Нинішній голова АРМА Віталій Сигидин причетний до створення другої частини скандальних «плівок Гончарука» — слідство

Печерський районний суд Києва продовжив до шести місяців (до 23 липня 2021 року) період досудового розслідування у кримінальному провадженні щодо прихованого аудіозапису службової наради, яка відбулася 27 вересня 2019 року в приміщенні Кабінету міністрів України під керівництвом тодішнього прем'єр-міністра Олексія Гончарука. Провадження розглядається як втручання зловмисників у діяльність державного діяча (ч.2 ст.344 КК України). Рішення, оприлюднене 2 лютого 2021 року, ухвалив слідчий суддя Сергій Вовк. З його змісту випливає, що київське теруправління Державного бюро розслідувань продовжує вивчати інцидент з появою та подальшою публікацією так званих «плівок Гончарука», які були оприлюднені в мережі Інтернет на початку 2020 року. Тоді громадськість дізналася про серію розмов нібито прем'єр-міністра Олексія Гончарука. Слідчі ДБР встановили, що відповідні записи Гончарук озвучував у службовому кабінеті «залі переговорів» на 6 поверсі адміністративної будівлі Кабміну по вулиці Грушевського в Києві під час наради, яка тривала з 19 години вечора близько двох годин.У цій нараді брали участь міністр енергетики та захисту довкілля Олексій Оржель, міністр розвитку громад і території Альона Бабак, міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства Тимофій Милованов, заступник міністра фінансів Василь Шкураков, голова правління НАК «Нафтогаз України» Андрій Коболєв, керівник газового департаменту «Нафтогазу» Андрій Фаворов, начальник управління менеджменту активів Національного агентства з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (АРМА) Віталій Різник та начальник відділу моніторингу ефективності менеджменту активів АРМА Віталій Сигидин, який нині обіймає посаду голови АРМА. Під час наради обговорювалися питання готовності України до опалювального сезону 2019/2020 (зокрема наслідки можливого припинення транспортування природного газу через територію України та укладення нового контракту між НАК «Нафтогаз України» та російським «Газпромом»), окремі аспекти діяльності АРМА, управління державними ТЕЦ, які знаходяться в його віданні, питання співпраці держави з Міжнародним валютним фондом у контексті питань оплати за газ та інші питання.На цей захід не були запрошені представники ЗМІ та інші сторонні особи «задля унеможливлення афішування інформації, розповсюдження якої могло б нанести непоправної шкоди інтересам держави, у тому числі у сфері енергетичної безпеки». Однак, як з'ясувало слідство, під час наради Віталій Сигидин без будь-якого попередження присутніх «з особистих мотивів», а також виконуючи прохання свого колишнього керівника — екс-голови АРМА Антона Янчука, здійснив прихований звукозапис зустрічі. У ДБР вважають, що його було здійснено за допомогою смарт-годинника Apple Watch, цей запис Сигидин надалі зберіг на диктофон свого iPhone. Невдовзі після завершення наради в Кабміні Віталій Михайлович передав копію «плівок» тодішньому начальнику юридичного управління АРМА Андрію Потьомкіну «для прослуховування, аналізу та висловлення своєї думки з приводу її проведення». Крім цього, запис наради набув розповсюдження серед інших працівників Нацагентства — голови АРМА Антона Янчука, його заступника та співробітників Управління менеджменту активів установи.Згідно версії слідства, саме ці особи надалі виготовили стенограму розмови учасників наради на Грушевського з ідентифікацією осіб, які приймали в ній участь. А в подальшому виклали частину аудіозписів наради на сторінках «Інформаційного порталу «Стопкор» «з метою здійснення незаконного впливу на прем'єр-міністра України, членів уряду та інших осіб… з метою перешкодити виконанню ними службових обов'язків, а також домогтися прийняття незаконних рішень». У січні 2020 року в Україні вибухнув так званий «Гончарукгейт». Тоді на одному з новостворених YouTube-каналів з'явилося кілька записів осіб з голосами людей, схожими на прем'єр-міністра Олексія Гончарука, заступницю голови НБУ Катерину Рожкову, міністра фінансів Оксану Маркарову та інших. У цих розмовах, що начебто відбувалися 16 грудня 2019 року, очільник уряду стверджував про «примітивні» уявлення президента Володимира Зеленського в економіці, а себе називав «профаном в економіці». Після оприлюднення цих «одкровень» Гончарук написав заяву про відставку, але голова держави вирішив надати очільнику уряду «другий шанс».Невдовзі після цього видання «Стопкор» оприлюднило ще одну «порцію» записів, які було здійснено під час нарад під керівництвом прем'єр-міністра. Медійники стверджували — нові «плівки Гончарука», присвячені обговоренню нібито планам урядовців «забезпечити мільярдні надприбутки «Нафтогазу» коштом українських міст і сіл», «стопкорівці» отримали в розсилці для ЗМІ від невідомого адресата. У подальшому обставинами здійснення прихованих записів службових нарад Олексія Гончарука як вересня, так і грудня 2019 року зацікавилися правоохоронці. У лютому 2020 року працівники Служби безпеки України здійснили обшук в приміщенні телеканалу «1+1» — вважалося, що саме журналісти цього телеканалу можуть бути причетними до монтажу «грудневих» плівок Гончарука. Що ж стосується обставин появи в медіапросторі другої серії записів нарад за участю прем'єр-міністра, то увага слідчих ДБР у з'ясуванні джерела витоку інформації здебільшого зосередилася на колишніх та діючих працівниках АРМА.