Українські водії помітили, що протягом двох місяців з українських автомагістралей зникли заправки російської компанії «Лукойл». Починаючи з квітня 230 автозаправочних станцій, які належали одній із найбільших нафтових компаній країни-агресора, змінили колір. Замість червоно-білої палітри «Лукойла» станції стали зелено-білими. На вивісці з'явилася незнайома українським споживачам назва Amic. Паралельно в ЗМІ розпочалася масована кампанія просування «нового оператора паливного ринку з Європи», який придбав одну з найбільших мереж в Україні. Поруч із АЗС вивісили прапори ЄС. Керівництво нової компанії обіцяло «повернути довіру споживачів» до мережі, яку ще недавно пікетували активісти, а українські спецслужби підозрювали у причетності до фінансування тероризму. Намір нового інвестора очевидний: у споживача не повинні виникати навіть найменші підозри, що продаж українського «Лукойла» австрійцям могла бути лише зміною вивіски.
У 2014 році Україна імпортувала понад 7,2 млн тонн нафтопродуктів вартістю 6,7 млрд доларів. На півмільйона тонн більше, ніж у попередньому році. Про це повідомила видання «Главком» Державна фіскальна служба. Зростання імпорту, яке демонструє офіційна статистика, можна пояснити легалізацією контрабандних обсягів, які завдяки бізнесмену Сергію Курченку становили 20% ринку у 2013 році. Але навіть з урахуванням контрабанди цифри говорять самі за себе: війна та економічний спад не вплинули на привабливість паливного бізнесу в Україні.
Тим не менше російська компанія «Лукойл» минулого літа заявила про продаж своїх роздрібних активів в Україні – 240 автозаправочних станцій та шести нафтобаз. 29 квітня 2015 року угода була закрита: мережу заправок за 300 млн доларів придбала австрійська AMIC Energy Management GmbH.
Продаж викликав здивування – навіщо позбавлятися від курки, яка несе золоті яйця?! Навіть у США українські громади пікетували мережу російських АЗС «Лукойл». Так вони закликали американців відмовитися від бензину країни-агресора. У попередньому році справи «Лукойла» дійсно йшли не найкраще. Представники СБУ звинувачували пов'язані структури компанії у причетності до схем фінансування тероризму на Донбасі та продажу на території України реекспортної та транзитної нафти у 2013 році. Минулого літа в розпалі бойових дій на сході України роботу цієї мережі АЗС масово блокували активісти. Згущені хмари привели до того, що за підсумками 2014 року «Лукойл» визнав збиток від знецінення активів у 85 млн доларів. У московському офісі «Лукойла» заявили про падіння продажів на території України на 42%. Правда, що насправді криється за цими цифрами – складно уявити через непрозору бухгалтерію компанії. Наприклад, за даними Мінприходів (нині – Фіскальна служба), компанія не лише закупляла нафтопродукти у структур одіозного Курченко, але й мінімізувала сплату податків завдяки цим контрактам на мільйони гривень.
Обсяг українського ринку у ПІЇ «Лукойл-Україна» у 2013 році директор консалтингової групи «А-95» Сергій Кююн оцінював у рекордний для неї 1 млн тонн. У грошовому виразі – це близько мільярда доларів річного обороту. Міцні позиції компанії на ринку ілюструє приклад Києва: за даними Антимонопольного комітету, з трьох десятків компаній, які торгують дизельним паливом на найпривабливішому ринку країни – у столиці, «Лукойл» у 2013 році займав майже 20%. З квітня смачний бізнес опинився в руках малознаної австрійської компанії AMIC Energy Management. Незважаючи на публічність угоди, є кілька причин сумніватися, що «Лукойл» насправді пішов з українського ринку. У російній нафтовій компанії раніше повідомляли, що переговори були спочатку ініційовані австрійською стороною. Як відомо, Австрія – одна з улюблених гаваней російського та українського капіталу.
Згідно з відкритими даними, AMIC (Asset Management & Investment Consulting) Energy Management GmbH – це фінансова інвестиційна компанія, у якої немає жодного досвіду в паливному бізнесі. Що й не дивує, адже вона заснована у Відні лише 12 вересня 2013 року. Управляючим директором компанії з вересня 2014 року є Гюнтер Майєр. Штат цієї фірми включає одного працівника. 100% акцій AMIC Energy Management GmbH належать AMIC Energy Holding GmbH. Остання була заснована 20 серпня 2013 року трьома австрійськими акціонерами. Статутний капітал підприємства, яке заплатило 300 млн доларів за мережу заправок в Україні, становить 35 тис. євро, а штат працівників складається з однієї людини. Гюнтер Майєр має акаунт у соціальній мережі ділових контактів LinkedIn. За відкритими даними, він працював у австрійській енергетичній компанії OMV. Посаду директора в AMIC він займає з вересня 2014 року.
За даними російських ЗМІ, у 2007 році «Лукойл» безуспішно намагався повністю поглинути OMV. А у червні 2013 року «Лукойл» та OMV Refining & Marketing GmbH підписали угоду, за якою ЛЛК-Інтернешнл (100% дочірня компанія Лукойла) придбає завод OMV з змішування мастил потужністю 35 тис тонн на рік. Голова наглядової ради AMIC доктор Вольфганг Руттеншторфер працює в енергетиці понад 30 років, раніше займав керівні посади в OMV, працював заступником міністра фінансів Австрії.
За даними державного реєстру юридичних осіб України, генеральним директором українського підрозділу AMIC – компанії «АМІК Україна» – призначений Роберт Новек, який понад 20 років працював у паливній галузі. Останні сім років він працював у європейських структурах Lukoil, розвиваючи бізнес у регіонах Центральної та Східної Європи, країнах Бенілюксу. Ще влітку 2014 року Новек займав посаду директора з роздрібу в чеському відділенні «Лукойла». Як кінцеві бенефіціари «Амік Україна» зазначені юрист, який працює у сфері корпоративного права, злиттів та поглинань Клезль-Норберг Йоганнес, інвестиційні банкіри Кунце Манфред та Зернець Хайнц. Загалом практично у кожного з представників AMIC можна знайти в біографії «російський слід». Наприклад, акціонер Кунце Манфред представляє в Росії інтереси московського офісу компанії Alpinex Asset Management LLC, яка займається управлінням інвестиційних фондів, паєвих інвестиційних фондів та недержавних пенсійних фондів.
Також привертає увагу реєстрація українського підрозділу AMIC – «АМІК Україна» зареєстрована за київською адресою вул. Верхній вал, 68. Там до недавнього часу розташовувався офіс продавця: «Лукойл-Україна». Після завершення угоди під одним дахом з австрійцями продовжують працювати інші структурні підрозділи групи «Лукойл»: «Лукойл-Інтер-Кард-Україна» та «Лукойл Технолоджі Сервісіз Україна». Варто зазначити, що на спеціалізованих інтернет-ресурсах з працевлаштування видання «Главком» не змогло знайти жодної вакансії, розміщеної австрійською фірмою, хоча її керівник Роберт Новек вступив на посаду ще 1 травня. Або нових власників все влаштовує в команді, або підлеглих Новека йому заздалегідь підібрало попереднє керівництво. Остання версія більш імовірна, оскільки на початку весни, ще до призначення Новека та завершення угоди, «Лукойл-Україна» розмістила кілька вакансій на керівні посади. Нафтовий трейдер шукав: начальника відділу роздрібної торгівлі, керівника відділу продажу паливних карт та керівника маркетингу та реклами для мережі АЗС.
Можливо, відсутність вакансій від AMIC говорить про те, що проблеми російської автозаправочної мережі – не в роботі команди. Зараз австрійці активно проводять ребрендинг заправок, у яких тепер мало що нагадує російське коріння, адже основне завдання перепозиціонування: «підкреслити прихильність (компанії) західним цінностям та бути дружелюбним щодо споживача».