Процес формування нової Вищої ради юстиції (ВРЮ) наближається до завершення. Цей орган відіграє ключову роль у формуванні суддівського корпусу та звільненні суддів з посад. Варто нагадати, що з часу закінчення Революції гідності жоден суддя не був звільнений. У квітні попереднього року законодавець припинив повноваження всіх членів ВРЮ, які обслуговували інтереси режиму Януковича. Протягом року так і не вдалося сформувати новий склад органу — деякі призначення були заблоковані в судах, а деякі інституції взагалі не призначили своїх представників.
Новий імпульс для перезавентаження ВРЮ дав закон «Про забезпечення права на справедливий суд», ініційований Президентом і прийнятий у лютому цього року. Процес формування розпочався з нуля — Президент, Верховна Рада, адвокати, прокурори і науковці мали призначити 14 нових членів. Законодавець визнав результативним лише з'їзд суддів, який обрав трьох членів у вересні попереднього року. Загалом у ВРЮ має бути 20 членів, включаючи Голову Верховного Суду України, Міністра юстиції України і Генерального прокурора України, які входять до її складу за посадою. Закон запровадив більш відкриту процедуру формування органу — із самовисуванням кандидатів та завчасним оприлюдненням відомостей про них. Ті, хто призначав членів, а також громадськість могли завчасно ознайомитися з даними кандидатів на сайтах ВРЮ, Президента і Верховної Ради.
Станом на сьогодні цей орган налічує 17 членів, для початку роботи достатньо 14. Адвокати, науковці і парламент не обрали по одному члену.
Перші члени ВРЮ обирали адвокати, однак їхній з'їзд супроводжувався скандалом. Спочатку міліція та тітушки заблокували вхід до приміщення, де проходив захід, не допустивши делегатів від адвокатів Києва та одного з претендентів Ростислава Кравця. Потім організатори з'їзду провели маніпуляції з виборами, проведши повторне голосування за кандидатів, які перед тим не отримали підтримку, що суперечить закону. Таким чином, під ранок було обрано суддю Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних та кримінальних справ Аллу Лесько, чию кандидатуру, за деякими даними, активно лобіювали в Адміністрації Президента, та адвоката-мільйонера Павла Гречківського, який був помічений у діях, що мали ознаки підкупу делегатів. Гречківського також пов'язують з представниками «Народного фронту».
З'їзд не затвердив результатів голосування делегатів — це питання навіть не піднімалося. Переможці виборів давали присягу у присутності меншості, адже в залі засідань залишилося всього 113 осіб. Такі порушення ставлять під сумнів легітимність цих виборів. Не виключено, що результати будуть оскаржені в судовому порядку, як це відбувалося минулого року, коли судом були заблоковані рішення з'їзду адвокатів щодо обрання членів ВРЮ, серед яких був і Павло Гречківський.
Адвокати двічі не підтримали кандидатуру Вадима Беляневича, для підтримки якого, за деякими даними, Адміністрація Президента задіяла чимало адміністративного ресурсу. Тож третього члена вони не призначили і оголосили перерву до червня, що також є порушенням закону.
Заступник голови Національної асоціації адвокатів України Катерина Коваль впевнено заявляє, що адвокати мають закінчити з цією ганебною практикою обрання членів ВРЮ незаконним способом. Вона пропонує всім претендентам зняти свої кандидатури, щоб провести новий з'їзд і нове висунення гідних претендентів без політичної складової та підтримки державних службовців найвищого рівня. На її думку, сценарій цього скандального з'їзду, що проходив під контролем голови Національної асоціації адвокатів України Лідії Ізовітової, яку пов'язують з діяльністю Віктора Медведчука та Андрія Портнова, розроблений у Москві. Таким чином, на думку Коваль, вороги України намагаються зірвати поновлення роботи ВРЮ. Вона закликає Президента України звернути увагу на команду авторів виборів адвокатів, які закладають такі порушення і роблять все, щоб заблокувати роботу органу.
Експерт Центру політико-правових реформ з судівництва Роман Куйбіда вважає, що через скандальність проведення майже кожного з'їзду адвокатів, яке вказує на те, що адвокатська спільнота не здатна забезпечити результат обрання членів ВРЮ, якому б довіряли в суспільстві, слід під час внесення змін до Конституції України вилучити це зібрання з числа тих, хто бере участь у формуванні органу. Альтернативою може стати конкурсна комісія, подібна до тої, що нещодавно обирала голову Національного антикорупційного бюро. Процедура з організацією з'їздів та конференцій є дуже затратною, займає великий проміжок часу і часто пов'язана з різними маніпуляціями, над якими потім мудрують суди. Це негативно впливає на роботу і репутацію ВРЮ. Обирати членів органу мають моральні авторитети, які будуть входити до конкурсної комісії, щоб уникнути скандальних ситуацій, які спостерігаються під час проведення з'їздів адвокатів.
Що стосується вибору всеукраїнської конференції працівників прокуратури, то її делегати обрали кращих кандидатів з тих, що претендували до ВРЮ. Серед них — суддя Апеляційного суду Києва Вадим Нежура, за яким не спостерігається конкретної політичної приналежності, хоча є певні сигнали, які шкодять його репутації, та адвокат Володимир Комков, що також не помічений у зв'язках з провідними представниками минулої та нинішньої влади. Варто зазначити, що вибори членів ВРЮ повинні відбуватися відкрито та публічно без будь-яких обмежень для представників громадськості та ЗМІ. На всеукраїнській конференції працівників прокуратури були проблеми з цим.
З'їзд представників юридичних вищих навчальних закладів і наукових установ пройшов без подібних порушень. Цього року він проходив під егідою Міністерства освіти та науки, а не кишенькової організації Сергія Ківалова, яка раніше займалася проведенням цього заходу. Тому не дивно, що у 2009 році саме завдяки з'їзду представників юридичних вищих навчальних закладів і наукових установ до ВРЮ потрапив особисто Ківалов та його колишній соратник Портнов. Від результатів їхньої діяльності досі не може оговтатися українська Феміда.
Цього разу делегати з'їзду обрали до ВРЮ декана юридичного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка Андрія Бойка та заступника декана юридичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка Анатолія Мірошниченка. Обоє відповідають прописаним у законі критеріям, згідно з якими членом органу може стати відомий фахівець у галузі права, що має бездоганну професійну репутацію. Водночас жоден із кандидатів-суддів не набрав під час голосування на цьому з'їзді необхідної кількості голосів. Це не дивно, адже до кожного з них були претензії щодо зв'язків з певними політичними силами та невідповідності їхнього майнового стану задекларованим доходам.
Член ініціативної групи «Реанімаційний пакет реформ», суддя Вінницького окружного адміністративного суду Михайло Жернаков упевнений, що на сьогодні складно обирати суддів до ВРЮ, оскільки кількість людей, що мають відповідний досвід, кваліфікацію і репутацію, дуже невелика, особливо серед тих, у кого є 15 років стажу. Тому, можливо, слід внести зміни до закону, які б надали право балотуватися до органу більш молодим суддям.
Цікаво, що претендент на членство у ВРЮ — суддя Верховного Суду України Олександр Волков на з'їзді представників юридичних вищих навчальних закладів і наукових установ сам зняв свою кандидатуру. Такий вчинок заслуговує на повагу, адже, попри його боротьбу з соратниками Януковича, він має пряме відношення до нинішної влади, оскільки після перемоги Революції гідності певний час обіймав посаду в Адміністрації Президента.
Свій внесок у формування ВРЮ зробив і Президент України Петро Порошенко, який своїм указом призначив до її складу таких членів, як суддя Вищого господарського суду України Ігор Бенедисюк, адвокат Тетяна Малашенкова та суддя Верховного Суду України Микола Гусак. Останній виглядає найдостойнішим кандидатом серед усіх, хто претендував у члени ВРЮ від Президента, адже відрізняється не лише професійними досягненнями у сфері судочинства, а й активною громадянською позицією.
Водночас статки судді Вищого господарського суду України Ігора Бенедисюка викликають сумніви щодо того, що живе він на одну зарплату. Адже дві земельні ділянки площею 2320 та 635 квадратних метрів, квартиру площею 97,34 квадратних метрів, садовий будинок площею 245,4 квадратних метрів, а також автомобіль Volkswagen Touareg навряд чи можна придбати на дохід судді при незначних доходах членів сім'ї.
На жаль, Президент не уникнув спокуси протягнути до ВРЮ своїх людей. Адвокат Тетяна Малашенкова балотувалася на останніх парламентських виборах від «Блоку Петра Порошенка» під номером 85 у списку.
Гучними цього року виявилися й вибори членів ВРЮ у Верховній Раді. Спочатку народні депутати заявили, що кандидатура судді Ірини Мамонтової, яка єдина під час Євромайдану не кинула за ґрати мітингувальників, відпустивши їх під домашній арешт, не викликає у них сумнівів. Однак щодо молодого адвоката Олексія Маловацького, який є депутатом Київської міської ради від фракції «УДАР-Солідарність» та в 2014 році балотувався на виборах до Верховної Ради від «Блоку Петра Порошенка» під номером 84 у списку, вони висловили застереження на раді коаліції. Попри явну політичну приналежність цього кандидата до нинішної влади, у нього недостатньо стажу роботи у сфері права — передбачених законом 15 років ще не пройшло з моменту отримання ним диплому юриста у 2001 році. Тому вирішення питання з обрання парламентарями членів ВРЮ було перенесено майже на тиждень. Президент звинуватив у блокуванні одну з фракцій, яка в обмін на підтримку Маловацького начебто вимагала посаду голови Рахункової палати.
Цікаво, що після обговорення на раді коаліції кандидати до ВРЮ залишилися незмінними. Більше того, під час таємного голосування народних депутатів саме Маловацький набрав більше голосів — 269, ніж Мамонтова (261 голос). На думку народного депутата Єгора Соболєва, який вболіває за люстрацію в Україні, у цьому голосуванні криється «прокляття кадрової політики нинішнього керівництва держави — разом із приходом гідних людей неформальна коаліція протягує потрібних людей».
Незабаром парламент повинен обрати третього члена ВРЮ, яким обов'язково має бути суддя. З кандидатурою мають визначитися найменші фракції коаліції — «Батьківщина», «Самопоміч» та «Радикальна партія».
Новообрані члени ВРЮ могли б уже приступати до роботи, якби не одна проблема, що зумовлена помилками і прогалинами, допущеними авторами закону «Про забезпечення права на справедливий суд». Вона виникла з трьома суддями — Наталією Волковицькою (Вищий господарський суд України), Олексієм Муравйовим (Вищий адміністративний суд України) та Аллою Олійник (Вищий спеціалізований суд з розгляду цивільних та кримінальних справ), обраними минулоріч до її складу з'їдом суддів України, а також з Генеральним прокурором Віктором Шокіним.
Адже вони досі не склали присяги члена органу. Нещодавно законом були внесені зміни у цю процедуру, відповідно до яких присягатися члени ВРЮ мають не перед парламентом, як раніше, а перед органом, який їх обрав. Однак питання про складення присяги тими членами ВРЮ, які входять до неї за посадою, взагалі не врегульоване. Зрозуміло, що ніхто не буде скликати заради цього з'їзд суддів. Тому у парламенті зареєстрували законопроект №2860, яким пропонується внести зміни до закону, що дозволять таким членам ВРЮ скласти присягу на засіданні Верховної Ради.
Сьогодні є лише 13 повноважних членів ВРЮ, що склали присягу, чого недостатньо для початку роботи. На жаль, такі помилки адміністрації Президента і парламенту дорого обходяться державі і суспільству. У ВРЮ, яка не працювала більше року, чекають на прийняття сотні рекомендацій на призначення суддів і, що найважливіше, звільнення тих, що приймали незаконні рішення щодо євро- та автомайданівців. На сьогодні від Тимчасової спеціальної комісії, яка займається перевіркою суддів на предмет участі у переслідуванні учасників Євромайдану, до органу було скеровано кілька десятків таких пропозицій.
Але з часом їх може стати значно більше, оскільки до ТСК усього подано 2193 скарги на суддів, з яких встигли опрацювати тільки 309. Робота у цьому напрямку продовжується. Коли запрацює ВРЮ, в українців зажевріє надія на те, що справа з люстрацією у судовій системі нарешті зрушить з мертвого місця.