На тлі останніх гучних корупційних скандалів та затримань у прокуратурі в тінь відійшла інша нашумівша історія. Місяць тому в Інтернеті з'явилася переписка, яку вів із залу Дніпровського районного суду Києва прокурор прокуратури Дніпровського району Артем Тендітний, ймовірно, зі старшим прокурором відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтриманням державного обвинувачення прокуратури Києва Сергієм Лисенком та ще одним прокурором прокуратури Дніпровського району Денисом Соловйом. Фото з їхнього Інтернет-чату «Лисі птахи» виклав журналіст Василій Крутчак, який тоді балотувався на 205-му чернігівському окрузі. Зміст цієї «прокурорської розмови» шокував багатьох: «Цей п*дор мене часто фоткає, ми можемо й по ньому зареєструватися», «На х*я? Давай відп*здимо просто? Або давай у нас у районі у нього телефон розбиємо», «Дві п*сди з обшуку сидять», «Відпрацювати треба. Гнида така». У результаті піднятої шумихи всі троє були звільнені з прокуратури за репутаційними міркуваннями «за скоєння ганебного вчинку» – спочатку розконфузившийся Тендітний, а потім і решта. Пізніше стало відомо, що Лисенко подав до суду на це рішення, оскільки впевнений, що його звільнили незаконно й не дали навіть можливості пояснитися. Власне, у цьому інтерв'ю він вперше намагається викласти свою точку зору на ті події, натякаючи, що троїцю прокурорів підставили.
Як би не ставитися до самого звільнення та дотримання при цьому процедури, пояснення Лисенка щодо пресловутої переписки переконливо не виглядають. Він неодноразово повторює, що не має до неї жодного стосунку, але при цьому не спростовує факт того, що вона могла бути. Так само не може відповідати за двох інших товаришів по нещастю. У таких випадках фігуранти скандалів часто беруть на озброєння тактику, що кампанія проти них вигідна певним особам.
Отже, відсторонений прокурор натякає, що поява переписки у відкритому доступі якось пов'язана зі справою, яка розглядається в Дніпровському суді й стосується давнього корпоративного конфлікту навколо торгового центру «Скай молл».
На запитання про групу «Лисі птахи», в яку його включають і в якій велася та скандальна переписка в телефоні Тендітного, Лисенко відповідає: «Я поки не коментував цю тему з простої причини – вона не була предметом ні належної службової перевірки, ні подальшої перевірки з чиєїсь сторони. І не збирався робити це далі, якби ваші колеги не почали вплітати сюди образи й розкриття особистої інформації про мене для завдання душевного дискомфорту. У «фейсбуці» був опублікований мій особистий номер телефону, щоб дзвінками за цим номером люди, неравнодушні до цієї ситуації, намагалися порушити мій особистий простір, на який я маю право. Я отримав велику кількість SMS з погрозами й образами, нічних телефонних дзвінків зі словами, щоб я виїхав або де-небудь сховався».
«Природно, я займався деталями цієї переписки, відстежував, як вона з'явилася, і що сталося далі. Мої права були грубо порушені як керівництвом прокуратури міста, так і тими, хто опублікував цю переписку, приписавши її одразу конкретним людям. Тепер ми можемо відновлювати свої права лише в суді – і ситуація з перепискою буде предметом судового розгляду. Єдине, що можу сказати, – я до цієї переписки стосунку не маю й можу припускати, що вона була створена спеціально з метою дискредитації мене й органів прокуратури, щоб завуалювати інші питання, від яких усі чомусь відводять очі», – заявляє Лисенко.
На зауваження, що переписка була сфотографована з телефону його колеги, а він у ній постає як співрозмовник з конкретними прізвищем, ім'ям, по батькові, Лисенко відповідає: «Якщо я візьму телефон, зайду в WhatsApp, приєднаю вас до групи, назву як завгодно й створю ряд повідомлень від вашого імені, вони теж опиняться в телефоні».
На запитання, чи він упевнений, що оприлюднена переписка – підробка, Лисенко уточнює: «Я цього не стверджую, але особисто я до цієї переписки стосунку не маю». Щодо інших прокурорів, які згадані в переписці й також звільнені, він говорить: «Я б хотів, щоб достовірність-недостовірність переписки встановлював суд. До неї я стосунку не маю, але було б некоректно стверджувати те ж саме щодо людей, які були звільнені разом зі мною. Припускаю, що всі вони стали жертвами інсценування».
Щодо фрази, яка йому приписується – «На х*я? Давай його відп*здимо просто? Або давай у нас у районі у нього телефон розбиємо», Лисенко говорить: «Я не говорю, що я людина, яка ніколи не лаяється. Специфіка моєї роботи, на жаль, така, що іноді доводиться використовувати такі слова. Але, по-перше, немає людей, які їх не використовують, по-друге, я не маю стосунку до цієї переписки».
«Я що – комусь у обличчя сказав ті слова, які мені приписують? Я можу їх навіть повторити, тому що, на жаль, уже вивчив і пам'ятаю весь текст. Більше за всіх у цій історії постраждав Артем Тендітний, і нібито це було під час судового засідання. Хоча в першій фразі цієї нібито переписки написано, що він чогось чекає, тобто це відбувалося до засідання», – зазначає Лисенко.
Відсторонений прокурор припускає, що переписка була створена для дискредитації його, колег, звільнених разом з ним, і органів прокуратури в цілому в рамках певної роботи, яку колись проводив він, а потім його колеги. Він також звертає увагу на те, що журналісти, які нібито сфотографували ту переписку, присутствували на судовому засіданні. «Це засідання було в рамках кримінального провадження, в якому я колись здійснював процесуальне керівництво, будучи заступником прокурора Дніпровського району».
Справа, яка розглядалася на тому засіданні, – розслідування дачі хабара адвокатом девелоперської компанії Arricano Євгеном Малєєвим. Arricano – один із суб'єктів корпоративного конфлікту навколо київського торгового центру «Скай молл», який тягнеться вже дуже давно. Прокуратуру підозрюють у тому, що вона хоче посадити Малєєва за замовленням конкурентів у цьому спорі – панів Гранівського й Адамовського, які є співвласниками центру. Адвоката затримали того ж вечора, оскільки оперативники мали достатню інформацію, необхідну для прийняття відповідного рішення. Під час затримання були вилучені електронні носії, які прямо вказували на участь Малєєва в злочині. Хабар давав інша людина – кур'єр. Після затримання адвоката було встановлено, що він це робив за вказівкою своїх безпосередніх керівників, що доводиться матеріалами справи. На думку Лисенка, перспектива цієї справи – направлення до суду й винесення обвинувального вироку.
«Що відбувається в цій справі після скандалу з перепискою, я не знаю, але знаю точно, що обвинувальний акт до суду ще не направлявся. І знаю, що скарги на так звані «Лисі птахи» подавалися одночасно зі скаргами на незаконне затримання адвоката й розслідування справи», – говорить Лисенко.
На запитання, що таке «Лисі птахи» – якесь прокурорське товариство, Лисенко пояснює: «У мене прізвище Лисенко, у нинішнього заступника прокурора району прізвище Дрозд, у ще одного працівника, якого звільнили, прізвище Соловей. Ніякої групи «Лисих птиць» насправді не існує, але назва дотепна».
На запитання, чи він створював групу з такою назвою в мессенджері, в якому велася переписка, Лисенко відповідає: «Ні. Соловей і Тендітний у це провадження, за яким виникла вся ситуація, вступили вже після того, як я був переведений в апарат міської прокуратури».
Лисенко розповідає про справу Малєєва: «Адвокат Малєєв представляв інтереси однієї зі сторін давно існуючого корпоративного конфлікту навколо «Скай молла». Чесно кажучи, сутність рішення, яке оскаржувалося в апеляційній інстанції за цивільною справою, я не пам'ятаю. Знаю лише, що рішення, яке було необхідно прийняти за проханням адвоката Малєєва, влаштовувало його безпосередніх керівників, які давали йому вказівки під час слідства. «Скай молл» знаходиться в Дніпровському районі й багато питань, пов'язаних із цим корпоративним спором, були предметом кримінальних проваджень у прокуратурі цього району. Але я ж не така велика птиця, щоб мене так дискредитувати, як було зроблено з цією перепискою».
Лисенко також згадує про інші кримінальні провадження: «Крім цього кримінального провадження, існує ряд кримінальних проваджень про неправомірні дії службових осіб Arricano й інших підприємств під час цього корпоративного спору. Я ж не розкриваю нічого нового, цим просто ніхто не цікавиться. Існує вирок щодо людини, яка підробила договори, – людина з зарплатою в 200 доларів виступала поручителем за договором у 50 мільйонів доларів за торговий центр, який належить Arricano. Людина, яка разом з ним підробляла й подавала ці документи до суду, офіційно перебуває в розшуку й працює в торговому центрі, який належить Arricano, у Криму».
На запитання, чи Малєєв діє за вказівками співвласника «Скай молла» пана Тедера, Лисенко відповідає: «Я говорю не про Тедера, а про Arricano. Не хочу переходити на особистості, оскільки я в даному випадку не прокурор». Щодо панів Гранівського й Адамовського, які представляють іншу сторону конфлікту, Лисенко говорить: «Гранівський Олександр Михайлович допитувався мною кілька разів у рамках кримінального провадження, якщо не помиляюся, приблизно рік тому. Він був тоді одним із представників підприємства ТОВ «Призма бета», пов'язаного зі «Скай моллом». Після того, як він став народним депутатом, якщо я не помиляюся, він письмово заявив, що більше стосунку до бізнесу не має, звільнився зі всіх займаних посад. Адамовського я ніколи не допитував, але знаю, що на той момент, коли я допитував Гранівського, він був його партнером. Тобто Адамовський мав стосунок до «Скай молла», оскільки в допиті Гранівського його прізвище згадувалося».
«Розумієте, я не проти того, щоб моя діяльність була піддана перевірці – мої дії були в рамках кримінально-процесуального кодексу. Тільки її ніхто не проводить – ні журналісти, ні керівники», – зазначає Лисенко.
На зауваження, що його звільнили не тому, що він якось неправильно діяв, а за репутаційними міркуваннями, Лисенко описує процес звільнення: «Вранці з'явилася ця ситуація, в обід нас троїх викликали в прокуратуру міста й сказали, що все погано, – можливо, буде службова перевірка й буде прийнято рішення відповідно до наших нормативних актів і законодавства України. Вечором Тендітного ознайомили з розпорядженням про проведення службової перевірки, підписаним лише однією людиною з п'яти, і через п'ять хвилин йому винесли наказ про звільнення, а нам – про оголошення догани. На наступний день викликали мене одного, точно так же ознайомили з розпорядженням про службову перевірку, підписаним однією людиною, і тут же спробували ознайомити з наказом про моє звільнення. Наказ про звільнення Тендітного змінили на наказ про звільнення нас усіх троїх. Але це ж не в повній тишині відбувалося».
На запитання, чи він намагався щось сказати на оправдання, Лисенко відповідає: «Нікому нічого не було цікаво. Тому я звертаюся до суду, тому що вважаю звільнення абсолютно незаконним з точки зору порушення навіть кількох конституційних прав – права на роботу, таємниці особистої переписки й особистої недоторканності».
На зауваження про таємницю особистої переписки, якщо він не брав у ній участі, Лисенко говорить: «Так мене ж звільнили за те, що я маю стосунок до цієї переписки й у ній порочив честь і гідність. Інших фактів не встановлювали. Але ви ж упевняєте, що переписка була сфальсифікована. Позов подаю я, але я не можу описувати ситуацію щодо всіх трьох людей. А одним наказом порушені права всіх троїх».
Лисенко також коментує публікацію журналіста Дмитра Гнапа, який зробив його номер телефону надбанням громадськості й сфотографував паркування під будинком прокуратури Дніпровського району, де було багато дорогих тюнінгованих авто. «Дорожний контроль» у свій час виклав відео, де Лисенко знаходиться за кермом позашляховика Dodge Durango, ринкова вартість якого становить від 35 до 40 тисяч доларів.
На запитання про походження таких дорогих машин у молодих прокурорів, Лисенко пояснює: «Мій позашляховик був піддано службовій перевірці після цієї публікації. Цю машину я взяв у батька, тому що мені тоді треба було перевезти крупногабаритний вантаж. І мій батько навіть надавав усі документи на цю машину для судової перевірки – придбана вона була за 16 тисяч доларів. Якщо її хтось купить за ту суму, яку ви назвали, я поговорю з батьком і він її продасть».
На запитання, чи батько з прокурорської сім'ї, Лисенко відповідає: «Ніколи не був прокурорським. Він був дальнобійником, тепер підприємець – торгує мобільними телефонами». На запитання, чи йому пропонували написати заяву за власним бажанням, Лисенко говорить: «Тендітному пропонували, мені – ні, але ми звільнені одним наказом».