Родина Литвина повертається. З'явився Крейнін, чекаємо Свінцицького

Прихід шахрая Мельничука на посаду голови Київської обласної державної адміністрації — діагноз для нинішньої влади. А поява екс-зятя Литвина Дмитра Крейніна в ролі борця з корупцією — вже просто смішно. За повідомленнями преси, бувший зять Литвина допомагатиме губернатору Мельничуку боротися з розкраданням бюджету. У Київській обласній державній адміністрації з'явився новий антикорупціонер. Нещодавно в секторі з боротьби з корупцією на Київщині в апараті КОГА працює син відомого дніпропетровського бізнесмена Олександра Крейніна — Дмитро Крейнін. Він — власник київського ринку «Лісний», екс-депутат Київоблради та бувший чоловік дочки Володимира Литвина Олени. На новій посаді він матиме стежити за освоєнням у Київській області коштів, виділених на будівництво індустріальних парків. Екс-депутат Київоблради Дмитро Крейнін приступив до роботи на посаді завідувача сектора з питань запобігання та виявлення корупції апарату Київської обласної державної адміністрації. Про це дізналося з Розпорядження голови Київської ОГА Максима Мельничука №192-к «Про переведення Крейніна Д.А.» Згідно з документом, Дмитро Крейнін був переведений на нову посаду 25 березня цього року.У розпорядженні зазначається: «Крейніна Дмитра Олександровича, радника відділу патронатної служби апарату Київської обласної державної адміністрації перевести з 25.04.2016 на посаду завідувача сектора з питань запобігання та виявлення корупції апарату Київської обласної державної адміністрації з посадовим окладом згідно зі штатним розписанням». До офіційного призначення Дмитро Крейнін проходив стажування на цю посаду. Як зазначив голова Київської ОГА Максим Мельничук, в адміністративній будівлі на площі Лесі Українки Дмитро Крейнін працює вже близько місяця, а на посаду в апараті КОГА губернатор запросив його особисто. «Перш за все, робота Дмитра Крейніна на посаді буде базуватися на подальшому будівництві індустріальних парків на Київщині. Його антикорупційна діяльність пов'язана, насамперед, з капіталом Міністерства ЖКГ та освоєнням коштів, виділених для будівництва в межах окремих програм та проектів. Адже саме на цьому ґрунті чиновники часто зловживають своїми повноваженнями. Я знаю, що в питанні призначення Дмитра Крейніна буде багато маніпуляцій, але я впевнений, що він впорається з поставленими завданнями, оскільки у нього є хороший міжнародний досвід роботи та добрі зв'язки в галузі», — розповів КиївВласть Максим Мельничук.Сам Дмитро Крейнін розповів, що загалом на посаді в КОГА займатиметься тими самими питаннями, якими займався під час депутатської діяльності в Київській обласній раді у складі постійної комісії з боротьби з корупцією. Щодо індустріальних парків Дмитро Крейнін повідомив, що працювати матиме з трьома такими в столичному регіоні, але уточнювати деталі не став.Дмитро Крейнін — син відомого дніпропетровського забудовника та одного з провідних бізнесменів металотрейдерського ринку Олександра Крейніна, депутат попереднього скликання Київоблради (з 2011 року) від УДАРу, бувший зять екс-спікера Верховної Ради Володимира Литвина, власник ринку «Лісний» у Києві. Дмитро Крейнін народився в 1982 році в Дніпропетровську. Закінчив столичний Інститут міжнародних відносин. Під час навчання познайомився зі своєю майбутньою дружиною Оленою Литвин — дочкою екс-спікера ВР Володимира Литвина. Дмитро Крейнін та Олена Литвин одружилися в 2003 році. У 2005 році Дмитро Крейнін став керувати юридичною компанією «Гарантія», яка належала дружині. На парламентських виборах 2006 року займав 135-е місце в списку Народного блоку Литвина. У 2014 році балотувався в списку Блоку Петра Порошенка під номером 148.Якщо коли-небудь поставлять пам'ятник ринковій економіці, то це буде скульптура базарного торговця. Коли розвалився Радянський Союз, впала економічна система, зникли заощадження, сотні тисяч людей вижили завдяки базарам. На їхньому підприємницькому горбі в капіталізм в'їхали бандити та міліціонери, місцеві царики та олігархи. Останні захоплення в Києві — «Лісний», «Володимирський», автомобільний ринок на Перова, підпал «Виноградаря» — це боротьба за кормову базу між «тими, хто сидить на горбі»: прищавцями та мажорами, кисельовцями та регіоналами, новою та старою владою.Чи витримають її «ті, хто везе на горбі»? Знесення МАФів — Басс, Шовкун та Бархатов. Процес знесення МАФів, який постійно відбувається в різних частинах міста (на Оболоні, Райдузі тощо), пов'язаний з уходом «молодої команди» Черновецького та приходом бригади Попова. На відміну від ринків, у захопленні яких не видно донецької вертикалі, тут йде централізований наїзд нової влади на стару. МАФи — магазинчики та кіоски, більш розвинута форма комерційних ларків. Поставити МАФ «від себе» звичайному підприємцю майже неможливо. Або дозвільні документи не дадуть. Або перевірками замучать. За таких умов бізнес ніколи не стане рентабельним. Тому абсолютна більшість МАФів вимушено погоджуються на корупційний рекет. Причому, як правило, підприємці не знають, кому конкретно вони платять. Мають справу з посередниками. Про те, хто отримував їхні гроші вгорі, дізнаються з газет. Миша Бродський минулого року заявляв у «ЗН», що всі кіоски на зупинках належать директору «Київпастранса» Миколі Ламбуцькому, 1000 МАФів — родині Басса, а всі стихійні ринки навколо супермаркетів — заступнику мера Ігорю Шовкуну.За даними газети «Сьогодні», система МАФів будувалася за мережевим принципом. Ларечникам пропонували заплатити в бюджет неподйомну суму. Природно, вони відмовлялися, їм говорили, що можна платити значно менше, але «по-чорному». Голова Асоціації власників МАФів Тетяна Петренко говорить, що власником однієї фірми був батько Басса: на цю фірму відводилися місця на Хрещатику та в інших привабливих районах. Інша фірма належала Олексію Бархатову — 35-річному бізнесмену, приятелю Басса, який спочатку попрацював у центрі градобудування та архітектури КМДА, а потім керував управлінням транспорту. Його кіоскам відводилися хлібні місця на ринках та біля кладовищ. Зараз ні Басс, ні Бархатов, ні Шовкун уже не в грі. Бархатов арештований в жовтні минулого року при отриманні хабара в 120 тис. грн. від «маршрутників». Його фірми «К.О.С.ГРУП-ІІ», «Фортуна-капітал», «Київбізнесхолдинг», «СРХ груп», які він заснував під час своєї роботи в КМДА спільно з братом Євгеном та подругою, цінності не представляють. Це просто — метелики-однодневки. Найсерйозніший бізнес Бархатова — продаж мобільних телефонів через мережу «Мобіленд» (та не тільки).Фактично 70% торгівлі старими та новими («сірими») мобільними телефонами, аксесуарами мобільного зв'язку, карточками поповнення рахунку тощо контролювалося Бархатовим. Зараз цей ринок забирають нові люди. Хто саме, ми поки не знаємо.Денис Басс та його батько Яків Семенович, 1951 р.н., також встигли наплодити фірм, у тому числі з замазаними в кримінал партнерами. Наприклад, у 2004 році Яків Басс заснував фірму ТОВ «Підприємство з іноземними інвестиціями за участю українського капіталу «Фірма Надія». Іноземними інвестиціями були гроші Володимира Володарського — другого засновника фірми, якого рік потому, у 2005-му, арештували в Києві за вимогою правоохоронних органів Ізраїлю. А українським капіталом — наші дівчата, яких фірма продавала в сексуальне рабство за кордон. За це Володарський отримав великий термін в Ізраїлю. До речі, тепер зрозуміло, як Володарському вдалося відкрити автосалон у Мандарин-Плазі, де він продавав «Порше». Зв'язки з Бассом допомогли. Так само за допомогою Басса Володарський, незадовго до свого арешту, зумів отримати в «Правекс-банку» великий кредит. Повернув він його чи ні, знає Черновецький. Ми не знаємо. Втім, безпосередньо до кіосків фірма «Надія» відношення не мала. Ми розповіли про неї лише для характеристики родини Бассів. Щоб читач краще уявляв її образ.Щодо МАФів, першу скрипку грала комерційна структура, зареєстрована в 2008 році — ТОВ «Хай-Тек Буд». Її директором значиться Калініцев Сергій, 1980 р.н., киянин. У минулому — працівник «Укргазпромбанку». Потім, за деякими даними, банку «Правекс». Він уже є одним із трьох засновників.Другий засновник набагато цікавіший. Це 29-річна Погибко Марина Володимирівна. Молода особа, яка за протекцією Басса займала посаду Начальниці Головного управління економіки та інвестицій КМДА. Блондинка Марина в 2005 році закінчила Київський Національний Університет технологій та дизайну, спеціальність «економіка підприємства», після чого одразу потрапила в «Правекс-банк», де швидко дослужилася до посади віце-президента. А звідти перейшла в КМДА з командою Черновецького. Третій засновник номінальний — це ТОВ «КОНТОРА.КОМ.ЮЕЙ».Вроді б на неї Басси намагаються перевести свою землю, незаконно отриману в ході різних махінацій. Нагадаю, що 12 квітня 2011 у газеті Kyiv Post з'явилася стаття про те, що 84-річна пенсіонерка Жеслова Олександра Федорівна випадково дізналася, що вона та її невістка отримали й одразу ж продали 20 соток землі в центрі Києва. Їхні імена проходили в рішенні міськради від 17 вересня 2009 року й потім у договорі купівлі-продажу. При цьому ні до якої землі та договору купівлі-продажу пенсіонерка реального відношення не мала. Її дані просто були взяті з бази в числі 10 інших киян, які, спустя кілька місяців після «отримання ділянок», 10 квітня 2010 року, «продали» землю за нотаріально завіреною домовленістю Бассу Якову Семеновичу. Завдяки чому у Якова Семеновича утворився цілий гектар землі. Коли гектаром займалася прокуратура, Басси намагалися переоформити землю на комерційну структуру. Обізнані джерела говорять, що це фірма — ТОВ «КОНТОРА.КОМ.ЮЕЙ». Встигли чи ні, не важливо, але справа настільки ясна, що сидіти по ній старий Басс матиме до другого пришестя. Якщо, звичайно, його не викупить у прокуратури турботливий син. Для цього йому доведеться витратити більшу частину награбленого. І, природно, уступити контроль над МАФами без бою. Що він уже власне й зробив.Що ж стосується Шовкуна, то на нього теж є матеріали в правоохоронних органах. Він, його дружина Алла Іванівна та старший син Юрій (є ще Євген), у 2005 році незаконно отримали землю в Пущі-Водиці. І це не єдиний гріх нинішнього начальника Головного управління торгівлі та побуту Києва. Днями Українські Новини повідомили зі ссилкою на обізнене джерело, що Попов розглядає питання звільнення Шовкуна з займаної посади. А для розминки йому впаяли суворий догану. Природно, за таких умов зберегти контроль над «навколосупермаркетськими» ринками Шовкуну буде дуже складно.Найгучніше зіткнення між підприємцями та міліцією сталося на «Лісному» 16 травня. Конфлікт навколо ринку між його нинішніми власниками та новими захопленнями тягнеться вже багато років. Але в силову площину перейшов лише зараз. Проти кількох десятків торговців, у тому числі — жінок, студентів та людей похилого віку, влада виставила 12 (!) автобусів з бійцями «Беркута», які потім організували сутичку з використанням димових шашок. У свою чергу люди забарикадувалися та закидали міліцію яйцями. Витримати підприємцям допомогли КУПРівці та торговці з інших ринків. Зате господар МАФів екс-зять Володимира Литвина Дмитро Крейнін сміливцем себе не показав. Прибув на поле битви наприкінці розбірки, він боязко пробелів, що, мовляв, так, був попереджений про знесення МАФів, але через непорозуміння забув про це попередити орендарів. Примітно, що свою пісеньку Крейнін пропів уже після того, як п'ять осіб вивезли на «швидкій», а тринадцять були арештовані. Восьмерим пізніше присудили адміністративний арешт.Незважаючи на те, що частину МАФів все-таки демонтують, підприємці перший бій з бандитами та найманими ними силовими структурами виграли. Справа в тому, що кінцевою метою захопленнів є — цілісний майновий комплекс ринок «Лісний», який має всі документи та зареєстрований у БТІ. Розпорядження прокурора Києва Мельника про знесення окремих МАФів — це лише спроба «вставити ногу в дверну щілину, щоб зайти в квартиру». Іншими словами, під соусом демонтажу окремих МАФів силовим способом намагалися пустити демонтаж цілого ринку, де працює понад 1000 осіб.У цій схватці Крейнін, на жаль, слабка ланка. На людях він з'явився вперше, хоча конфлікт тривав з 2004 року. Зазвичай за нього «відпихується» директор «Форест груп» (фірми, якій належать постройки на «Лісному» та яка заснована Крейніним, Назаром Бенчем та дніпропетровським партнером батька Крейніна Станіславом Шейхетовим) Олег Юзьков. За словами Юзькова, всі документи на ринок у «Форест груп» є. А відбирає цілісний майновий комплекс ТОВ «ЖенСан». Власником цієї фірми є громадянин Доценко Василій Тимофійович. Юзьков, зауважимо, там колись теж значився співзасновником, потім — вийшов. Тому знає багато цікавих деталей. За його словами, Доценко в 1993 році працював у Деснянському райвідділенні міліції — і в цей же час підтримував тісні контакти з ОПГ «Прищ». Їхня спільна діяльність привела до того, що один із підприємців, якого вони терористували, все-таки зумів неодноразовими заявами в міліцію та прокуратуру домогтися звільнення Доценко з органів. Правда, самому підприємцю (його прізвище — Грабін) довелося втекти з Києва в Харків, а Доценко перейшов на постійну роботу до «Прищ». Потім бувший міліціонер зійшовся, за деякими даними, з іншим кримінальним авторитетом, близьким до «Прищ», за кличкою «Бонек», він же Бондар Анатолій Олексійович.Члени бригади «Бонека» мали інтереси на «Лісному» та «Юності» — центрі інтересів «Бонека», його родини та оточення. За відомостями «України криміналу», у найкращі часи він мав з ринків близько 1 млн доларів США щомісяця. Крім цього, отримував дохід від стихійних ринків біля метро та супермаркетів, казино, комерційних підприємств, автостоянок тощо. Зумів він прибити навіть БСМП. Як пише «УК», якісний стрибок у своєму розвитку групування «Бонека» здійснила в 1993–94 роках завдяки новим знайомствам (на професійному сленгу оперативників — «зв'язкам») Бондара — Вассерману Михайлу Романовичу (1949 р.н.) та Котляревському Мартину Матвійовичу (1941 р.н.). Саме ці панове, обізнані в азах економіки, надали істотну допомогу ОПГ «Бонека» у налагодженні фінансово-господарської діяльності. Тепер централізоване «відмивання» бригадних грошей здійснювалося посередством фірм «Спек» та «Асколд». Метод — «обналічування» за допомогою фіктивної документації. Причому сам А. Бондар легалізував свій підприємницький статус як засновник «Спек», але всю повноту юридичної відповідальності за те, що відбувалося у фірмі, нес її директор — громадянин Широков Борис Іванович, 1948 року народження.На початку 2000-х у Бондара з'явився план захопити під свій контроль всю територію від метро Дарниця до метро Лісна. На фірму «Лілея», засновану Вассерманом, Оксаною Бондар (дочка) та Ларисою Бондар (дружина), був отриманий великий ділянок по Броварському проспекту 41-а: для будівництва кемпінгу та ресторану. Рішенням № 41/2617 від 27.01.2005 Київрада також дозволяла вирубати трохи лісу на території Дарницького лісопаркового господарства. Але ініціативна група киян, незважаючи на погрози «осіб бандитської зовнішності», зумів відсудити ліс та не дати його вирубати. Ще одна фірма «Бонека» — «Кронос» теж намагалася вирубати ліс на Лісному проспекті (вул. Волкова) для створення автостоянок, автомийки та СТО. І теж не зовсім вдало.Перехід ринку «Лісного» до фірми Доценко «ЖенСан» та будівництво там великого торгового центру — завершальна частина «програми облаштування» Лісного масиву. Можливо, це було б зроблено ще раніше. Але коли Доценко отримав розпорядження Київради, «Бонек» якраз сів за незаконне зберігання зброї. До речі, сам Доценко, за даними Юзькова, теж провів у тюрмі рік та два місяці. Правда, ще в лихі 90-ті. Але його випустили, оскільки потерпілого підприємця, якого під тортурами змусили переписати все майно на банду, знайшли на своїй дачі застреленим з автомата Калашникова. Справа розвалилася, а Доценко хвалився, що за великі гроші купив анулювання судимості у всіх архівах УВД.Останнім часом «ЖенСан» зумів мобілізувати на свою сторону прокуратуру та УБОП. Прокуратура судилася за ринок у Вищому господарському суді з юридичною фірмою, близькою до Крейніна — «Лекс Кворум». До речі, син директора фірми «ЖенСан» Михайла Буцана одружений на дочці судді Верховного суду Володимира Гуля. Тому юристу Крейніну може й не пощастити з правосуддям. Так само йому важко договоритися з УБОПом, оскільки посаду заступника начальника управління ГУБОП МВС України займає Едуард Свінцицький — нинішній сожитель його бувшої дружини Олени, дочки спікера парламенту Литвина.Загалом, якби не приватні підприємці, Крейнін втратив би свій ринок ще в травні. Що буде далі — невідомо. І це найбільше тривожить людей, які орендують на ринку торгові місця. У будь-який момент, через сварку їхнього діючого та потенційного господарів, може розпочатися чергова атака. Як виживати в цих умовах, та ще й вести бізнес, завозити товар, платити податки, планувати щось на майбутнє, вони не знають.