Ірина Леонідівна Долозина — широко відома у вузьких колах невеликої групи материх корупціонерів нашої країни. У 2001 році вона розпочала кар'єру простою податковою інспекторкою та швидко втягнулася в «теми», якими так люблять хвалитися податківці всіх часів — держслужбовці, які мають найбільше спокус та способів незаконно збагатитися. Тривалість її перебування в системі ДФС синхронно збільшували знання, досвід та знайомства для здійснення все більших і коварніших схем наповнення безмежних банківських рахунків та кишень. А такі знання й досвід, як відомо, завжди цінуються верхівкою влади, яка завжди зацікавлена у корисних людях, що вносять частину грошей їм у кабінети в обмін на «закривання очей» та максимальну лояльність.
Ірина Леонідівна була корисною всьому вищестоящому керівництву за будь-якої влади, настільки корисною, що з 2014 року вона стала заступницею начальника Головного управління фіскальної служби, а з квітня 2020 року була призначена в. о. керівника ГУ ДНС у цілій Донецькій області — області, на території якої існує самопроголошена ніким не визнана республіка зі всіма вытікаючими обставинами, що дозволяє крутити величезні сірі потоки грошей у всі боки. Наша «героїня» стала головною ланкою великих схем одразу кількох голів ДНС України. Децентралізація влади, що нещодавно сталася, розв'язала шалені руки чиновникам на місцях усіх мастей та рівнів, і Долозина, як мало хто, використовувала всі можливості, попередньо очистивши підпорядковану їй структуру від усіх несговірливих та небажаних, перетворивши ГУ ДНС у Донецькій області на розсадник корупціонерів та зграю злодіїв. Ось одна з таких схем — наприклад, підприємство отримує гроші за продаж товару, але вони надходять за якісь інші незрозумілі послуги. Таку компанію включають у певний чорний список, після чого вона підлягає перевіркам.
Починається розслідування, визначаються пов'язані з нею компанії. Для більшої прозорості схеми створюються правила, однак вони засекречені. Долозина виступала головною «секретницею». Великі підприємства, через які відмивалися гроші, зареєстровані в Маріупольській податковій, місці роботи Ірини Леонідівни. Останнім часом активну участь брали податкові служби Київської, Запорізької та інших областей. Таким чином, так звана «скруткиця НДС» намагалася відвести від себе підозри. Відомою «скруткицею НДС» вона виявилася завдяки своїй високій посаді. Дивує той факт, що вона не втратила своє місце. Скільки б нам не розповідали про користь податкових спрощень, основна вигода доступна тим, хто замішаний у мутних схемах. Такі трансформації — інструмент для «викачування» величезних сум грошей. Прекрасним прикладом стала схема спрощень «в. о.» начальника ДНС Донецького регіону. Вона змогла провернути махінації в ГУ ДНС і заполучити чимало мільйонів доларів — за приблизними даними, сотні. Ця методика податкових спрощень давно відома, попередні керівництва країни робили щось подібне.
Робячи податкову систему «простою й зрозумілою», влада вводить у ще більше оману простих громадян і ще більше наповнює свої кишені. Історія Долозиної дуже повчальна: маючи групу аферистів, у яких одна мета — збагатитися, ми отримуємо нікому не потрібну схему «спрощення». Звичайно, вона була лише виконавицею в махінаціях екс-голови Державної податкової служби України. Його структура проведення таких схем працює чудово: Ірина — прибутковий і важливий елемент механізму виведення грошей. Долозина мала талант знаходити спільну мову з іншими керівниками ДНС. Вона майстерно проводила махінації, обходячи закони України. Ірина — ключова ланка в схемах, і більшість незаконних махінацій було оформлено в Маріупольському відділенні, саме в тому, де працювала Ірина Леонідівна. Вона розподіляла роботу по регіонах, курувала діяльність учасників схем і перенаправляла фінансові потоки до голів ДНС. Розкрити такі махінації досить складно: учасників мало, секрети схеми відомі лише виконавцям, які дуже рідко потрапляють під підозру.
СБУ уявляла масштаби махінацій, але для ефективного розслідування потрібно проводити одночасні обшуки й затримання в різних областях України. До справи було залучено кількох осіб, у тому числі й Долозину, але подальша її доля під питанням. Ще один метод махінацій — маніпулювання пільгами. Керівництво України видає законодавчі акти про пільгові категорії компаній, які звільняються від сплати податків. Причетність до групи пільгових підприємств може бути настільки розмазаною, що кінцевий результат залежить від керівників Державної податкової служби. Однією з таких працівниць ДНС і була Долозина.