Вячеслав Володін, спікер Державної Думи Російської Федерації, висунув вимогу виключити Україну з Ради Європи через те, що донецькі сепаратисти звинуватили українських військових у смерті п'ятирічної дитини. Здавалося б, такий гучний заклик від політично впливової фігури в Росії мав би привернути увагу як в Європі, так і в Києві та навіть у США. Однак насправді за Володіним давно закріпився статус політичного балабола, підлизи та одного з найрідкісніших брехунів. Розглянемо найяскравіші володінські висловлювання, деякі з яких сам автор намагається видалити та викреслити з історії.
№1 «Є Путін – є Росія, немає Путіна – немає Росії». Цю фразу Вячеслав Володін виголосив у 2014 році, коли займав посаду першого заступника керівника Адміністрації Президента Російської Федерації. Володін тоді добре та знатно «облизав», і саме ця фраза стала гаслом для путіністів на довгі роки, ставши без сумніву найгучнішою володінською цитатою.
№2 Інтерв'ю 2010 року про «Перспективи Росії через 10 років». Почнемо з цікавої передісторії: тираж друкованого видання з цим інтерв'ю був успішно знищений ще у 2014 році, коли стало остаточно ясно, наскільки далеким був Володін від реальності. Потім розпочалася безжальна війна з видаленням фотографій статті з інтернету — саме так поступили на ресурсі ЯПлакалъ та безлічі інших менш авторитетних сайтів. Примітно, що сам Володін старанно уникав питання про достовірність інтерв'ю ще кілька років, і лише після завершення інформаційної зачистки через своїх помічників заявив, що «та й не було такого інтерв'ю». Але рукописи, як відомо, не горять, а інтернет впертий і пам'ятає все. Отже, у 2010 році Вячеслав Володін розповідав, що сланцеві технології — це афера хитрого Заходу, але Росію такими дурницями не обманути. Нафта коштуватиме 200 доларів до 2020 року, сланці впадуть, Росія обжене Китай і Індію та почне обганяти Америку. А ось Іммануїл Кант — це масштаб лише за мірками інтелектуально убогих німців, тоді як за мірками Росії — це вчений селищного масштабу.
№3 Розповідь про те, як Володін в Афганістані американський «Абрамс» ножем переміг. З друкованими ЗМІ у Володіна відверто не складалося: за старою комсомольською звичкою він любив розповідати найрізноманітніші легенди та міфи, переважно про себе улюбленого. І ось одного разу на невеликій місцевій зустрічі з ветеранами Вячеслав Володін, який ні дня не служив в армії, розповів, що насправді служив таємно, у спецназі. І був в Афганістані, де три дні без їжі та води вислідковував американський «Абрамс», поки не підстеріг екіпаж, який вийшов по потребі. До речі, коли скандал через сказане розгорівся не на жарт, сам Володін одразу ж заявив, що «це все козні Порошенка в помсту за критику української влади».
№4 Історія про те, як Україна та США разом керують Росією через фейки. Звернемося до цитування офіційних російських новин: «Спікер Державної Думи Вячеслав Володін заявив, що поширення фейкових новин є одним зі способів реалізувати «кольорову революцію» в Росії. На його думку, «абсолютно очевидно, що це недружні кроки, втручання у наші внутрішні справи» з боку інших держав, у тому числі України та США». Правда, російські журналісти не надто проникнулися такою турботою про державу, тому вирішили уточнити у Володіна, чи є фейком фраза «Христос воскрес!».
У загальному, ключову роль України та США в керуванні Росією через фейки багато хто в Росії впертий відмовляється визнавати. А ось на закуску все ж таки візьмемо цитату не самого Володіна, а про Володіна. Справа в тому, що в рідній для Вячеслава Викторовича Саратовській області є такий депутат Микола Панков — чиста володінська креатура. І цей депутат якось запропонував садити в тюрму тих, хто поширює «чутки про нетрадиційну орієнтацію шефа». Прямо грудьми Панков став на захист п'ятої точки Володіна, а уривок прямої мови цього депутата ми просто вимушені привести повністю: «А я з Вячеславом Викторовичем не один рік знайомий. За його орієнтацію головою відповідати готов! І в лазні я з ним неодноразово бував, і за милом сміливо нагинався багато разів перед ним! І в розвідку з таким пішов би! А брудні плітки ще й наші західні недруги крутити намагаються теж. Володін ж красень-чоловік: ноги стрункі, сам статний, сідниці пружні. Наш саратовський витязь! І ось у цих західних недругів-виродків заздрість, що такий чоловік у нас є, та наш, нормальний! Ось і свою частку плітки накидають, своїм лекалом російської людини обмірювати намагаються».
Також, некрасиво буде обійти старий анекдот про те, як Вячеслав Володін прийшов до Державної Думи: «— Добрий день, назвіть вашу прізвище, будь ласка! — Я — Володін. — Та ми тут усі володини, а прізвище-то у вас яке?» І ось коли цей чоловік з пружними сідницями та навичками ножем розкривати «Абрамс» на повному серйозі ставить вимоги перед Радою Європи, то сприйняття світових політиків буде абсолютно однозначним і передбачуваним. З іншого боку, Володін навряд чи набагато глупший за своїх російських колег-політиків: він просто говорить частіше й кричить голосніше. Тільки й всього.