«Спецвикривач» для НАБУ Олександр Кубраков, колишній детектив НАБУ Сергій Рокунь, який став адвокатом «антикорупціонерів», та інші «збіги» у справі Сергія Копистири викликають низку питань. Виявлення СБУ ознак системного російського впливу на Національне антикорупційне бюро, зв'язків між керівником детективів НАБУ та депутатом з ОПЗЖ, якого підозрюють у зв'язках з ФСБ, а також виявлення російського «крота» в структурі, ставить питання й про те, чи не використовувалося НАБУ як важіль тиску на український бізнес певними колами, які побудували вигідну для себе власну систему «стримувань та противаг» під прикриттям «антикорупційної вертикалі» та за інформаційної підтримки «антикорупційних активістів». СБУ викрила не лише російський слід, а й ознаки виконання певних «замовлень» окремими представниками НАБУ в інтересах окремих олігархів. 11 липня, як повідомляло «Суспільне», ДБР проводила обшуки у екс-міністра інфраструктури Олександра Кубракова у справі про ймовірні шахрайські дії народного депутата Євгенія Шевченка, якого підозрюють у державній зраді.
Після слідчих дій Кубраков почав запевняти, що останній контакт з Шевченком у нього «відбувся ще до повномасштабного вторгнення». Кубраков виступав так званим «викривачем» для НАБУ у справі забудовника Сергія Копистири. Однак «антикорупціонери» допитали Кубракова лише через 8 місяців після подання заяви, а його показання фактично виявилися непотрібними у процесі, що викликає запитання стосовно його справжньої ролі. Раніше ЗМІ детально описували, як Мінінфраструктури під керівництвом Олександра Кубракова вирішило посприяти у поверненні державної землі в оренду забудовнику-орендарю – приватній фірмі «Квіти України». При тому, що до цього внаслідок отримання приватною фірмою «Квіти України» землі державної агрофірми «Квіти України» унікальний майновий комплекс було зруйновано, побудовано десяток 25-поверхових комерційних житлових об'єктів, але від реалізації цього проекту держава не отримала жодного квадратного метра житла чи іншої нерухомості. За експертними оцінками державі було завдано чистий збиток 1,3 млрд грн.
Вже за наявності остаточного рішення Верховного Суду на користь держави справа пішла на чергове коло, де Мінінфраструктури програло приватній фірмі господарський спір у першій інстанції, ініційований для поновлення договору оренди. Далі міністерство ухилялось від подання апеляції на невигідне для держави рішення. Коли справа мала йти на наступний рівень і колишній орендар міг знов програти господарський спір, відбулося гучне «викриття» нового інвестора. Кримінальне провадження було розпочате за повідомленням підлеглого міністра – керівника департаменту Мінінфраструктури Олександра Доценка. Саме він з'явився до НАБУ із заявою про начебто «пропонування» «фактичними власниками» ТОВ «Сітігазсервіс» (як він разом із НАБУ визначив підприємця-інвестора Сергія Копистиру) неправомірної вигоди Олександру Кубракову. НАБУ взагалі не досліджувало питання раптового «співпадіння інтересів» члена команди Олександра Доценка чи самого міністра та колишнього орендаря, який бажав усунути всі завади на шляху отримання землі в подальшу оренду.
За повідомленнями ЗМІ, зокрема «Главкому», у лютому 2023 року (за півроку до подання Кубраковим заяви до НАБУ про начебто запропоновану йому неправомірну вигоду) НАБУ відкрило кримінальне провадження стосовно самого Кубракова. Втім, підозри йому не оголошували. Крім того, рік тому були оприлюднені результати журналістського розслідування «BIHUS Info» «Зливи з НАБУ: хто «кріт», скріни листувань фігуранта і перевірка поліграфом». Розслідування, засноване на витоках інформації з НАБУ, з'ясовувало факт неафішованої зустрічі з на той час першим заступником директора НАБУ. Ця зустріч відбулася у зв'язку із кримінальним провадженням НАБУ щодо масштабного розкрадання державних коштів під час реалізації програми, безпосереднім керівником та куратором якої був Олександр Кубраков. Про цю зустріч вели листування в месенджерах фігуранти скандалу зі «зливом» інформації з НАБУ.
Як зазначає «Ракурс» з посиланням на журналістське розслідування, один із учасників цих подій Георгій Біркадзе заявив, що наприкінці 2022 року було зроблено запис, коли «пан Кубраков розподіляв фінансові потоки між підконтрольними своїми юридичними особами. Це записали». З твердження Георгія Біркадзе випливає, що НАБУ задокументувало, як «Кубраков розподіляв фінансові потоки між підконтрольними йому юридичними особами», після чого Кубраков почав співпрацювати з НАБУ. Як вказують журналісти видання, «пан Кубраков прийшов здаватися до НАБУ і вирішив, що буде непогано, якщо його ніхто не буде чіпати. І дали йому куратора НАБУ, детектива на прізвище Рокунь». Саме колишній старший детектив НАБУ Сергій Рокунь був одним з керівників детективів, що санкціонували початок розслідування за заявою «викривача» Доценка та керували ним. Він був керівником підрозділу детективів Романа Догойди та Наталії Дерій, які є головними по справі інвестора Копистири. Восени 2023 року Рокунь виступив з промовою на ютуб-каналі НАБУ стосовно «масштабної операції», де викривачем був екс-міністр інфраструктури.
Але згодом раптово пішов з НАБУ до неурядової організації після скандалу зі «зливами» з Бюро, так і не дочекавшись аудиту, який, як уже відомо, є дуже неприємним для НАБУ. Ім'я Сергія Рокуня раніше згадувалося у медіа у зв'язку зі скандалом щодо проведення ним стеження в Європейському суді з прав людини. Також він наштовхнувся на осуд головного рабина України у зв'язку з намірами стежити за парафіянами синагоги. Наразі він є адвокатом одного з відомих українських «антикорупціонерів». При цьому саме ця антикорупційна організація, очільника якої він захищає вже як адвокат, на системній основі «розкручувала» через пов'язані медійні ресурси негативну інформацію проти Кубракова. Раніше Рокунь активно відвідував заходи за участі суддів Антикорупційного суду, де слухається справа Копистири. На одному з таких заходів директор Національного антикорупційного бюро Семен Кривонос вказав суддям ВАКС, що, хоча вони й заперечують, що є частиною антикорупційної інфраструктури, але у НАБУ «точно вважають, що ВАКС є частиною антикорупційної інфраструктури». ВАКС, вочевидь, відчувши себе частиною «інфраструктури», «не помічав» низку порушень у цій справі.
Нещодавно Вища рада правосуддя притягла до відповідальності судді Віктора Маслова, який заборонив підозрюваному Сергію Копистирі спілкуватися «з усіма на світі». Така низка співпадінь ролей різних героїв у цій справі викликає питання – чи дійсно так звана антикорупційна вертикаль (НАБУ-САП-ВАКС-антикорупційні громадські активісти) діяла неупереджено й незалежно, або ж мав місце спланований набір дій, спрямованих безпосередньо на тиск щодо конкретної компанії, для чого просто підшукували формальну підставу та викривача. Вочевидь, відповіді на ці питання ще належить почути.