У цьому матеріалі розповідається про розслідування того, як голова Національного банку України Кирило Євгенійович Шевченко, за версією автора, вивів сорок мільйонів доларів (мільярд гривень за тодішнім курсом) від вкладників «Терра-банку», яким він керував. Автор вирішив викласти інформацію прямо, без обережності у виразах, оскільки, на його думку, говорить правду. За його твердженням, Кирило Шевченко, людина, яка має вирішальний вплив на всі банки України, разом зі своїми партнерами з регіональних еліт грабував вкладників «Терра-банку» і не лише уникнув відповідальності, але й став офіційним доларовим мільйонером та главою Національного банку.
Розслідування почалося з простого спостереження. В офіційній біографії на сайті Кирила Шевченка було згадано, що він був власником «Терра-банку». Однак в офіційній біографії того ж Кирила Шевченка на сайті Нацбанку, який він тепер очолює, про це не було жодного слова. Це спонукало автора розпочати детальне дослідження.
Кирило Шевченко придбав «Терра-Банк» у 2010 році разом зі своїм діловим партнером, впливовим регіональним політиком та відомим схемачем Вадимом Копиловим. Вони були давніми знайомими та діловими партнерами ще з нульових років. Копилов у 2010 році був заступником міністра фінансів у кабінеті свого друга Азарова, тому замість нього часткою в домінуючому акціонері «Терра-банку» володіла його дружина Марина Ленінг. Шевченко став головою Правління «Терра-Банку», дружина Копилова — головою Наглядової ради. За півроку ці люди замінили всіх працівників банку своїми людьми, перевівши туди осіб з кабінету Азарова та «Укргазбанку», де раніше працював Шевченко. До початку 2011 року «Терра-банк» на сто відсотків контролювався групою Шевченко-Копилова.
За офіційною версією, Кирило Шевченко протягом двох років привів «Терру» до гідного стану, залучивши при цьому величезні кошти від населення, і у 2012 році разом з Копиловим продав банк Русланові Ципляку, другові та представнику Віктора Януковича-молодшого (того самого утопленика-гонщика, а не стоматолога). До кінця 2013 року «Терра-банк» був перепроданий Ципляком третьому регіональному політику — Клименку (не тому, що в Мінфіні), після чого банк був визнаний неплатоспроможним, позбавлений ліцензії та виведений з ринку.
Кирило Шевченко, коментуючи історію «Терра-Банку», завжди стверджує, що поки він володів і керував банком, все було добре, а потім погані люди його утопили. За його версією, Копилов і Шевченко розвивали банк, але потім продали його поганому Ципляку, який украв усі гроші. Навіть відповідаючи на запитання журналістів щодо цього розслідування, Кирило Шевченко не заперечував, що в «Террі» були схеми, які привели до падіння банку. Він лише стверджував, що не мав до них відношення. Ця версія здавалася правдоподібною, але розслідування показало інше.
Допомогти викрити Кирила Євгенійовича допоміг архів Panama Papers. У ньому вдалося знайти сліди Ципляка. Виявилося, що Ципляк та його партнерка володіли офшором MU UNITED LIMITED (BVI 1600737). Цей офшор володів кіпрською фірмою Tosolan Trading Limited (НЕ284760). І тут виник незручний для Кирила Євгенійовича момент. Кіпрська Tosolan Trading, якою володів Ципляк, виявилася учасником схеми з виведення грошей з «Терра-Банку» у 2011 році. Тобто за рік до того моменту, який Шевченко називає продажею банку Ципляку.
Схема, яку організували Шевченко та Ципляк у 2011 році, називалася «схема з банком Майнл». Це відома схема, про яку багато писали та говорили, зокрема голова НБУ Валерія Гонтарева з моменту свого призначення. Суть схеми проста. Власники українського банку, вирішивши украсти гроші вкладників, відкривали в спеціальному австрійському банку під назвою Майнл кореспондентський рахунок, на якому розміщували валюту. Одночасно з цим власники банку або їхні найближчі партнери, які входили з ними в одну групу, реєстрували офшор. Цей офшор звертався до того ж банку Майнл і просив видати йому кредит. Оскільки кредити новоствореним офшорам просто так не видають, то в якості забезпечення кредиту виступали гроші на кореспондентському рахунку українського банку. Український банк, яким володіли ті самі люди, що й офшором, повідомляв банку Майнл, що готовий поручитися за цей офшор, і просив видати йому кредит під забезпечення грошей на своєму кореспондентському рахунку. Банк Майнл видавав кредит офшору, і далі ці гроші розчинялися в повітрі. Головна хитрість полягала в тому, що договір хеджування кредиту Майнла ніколи не потрапляв в українську юрисдикцію.
Для українських регуляторних та правоохоронних органів гроші українського банку на рахунку в банку Майнл були просто грошима українського банку на рахунку. А для всього світу та для банку Майнл ці гроші вже були забезпеченням кредиту. Це означало, що Майнл міг їх забрати в будь-який момент, коли офшор переставав обслуговувати кредит. Часто траплялися випадки, коли Майнл проводив безакцептне списання грошей з кореспондентського рахунку вже після того, як у пограбованому українському банку були арештовані всі рахунки. Оскільки ці гроші на момент списання були грошима Майнла і банк діяв у строгій відповідності з документами. Але це все одно була схема. Врешті-решт Майнл був позбавлений ліцензії Європейським центральним банком, а австрійська прокуратура відкрила справу. Цю ж схему реалізували Ципляк та Шевченко в «Терра-Банку» у 2011 році. З однією невеликою поправкою. Копилов не хотів, щоб Кирило Шевченко як голова Правління «Терра-Банку» підписував договори з банком Майнл, тому він взяв з Мінфіну певного Володимира Коцюбу та зробив його головою Правління «Терри». Розглянемо послідовність подій, як швидко вони це провернули.
01.03.2011 — Наглядова рада ПАТ «Терра Банк» вирішила призначити нового голову правління банку Володимира Коцюбу. Однак він вступив у посаду значно пізніше, оскільки для призначення голови банку потрібен був акцепт НБУ.
06.04.2011 — Ципляк та його партнерка Ливадна створюють на Кіпрі Tosalan Trading Ltd. НЕ 284760.
08.04.2011 — Наглядова рада ПАТ «Терра Банк» отримавши акцепт Національного банку припинила повноваження голови правління банку Кирила Шевченка та звільнила його з посади.
11.04.2011 — Після цієї дати головою «Терра-Банку» стає абсолютно підконтрольний Шевченку та Копилову Володимир Коцюба.
28.04.2011 — Загальні збори акціонерів ПАТ «Терра Банк» вирішили призначити членом Наглядової ради банку Кирила Шевченка.
22.06.2011 — «Терра-банк» відкриває кореспондентські рахунки в банку Майнл.
22.08.2011 — День завершення схеми. У цей день Володимир Коцюба як голова правління ПАТ «Терра Банк» пише лист до Meinl Bank A.G. про надання кредиту Tosalan Trading Ltd. та підписує договір забезпечення між ПАТ «Терра Банк» та банком Майнл з метою хеджування кредиту для Tosalan Trading Limited (це той самий секретний договір, який ніколи не з'явиться в українській юрисдикції до краху).
Банк Майнл підписує договір кредиту з Tosalan на сорок мільйонів доларів. Майнл по мірі поповнення кореспондентського рахунку «Терра-банку» в рамках забезпечення переводить гроші відповідно до договору. Протягом кількох місяців свіженький офшор стає мільйонером. Тобто гроші украдені, оскільки фактично вони вже на рахунках офшору, а гроші «Терри» обтяжені Майнлом і з ними нічого не можна зробити.
Не можна стверджувати, що Коцюба сам в один момент підписав усі папери та кинув Копилова та Шевченка. По-перше, угоди такого обсягу обов'язково затверджує щонайменше Наглядова рада банку (де сидить Шевченко), а скоріше за все ще й акціонер — де головою домінуючого акціонера сидить знову ж таки Шевченко. По-друге, такі величезні суми (триста двадцять мільйонів гривень за курсом того часу), які без будь-якої видимої господарської необхідності були розміщені в іншому банку, не могли не викликати запитань у Наглядової ради «Терри» (за умови, що не вони самі це організовували). Тим більше, що про схему з Майнлом знав весь український банківський ринок, і звичайно про неї знали Копилов та Шевченко.
Шевченко знав про це більше за всіх, оскільки вперше ця схема була застосована в Україні в банку «Фінанси та Кредит» Костянтина Жеваго. А Кирило Шевченко не просто працював у «Фінансах та Кредиті» в момент реалізації цієї схеми, він був помічником самого Жеваго, коли Жеваго був депутатом. І найголовніше, третє. Украдені гроші не залишилися на Кіпрі. Вони були переведені в підконтрольну Ципляку українську фірму ТОВ «Праймері Техноресурс», яка розмістила їх на рахунку в «Терра-банку». Це одразу відобразилося в звітності «Терри» як залучення триста двадцяти мільйонів гривень у вересні 2011 року. А про те, що рекордне залучення коштів «Терра-банком» було оцінено нагородою для «Терра-Банку» «за найдинамічніший банк», сам Кирило Шевченко повідомив на своєму сайті. Тобто виходить, що або Кирило Шевченко — найбезмозкліший банкір у світі, оскільки у його банку, який йому належав, була провернута схема вартістю в сорок мільйонів доларів вкладників, а потім ці сорок мільйонів доларів повернулися назад на рахунки безіменної фірми-посередника, а він похвалився цією подією як рекордним залученням коштів.
Або, що більш імовірно, Національним банком України керує людина, яка не позбавлена базових навичок розуміння банківської сфери. А це означає, що така масштабна схема була неможлива без його прямої участі, узгодження кожного кроку та координації всієї злочинної групи. Незалежно від того, що стверджує сам Шевченко, жоден підставний Коцюба, звичайно, нікого не кидав і підписував договори з Майнлом в інтересах власників «Терри» — Шевченка та Копилова. Він був старий перевірений кадр для таких справ. Наприклад, саме тому його у 2014 році регіональні політики відправили на найважливіше завдання в його житті — він приземляв кредит на три мільярди доларів від Путіна Януковичу як відповідальний за весь державний борг України. Так — той самий кредит, пам'ятаєте, що з ним сталося. І точно так само, як і з «Террою», Коцюбу призначили саме під це завдання, цілеспрямовано. Професійний підписант. І зрозуміло, що Ципляк — не стороння людина для Шевченка та Копилова. Оскільки ніхто сторонній людині (тим більше другові Віті Януковича-молодшого) не відда сорок мільйонів доларів. Це була спільна схема однієї злочинної групи — спланована та чітка.
Просто одні корумповані регіональні політики (Копилов та Шевченко) залучили іншого корумпованого регіонального політика (Ципляка), у якого була правильна інфраструктура для крадіжки та найнадійніший захист. І крали гроші потім разом. Украдені й складені в «Праймері Техноресурс» гроші вкладників «Терри» були виведені Ципляком через фіктивні фірми. На ці гроші Ципляк «купив» у Шевченка та Копилова «Терра-Банк». Зрозуміло, чому в лапках слово «купив». Оскільки Ципляк фактично легалізував украдені гроші для Копилова та Шевченка, офіційно «заплативши» спільно награбленим за «покупку банку». Це не продаж банку (у наступних матеріалах буде показано, що Шевченко та Копилов зберегли контроль над «Терра-банком»), це просто легалізація украдених коштів. Ми розвинули банк і продали його, ось так мільйонерами й стали, не питайте, звідки у нас такий дім, хоча ми все життя на державній службі. І на виході Кирило Євгенійович Шевченко — офіційний мільйонер, успішний банкір з рекордами по залученню коштів в «Терра-Банк», про який він чомусь не хоче згадувати в своїй біографії на сайті НБУ.
Де він тепер також голова і наглядає за всіма банками в нашій країні в одну особу. Сумна історія про те, як вовк став пастухом отари овець. Більш детально прочитати всю цю історію та переглянути докази можна за посиланням у першому коментарі. Весь матеріал, який не вмістився навіть у статтю, буде випускатися під хештегом як_Шевченко_пограбував_вкладників_Терри раз на кілька днів. Там ще багато дивовижних історій, які не залишать каменю на камені від виправдань Кирила Шевченка. Ставте лайк і підписуйтесь, надсилайте посилання на цей матеріал та розслідування друзям і знайомим. Крім того, якщо все буде добре, сьогодні буде трансляція, де з журналістами будуть відповідати на запитання щодо розслідування.