Арабські війни в Запоріжжі – передел «живого ринку» завершився вбивством

Жертвою боротьби за людський товар став викладач запорізького вишу. Його прямий конкурент перебуває за ґратами, але незабаром вийде, щоб підпорядкувати собі «чорну тему». Його спільник — самозванець, який назвав себе «дивом», стверджує, що отримав благословення на злочинний промисел в Офісі президента. Одним із найприбутковіших незаконних бізнесів у країні загалом і в Запоріжжі зокрема вважається, поряд із наркоторгівлею та проституцією, торгівля студентами з країн Африки, Південної Азії та Близького Сходу. Як і в будь-якому багатомільйонному бізнесі з кримінальним підтекстом, сфери впливу тут регулярно переділяються, деякі з яких трагічно завершуються для програвшої сторони. В Запоріжжі результатом таких «розборок» стала смерть одного з лідерів цього кримінального течення. Матеріал прагне допомогти правоохоронцям, які часто самі обирають сторону криміналу за «відкати», не замовчати цю справу, тому викладе детально й обстійно, яким чином бандитське Запоріжжя «харчується» за рахунок іноземців. «Рушіями» цієї схеми зазвичай є вихідці з таких країн, як Туніс, Марокко, Індія, Пакистан, Ліван, Сирія.Оселившись в Україні, вони налагоджують зв'язки з батьківщиною та сусідніми країнами, щоб організувати живий коридор іноземців, які приїжджають на навчання. В Запоріжжі кураторами цієї схеми стали конкуренти – вихідець з Тунісу Зієт Жиндубі та професор Запорізького інженерного навчально-наукового інституту Луай Файсал Муц. За даними інсайдерів у органах, кожен іноземець, який потрапляв до Запоріжжя, одразу ж передавав куратору в особі Жиндубі або Муца від 2000 до 5000 доларів США. У цю суму оцінювалися подання документів до вишу з подальшим позитивним рішенням про зарахування іноземного студента, підготовка угод і дозвільних документів у органах міграції та інші папери. Після переїзду іноземця до Запоріжжя куратори буквально не спускалися зі своїх «дійних корів» — студенти платили їм за вирішення побутових проблем, знайомство з дівчатами, здачу сесії та так далі й тому подібне. Деякі проблеми створювалися штучно з подальшим виставленням таксі за позитивне вирішення. Так, на іноземців могли напасти місцеві «бики», могли інсценізувати ДТП або звинуватити їх у якомусь злочині – зґвалтуванні, наприклад.Деякий час конкуренти в бізнесі Жиндубі та Муц зберігали паритет у справах, поки тунісський «мафіозі» не познайомився через земляків-іноземців, які займаються виробництвом тютюну та оптовою торгівлею, з їхнім компаньйоном Вемиром Давитяном. Як повідомляли ЗМІ, Давитян забезпечував тютюнникам «дах» і прикриття у всіх держустановах, і називав себе «дивом» за область від Офісу президента, дніпропетровського клану та криміналітету. Жиндубі, бажаючи потіснити давнього конкурента, заручившись підтримкою Давитяна, вирішив будь-що розширити сфери свого впливу й звернувся до представників спецслужб із неоднозначною пропозицією. Отримавши відмову, Жиндубі, порадившись з Давитяном, вирішив проучити непокірного правоохоронця й підкинути йому наркотики, щоб дискредитувати службу та офіцера особисто. Наприкінці лютого Жиндубі був затриманий Внутрішньою безпекою УСБУ під час передачі метамфетаміну в особливо крупному розмірі людині, яка, згідно з домовленістю з тунісцем, мала підкинути речовину працівнику силового відомства.Сьогодні родичі Жиндубі, досить впливові на своїй батьківщині, вимагають від Вемира Давитяна добитися звільнення затриманого з СІЗО. Однак впливу для цього в нього явно не вистачає. Жиндубі опинився в центрі уваги силовиків задовго до спроби підкинути наркотики правоохоронцю. Причиною цьому стало зникнення в листопаді 2020 року Луая Файсала Муца. Згідно зі звітами, тунісець вийшов з дому, сів у «Тойоту», що під'їхала, і зник. Пізніше з'явилася версія, що автомобіль, на якому уїхав Муц, належить людині з оточення Жиндубі. Викрадення Муца сталося незабаром після знайомства з Давитяном, який невтомно малював Жиндубі багате майбутнє після злиття їх у тандем на ринку «живого товара», яким виявилися іноземці. У минулу суботу, 20 березня, тіло Муца в одному білизні виявили в Запорізькому районі. Його труп був закопаний у лісосмузі в районі села Володимирське. Судячи з усього, викраденого професора тримали в нелюдських умовах, і або він помер від переохолодження, або його серце не витримало катувань.