Віктор Поліщук — новий Курченко. Чому російський корупційний бізнес почувається комфортно у воюючій Україні

Росія підбирає в Україні нових «фунтів» відповідно до останніх досягнень науки. «Фунт» повинен бути маловідомим і мати поширене ім'я та прізвище. І повинен перебувати у родинних стосунках із реальним власником бізнесу. Якщо Сергій Курченко був одружений на дочці тіньового донецького мільйонера, то Віктор Поліщук — на племінниці Світлани Медведевої, дружини голови уряду та екс-президента Росії Дмитра Медведева. Лілія Анатоліївна Резва — дружина Віктора Поліщука і реальна господиня не лише офісного центру «Гулівер», не лише «Eldorado», банку «Михайловський», медіаконцерну «Вести» та вже майже «Фокстрота», але й усієї дивної групи «Екосипан». Група фактично замінила структури Курченко і займається тим самим — збереженням та примноженням російських грошей та грошей втікачів Клименка, Захарченка й Януковича. І робиться це абсолютно відкрито.Виникає питання: навіщо шукати вкрадені Януковичем та компанією гроші, якщо вони досі в Україні? Акціонери «Екосипана» — такі самі «фунти», як і сам Поліщук. Практично невідомі й служать лише маскуванням для племінниці Дмитра Медведева — Лілії Резвої. Переважно це банкіри, які раніше працювали в банку «Російський стандарт» російського бізнесмена Рустама Тарико. Вони ж є менеджерами в Банку Михайловський. Компанією «Екосипан» офіційно володіють 12 осіб: Богуцький Сергій Василійович, Тимченко Тетяна Іванівна, Шевченко Анна Григорівна, Чабан Іван Василійович, Бакуменко Володимир Анатолійович, Дорошенко Ігор Вікторович, Редько Віталій Миколайович, Ковінська Віталіна Анатоліївна, Денисов Олександр Кирилович, Поліщук Віктор Степанович. А неофіційно до цього складу входить ще деякий Руслан Ципляков, гонщик, друг сім'ї Янукович та один з організаторів «титушок» на Майдані. Цікава деталь. Прес-секретаркою Віктора Поліщука є деяка Алена Березовська, «подружка» Януковича, аферистка, яка видавала себе то за дочку Юрія Бойка, то за родичку інших олігархів.Поява Віктора Поліщука як бізнесмена була підготовлена оточенням Януковича ще до Майдану. Це прізвище з'явилося в обігу після гучного «Бровського скандалу». У грудні 2013 року прогримів резонансний розслідування програми «Наші Гроші», у якому розповідалося про те, як депутати Бровської міськради фактично подарували мільйонеру Віктору Поліщуку весь міський бюджет. Це стало можливим тому, що міськрада проголосувала за здачу в оренду земель державного підприємства «Радіопередавальний центр» розміром 96 гектарів. Ділянки віддали 48-ми орендарям для «приватного сільського господарства», після чого всі вони переоформили землю у одного й того самого нотаріуса, в один і той же день, на підприємство «Інтер-профіт».А міськрада під чутливим керівництвом мера тут же знову проголосувала, але вже за рішенням про передачу земель під промислову забудову. Журналісти по гарячих слідах вийшли на ланцюг компаній, які привели їх до кінцевого «замовника оборудки» — фірми «Техенеротрейд», якою володіє Віктор Поліщук, господар мережі магазинів «Eldorado», найвищого в Україні бізнес-центру «Гулівер», а з недавніх пір і невеликого, але дуже динамічного банку «Михайловський», який займається не лише нелегальною конвертацією та моніторингом банківських ячійок, але й фінансуванням наркоторгівлі. Зокрема, був засвічений один із учасників наркоторговельної мережі, деякий Пасечниченко Сергій Олексійович, МФО 380935 ЄДРПО 38619024, номер рахунку 5574420658600494. Як виявилося, підприємець, який обібрав Бровари, і не думав приховувати своїх планів щодо купівлі земель. Або не стримався похвалитися перед «Forbes Ukraine» майбутньою «покупкою» площі під ТРЦ. У той момент він відмовлявся коментувати історію для журналістів, як не відповідала й його прес-секретарка, Алена Березовська, знаменита серед преси близькістю до Віктора Януковича.Здавалося б, закінчилися часи «сім'ї» та наближених до них молодих олігархів (а пана Поліщука теж можна назвати раптово збагатілим, адже його дружина Лілія Резва в своєму інтерв'ю розповідала, як ще в 2000 році обидва вони були простими робітниками), але для нашого героя нічого не змінюється. За чутками, у спілкуванні з партнерами він висловлюється, мовляв, може ногою відкривати двері в адміністрацію президента, з ним у зв'язці працює дочка голови СБУ Валентина Наливайченко, сам він нещодавно зумів купити одне з найстаріших зброярських підприємств Києва — «Ленінську кузню». А ж попереднім господарем ЛК був не хто інший, як нинішній президент України Петро Олексійович Порошенко. Здавалося б, додати нічого. Людина, яка ще рік тому парилася в лазні разом з Клименком та Арбузовим, продовжує почувати себе господарем життя й вийти на нові горизонти під «новою крішею». Але це, на жаль, не все. Кілька місяців тому згідно з розслідуванням ІА «Мінпром» Віктор Поліщук з'явився у списку співвласників компанії ТОВ «Екосипан», єдиного власника невеликого банку «Михайловський», від якого Поліщук раніше старанно відмежовувався.За цим молодим олігархом, до речі, водиться бажання залишатися подалі від сумнівних імен, саме тому під час злиття компаній «Eldorado» та старої компанії Поліщука «Технополіс» він так поспішив позбутися останньої назви. Отже, деякий час тому Віктор Поліщук все-таки з'являється у списку співвласників банку й за словами прес-служби банку, здійснює активні дії для отримання статусу мажоритарія «Михайловського». При цьому вже при новій владі з банком відбуваються цікаві метаморфози. Так, «Михайловський», який був зареєстрований лише минулого року й з початку 2014-го «виріс» в активах у 4 рази, менше ніж за рік відкрив близько 100 нових відділень та близько 2200 точок продажу в торговельних мережах Eldorado, Фокстрот та Епіцентр. За деякими даними сьогодні він приглядається й до мрії будь-якого європейського банку — відділенням «Укрпошти». Пару місяців тому молодобанк займався ще й підготовкою до скупки різко подешевшених на тлі кризи українських банків, про що в інтерв'ю «Forbes Ukraine» говорить голова правління банку Ігор Дорошенко.Схоже, «Михайловський» цікавиться також банками, до яких була введена тимчасова адміністрація. І, що особливо цікаво, пошуком об'єктів для поглинання займається інвестиційна компанія «Інвестиційний капітал України» (ICU) — та сама, яка належить бізнес-партнерам голови НБУ Валерії Гонтарєвої. І останньою неприємною натяком на те, чиї насправді гроші можуть крутитися в бізнесі гіперуспішного молодобанку, є твердження колишнього журналіста, а нині народного депутата Сергія Лещенка про те, що Віктор Поліщук, мажоритарій «Михайловського», прямо пов'язаний з одіозним екс-міністром Мінсборів та доходів Олександром Клименком. — За інформацією «Української правди», редакція газети «Вести» та радіо «Вести» до осені 2014 року збирається переїхати в новий офіс у бізнес-центрі «Гулівер», який належить фірмам Клименка, — вважає Сергій Лещенко. — Крім того, на зв'язок Клименка з холдингом Вesti вказувало розслідування «Української правди».Однак губительним природно не сам факт близькості Поліщука до осіб провладної верхівки та колишніх помічників «сім'ї». Губительними для країни є його методи досягнення успіху, у яких Поліщук не гребує нічим, у тому числі, схоже, й підкупом суддів. Показовими в цьому питанні є справи компанії Поліщука «Технополіс». Наприклад, згідно з документами, якими володіє Національне бюро розслідувань України, починаючи з 2011 року «Технополіс» здійснював спроби оволодіти торговельним приміщенням площею близько 5000 квадратних метрів на вулиці Велика Кільцева (Київ). Це приміщення здавалося «Технополісу» в оренду й ніколи не належало ні компанії, ні близьким їй структурам. За допомогою махінацій та судів на деякий час компанія змогла здійснити рейдерський захват площ і визнати за собою право власності на приміщення. Але незабаром, завдяки широкому громадському резонансу, незаконні судові рішення, які визнавали за «Технополісом» право власності на приміщення, були скасовані, а право власності підтверджено за законним власником.