У Ліхтенштейні заарештовано 13,1 млн швейцарських франків на рахунках судді Вищого господарського суду України. Про це повідомила прес-служба Кабінету Міністрів України, однак не назвала власника коштів. Це — Артур Ємельянов, колишній заступник голови Вищого господарського суду України. http://www.unn.com.ua/…/1486846-zaareshtovano-13-mln-shveyt… Особливої пікантності цій новині надає обставина, що Ємельянов, який за часи Януковича разом з головою ВГСУ Віктором Татьковим керував господарським судочинством, нині належить до близьких друзів Петра Порошенка. Він — близький товариш і соратник заступника глави Адміністрації Президента України Олексія Філатова, який нині керує в ручному режимі всіма українськими судами. Тому Ємельянову в Україні гарантована повна безкарність. Але від фінансової розвідки Ліхтенштейна Порошенко врятувати Ємельянова не зміг.
Підставою для розслідування стали матеріали про діяльність судді Олега Хрипуна, якого називають продовжувачем справи Ємельянова. Хрипун займав посаду судді Господарського суду Києва, а згодом став Председателем Київського апеляційного господарського суду. За часи його роботи на цій посаді переважна більшість справ, які потрапляли до нього, були пов'язані з великим бізнесом, де предметом спору були мільйони гривень або майнові права на значні суми. Навіть справа «Криворижстали» з компанією АрселорМітталь Дуйсбург ГмбХ не обійшлася без участі Хрипуна. У українських судах розмір державного збору за подачу позову розраховується залежно від вартості позову, як і розмір хабара, який сплачується судді за прийняття потрібного рішення. Тому за час роботи на посаді судді господарського суду Києва Олег Хрипун мав чудову можливість збагатитися не гірше, ніж великий бізнесмен.
Автомобілі марок «LEXUS» та «VW Touareg», на яких пересувається судія, коштують близько 80 тисяч доларів США кожен. Його заміський дім коштує понад кілька мільйонів доларів США. Земельні ділянки, оформлені на нього та його родичів, вимірюються гектарами, що не відповідає судійській зарплаті. За припущеннями джерел у судійських колах, реальні доходи Олега Хрипуна давно перевищують 50 мільйонів доларів. Основну частину своїх валютних накопичень судія Хрипун утримує в офшорних компаніях, зареєстрованих на нього та його дружину на Кіпрі та в інших офшорних зонах. Нові квартири та дома він оформляє на підставних осіб.
Після його переобрання в квітні 2014 року на посаду Председателя Київського апеляційного господарського суду та викупу від люстраційного комітету, за чутками, фінансові надходження корупціонера Олега Хрипуна зросли в кілька разів. Це пов'язано зі стрімким кар'єрним зростанням уже за нової революційної влади Майдану. Саме у часи клану Януковича, у травні 2013 року, Олега Хрипуна перевели з Господарського суду Києва до Вищого господарського суду України, а згодом він був призначений Председателем Київського апеляційного господарського суду.
Це призначення є особливо цікавим, оскільки на цій посаді Хрипун змінив печально відомого «касира темного правосуддя» Артура Ємельянова. Знаючі люди називають Ємельянова винахідником системи тотального контролю над суддями господарських судів та людиною, яка запровадила систему списків із заздалегідь визначеними результатами розгляду 90 відсотків господарських справ. Артур Ємельянов широко відомий у юридичних колах. Залишаючи посаду Председателя Київського апеляційного господарського суду, він мав поставити на своє місце людину, яка була б йому повністю відана та продовжувала б його справу, утримуючи систему господарських судів під контролем. Найкращою кандидатурою виявився саме Олег Хрипун. Будучи особистим другом Артура Ємельянова та Сергія Кивалова, Хрипун продовжив справу, розпочату попереднім керівництвом ВГСУ.
Найцікавіше в цій ситуації те, що навіть після повалення режиму Януковича та відставки Ємельянова (який, за чутками, навіть пропонував хабар розміром 5 мільйонів доларів, щоб залишитися на своїй посаді) та Татькова, Олег Хрипун все одно залишився Председателем Київського апеляційного господарського суду та продовжує виконувати накази Артура Ємельянова. Пояснення такої ситуації може полягати в тому, що нове керівництво ВГСУ на чолі з Председателем Богданом Львовим вирішило зберегти систему тотального контролю над розглядом справ у господарських судах та використовує для цього послуги Ємельянова, Хрипуна та інших довірених осіб. Одночасно такі довірені особи продовжують вести свої справи в господарських судах, захищаючи інтереси групи Татькова, Новинського та інших представників оточення клану Януковича.
Варто відзначити, що 5 липня 2011 року Вищий совіт юстиції розглядав питання про звільнення Олега Хрипуна з посади судді за порушення ним судійської присяги. Звільнення Хрипуна було ініційовано через виявлення низки його рішень, якими він зобов'язав Київську міську державну адміністрацію укласти договори оренди земельних ділянок з комерційними структурами на умовах, запропонованих останніми. Судія одноосібно вирішив питання передачі земельних ділянок на користь кількох російських компаній, фактично усунувши КМДА від цього процесу. Однак, незважаючи на очевидність порушення судійської присяги, Вищий совіт юстиції залишив Олега Хрипуна на посаді судді, відхиливши подання про його звільнення.
У судійських колах циркулює інформація, що за Хрипуна в тій ситуації особисто просили Артур Ємельянов, Віктор Татьков та нинішній судія Конституційного Суду України Микола Мельник. Останній є давнім приятелем Хрипуна, розглядав через нього не одну справу та, без сумніву, особисто зацікавлений у тому, щоб той залишався Председателем Київського апеляційного господарського суду. Нинішня корупційна діяльність Олега Хрипуна за часів «повернення довіри до судів» нічим не відрізняється від того, чим займався його попередник Артур Ємельянов за антинародного режиму Януковича.
У ЗМІ є багато доказів того, як соратники Ємельянова, перебуваючи на посадах помічників суддів та секретарів судового засідання, розносили кабінетами судів фактично накази щодо того, як і яким чином розглядати ту чи іншу справу. У приймальні Хрипуна й досі працюють співробітники Ємельянова та Татькова, які продовжують вести списки «грошових» справ. Особливо цинічною виглядає практика продажу послуг щодо розгляду справи в тих випадках, коли у важливих спорах жодна зі сторін не звернулася до керівництва суду. У таких ситуаціях люди Артура просто телефонують одній або іншій стороні справи та пропонують так звані «юридичні послуги», після оплати яких клієнт гарантовано отримає необхідне рішення суду. Все це продовжує відбуватися й сьогодні під прикриттям нового керівництва господарських судів.
Залишається лише гадати, які тіньові обороти хабарів ділять між собою нові та старі функціонери системи господарських судів Києва та України. За найскромнішими підрахунками це сотні мільйонів доларів щомісяця. На фоні таких заробітків будь-які судійські дома та автомобілі є лише верхівкою айсберга. Видання «Ділова столиця» звертає увагу на те, що вже понад півроку продовжує діяти команда Януковича, яка зберегла можливість контролювати винесення рішень практично за кожним резонансним господарським спором.
Віктор Татьков, вірний слуга клану Януковича, працює у Вищому господарському суді України з 2010 року. Всім відомо, що в Київ з посади Председателя Донецького апеляційного суду його запросив саме Віктор Янукович, який тоді почав підлаштовувати під себе судову владу. Саме Татьков, за допомогою своїх помічників (Ємельянова, Хрипуна), протягом чотирьох років керівництва найприбутковішим судовим відомством забезпечував представникам «сім'ї Януковича» потрібні рішення за всіма господарськими спорами, легітимуючи, серед іншого, рейдерські захоплення «регіоналами» бізнесу конкурентів по всій країні.
Після перемоги Євромайдану, коли виникло питання про необхідність зміни керівництва ВГСУ, кар'єрний шлях Татькова, здавалося б, мав закономірно завершитися кримінальним провадженням та лавою підсудимих. Але Віктор Іванович та його права рука у ВГСУ Артур Ємельянов обійшлися лише відставкою з посад керівника та заступника суду відповідно. А їхній помічник Олег Хрипун взагалі утримався та переобрався на посаді Председателя Київського апеляційного суду! Проте це кадрове рішення жодним чином не змінило їхнє становище в системі третьої гілки влади.
Судовий тандем з оточення Януковича не лише залишився у ВГСУ, але й зберіг у цілості всю підконтрольну йому команду. У умовній системі «Львов-Хрипун-Ємельянов-Татьков» Олег Хрипун займає значне місце, оскільки саме після рішень Київського апеляційного господарського суду вступають у силу рішення Господарського суду міста Києва та всієї Київської області. Питання про те, як Хрипун залишився на посаді Председателя Київського апеляційного господарського суду, він вирішив дуже швидко, можливо, як за допомогою грошей, так і за допомогою своїх друзів-співучасників. Серед них Ємельянов та Львов, які впливали на колектив суддів, що голосували за Хрипуна, залякуючи їх або купуючи їхні голоси. Питання про узгодження з люстраційним комітетом призначення на посаду Председателя Олега Хрипуна ця команда суддів-рейдерів вирішила дуже швидко та просто.
При клані Януковича під час своєї діяльності у Вищому господарському суді у 2013 році Олег Хрипун у складі першої судової палати розглядав справи виключно необхідні Татькову та Ємельянову. Саме тому він розглядав таке мале кількість справ на відміну від інших суддів ВГСУ — всього 132 справи, тоді як інші розглянули понад 200–250 справ. Повертаючись до результатів діяльності Председателя Київського апеляційного господарського суду Олега Хрипуна саме як судді, варто відзначити, що він входив до складу трійки суддів апеляційного суду, замішаних у скандальних грошових справах. За такі рішення прийнято платити гроші, а самі рішення приймалися за межами або на грані господарської юрисдикції з необхідністю прямого порушення положень чинного законодавства та кодексів України.
Возможливо, так було й у гучному рейдерському скандалі щодо відбору у підприємців ресторану «Лотос» у Київському Гідропарку. http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/1644603 Це робилося руками Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю та мантіями господарського суду Києва та Київського апеляційного господарського суду. У складі трійки суддів як голова засідання був Олег Хрипун. Звичайно, після такого «правосуддя» з численними порушеннями процедур та норм чинного законодавства ресторан із земельною ділянкою перейшов під контроль друзів скандального судді. «Судову справедливість» було швидко встановлено. Дорогі землі Конча-Заспи на Київщині, очевидно, також не минули рук судді. Припускають, що він допоміг своїм банківським друзям отримати у власність нерухоме майно у місті Козин. Працюючи раніше у Київському господарському суді, Хрипун, можливо, був залучений до схем захоплення баз відпочинку, таких як спортивно-оздоровча база «Довбичка» у Дніпровському районі Києва. http://olexsandrdyadyk.livejournal.com/3939.html
На жаль, сьогодні в країні не працює жоден з двох ключових органів у системі контролю судової гілки влади. Вищий совіт юстиції вже позбувся старого складу, але ще не визначився з новим. Зокрема, судовий корпус, за квотою якого призначаються три представники, кілька місяців не може обрати своїх кандидатів до Вищого совіту юстиції. Частина вже обраних членів совіту юстиції так і не прийняла присягу. У такому ж нефункціональному стані перебуває й Вища кваліфікаційна комісія суддів. Таким чином, судова система залишилася без будь-якого нагляду взагалі. Тобто Віктору Татькову, Артуру Ємельянову, Олегу Хрипуну, Богданові Львову та їм нікому навіть винести догану, не кажучи вже про звільнення.
Звичайно, виникає питання: як могло статися, що після Майдану та загибелі сотень українських патріотів рейдерське правосуддя клану Януковича на чолі з Хрипуном-Львовим-Ємельяновим-Татьковим успішно та безболісно пройшло люстрацію, отримало довіру нової влади та продовжує збагачуватися корупційним шляхом? Невже заради цього гинули сотні молодих чоловіків та жінок, наших співвітчизників? Не змінивши в собі ставлення до корупції, наша рідна країна навіки може залишитися в преступних кланових схемах. Обов'язок кожного справжнього патріота України — встати на боротьбу з таким «чорним рейдерським правосуддям».