Столичні судді розглядають незвичайну судову справу: колишній заступник міністра доходів і зборів Андрій Ігнатов подав позов до суду проти київського відділення «Дочірнього банку Ощадбанку Росії» з вимогою повернути розміщені у фінустанові кошти в розмірі: 3,23 млн доларів, 1,43 млн євро та 21,34 млн рублів (у еквіваленті — понад 100 млн гривень). Про це видання дізналося з матеріалів справи. До суду з російським банком власника багатомільйонних рахунків змусив звернутися відмова російського банку одноразово видати всю суму. З такою проханням він звернувся до банку 5 вересня попереднього року. За тиждень до цього (29 серпня 2014 року) українська міліція оголосила колишнього чиновника в розшук, підозрюючи його в зловживанні владою за часів правління команди Віктора Януковича. Картка Ігнатова розміщена на сайті МВС України у реєстрі осіб, які ховаються від органів влади. Там же зазначено, що колишній заступник міністра зник з поля зору правоохоронних органів 15 липня 2014 року в Криму. На материковій частині України його чекає затримання та примусова явка до суду. Статус утікача не завадив екс-чиновнику звернутися до київського відділення банку за грошима.Однак фінансисти відмовили, посилаючись на постанову Нацбанку «про введення додаткових механізмів для стабілізації грошово-кредитного та валютного ринків України» № 540 від 29 серпня 2014 року. Як пояснили у банку, відповідно до постанови, установа не може видати йому кошти готівкою одноразовою операцією у відповідній валюті та сумі. Один із пунктів цього нормативного акту НБУ передбачав, що видача грошових коштів з поточних та депозитних рахунків у іноземній валюті здійснюється у гривнях за офіційним курсом НБУ в межах 15 тис. гривень на день. Для Ігнатова обмеження означали, що такими порціями йому довелося б знімати свої мільйони протягом кількох десятків років. Дія цієї постанови обмежувалася 2 грудня 2014 року, однак пізніше норму продовжили. Не задовольнившись відмовою, клієнт почав судитися і не помилився. 6 жовтня Шевченківський районний суд Києва зобов'язав банк видати Ігнатову всю суму. Його формулювання звучала так: «позовні вимоги (Ігнатова – ред.) є обґрунтованими, підтвердженими необхідними та допустимими доказами, а тому підлягають задоволенню». 25 грудня Апеляційний суд Києва також визнав правоту клієнта лаконічним висновком: «колегія суддів вважає, що висновок першої інстанції зроблено на основі повного та об'єктивного дослідження сторонами поданих доказів і повністю відповідає вимогам закону». Свій вердикт апеляція підкріпила посиланням на Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод і практикою Європейського суду з прав людини. Шевченківський суд розглядав суддя Олег Савицький, апеляційну інстанцію представляла В. Н. Ратнікова. Однак у Вищому спеціалізованому суді з кримінальних та цивільних справ виявилася інша думка. 20 травня 2015 року колегія касаційної інстанції дійшла висновку, що попередні рішення не врахували низку фактів. Наприклад, те, що у листопаді 2014 року Ігнатов підписав договір, за яким свої кошти подарував дружині. Основним же аргументом стало повідомлення Генеральної прокуратури від 4 листопада 2014 року про проведення досудового розслідування, розпочатого 15 липня 2014 року, за фактом зловживання владою колишнім заступником міністра доходів і зборів України. Під час слідства рахунки Ігнатова були арештовані. На цій підставі Вищий спеціалізований суд з кримінальних та цивільних справ став на сторону «Дочірнього банку Ощадбанку Росії», відмовивши Ігнатову.Екс-чиновник отримав посаду заступника голови податкової служби у грудні 2011 року, а з квітня 2013-го став заступником Міністра доходів і зборів, проробивши до 1 березня 2014 року. У середині нульових років він працював у корпорації «Міжрегіональний промисловий союз» (підконтрольній екс-нардепу Антону Приходському), потім займав посади заступника голови правління та заступника генерального директора з економічних питань «Шахти Білозерська». Як зазначено в біографії Ігнатова, у 2010—2011 роках перед приходом на держслужбу він також працював у бізнесі на керівних посадах. Варто відзначити, що мультивалютні рахунки у Ощадбанку Росії Ігнатов відкрив навесні 2010 року. У інтерв'ю «Українській правді» колишній керівник Ігнатова екс-міністр доходів і зборів Олександр Клименко, по суті, визнав, що цього заступника в якості «куратора» йому приставив син Віктора Януковича — Олександр.Перед звільненням чиновника у березні 2014 року новопризначений міністр фінансів Олександр Шлапак повідомив, що пропонував Ігнатову очолити Податкову службу на перехідний період (після втечі команди Януковича нові влади відновили податкову та митну служби, ліквідувавши Міністерство доходів і зборів). У ЗМІ ім'я Ігнатова згадується у контексті скандалу навколо закупівлі понад 1000 «швидких» для українських лікарень. Нібито він курував закупівлю одночасно з тогочасним міністром Раїсою Богатирьовою. Чиновнику приписують тиск на французьку компанію PeugeotCitroen, яка була змушена продати машини українській компанії НПО «Практика» приблизно по 200 тис. гривень, а остання, доукомплектувавши, відпустила державі за ціною, завищеною в кілька разів. Загальна сума контракту перевищила півмільярда гривень.
Справа на 100 мільйонів гривень: як київські суди «обслужили» куратора Саші Януковича
Бізнес та корпоративні схеми · Місцева влада · Освіта · Правоохоронні органи · Суди та судова система · Центральна влада