Голова СБУ Валентин Наливайченко заявив, що справу щодо скандальної кампанії БРСМ закрив один із заступників колишнього генерального прокурора. Адміністрація Президента не допустила Голову СБУ до США, оскільки він викликаний на допит до ГПУ. Валентин Наливайченко відсторонив від роботи креатуру Порошенка — свого першого заступника Юрія Артюхова, а також весь керівний склад Головного управління «К». У ефірі опозиційного до Порошенка телеканалу «1+1» Валентин Наливайченко заявив, що його не хвилюють чутки про можливу відставку. «Мене крісла не цікавили і не цікавлять. Я б не розвивав інтриги там, де її немає», — сказав він.
Валентина Наливайченка складно назвати людиною, яка вчиняє необдумані вчинки. Приводів для відкритої війни з ГПУ насправді теж немає. Даниленко — теж не та постать, заради якої варто було б йти на конфлікт із президентом. Не гадаю, що йдеться про перерозподіл якихось великих грошей. Набагато більше нинішня поведінка Наливайченка нагадує вихід із тіні майбутнього Президента України. Насправді — хід цілком типовий. За подібною схемою на президентську орбіту виводився й Віктор Ющенко. Хтось «весь у білому», якого діюча й не дуже приємна влада вигонить. Той, що у білому, природно, робить якісь викривальні заяви. Варто сказати, що нинішні події — це підведення підсумків першого етапу імпліцитного висування нового Президента. Вся нинішня каденція Наливайченка на посаді голови СБУ була перенасичена піаром. Майже щотижневі заяви, перемоги й захоплення тисяч терористів. Оприлюднення всього, чого тільки можна, включно з матеріалами радіоперехоплень, що важко вкладається в логіку роботи спецслужб. Маркіян Лубківський, абсолютно не схожий на працівника спецслужби, але цілком зрозумілий як піарник, що раскручує політика.
Про те, що США обрали Наливайченка як «свого» кандидата на Президента України, ми писали ще за президента Ющенка. Кандидатура цілком зрозуміла й пояснювана для США, навіть незважаючи на навчання Наливайченка в російській «консерваторії». До речі, цікава назва, так? Консерви на те й консерви, щоб зберігатися довго. Слід зазначити, що рейтинг Наливайченка дуже високий серед радикальних прихильників «Третього майдану». Незважаючи на те, що саме СБУ радикалів і «опікується» та «профілактує». І часом у цій мутноті складно зрозуміти, хто чий і чого добивається.
Але чому саме тепер? Чому виникла необхідність «активувати» Наливайченка вже зараз, коли до виборів, здавалося б, ще далеко? Щоб встигнути створити власну політичну силу, не пов'язану ні з корумпованим «Ударом», ні з дискредитованим Блоком Петра Порошенка? Чи у Порошенка вже вийшов «термін придатності»? Чи ж у геополітичних раскладах потребувалася нова постать, однаково зрозуміла обом найвищим договірним сторонам?