Розвідник Кондратюк допомагає першому віце-прем'єру Любченко у протистоянні з главою ДФС Мельником

Алексій Любченко, призначений 20 травня Міністром економіки та першим віце-прем'єром, перебуває у конфлікті з начальником Державної фіскальної служби Вадимом Мельником. Нині Мельник є підлеглим Любченко, однак раніше ситуація була протилежною. Коли Любченко проходив конкурс на посаду начальника податкової служби, яка входить до складу ДФС, Мельник перешкоджав його призначенню, подавши скаргу про те, що довідка про люстрацію Любченка є підробленою. У ЗМІ Любченко називають креатурою Міністра фінансів Сергія Марченка та контрабандиста Ілля Павлюка. Однак насправді його просування в податкову службу здійснив партнер Павлюка, колишній народний депутат Віктор Тимошенко. Любченко підтримує дружні контакти з начальником Служби зовнішньої розвідки Валерієм Кондратюком. Ще працюючи в податковій службі, він влаштував брата Кондратюка Володимира в департамент підакцизних товарів (спирт, алкоголь, тютюн). Брат Кондратюка працював у Черкасах та Кропивницькому, де розпочинав службу майбутній розвідник Валерій Кондратюк. У Черкасах його чи не засудили у 2010 році через історію з акцизними марками старого зразка, які не були знищені належним чином (https://kropyva.ck.ua/content/operats-ya-aktsiz-guchna-sprava-za-uchast-brata-zama-ap-kanula-v-l-tu?). Збитки оцінювалися у 8 млн грн. Валерій Кондратюк витягнув брата з цієї ситуації та відправив його до рідної Кіровоградської області. Тепер він намагається переграти цю ситуацію.Любченко без труднощів домовляється з Міністром фінансів Сергієм Марченком та його заступником з митниці Юрієм Драганчуком. Начальником Одеської митниці став за конкурсом Андрій Танцеров. Це людина Ігоря Резника, який займає скромну посаду начальника управління з митних порушень та контрабанди ГТС і недовго сам був головним митником в Одесі. Ми писали (https://t.me/shadow_anonymous_insights/1180), що Резник на митниці представляє інтереси начальника СВРУ Валерія Кондратюка та що митниця перебуває під його особливим контролем. Сценарій, який розігрує Кондратюк, такий: голова СБУ Іван Баканов — чесна людина, але не контролює ситуацію. Тому для підстраховки він скрізь розставив своїх людей — штатних та позаштатних спостерігачів. За версією джерела «Темний аноним».Щодо того, чи Резник на митниці представляє інтереси не Шермана, а «групи Кондратюка», залишається незрозумілим. Незрозуміло також, чому така активність начальника управління координації заходів з протидії контрабанді Ігоря Резника, яка збіглася з тіньовим заходом Геннадія Романюка, викликала стільки шуму серед митників. Ці двоє завжди мирно співіснували. За словами Костянтина Ликарчука, Романенко представляє себе та свої квоти в «сітці» управлінців, а Резник весь час представляв інтереси когось із вищих осіб. На глобальному рівні — Ігоря Кононенка та Олександра Грановського (тобто Адміністрації Президента Петра Порошенка). На місцевому рівні, у рідному Харкові — заступника голови ХОДА Володимира Скоробогача та його партнера Віталія Хомутинника. Оскільки одеський контрабандист Віктор Шерман був орієнтований на Грановського та Хомутинника, він обслуговував і його інтереси.В Одесу, на короткий період перебування на посаді в.о. начальника Одеської митниці, Ігор Резник прибув у команді віце-губернатора харківчанина В'ячеслава Овечкина — власника транспортно-експедиторської компанії «Sonora Харків», пов'язаної з Віталієм Хомутинником та Володимиром Скоробогачом.Нині Резника пов'язують із загадковою групою «нових пінохетів», орієнтованою на начальника СВРУ Валерія Кондратюка. Кондратюка розглядають як можливого наступника Іванаа Баканова на посаді голови СБУ, однак його амбіції набагато ширші. Канал «Легітимний» пише, що Кабмін очікує «перезавантаження», а Аваков хоче отримати крісло Прем'єра. Уточнимо: не лише Аваков прагне цього крісла. Денисові Шмигалю варто бути обережним: СВРУ має право прослуховувати будь-яку особу без санкції суду. Ми писали (https://t.me/shadow_anonymous_insights/710), що Резник був тісно пов'язаний з департаментом «К» СБУ (харківським управлінням та центральним) і в певних колах вважається їхнім агентом. Завдяки цьому йому вдавалося дуже ефективно «обілічувати» бізнесменів не лише у Харкові, але й у Києві та навіть у Львові. Цим він займався, працюючи недовго в Департаменті з боротьби з митними правопорушеннями ДФС. Митники не одностайні у думці: чи кандидатура Резника була обрана рік тому Максимом Нефедовим добровільно, чи йому нав'язали його як спостерігача від «контори».«Операція акциз»: гучна справа за участю брата заступника АП канула в Лету. У вересні 2010 року за результатами перевірки СБУ у Регіональному управлінні САТ ДПА в Черкаській області виявлено нестачу акцизних марок на горілку у кількості 385 тис. штук. За наслідками перевірки було відкрито кримінальну справу за ч. 5 ст. 191 ККУ (привласнення або розтрата майна в особливо великих розмірах — караються позбавленням волі на строк від семи до дванадцяти років). Під час розслідування встановлено відсутність марок старого зразка, які втрачали чинність з 1 вересня 2010 року у кількості 385 тис. штук. Акцизні марки не були знищені, а були передані невстановленим особам. Із загальної кількості недостачі — 220 тис. марок акцизною вартістю 6,8 грн. за штуку на пляшки горілки місткістю 0,5 літра та 165 тис. марок акцизною вартістю 9,52 грн. за штуку на пляшки горілки місткістю 0,7 літра. Загальна акцизна вартість зниклих марок склала 3 млн грн.Загальна вартість підакцизної продукції (горілки), яка могла б реалізовуватися під цими марками за мінімальними роздрібними цінами 2010 року, склала близько 8 млн грн. (мінімальна роздрібна ціна пляшки 0,5 л становила 18 грн., пляшки 0,7 л — 24 грн.). На час проведення махінацій з акцизними марками старого зразка Регіональне управління Департаменту САТ ДПА в Черкаській області очолював Кондратюк Володимир Віталійович, його заступником був Левченко Віктор Степанович. Під час розслідування справу було перекваліфіковано на ст. 364 ККУ — зловживання владою та службовим становищем, а єдиним обвинуваченим став «стрілочник» — головний державний податковий інспектор сектору контролю за використанням марок акцизного збору регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів ДПА України в Черкаській області Щербань Ю.В. Діючи в інтересах невстановлених слідством осіб приблизно 6–8 вересня 2010 року без оформлення відповідних документів податковий інспектор безоплатно передав марки акцизного збору з діючою ставкою акцизного збору до 01.09.10 у кількості 385 тис. штук.Підсудний Щербань Ю.В. у судовому засіданні свою вину не визнав та пояснив, що на цій посаді пропрацював менше місяця. Видати акцизні марки йому запропонував його начальник — керівник Регіонального управління Департаменту САТ ДПА України в Черкаській області Кондратюк Володимир Віталійович. Приїхала жінка з ТОВ «Національна горілчана компанія» і він видав їй указані акцизні марки. Після цього він звернувся до керівника, щоб той їх списав. Згодом керівник надав йому акт про знищення цих марок. Володимир Кондратюк пояснив, що ним був підписаний наказ знищення марок, які вийшли з обороту, і їх було знищено на сміттєзвалищі. Він також пояснив, що не знає, чому підсудний стверджує, що передав марки третій особі. Він особисто ніяких вказівок про передачу марок акцизного збору третім особам не давав. За даними акту про знищення від 21 вересня 2010 року, який підписали підсудний та заступник начальника Регіонального управління Департаменту САТ ДПА в Черкаській області Левченко Віктор Степанович, марки були знищені на сміттєзвалищі в селі Свидівок. Однак слідство встановило, що жодного документального підтвердження вивозу та знищення марок немає.Примітним є те, що Віктор Левченко так і не зміг указати місця, де нібито знищувалися марки під час відтворення подій, — це він мотивував тим, що вже не пам'ятає це місце. Висновком судово-економічної експертизи по справі було підтверджено відсутність 385 тис. акцизних марок старого зразка та документального підтвердження їх знищення. Під час слідства реальне обвинувачення було висунуто лише податковому інспектору Щербаню Ю.В. При цьому поза підозрою залишилися як керівник Регіонального управління Департаменту САТ Володимир Кондратюк, так і його заступник Віктор Левченко. У квітні 2012 року податкового інспектора вироком Соснівського суду засудили за статтею 364 ККУ — зловживання владою та службовим становищем до штрафу у розмірі 4,2 тис. грн. та заборони протягом року займати посади на державній службі. При цьому вартість акцизних марок оцінили за обліковою вартістю у сумі 39 тис. грн. Згодом цей обвинувальний вирок був скасований в апеляції, а справу направлено на повторний розгляд до суду першої інстанції. Під час нового судового розгляду податковий інспектор зазначив, що він передавав дані марки своєму керівництву на їх вимогу для подальшого знищення, особисто він їх не знищував, однак підписав акт про їх знищення.Приблизно 6–8 вересня Володимир Кондратюк приїхав до будівлі ДПА та викликав його на вулицю. Під час розмови керівник запитав його, чи повинні сьогодні представники ТОВ «Національна горілчана компанія» отримувати акцизні марки нового зразка, на що той відповів — так. Після цього Кондратюк дав йому вказівку видати представникам ТОВ «Національна горілчана компанія», які приїдуть, марки акцизного збору старого зразка у кількості 380 тис. штук. Він почав заперечувати керівнику та сказав, що не буде цього робити, оскільки це протизаконно. У відповідь Кондратюк почав морально принижувати його та погрожував звільненням з органів податкової служби. Оскільки він на займаній посаді пропрацював дуже малий термін і був повністю залежний від свого керівника, побоюючись звільнення з роботи, він був змушений виконати його вказівку. Згодом податковий інспектор дізнався, що планується проведення перевірки СБУ наявності марок старого зразка, і після цього звернувся до керівника з проханням повернути марки, на що той відповів відмовою.Через декілька днів заступник начальника Віктор Левченко приніс на підпис податковому інспектору акт про знищення виданих ним марок, який він підписав через побоювання бути звільненим, хоча насправді ці марки не знищувалися. У повторному судовому засіданні керівник Володимир Кондратюк та його заступник Віктор Левченко пояснили, що ніяких вказівок про передачу марок акцизного збору третім особам підлеглому вони не давали та, наскільки їм відомо, дані марки були знищені. Натомість даними судово-економічної експертизи було встановлено нестачу 385 тис. штук акцизних марок. Також було встановлено, що вони не знищувалися. У результаті повторного судового розгляду у лютому 2013 року податкового інспектора було засуджено Соснівським судом лише до штрафу у розмірі 510 грн. Безпосередні керівники по справі пройшли лише як свідки. У липні 2013 справа знову пройшла апеляційну інстанцію. Представник засудженого просив скасувати вирок та закрити кримінальну справу за відсутністю складу злочину. Прокуратура натомість спочатку вимагала більш суворого покарання, а потім змінила апеляційні вимоги і виступила за скасування вироку та повернення справи на новий розгляд до суду першої інстанції, оскільки судом не було дано юридичну оцінку показам засудженого.У результаті Апеляційний суд Черкаської області прийняв рішення скасувати вирок та відправити справу на додаткове досудове розслідування. Після цього справа до суду не передавалася і очевидно була закрита на стадії досудового розслідування. Варто відзначити, що керівник Регіонального управління Департаменту САТ ДПА в Черкаській області у 2010 році Володимир Кондратюк є рідним братом нинішнього заступника голови Адміністрації Президента Валерія Кондратюка. Останній тривалий час працював в органах Служби безпеки України, станом на 2004 рік у віці 34 років уже мав звання полковника і відповідав за зв'язки з іноземними розвідками. Після революції 2014 року займав посади начальника департаменту контррозвідки СБУ, начальника Головного управління розвідки Міністерства оборони, з жовтня 2016 року займає посаду заступника голови Адміністрації Президента, військове звання — генерал-лейтенант. З посади керівника Регіонального управління Департаменту САТ ДПА в Черкаській області Володимир Кондратюк був звільнений наприкінці січня 2011 року. Згодом подав до суду з вимогою скасувати наказ про звільнення, але позовну заяву забрав.Надалі працював в органах ДФС Кіровоградської області, а у жовтні 2016 звільнився з посади заступника директора ДФС у Кіровоградській області. Віктор Левченко нині працює начальником відділу контролю за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів Головного управління ДФС у Рівненській області.