У березні цього року відбудеться XVIII черговий з'їзд суддів України, на якому буде обрано декількох нових членів до складу Вищої ради правосуддя. Делегати з'їзду повинні обрати до цього контролюючого органу інституту судочинства України найкращих професіоналів, для яких честь та сумління — основа життя і діяльності. Однак серед кандидатів на вакансії з'явилися й такі, чия кандидатура викликає серйозні питання. Зокрема, це Володимир Іванович Бутенко. Його посадове лихварство та кришування корупціонерів набули такого розголосу, що про це знають усі. За часів праці в ВККСУ його підлабузництво та слухняність до «вовчої зграї» з ОАСК неодноразово фіксувалися НАБУ.
За інформацією слідчих органів, Бутенко був присутнім на багатьох заходах, де Павло Вовк зі своїми підлеглими вирішував, як вплинути на кадровий склад Вищої ради правосуддя та Вищої кваліфікаційної комісії суддів, як уникнути переатестації та звільнення, як сфабрикувати судові рішення в інтересах потрібних людей в обмін на «спонсорство» і які справи потрібно ініціювати з метою здійснення впливу на державу. Йдеться, зокрема, про день народження заступника голови Окружного адміністративного суду Києва Євгена Аблова. Інформація про цей розважально-діловий захід потрапила до ЗМІ і викликала жорсткі зауваження. Члени ВККС не можуть відвідувати спільні вечірки з суддями, професійність і доброчесність яких незабаром будуть оцінювати. Крім того, саме в той час ОАСК розглядав кілька позовів, поданих проти членів ВККСУ, у яких ставало питання щодо законності їхнього перебування на посадах. Це явний конфлікт інтересів.
Бутенко не посідає якесь важливе місце в ієрархії «вовчої зграї» з ОАСК, але є багато свідчень на користь того, що впродовж тривалого часу він виконував її доручення, захищав «потрібних» людей від невдалої переатестації та подальшого звільнення, просував у судді тих, хто був готовий йому «посівати», і паралельно займався відсівом небажаних суддів різних гілок судочинства. Така діяльність була дуже прибутковою. Окрім відмазування від відповідальності суддівських корупціонерів, пан Бутенко охоче брався за справи інших злодіїв. Допомога, звичайно, була не задарма.
Передусім, приходить на думку гучний скандал навколо справи черкаського землеміра Гамана. У 2014 році очільника Держземагенства в Черкаській області П.І. Гамана затримали співробітники СБУ на передачі частини хабаря у розмірі 57000 доларів США, який місцевий фермер повинен був сплатити за дозвіл на оренду сільгоспземель. За матеріалами слідства, Гаман вимагав майже вдвічі більше.
Справи Гамана були кепські. Незважаючи на махінації зі звільненням з посади заднім числом, йому загрожувало до восьми років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, здебільшого награбованого за роки чиновницької кар'єри. Але до справи завзято взявся пан Бутенко, і сталося диво. Українські суди, незважаючи на залізні докази і несамовиту боротьбу Черкаської прокуратури за покарання злочинця, один за одним стали виправдовувати корупціонера. За чутками, ця прихильність суддівського високопосадовця з ВККСУ обійшлася Гаману в 200000 доларів США. Так вони й домовились.
Згодом пан Бутенко отримав гачок впливу й на черкаську прокуратуру. Не на керівника, а на безпосереднього виконавця — пані Остапенко Ю.А. Вона мріяла поміняти посаду простого прокурора на суддівське крісло. Вона почала збирати документи і проходити необхідні процедури, зокрема конкурсну процедуру до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.
А тут така нагода: сам дійсний член ВККСУ опікується справою підсудного Гамана. До того ж виявилося, що пані Остапенко не потрібно робити нічого складного, лише трохи саботажу в суді. Ну ще папірці якісь загубити, клопотання чи скаргу вчасно не подати. За руку не вхопиш, звинуватити за такі дії складно. А за це пан Бутенко гарантує допомогу в призначенні суддею, покровительство в майбутньому і багато коштовних судових процесів. Як сам Володимир Іванович Бутенко сформулював своє кредо перед поданням документів на посаду члена Вищої ради правосуддя України: «людям треба допомагати».
До того ж пан Бутенко інколи свої обіцянки виконує. Колишній суддя Черкаського апеляційного суду Іваненко І.В., який у 2017 році брав участь у виправдуванні Гамана, згодом став суддею кримінальної палати Верховного Суду. Однак компетентні люди стверджують, що зазвичай пан Бутенко частіше обіцяє, ніж виконує. Точніше — обіцяє, бере гроші чи на заміну ще якісь зобов'язання, а потім взагалі нічого не робить, вичікує. Якщо справа сама пройде, то й гроші собі забирає, та ще й винного собі ж має. Якщо ні — бідкується, на обставини скаржиться, але гроші все одне не віддає. Мовляв, зустрічі та перемовини — самі по собі речі коштовні. Такий собі прибуток лихваря на посадовий капітал.
А коли посади нема, то й не до жартів. Пенсіонерів від суддівства клієнти-казнокради не дуже вшановують. От і рветься лихвар від правосуддя Бутенко до складу Вищої ради правосуддя. Це ж який посадовий капітал, а яку ж лихву він встановить! Те, що треба буде ще й «відробити» на посаді на користь власних лобістів, його нітрохи не бентежить, бо теж не задарма.
Гаман, якого в минулому році вдруге виправдали судді Черкаського апеляційного суду Поєдинок І.А., Ятченко М.О. і Соломка І.А., знову молить допомогти, бо прокуратура подала нову касаційну скаргу. І тепер вона потрапила на розгляд до Антикорупційної палати Верховного Суду, а судді там завзяті. От і як пенсіонеру з ними домовлятися? А гроші, за те щоб його відмазали від тюрми, Гаман дає великі. От якби його обрали до складу Вищої ради правосуддя, то тоді він би вже розгулявся. І Гамана доїти можна, і суддів Верховного Суду на авторитеті розвести чи кинути.
От такі серед кандидатів до складу Вищої ради правосуддя є персонажі. Тим, що саме вони завдяки корупції опиняться на високих посадах, обурюється не лише українська громадськість, але й спостерігачі з ЄС. За інформацією з інформованих джерел, «зашкварні» кандидати до ВРП розізлили європейців «до нестями». Така реакція зрозуміла: нещодавно західні партнери спільними зусиллями розігнали корумповану та прогнилу Вищу кваліфікаційну комісію суддів, а тут таргани з неї лізуть до Вищої ради правосуддя.
Можливо, тому Європейський Союз рекомендує відкласти обрання нових членів ВРП до прийняття комплексної реформи цього закладу. Як заявив посол ЄС в Україні Матті Маасікас у коментарі «Судово-юридичній газеті»: «Призначення членів ВРП за старими процедурами суперечило б духу важливої реформи, яку взяла на себе українська влада. Тому ми рекомендуємо відкласти призначення членів ВРП доти, доки не буде створено нову нормативно-правову базу, включно з Етичною комісією».
Для таких діячів як Володимир Бутенко Етична комісія — це як ладан для чорта. Вони й їхні покровителі докладуть всіх зусиль, щоб реформа українського судочинства вже в котре зазнала поразки. Таким лихварям від правосуддя не місце в оновленому, реформованому суддівському середовищі, тим паче у контролюючих органах правосуддя України. Нацарювалися вже вони!