Минулого тижня СБУ оголосила про початок кримінального розслідування зловживань у роботі Одеського порту та приватних операторів. До розслідування залучені всі найбільші стивідори, що працюють в Одесі: «ГПК-Україна», «Бруклін-Київ», «Металзюкрейн», «Новолог», «Новотех-Термінал», «Трексим», «Олімпекс Купе Інтернешнл». Їхній сумарний вантажообіг перевищує 20 мільйонів тонн, а грошовий – 2 мільярди гривень на рік. Аналогічне розслідування розпочато й у Миколаївському порту. За повідомленням Forbes, правоохоронці витягли з архіву справу, розпочату ще 2011 року та закриту 2012-го. Одним з ініціаторів перегляду ситуації в обох портах стала спеціальна комісія ВР з приватизації, яку очолює соратник бізнесмена Ігоря Коломойського Борис Філатов. Тепер стивідори гадають, чи причетні до нападок на них люди Коломойського, які деякий час уже господарюють і керують причалами в Іллічівському порту, чи ж винити варто занадто активно взявшегося «наводити порядок» у портах губернатора Михайла Саакашвілі.
Пресслужба СБУ повідомила в п'ятницю 7 серпня: «Співробітниками Центрального управління СБУ проведена перевірка підприємства ДП «Одеський морський порт» у рамках виконання доручення президента України». У результаті виявлені порушення майже на 1 млрд гривень, повідомляють у службі. Розпочато кримінальне провадження та досудове розслідування в його рамках, у якому фігурують «документовані факти зловживань посадовими особами ДП «ОМТП», Мінінфраструктури України, Фонду державного майна та деяких приватних портових операторів під час складання та реалізації договорів оренди державного майна», – йдеться в повідомленні СБУ. Претензії досить серйозні й складаються з двох основних частин. Суть першої полягає в тому, що порт неправомірно передав приватникам в оренду перевалочні потужності. Унаслідок цього державне підприємство втратило можливість надавати повний спектр стивідорних послуг, зменшуючи надходження до бюджету України. Тижнем раніше СБУ також поширила інформацію про те, що спеціальна група, яка проводила перевірку в порту, виявила функціонування каналів контрабанди через передані в оренду об'єкти порту. У листі до міністра інфраструктури Андрія Пивоварського СБУ наголошує на наявності фактів нераціонального використання майна в державних портах і просить дозвіл на перевірку фінансово-господарської діяльності Одеського порту.
У Мінінфраструктури ситуацію в Одесі поки офіційно не коментують. Один із високопоставлених чиновників відомства в неофіційному коментарі висловив впевненість, що «коли країна декларує інтеграцію в ЄС і запрошує міжнародних інвесторів у порти, ставити під сумнів ефективність роботи приватних стивідорів несвоєчасно». Директор порту Геннадій Жуков на дзвінки журналістів не відповідав. У ФДМ заявили, що відомство грає роль виконавця, а висновки щодо договорів оренди візує Міністерство інфраструктури. На сьогодні в Одеському МТП діють 195 договорів оренди різного роду майна, які були укладені або перезаключені 2012–2014 років. Загальна площа переданого в оренду майна становить 588 299,34 кв. м.
Істоки конфлікту пояснюються щонайменше двома сюжетними лініями. Перша сягає корінням судової справи, розпочатої ще 2011 року. Тоді Мінінфраструктури очолював Борис Колесніков, ключові посади, пов'язані з портами, контролювали люди, лояльні до бізнесмена Рената Ахметова. В Одеський порт була спрямована комісія КРУ, яка виявила порушення на суму близько 1 млрд гривень за період перевірки з 1 січня 2009-го по 31 грудня 2010 року. Ці перевірки тоді пов'язували з бажанням влади відсторонити від посади начальника порту Миколу Павлюка. Ревізія виявила масу компрометуючих його фактів, у тому числі пов'язаних з розтратами при укладанні договорів оренди з приватними компаніями. Фігуранти списку орендарів – ті самі, що й сьогодні, сума збитків – та сама. Але по закінченні майже трьох років після того, як це розбирательство було закрито й забуто, суд за касаційною скаргою Держфінінспекції в Одеській області його переглянув і постановив повернути в першу інстанцію, а оскаржений раніше акт КРУ залишити в силі. Постанова була винесена 27 травня цього року.
Друга сюжетна лінія пов'язана з діяльністю спеціальної комісії парламенту з приватизації. Її очолює нардеп Борис Філатов (займав посаду заступника Ігоря Коломойського під час його перебування губернатором Дніпропетровщини). Лише парою тижнів пізніше, ніж була винесена постанова суду, яка дала зворотний хід «одеській справі», в Одесі відбулося виїзне засідання цієї комісії. Одним із пунктів порядку денного значився питання про ефективність використання цілісно-майнових комплексів морських портів. «Мова йшла про порти в цілому, але не лише – обговорювалася приватизація ОПЗ», – згадує заступник голови комісії Павло Унгурян. За інформацією однієї з присутніх осіб, керівництво комісії заявило про недоцільність договорів оренди в портах, замість яких мають укладатися «визнані експертами більш ефективними» договори концесії. «У комісії була заготовка рішення – визнати незадовільною роботу ФДМ і Мінінфраструктури з передачі в оренду портових потужностей», – пояснює джерело.
Позиція губернатора Одеської області Михайла Саакашвілі в цьому конфлікті не цілком зрозуміла, його призначення – 30 травня – також збігається за часом з початком розбирательства між державою та операторами. З одного боку, як писала раніше «Прокурорська правда», Саакашвілі прославився своєю гнівною промовою на адресу місцевого прокурора й на захист приватного бізнесу. Якому, за словами губернатора, нескінченні придирки чиновників просто не дають дихати. «Виходить, функціональний обов'язок прокуратури – лякати інвесторів. Так бути не повинно! Це рекет», – говорив губернатор. У числі жертв таких придирок названа компанія «Бруклін-Київ», яка піддавалася перевіркам прокуратури. Ще один гучний скандал, ініційований Саакашвілі, пов'язаний з керівником Іллічівського порту Юрієм Круком. За поданням губернатора цей начальник був відсторонений Міністерством інфраструктури. Крука називали в порту провідником інтересів Ігоря Коломойського. Загалом цю «війну з рекетом», яку розпочав у портах Саакашвілі, учасники галузі вже назвали «війною з Коломойським». В Іллічівському порту Саакашвілі звинуватив менеджмент у передачі двох причалів в оренду компанії, яка належала бізнесу сім'ї Круків. А також компанію «Мілленіум 2003», нібито такої, що входить у сферу впливу Коломойського, в тому, що вона монополізувала розмитнення вантажів у кількох портах. В Одесі до орбіти групи Коломойського та його партнерів відносять нафтоперевалочні компанії «Синтез-Ойл», «Одеснафтопродукт», «Екзимнафтопродукт». За словами директора асоціації «Об'єднання операторів ринку нафтопродуктів України» Леоніда Косянчука, ці компанії використовуються у тому числі для фіктивного транзиту, іншими словами – контрабанди в Україну нафтопродуктів.
Військовий настрій губернатора цілком вписувався б у розпочаті СБУ перевірки. Тим більше, що вони одобрені й президентом Петром Порошенком, який висловлює підтримку діям губернатора. Тільки якби претензії СБУ не стосувалися всіх компаній без розбору. Тому що якщо критерій вибору й був – торкнулися найбільших і стабільних операторів, що працюють у порту вже багато років. Самі компанії впевнені в надуманості аргументів проти них і попереджають про небезпеку розбирательства для іміджу країни й галузі в контексті грядущої приватизації та пишуть на цей рахунок листи – на адресу керівництва СБУ, Федерації роботодавців транспорту й Саакашвілі. Також компанії констатують, що оренда залишилася едва чи не єдиним дозволеним у правовому полі механізмом співпраці держави й бізнесу в портовій галузі. Вони наводять суму інвестицій, яку за час своєї діяльності в порту вклали в його розвиток – не менше півмільярда доларів. Під листами стоять підписи керівників «ГПК-Україна», «Бруклін-Київ», «Металзюкрейн», «Новолог», «Новотех-Термінал», «Трексим», «Олімпекс Купе Інтернешнл», «Порто-Сан».
«Не з вини приватних операторів оренда дійсно залишається єдиним механізмом, який дозволяє їм працювати в портах. Спільну діяльність раніше визнали неефективною, а механізм концесії досі не відпрацьований до кінця. Для інвестора він невигідний, не кажучи вже про бюрократію», – наголошує управляючий партнер юридичної компанії «АНК» Олександр Кіфак. У неофіційних коментарях учасники ринку (серед них компанії – об'єкти нападок) схиляються до думки, що хто б ні був ініціатором перевірок, їх варто розглядати в площині конфлікту губернатора Саакашвілі та екс-губернатора Дніпропетровщини Коломойського. Також вони не виключають, що в контексті жорстких вимог МВФ і західних партнерів України щодо проведення успішної приватизації в портах влада взялася за «розчистку» поля під таку приватизацію. Однак при цьому потрапити під жорна цієї розчистки можуть не лише місцеві компанії, афільовані з офшорним бізнесом, завязаним на локальних олігархів. Але й великі оператори – партнери американського й європейського бізнесу. Наприклад, «ГПК-Україна» – дочірня компанія німецької Hamburg Port Consulting Gmbh. «Бруклін-Київ» має в інвесторах глобального трейдера Louis Dreyfus Commodities. Компанія «Новолог» входить до австрійської корпорації VA Intertrading.
«Йде передел ринку в переддень приватизації портів. Претензії не обґрунтовані, оскільки законом про порти оренда дозволена», – впевнений нардеп Борис Козир, заступник голови транспортного комітету парламенту. Йому приписують володіння часткою в миколаївській компанії «Евері», яка оперує терміналом у Миколаївському порту й також опинилася в зоні ризику. Сам Козир свою причетність до компанії заперечує.