інформація надходить від представників кримськотатарського народу, включаючи колишніх і діючих (!) працівників каналу «ATR». События останніх днів остаточно переконали мене, що ситуація дещо складніша. Ця історія не просто про гроші. Йдеться про політичну монополію. Ленур Ісламов фактично узяв у заручники весь кримськотатарський народ. І маніпулює ним у своїх цілях. Ці цілі явно суперечать інтересам України. Більше того — Ісламов відкрито грає проти інтересів кримських татар заради збереження контролю.Спочатку я не розумів, чому кримські татари так активно почали ділитися інформацією? Частина їх залякана або залежна від нього. Це зрозуміло. Але це половина біди. Біда в іншому: тим, хто не згоден з Ісламовим, просто немає куди йти. У них немає способів донести свою позицію. У разі публічної критики їх одразу ж оголосять зрадниками. Навіть якщо вони сто разів праві, ніхто не виступить на їхній захист — така корпоративна етика. А непублічне протистояння з Ісламовим усередині кримськотатарського середовища, за винятком Мустафи Джемілева, не витримає ніхто. Я по-прежнему закликаю всіх, хто сумнівається в моїх висновках, перевірити факти. По-перше, прочитати цікавий звіт Рахункової палати за результатами аудиту каналу «ATR». По-друге, звернутися за коментарем до екс-представника президента Петра Порошенка в АРК Бориса Бабіна, який цей аудит ініціював. Просто перевірте. До речі, я окремо звертаюся до прихильників журналістських стандартів та «медіаспільноти». «Детектор.Медіа», Інститут масової інформації, різні «розслідувачі» тощо. Щось не чути ваших голосів.Чому? Вас не цікавлять висновки Рахункової палати? Впевнений — якби аудит стосувався будь-якого з каналів того ж Медведчука, ви б цитували його цілодобово. Чому тут мовчите? Не хочете сваритися з донорами? Але це ж подвійні стандарти, з якими ви нібито боретеся. У цьому тексті я додам деякі подробиці щодо фінансової сторони. Але особливий акцент слід зробити на тому, що намагаються знищити Ісламов з Муждабаєвим заради своїх цілей. Їхній цинізм просто зашкалює.Що на кону. У четвер, 11 лютого, сталася подія, яка «склала» всю картину: голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров у прямому ефірі каналу «ATR» буквально розпорядив Айдера Муждабаєва. Чубаров прилюдно виховував його як нашкодившого щеня, ледве стримуючи емоції. Я записав окремий ролик з цього приводу, настільки це було яскраво.І що ви думаєте? Буквально через годину після цієї розправи Муждабаєв ніби підмінили. Замість звичайного потоку образ на адресу чиновників він почав міркувати …про відсутність «культури принесення вибачень». Наступні кроки гранично ясні — через пару днів Муждабаєв почне просити прощення, говорити, що не впорався з емоціями тощо. А Ісламов розповість, що «заради інтересів народу й заради глядачів у Криму» погодиться брати участь у ненависному конкурсі для отримання фінансування. Хлопці заграли й тепер шукатимуть шляхи відступу. Ви побачите. Ще на минулому тижні я помітив щось дивне: канал «ATR» кричить, що він єдиний «голос кримських татар». Але при цьому ні Меджліс, ні лідери народу якось не поспішають гірою ставати на його захист. Хоча всі знають, як татари вміють захищати своїх.Це ж дивно, чи не так? Як з'ясувалося, нічого дивного немає. Дивимося на хронологію. Ще в п'ятницю, 29 січня, канал «ATR» випускає компліментарні сюжети про Мінреінтеграції Олексія Резнікова, тому що міністерство розробило план розвитку кримськотатарської мови. Але вже в понеділок, 1 лютого, Резніков раптово перетворюється на расиста, колаборанта й зрадника, а його міністерство — на купку бездарних невмілих, яких Муждабаєв порівнює з тваринами. До вечора 11 лютого продовжується цей шабаш, а потім у ефір виходить Чубаров. Він буквально кричить, що не треба зривати якийсь процес, і говорить шокованому Муждабаєву, що того ж дня раніше зустрічався з працівниками Мінреінтеграції з робочих питань… Чубаров з'явився в ефірі вимушено, щоб врятувати ситуацію. Після виходу першої статті на тему «ATR» джерела в Офісі Президента повідомили мені, що ОП у певному замішанні. У найближчий час очікується дуже сильне рішення в інтересах кримських татар. Його суть я обіцяв не розкривати, але воно має з'явитися або в самому кінці наступного тижня, або через тиждень.Співрозмовник в ОП сказав, що це рішення рухав Резніков, але тепер незрозуміло, що з усім цим робити. Пряма мова: «Якщо Резніков не захоче далі з цим возитися, його зрозуміють. Але там було бачення й план. Тепер неясно, хто все це реалізуватиме. Скоріше за все, поки відкладемо». У Резнікова говорити на цю тему відмовилися. Також, як заявив у ефірі Чубаров, на розгляд Кабміну в березні має бути винесена концепція розвитку кримськотатарської мови, яку Мінреінтеграції розробляє разом з Меджлісом. Якщо відкинути інформаційну шелуху, то картина гранично ясна: Муждабаєву доручено заблокувати всі телодвижіння в інтересах кримських татар, які не контролює Ісламов. Тому що успіхи когось іншого підривають його монополію й позбавляють можливості монетизувати тему «держава не допомагає кримським татарам». Ісламов недаремно почав свою істеричну кампанію 1 лютого — за три тижні до Дня опору окупації Криму. Тут чисто медійна логіка. Він напевно знає про всі готуючиеся рішення.Задум абсолютно прозорий: розкрутити скандал до певного моменту до потрібного градуса, щоб зірвати автономні процеси й поставити Зеленського в незручне становище перед знаковою датою, коли він знову буде вимушений пообіцяти гроші Ісламову. Муждабаєв істерив десять днів. Причому нагнітання йшло в такому дусі: влада закриє «ATR», потім нібито розпустить Меджліс, потім нібито даст воду в Крим, а потім нібито відмовиться від Криму! Він договорився до того, що почав у прямому ефірі обговорювати з Ескендером Бариєвим, керівником Кримськотатарського ресурсного центру, наскільки працівники Резнікова схожі на козлів (ми точно хочемо це фінансувати з державного бюджету?). 11 лютого він пішов далі — почав відкрито дискредитувати стратегію щодо мови, яку Чубаров обговорює з Мінреінтеграції. Але що найважливіше — у четвер вранці була оприлюднена резолюція Європарламенту, в яку за ініціативою Ісламова вставили заклик до України внести зміни в Конституцію й створити в Криму кримськотатарську автономію. Муждабаєв почав нести відверту чушь про те, що поки Україна не виконає «вимогу» (!)ЄС щодо автономії, європейська інтеграція буде заблокована. Уявляєте масштаб цього бреду? «Голос кримських татар» просуває брехливий тезис, що через татарське питання Україна не зможе зближатися з ЄС. Кращого способу налаштувати владу й простих українців проти кримських татар просто не існує. Завдяки Муждабаєву у всіх корупціонерів та «реформаторів» тепер є дуже зручний образ ворога для канальзування невдоволення.Що в підсумку? Ісламов з Муждабаєвим підвісили трек в ОП, підвісили трек у Кабміні, вбили клин у відносини Меджлісу з владою й підставили кримських татар. Чубаров досвідчений політик й відмінно це зрозумів. Погодьтеся, є привід ворватися в ефір й влаштувати рознос. Боюся тільки, що публічної критики недостатньо для нормалізації відносин з тим же Резніковим. Занадто багато особистих випадів зробив Муждабаєв за наказом Ісламова. Думаю, його якийсь час ще тримуватимуть на каналі, а потім позбудуться через токсичність. Але Муждабаєв не повинен просто уїхати в умовну Литву. Разом з Ісламовим він повинен сісти за махінації з бюджетними грошима.«ATR» як прокладка. Повернімося до того, що приватна компанія «Атлант-СВ», якою володіє Ленур Ісламов, отримала з державного бюджету як пряму державну допомогу 210 млн грн. Завдяки тому, що бюджетні проводки тепер публічні, також відомо, що у 2020 році Ісламов не тільки отримав 50 млн грн. безпосередньо від Мінкультури, але й 1 млн грн. гранту інституціональної підтримки від Українського культурного фонду (це також бюджетні гроші).Однак зосередимося на 123,4 млн, які були отримані у 2016–2018 рр. й потрапили під аудит Рахункової палати. Я хочу, щоб цю частину показали екс-прем'єру Володимиру Гройсману, який необачно вписався за Ісламова. З проводок видно, що левову частку бюджетних коштів, які отримувала приватна компанія ТОВ «Атлант-СВ» (код ЄДРПОУ 20728100), вона перераховувала іншій приватній компанії ТОВ «К'артбаба Продакшн» (код ЄДРПОУ 38922928). Зараз бенефіціаром цієї компанії значиться Абієва Аліме Юнусівна, а директором — Сейтрасулова Севіля Рідванівна. Але я вас не здивую, якщо скажу, що до 22 серпня 2018 р. кінцевим бенефіціарним власником був … правильно — Ленур Ісламов. Ісламов отримував пряме фінансування з бюджету на одну свою компанію й сливав більшість грошей на іншу свою компанію. І як показав аудит Рахункової палати, звітності щодо використання коштів немає. Якщо забити коди ЄДРПОУ зазначених компаній у будь-який із сервісів, який відстежує бюджетні гроші, можна побачити всі платежі. Тобто це саме бюджетні гроші, які треба витрачати відповідно до закону.З результатів аудиту Рахункової палати випливає, що у 2016–2018 рр. компанія «Атлант-СВ» витратила 73,3 млн грн на «закупівлю об'єктів авторського права». У 2016 р. це було 3 млн, у 2017 р. — 28,1 млн, у 2018 р. — 42,2 млн. Це означає, що до 2018 р. канал «ATR» повністю перетворився на прокладку, оскільки 85% усіх бюджетних коштів було спрямовано на закупівлю контенту в як би сторонній організації. Так продовжується й досі.Зафіксуємо: канал «ATR» формально сам майже нічого не виробляє, це ширма! Бюджет фінансує прокладку. Усі західні структури, які вступилися за канал, мають бути проінформовані, що вони захищають фірму-прокладку. Важливо те, що в зазначений період 68,8 млн бюджетних гривень (55% усього отриманого від держави фінансування) були спрямовані на закупівлю контенту й послуг у ТОВ «К'артбаба Продакшн». Тобто за три роки Ісламов сам у себе закупив контенту приблизно на 2,5 млн дол. США. Причому аудитори встановили відсутність обліку об'єктів авторського права, які нібито закуповувалися. Також Ісламов відмовився показувати оригінали документів з розрахунками, сказавши, що ціна закупівель — це комерційна таємниця!!!Уявляєте, як чудово? Розраховуєшся сам із собою бюджетними грошима, й нікому не говориш, за що й за якою ціною. Хоча деякі цифри все ж є. У 2017 р. Ісламов купив сам у себе 13 графічних зображень і 10 логотипів за 835 тис. грн. Копійки! У 2016 р. Ісламов заплатив сам собі 2 млн бюджетних гривень за субарену телевізійного обладнання. Ще 5 млн грн у 2016–2018 рр. було заплачено за оренду приміщення ФОПу. Причому аудит встановив, що вартість оренди завищена в 12 разів. На цьому тлі абсолютною дрібницею виглядає те, що «Атлант-СВ» купив за бюджетні гроші й передав стороннім особам апаратуру на 1,5 млн грн. А ця особа розчинилася в тумані — аудит нібито закупленої техніки не виявив. Чому Ісламов сливав гроші на другу свою компанію, зрозуміло — саме з неї вони переводилися в готівку, саме при виводі формувалася маржа. Хочу підкреслити. Це нормальна схема, всі її використовують. І якби йшлося про приватні гроші — взагалі не було б ніяких питань.Але гроші-то бюджетні й отримані як пряма допомога без конкурсу! Тому «Атлант-СВ» повинен був здійснювати публічні закупівлі. Але як мінімум у 2016–2018 рр. ніяких тендерів не було, це зафіксовано аудитом. Як мінімум щодо 124,3 млн є порушення. Як тепер виправдовується Ісламов? Намагається переконати всіх, що в аудиті Рахункової палати йдеться про дрібні придирки. Типу встановили не той кондиціонер, вкрутили не ту лампочку тощо. Про 2,5 млн дол. він мовчить. При цьому він так звик зловживати бюджетними грошима, що не стежить за мовою. Просто вдумайтеся в те, що написано нижче. Ісламов загрожує, що у разі відсутності грошей він «буде вимушений» закрити дитячий супутниковий телеканал «Ляле» («Тюльпан»), власником якого також є. У каналу нібито великі борги.Вот тільки незрозуміло — як бюджетні гроші мають допомогти каналу «Ляле»? Це приблизно те саме, якби Ахметов отримав бюджетні гроші на канал «Україна», а потім заявив, що закриє канал «Футбол». Канал «Ляле» — це окреме юридичне лице (код ЄДРПОУ 38499551). Він має свою ліцензію (можете перевірити в реєстрі мовників на сайті Нацради), мовить російською й кримськотатарською мовами. Ні про яку допомогу каналу «Ляле» мова ніколи не йшла. Тобто бюджетні гроші цьому каналу надходити не повинні в принципі, це протизаконно. Але раз Ісламов пов'язує бюджетне фінансування й канал «Ляле», значить, він сам особисто підтверджує — з каналу «ATR» виводяться гроші! Це явка з повинною. Якщо за бюджетні гроші утримуються два канали й ще радіо «Мейдан» — це 100% цільове використання бюджетних коштів. Виходить, що канал «ATR» повинен бути прибутковим, якщо витрачатиме держпомощь за призначенням. І повинен працювати набагато краще. І плач Муждабаєва про те, що «у нас тепер порожня редакція новин» не повинен нікого обманювати.Наслідки. Як я вже писав на Фейсбуці, до компетентних органів спрямовано низку запитів з метою розібратися з усіма цими хитросплетіннями.І Муждабаєв з Ісламовим повинні ставитися до цього серйозно. Особливо до висновків антимонопольного комітету. Але доля цих аферистів не така важлива, як доля каналів. Кримськотатарський канал для мовлення на Крим потрібен. Дитячий кримськотатарський канал потрібен тим більше (хоча він краще б виглядав, якби мовив й українською мовою, а не тільки російською). Права корінного народу мають бути реалізовані. Тільки незрозуміло — де записано право корінного народу на цільове використання бюджетних коштів? До речі, й Муждабаєв, й Ісламов, й молоді ведучі в студії постійно плутаються в показаннях.Йдеться про канал корінного народу? Або «ATR» — це інформаційна зброя? Відповідь «й те, й те» не підходить. Тому що принципово різні критерії оцінки. Головний критерій оцінки зброї — ефективність. Охоплення, проникнення. З цієї точки зору канал «ATR» — точно не зброя, тому що його аудиторія — як у посередньої блогерки, а якість інформаційного контенту всі можуть оцінити самостійно. Також його вкрай складно назвати каналом корінного народу. На материковій частині України проживає близько 25 тис. кримських татар, якщо не більше. У Криму — понад 300 тис. При цьому аудиторія каналу обчислюється лише сотнями переглядів. Хоча мають бути мінімум десятки тисяч. Кількість донорів на Patreon станом на зараз не дотягує до 50. За два тижні істеричного марафону канал декларує, що зібрав 3,5 тис. дол. США. Погодьтеся — це говорить про що завгодно, тільки не про масову підтримку народу, який нібито боїться втратити свій «голос». Тому що це не голос народу — це голос Ісламова. Ісламов боїться, тут сумнівів немає.Знаєте, до чого приведе весь цей фарс? Ісламов ж лукавить, коли говорить, що «це єдиний кримськотатарський канал у світі». Це явна брехня. Окупанти створили в Криму кримськотатарський канал «Міллет». На YouTube у нього показники менші, ніж у «ATR», але ж він мовить у ефірі й кабелі. Тобто його охоплення значно більше. Росія вже використовує цей аргумент, і він зрозумілий міжнародним спостерігачам. Більше того. Якщо на YouTube пошукати ресурси кримських татар, ви без труду знайдете негромадський ресурс, який базується в Криму й випереджає «ATR» за масштабами аудиторії. Ісламов продає всім казку про монополію, про вплив на народ. Але ж це не так. Це небезпечна ілюзія. Якщо ти ведеш війну за повернення Криму, не можна спиратися на ілюзії, тільки на факти. Через махінації Ісламова й потоки свідомості Муждабаєва канал втрачає аудиторію там, де вона потрібна — на окупованому Росією півострові. Тому, визначаючи подальшу стратегію щодо каналу, влада повинна підійти системно. Просто дати менше чи більше грошей — не вихід. Мають бути дуже чіткі цілі, прозорість і контроль.Що стосується самих фігурантів — поступово ми дійдемо й до їхньої роботи поза каналом. Я не хочу поки міркувати, хто більше Ісламова зацікавлений у зриві конструктивної роботи між владою й кримськими татарами. І в чиїх інтересах він насправді діє. Але тут явно просвічується фронт роботи вже не для фінансистів, а для СБУ. Правда, Айдер Муждабаєв?
Як Ленур Ісламов узяв у заручники кримськотатарський народ
Бізнес та корпоративні схеми · Держзакупівлі та тендери · Місцева влада · Освіта · Правоохоронні органи · Статки та декларації · Суди та судова система