Помилка 1. Якщо буде прийнято закон «Про реструктуризацію зобов'язань за кредитами в іноземній валюті» (№ 1558–1), то першими збанкрутують банки. Перерахунок валютних кредитів у гривню за курсом 5,05 грн. призведе до припинення діяльності щонайменше 50 фінансових установ. Запропонована схема переведення боргів у гривню завдасть банкам збитків розміром 100 млрд грн. Ще 2 млрд грн фінансисти втратять на заниженій відсотковій ставці. Нові банки-банкрути стануть проблемою не лише для клієнтів, але й держави.
Однак розберемося детальніше. У 2009 р. НБУ заборонив комерційним банкам видавати споживчі кредити у валюті. Тобто ВСІ існуючі на сьогодні споживчі кредити у валюті були видані позичальникам у період з 2004 по 2008 рр. Відповідно, закон поширюється на тих позичальників, які платять за своїм кредитом від 7 років і більше. Неважко підрахувати, що сума, взята у банку в борг (тіло кредиту) ВСІМА позичальниками вже виплачена, і сьогодні позичальник повинен банку відсотки, тобто його надприбутки. Варто пригадати, що в момент підписання договору позичальник одноразово сплатив банку 1,5% від суми кредиту, тобто покрив його первинні видатки.
У 2011 р. банки повернули дешеві міжнародні кредити, взяті під 3–4%, і замінили їх на власні кошти у вигляді кредитування з особистого офшору під 11%. Привіт податкам — податкова прибуток аж 1%!!! Ви все ще вважаєте, що банки зазнають збитків? Якщо у 2013 р. банківська система України отримала прибуток 1,44 млрд грн, сформувавши при цьому резервів під знецінення кредитів розміром всього 24,5 млрд грн, то 2014 рік став рекордним за отриманням банками збитків – 52,5 млрд грн. Резервів було сформовано розміром 96,6 млрд грн, а це означає, що банки, не маючи реальних коштів, з повітря формували резерви.
Для чого? Щоб не платити податки в бюджет! І це все банки, які грозяться стати банкротами! У 2014 р. багато банків отримали доходи від переоцінки інших фінансових інструментів, наприклад, без згоди позичальників пакетами передавали заборгованість за валютними кредитами в близькі до них колекторські компанії або продавали іншим банкам. У 2013 р. загальний дохід від таких операцій становив 0,5 млрд грн, а у 2014 р. – 5,0 млрд грн!!! Маючи проблеми з прибутковістю, комерційні банки у 2014 р. дозволили собі збільшити адміністративні видатки (зарплати топ-менеджерам) на 5,1 млрд. У цьому ж році банки сформували резерви під знецінення дебіторської заборгованості за своїми операціями розміром 1,54 млрд грн. У 2013 р. це значення було позитивним. Тобто банки змогли повернути в обіг 0,17 млрд грн. Виникає питання: необхідність формувати резерви виникає з бажання прикарманити ці резерви працівниками банку?
У 2014 р. НБУ видав комерційним банкам, у т. ч. й з іноземним капіталом, рефінансування для нібито підтримки ліквідності та для нібито забезпечення виконання банками своїх зобов'язань перед вкладниками. Загальний обсяг виділених НБУ комерційним банкам кредитів рефінансування у 2014 р. становив 222,26 млрд грн, у т. ч. строком на більше ніж 30 календарних днів – 115,6 млрд грн. Обсяг повернених банками раніше виданих НБУ кредитів рефінансування у 2014 р. становив 189,43 млрд грн. За станом на 01.01.2015 загальний обсяг заборгованості комерційних банків за кредитами рефінансування перед НБУ становив 108,95 млрд грн. До більшості банків, які отримали кредити рефінансування у 2014 р., введена тимчасова адміністрація і вони визнані неплатоспроможними. Таким чином, НБУ, особливо в крупних розмірах підтримуючи олігархів, не боявся важких наслідків для стану банківської системи.
Підтримавши ж валютних позичальників, він передрікає повний крах цієї системи!
Помилка 2. Валютні кредити брали зовсім не для вирішення поточних життєвих проблем, а для «красивого життя», для отримання максимального прибутку від спекуляцій з нерухомістю. І чим більший був кредит і апетити позичальника, тим більший «навар». Заможні позичальники розібралися зі своїми валютними кредитами ще у 2009 р., як тільки зрозуміли, що «навара» і вигоди від своїх елітних будинків і квартир вони вже не отримають. Багато хто з них закрив свої кредити зі знижкою, багато хто просто повернув банку залог. У позичальника, який живе від зарплати до зарплати, таких можливостей, на жаль, не було і немає. На сьогодні «щасливі» власники валютних кредитів – це сім'ї в куди ще скромніших квартирах, які є їхнім єдиним житлом і для придбання яких вони продали все, що у них було. Більшість нинішніх позичальників живуть у малометражних і малопривабливих хрущовках, які придбавалися в кредит на страшному піку цін. І не їхня вина в тому, що ринок нерухомості був штучно перегрітий, а держава допустила чудовищну недбалість, дозволивши в країні валютне кредитування і не забезпечивши стабільність національної грошової одиниці.
У більшості людей рівень заробітної плати з 2008 р. не дуже змінився. Наприклад, 10 000 грн у 2008 р. – це 2 000 у.е., у 2009 – 1 250 у.е., у 2015 – 460 у.е. Ви самі розумієте, у 2008 р. при зарплаті в 10 000 грн на квартиру ну ніяк не накопичиш, але щомісячно платити по 1 000 у.е. за іпотечну квартиру без шкоди для сім'ї було цілком реальним. У чому ж жадібність позичальника, який у стані платити банку 300 у.е. замість 1 000?!!
Де йому взяти решту 700 при нинішньому стані економіки та ринку праці? І найголовніше: ДЕ ЖИТИ ЙОМУ І ЙОГО СІМ'Ї У РАЗІ, ЯКЩО ЗАКОН ВСЕ ЖЕ НЕ ПРИЙМАТИМУТЬ?!! Повірте, не буде людина, яка брала кредит на елітний автомобіль або на четверту за рахунком квартиру, вчиняти самогубство (237 позичальників доведені фінансовими установами до самогубства!!!) або йти на смертельне злочин з зброєю в руках, захищаючи ЄДИНИЙ дах над головою своєї сім'ї!
Помилка 3. У травні вступив у силу Меморандум про реструктуризацію валютних кредитів, під яким поставили свої підписи керівники банків з найбільшим обсягом виданих валютних позик. За цією угодою фінансисти прощають половину боргу в доларах або євро. Тоді як багато позичальників, які отримали кредити на придбання єдиного житла, знайшли розуміння у банкірів. І або провели реструктуризацію свого боргу, що передбачає списання 50% суми, або близькі до завершення переговорів. Але такі умови влаштовують не всіх боржників, особливо тих, хто переважає жити на широку ногу за рахунок банківських кредитів.
По-перше, документ, який називається «меморандумом», таким назвати неможна. Меморандум – це угода сторін, компроміс, отриманий у результаті переговорів учасників процесу. Учасники цього процесу – комерційні банки і позичальники, правильно? … А меморандум обговорили і підписали НБУ і КІЛЬКА комерційних банків без єдиної участі позичальників!!!! Значить – це мІморандум, ніяк не інакше!
По-друге, документ підписали далеко не всі комерційні банки, відповідно виникає питання, як же бути іншим позичальникам? По-третє, на умовах, запропонованих так званим меморандумом, перевелися одиниці, його умови зовсім не такі, якими їх у рожевих фарбах розписують у засобах масової інформації. І якщо уважно вивчити його зміст, стає ясно, що це чергова пастка для позичальника, яких йому не мало вже було зроблено за останні роки.
Про масові переводи позичальників з ЄДИНИМ житлом говорити взагалі некоректно! І по-четверте: на широку ногу з валютним кредитом жити за визначенням НЕМОЖЛИВО! Умерти з голоду – так, а ось від переїдання – чистісінька фантастика!
Помилка 4. Ще одна категорія «вигодонабувачів» – політики, які переважають боротися за рейтинги популістськими методами. Боргові проблеми українців – відмінний привід проявити свою турботу про виборців, особливо напередодні місцевих виборів. У своїх передвиборчих обіцянках діючий гарант Конституції України вищав про переведення валютних кредитів у національну валюту за первинним курсом. На зустрічах з виборцями він говорив, що поточний курс долара є завищеним і спекулятивним і, як тільки він стане Президентом країни, зобов'язується повернути гривню на її первинні позиції – 1:8. Отримавши посаду Президента України, П.А. Порошенко вже не згадує ні про це, ні про багато інших своїх обіцянок.
Літом 2014 р. єдиним народним депутатом, який наважився захищати майно і права валютних позичальників, був М.М. Рудьковський. Якими мотивами він керувався на той момент – потрібно запитати у нього. Але виключно завдяки його роботі у ВР позичальники отримали закон про мораторій на відчуження залогового майна. Цей закон дозволив зберегти дах над головою багатьом сім'ям, які опинилися в найскладніших економічних умовах один на один зі стрімкою девальвацією гривні. Маючи без перебільшення таку величезну заслугу перед позичальниками, М.М. Рудьковський на останніх виборах у ВР не пройшов. Тому питання про політичне заигрування діючих депутатів з позичальниками перед МІСЦЕВИМИ виборами дуже і дуже спірне.
Помилка 5. Чи погодяться вкладники, які вирішили на свій час перевести свої кошти в тверду валюту, пожертвувати ними на користь тих, хто переважив взяти великі суми для цілей, зовсім не пов'язаних з вирішенням нагальних життєвих проблем? Чи погодяться вони з тим, щоб їхні вклади теж перерахували за курсом 5,05 грн/$? І чи погодяться вони отримати від Фонду гарантування вкладів фізичних осіб максимум 200 тис. грн (близько $9,3 тис.), якщо сума, яка зберігається на рахунках, істотно перевищувала цю законодавчо встановлену межу?
По-перше, придбання ЄДИНОГО житла і є нагальна життєва проблема, чого не скажеш про вклади, і тим більше про валютні. По-друге, фонд гарантування вкладів і не збирався виплачувати вкладникам їхні заощадження у валюті. По-третє: за станом на 01.01.2015 р. строкові вклади фізичних і юридичних осіб в іноземній валюті становили 233,1 млрд грн або 67% загального обсягу виданих в іноземній валюті кредитів. Вище вже було озвучено той факт, що валютні позичальники розмір ТІЛА кредиту вже виплатили в повному обсязі, сьогодні банки видавлюють відсотки, тобто надприбутки. А ось Фонд гарантування вкладів компенсує вкладені кошти чи у т. ч. й відсотки?
По-четверте, запозичені кошти (депозити) є короткостроковими (короткі гроші) і вони повинні постійно поповнюватися. Кредити ж – довгостроковими (довгі гроші) і лише малий відсоток іпотечного кредиту закладений у розмір депозиту, не варто це забувати. По-п'яте, результатом діяльності банків у першому кварталі 2015 р. стали збитки розміром 80,9 млрд грн, при цьому на формування резервів під кредитні операції спрямовано 108,6 млрд грн. У цей обсяг включені сформовані резерви неплатоспроможним банкам розміром 68,1 млрд грн. Вся заборгованість за валютними кредитами юридичних і фізичних осіб у них становить всього 48,9 млрд грн, а загальний обсяг сформованих резервів – 78,0 млрд грн, тобто резервів сформовано на 29,1 млрд БІЛЬШЕ, НІЖ ВСЯ ЗАБОРГОВАНІСТЬ!
Можна лише здогадуватися, для чого це зроблено. Наприклад, два найбільші неплатоспроможні банки при крайньо низькому (кажучи прямо – ЖОДНОМУ!) рівні виконання кредитних зобов'язань за перший квартал 2015 р. різко зменшили заборгованість за споживчими кредитами в іноземній валюті: ПАО «Банк Надра» з 15,3 до 3,2 млрд грн, а КБ «Дельта» – з 5,8 до 3,8 млрд грн!!! Чистий процентний дохід комерційних банків за 1 квартал 2015 р. становить 13,9 млрд грн, у т. ч. неплатоспроможних банків – 0,7 млрд грн. І це на фоні масових неплатежів за іпотечними валютними кредитами!
Єдине питання: при таких доходах комерційні банки не можуть АБО не хочуть повертати вкладникам їхні валютні депозити?!! Схоже, заощадження вже давно прикарманені і не будь валютних позичальників, банкам довелося б їх придумати….
Помилка 6. Виникне загроза нового витка девальвації гривні, що заново перезапустить весь пласт проблем, з якими сьогодні стикнувся кожен українець. Справа в тому, що при конвертації валютних кредитів за запропонованою в законопроекті схемою банки стикнуться з необхідністю купівлі валюти для розрахунків з клієнтами, які довірили їм валютні кошти. Обвал національної валюти у 2014 р. в першу чергу спровокували комерційні банки. Якщо за весь період 2014 р. доходи від операцій з іноземною валютою разом з її переоцінкою становили 5,0 млрд грн, то за перший квартал 2015 р. цей показник фактично став збитковим на суму аж 7,6 млрд грн (виключені «Надра» – 6,98 млрд грн і «Дельта» – 1,1 млрд грн). У результаті «Надровських» і «Дельтовських» валютних махінацій показники всієї банківської системи стали позитивними.
Саме НБУ, нібито підтримуючи грошово-кредитний ринок України, рефінансуванням комерційних банків знецінював національну грошову одиницю через емісію коштів. Отримане рефінансування практично всі комерційні банки спрямували на міжбанківський ринок і скупували валюту, і це призводило до ще більшого попиту на неї. Для спекуляції з валютою було використано близько 30% розміру рефінансування, тобто більше 66,0 млрд грн, отримано 6,5 млрд грн доходів від операцій з валютою. Це перевищує аналогічні доходи за 2013 р. майже в 3 рази (2,5 млрд грн).
Заборгованість фізичних осіб за кредитами в іноземній валюті на поточний момент становить 60,3 млрд грн, у т. ч. у платоспроможних банках – 53,2 млрд грн. Загальний обсяг кредитів в іноземній валюті (кредити як фізичних, так і юридичних осіб) становить 513,7 млрд грн. Фізичні особи в цьому обсязі – 11,7%. Платоспроможні банки під ВСІ валютні кредити сформували 33,7 млрд грн резервів. Значить, комерційні банки без єдиного ризику як для власного фінансового стану, так і для економіки країни запросто можуть списати курсову різницю за реструктуризованими кредитами ФІЗИЧНИМ ОСОБАМ. Можуть! Але не хочуть….
Помилка 7. Прийняття законопроекту вимагає додаткових видатків з бюджету і викличе негативні наслідки інфляції для громадян України. У 2014 р. ВР прийняла закон №8351 – парламент списав борги за природний газ теплогазопостачальним підприємствам (облгазам), НАК «Нафтогаз України» і їхнім ДП. Списана сума заборгованості становила 52,0 млрд грн, у т. ч. 24,0 млрд грн – заборгованість перед ДЕРЖБЮДЖЕТОМ. Паралельно цей закон внесе зміни до податкового кодексу України, згідно з яким операції зі списання заборгованості в ТЕК виводяться з-під оподаткування податком на додану вартість і податку на прибуток підприємств, також списується борг «Нафтогазу» і його дочірніх підприємств, а також приватних облгазів і обленерго перед державним бюджетом України.
Розуміється, наші олігархи – найбідніші верстви населення і для їхнього спасіння у 2011 р. ВР вже приймала «гуманні» закони: №8351 про списання боргів за спожитий газ і електроенергію та №8352 про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування природного газу і електроенергії. Ось де тривогу бити слід було б! Ось де додаткові видатки для бюджету! Ось де інфляція, яка важким тягарем легла на плечі громадян України! Ось коли всім світом доводиться оплачувати красиве життя багатих!
Законопроект №1585-1 ложиться не важким, але тягарем на плечі комерційних банків, які вже й так непогано підзаробили на рефінансуваннях і валютних спекуляціях.
Помилка 8. Міжнародні кредитори виступають категорично проти участі держави і Нацбанку в конвертації валютних кредитів. У МВФ вважають, що банки і позичальники повинні самі знайти шляхи вирішення виникших проблем. У програмі кредитування фонду прямо сказано, що прийняття законопроекту відобразиться на відносинах з МВФ, оскільки конвертація передбачає нерринкові механізми, що недопустимо в європейській державі. МВФ також вимагає проведення реформ, боротьби з корупцією і нормалізації економіки країни. Відсутність позитивних результатів саме в цих напрямках набагато раніше відобразиться на його відносинах з Україною.
По сей день так ніому і не стало зрозуміло, куди спрямовуються так широко висвітлювані в ЗМІ валютні транші, і вже точно вони змінюють життя середньостатистичного жителя лише на гірше! Виникає питання: а хочемо ли ми, наші діти і навіть онуки бути пожиттєвими валютними позичальниками і повертати кредити МВФ комунальними тарифами, пенсіями і стипендіями, ніколи не відчувши на собі цих грошей?!!
Помилка 9. Після реструктуризації не всі позичальники погасять валютні борги перед банками. Так, дійсно, є мала частина позичальників, яка, завдяки жалюгідній економічній ситуації в країні, на даний момент не має жодних джерел доходів. Але ці люди рано чи пізно або будуть вимушені повернути залогове майно, або знайдуть нову роботу і почнуть виконувати свої договірні зобов'язання. Слід зазначити, що прийняття закону скасує мораторій на відчуження залогового майна, левова частина позичальників зможе увійти в стабільний графік платежів, у суспільстві зніметься напруга, а банки отримають позитивну статистику. Нелогічно продовжувати виплачувати кредит, розуміючи, що в складених умовах все одно з ним ніколи не справишся і будеш викинутий на вулицю.
Якщо валютні кредити не будуть переведені в гривню на прийнятних для позичальника умовах, комерційні банки не зможуть отримати від позичальника взагалі нічого. А, як кажуть, краще рубль зі ста, ніж мільйон з нічого. І менший дохід ніколи збитком не вважався!
Помилка 10. Закон фактично ставить валютних позичальників у більш вигідне положення по відношенню до гривневих позичальників і до громадян, які взагалі не мають кредитів. Давайте будемо чесні і скажемо про те, що гривневі кредити видавалися виключно громадянам з високою ОФІЦІЙНОЮ зарплатою. Видаючи кредити у валюті, банк часто закривав очі на низький підтверджений дохід позичальника і створював ще масу інших послаблень, паралельно придумуючи всілякі труднощі при отриманні кредитів у гривні.
У 2008 р. багато банків просто не видавали кредити в національній валюті, зате активно навязували франки! Відділення банків отримували розпорядження з планом на видачу валютних кредитів і їхні працівники робили все, щоб позичальник взяв саме його. Наприкінці 2008 року гривня девальвувала більше ніж на 50% і з цього моменту валютний позичальник опинився в умовах набагато більш програшних, ніж гривневий. Тому після прийняття закону № 1558-1 положення гривневого і валютного позичальника просто зрівняється.
Що ж до середньостатистичного громадянина України, у якого немає кредиту, але він вважає, що «лохонувся», оскільки валютному позичальнику сьогодні все дістанеться «на халяву» – він дуже і дуже глибоко помиляється. Нерухомість у порівнянні з 2008 р. впала в ціні в 3 рази, за квартиру вартістю 50 000 у.е. валютний позичальник вже сплатив 150 000 у.е. і повинен ще стільки ж… Все ще заздрісно?!!
І на останок хочеться зазначити, що в останній час у всіх ЗМІ спостерігається масована атака на валютних позичальників. ЗМІ, рік які зберігали по цій тематиці обіт мовчання, як на підбір присвячують дорогоцінний ефірний час у прайм-тайм сюжетам про катастрофічну шкоду, яка буде завдана країні прийняттям закону №1558-1. Найбільш тиражовані газети присвячують цій темі цілі розвороти. В інтернеті шквал обурення образлених (ой ли!) громадян. На вулицях Києва з'явилися біг-борди з валютною тематикою – остерігайтеся!
Валютних позичальників називають то інфантильними олігофренами, бомжами і люмпенами, то аферистами і хапугами, шукачами дармового красивого життя. Панове, минулий рік відкрив мільйони пар затуманених очей, прояснив мільйони і мільйони затьмарених мозків, приніс завісу над роботою «кристально чесних» ЗМІ! Ми вже знаємо, що таке інформаційна війна, замовні статті, інтернет-тролі, боти, що таке управління громадською думкою, ми вже знаємо, як за допомогою ЗМІ посіяти паніку і ненависть, згуртувати людей навколо ХИБНИХ цілей, проти ХИБНИХ ворогів, стравити одну частину суспільства з іншою.
А простим людям, по великому рахунку, і ділити-то нічого! І ми вже навчилися розуміти, що ви, панове, здійснюєте відволікаючі маневри, дабы відвести «біду» від себе, ви придумуєте все нові й нові олюднення народних бід! Так кому ж страшен закон 1558-1?!! Так виключно комерційним банкам і їхнім кишеньковим структурам! Ось і підрахуйте, скільки видатків готова понести так звана банківська система України (давно вже не банківська, а ростовницька, і не система, а ОПГ) на антипіар закону в страху втратити свої надприбутки. А може пора вже всім вийти з сутінків?..