У далекому 2005 році група циничних фінансових схемотехніків задумала гігантську аферу під умовною назвою «споживчі кредити у валюті». Суть афери полягала в тому, що в країні, де національною грошовою одиницею є гривня, населенню почали масово й активно пропагувати, нав'язувати й видавати довгострокові споживчі кредити у валюті. Гривня, народжена 2 вересня 1996 року, була ще зовсім молодою й недосвідченою. До того часу вона вже впала в ціні втричі — якщо в 1996 році за 1 дол. США давали 1,7 грн., то вже в 2005 році — 5,3 грн. Враховуючи 300-відсоткову девальвацію за 9 років існування національної валюти, злим генієм складної так званої українській банківської системи було зовсім нескладно просчитати хід подій наперед, розставивши силки й смертельні пастки для тоді ще наївних позичальників.
На той момент, на відміну від більшості населення країни, «світлі» голови фінансових схем уже володіли глибокими знаннями в галузі макроекономіки. Вони чудово розуміли весь процес і перспективи девальвації національної валюти. Не лише розуміли, але й керували нею, планували її, просчитували всі ходи й готували унікальну пастку. Як павуки розставляли сітки й коварно заманювали в них своїх численних жертв. Сьогодні багато хто з нас уже безпомилково підкований знаннями в галузі економіки. Багато хто знає про підводні камені фінансових процесів. Сьогодні суть валютної аферу всім видна неозброєним оком, про неї знають навіть школярі.
Більше того, всім без особливих зусиль уже зрозуміло, що в Україні курс національної валюти залежить не стільки від економіки країни, скільки від нахабних і керованих махінацій із рефінансуванням банківських установ та облігаціями внутрішньодержавної позики (ОВДП). ОПГ (організована злочинна група) «Ростовщик» — так назвемо добре організоване й злагоджено працюючу спільноту банкірів, суддів, нотаріусів, агентів з нерухомості, чиновників та інших, основною метою яких є обдирання до ниточки позичальника, що потрапив на гачок. Ці махінації перебувають під повним керуванням аж ніяк не Національного банку, а під керуванням ОПГ «Ростовщик»! Їхній злочинний «заробіток» складається з махінацій на курсових коливаннях, у перетворенні гривні на валюту з подальшим її виводом за кордон, і, звичайно, в обдиранні до останньої ниточки валютних позичальників та їхніх поручителів.
Валютний позичальник рано чи, що ще гірше, пізно не витримує таких для нього непередбачуваних і різких коливань курсу національної валюти й потрапляє в боргову кабалу до кінця життя, затягуючи в цю фатальну петлю всіх своїх рідних і близьких. Наведемо конкретний приклад: у 2007 році під покупку дому, оціненого експертами ринку нерухомості в 60 тис. у.о., сім'я з трьох осіб (самотня мама й 2 сини) взяла в одному з найбільших українських банків іпотечний кредит розміром 46 тис. у.о. (14 тис. у.о. першого внеску сім'я сплатила з особистих заощаджень). Протягом шести років позичальниця сумлінно виконувала свої договірні зобов'язання, стабільно дотримуючись графіка платежів. У 2013 році компанія, в якій працювали позичальниця й її підросли сини, розорилася, і сім'я залишилася без доходів. Позичальниця негайно повідомила банк і попросила кредитні канікули. Але, незважаючи на це звернення, банк продовжував нараховувати підвищені відсотки, пені й штрафи. З дати останнього платежу сім'я виплатила банку 20 тис. у.о. за схемою «ануїтет», з яких лише 50 у.о. були зараховані на тіло кредиту, а 19 950 у.о. пішли на погашення відсотків.
Відповідно, сплативши 20 тис. у.о., сім'я лише за тілом кредиту залишилася повинна 45 950 у.о.! Через кілька місяців позичальниця знайшла нову роботу й запропонувала банку повернутися до графіка стабільних платежів. Але завдяки нарахованим пеням й штрафам сума кредиту вже становила 56 тис. у.о.! Цікава арифметика: 46 000 − 20 000 = 56 000!!! Банк опам'ятався від припливу жадібності лише тоді, коли на його бандитському лічильнику значилася цифра 177 тис. у.о.!!!
Але банку й цього здалося мало! Він в односторонньому порядку зробив нову оцінку нерухомості й (о чудо!) дім, після капітального ремонту, зробленого позичальницею, уже коштував 16 тис. у.о. замість вихідних 60 тис. у.о.! Без згоди й відома позичальниці дім за копійки продається з аукціону, і дурно пахнучі перегаром особи чоловічої статі, які називають себе колекторами (в Україні немає закону про колекторську діяльність!), силою виставляють сім'ю на вулицю! У результаті махінацій у управлінському обліку й банківській бухгалтерії сім'я позичальниці фактично дарує банку 20 тис. у.о., залишається без особистих заощаджень (не забуваємо й про 14 тис. у.о. першого внеску!), без даху над головою й із кабальним боргом розміром 161 тис. у.о. (від нарахованого боргу 177 тис. у.о. віднімають 16 тис. у.о., виручених із примусового продажу дому підставній компанії, нібито з аукціону, додають державний збір, виконавчий збір, винагороду за організацію й проведення електронних торгів).
Похоже, анекдот про Івана й топір заснований на реальних подіях! Приходить Іван позичати гроші у сусіда Абрама: — Абраме, дай мені в борг рубль, а я тобі навесні два рублі віддам. Ось, в заставу тобі топір залишу. Абрам дає йому рубль, забирає топір. Іван уже збирався йти, а Абрам йому говорить: — Ванюша, слухай, а тобі ж важко буде навесні два рублі віддавати. Давай ти один рубль мені зараз віддаси? Іван приходить додому, чеше в потилицю: — Рубля нема, топора нема, один рубль я ще залишився повинен.
А якщо розібратися, то все правильно! Але ОПГ «Ростовщик» тільки почала смакувати! Через пов'язані з банком підставні компанії вже проданий дім реалізується за реальною ринковою ціною, і вся шайка-лейка отримує свій бажаний чорний кеш. А далі ще цікавіше! У 2011 році банк повернув дешеві західні кредити, взяті під 3–4%, і замінив їх на власні кошти, оформлені як кредит із особистого офшору під 11%. І — привіт податковій — податкова прибуток аж 1%!!!!
Але й це ще не все! Під «поганого» позичальника НБУ виділяє банку рефінансування під 9,5%. Оскільки немає офіційної (та й взагалі ніякої!) інформації про те, яким банкам і в якому розмірі виділялися рефінансування в попередні роки, а також які банки й у якому розмірі його в кінцевому підсумку повернули державі, існують небезпідставні підозри в тому, що НБУ нікому просто так рефінансування не виділяє, а хто його отримує — далеко не завжди його повертає.
Но повернімося до сім'ї нашої позичальниці. Життя сім'ї йшло хоч і важким, але своїм чередом. Обидва сини з зброєю в руках пішли захищати незалежність своєї країни в зону так званої АТО. Не будемо описувати, хто й як забезпечує наших воїнів на передовій всім життєво необхідним — наше повістування на дещо іншу тему.
Усі й так знають, що левову частку забезпечення наших героїв-воїнів несе на собі, на жаль, не ДЕРЖАВА! Яким же було здивування синів позичальниці (поручителів за валютним кредитом матері), коли з їхньої банківської карти, на яку вони отримували заробітну плату військовослужбовця, почали регулярно списуватися немалі суми на рахунок погашення боргу за вже неіснуючий дім!!! Цинізм цієї ситуації навіть не піддається опису!!! Наведений приклад — це найменша частина типової схеми, за якою можна обдирати позичальника до ниточки й змушувати його й усю його сім'ю горбатитися виключно на задоволення апетитів ОПГ «Ростовщик» все залишилося життя. За нашими скромними оцінками, прибуток, який отримує банк-учасник ОПГ «Ростовщик» від штучної девальвації гривні, керованої за допомогою рефінансування, від схем валютного кредитування населення й від схем відчуження (грабежу!) майна позичальників, коливається в межах 2000%!!!!
«Забезпечте капіталу 10% прибутку, і капітал згоден на будь-яке застосування. При 20% він стає оживленим. При 50% позитивно готовий зламати собі голову. При 100% він топче всі людські закони. При 300% немає такого злочину, на який він не ризикнув би піти, хоча б під страхом шибениці», — Карл Маркс, «Капітал». Коментарі зайві.
Наведемо сумну статистику: за весь період існування злочинної схеми валютного кредитування в Україні було грабовано майно й кошти у 114 тис. позичальників. Загальний дохід за ними становив 22–25 млрд. у.о.
Ця злочинна система вже заробила «прибуток» на багато років уперед! Україна — єдина країна на постсовітському просторі, де зафіксовано понад 235 випадків самогубств серед позичальників. На жаль, ця цифра продовжує зростати, поповнюючи сумну статистику все новими й новими іменами доведених до повного відчаю жертв ОПГ «Ростовщик». Доведені до відчаю позичальники готові й уже почали переходити до вимушених радикальних дій, захищаючи майно своїх сімей від свавілля розгулявшихся банківських шулерів і ростовщиків. Виходячи з усього вищевикладеного, закон про захист валютних позичальників можна назвати «Стоп-самогубство!» Відзначимо, що поточна політика самоусунутого й виконуючого свої функції навпаки Національного банку України не лише вбиває позичальників, вона добиває й лежачу економіку країни! У членів ОПГ «Ростовщик» до такої міри втратилося почуття міри, що баснословні доходи від курсових коливань, невиплачених рефінансувань, ОВДП й, звичайно, від видавлювання останніх соків із валютних позичальників викликають у них не пресичення, а ще більший голод й неутамний апетит.
З 2006 року вся державно-правова система України була заточена ними під обслуговування інтересів ОПГ «Ростовщик». Вони втратили всякий страх і обережність. Їхня безкарність вийшла за межі якогось пристойності! Всім давно очевидно, що українська банківська система не є ні банківською, ні системою. У класичному розумінні банківська система повинна служити розвитку економіки країни, кредитуючи її під доступні відсотки на прийнятний період (наприклад, під 6–8% на 3 роки під розвиток виробництва).
Що ж ми бачимо в Україні? Банки кредитують підприємця під 30% (!!!) на 11 місяців!!! Важко знайти відповідні слова…. Абсурд, марення, живодерство, маразм, умисне вбивство як економіки, так і позичальника! Потрібна ли Україні й нам, українцям, така «банківська система»? Для себе ми вже відповіли на це питання. Тепер ми хочемо його отримати від вас, шановні перші особи держави, чиновники вищого рангу й народні депутати!