Чиновник заявив, що керівники Міністерства інфраструктури мають малі зарплати. Він натякнув, що така ситуація культивує корупцію в відомстві. Це спонукало авторів матеріалу провести серію розслідувань щодо МІУ. Вони хотіли зрозуміти, настільки плачевна ситуація, як описує Омелян. Попрацювавши всього тиждень, вони виявили багато компрометуючої інформації. Причому кожен факт стосується кримінальних правопорушень. Інформації так багато, що кожну історію, включаючи матеріали про Шульмейстера, довелося розбити на кілька частин. Найцікавіші факти автори приберігають на потім. Але у чиновників залишається шанс на спасіння. Автори готові припинити публікацію наступної порції компрометуючої інформації, але лише в обмін на іншу інформацію вищого рівня.
Олександр Завгородний — зразок українського чиновника. Класика жанру. Романтик залізниці, який живе за рахунок сина та дружини, вимушених займатися бізнесом, щоб прогодувати непутевого батька. Адже власних грошей у Завгороднього, судячи з декларації, менше трьох тисяч гривень на місяць, чого вистачає лише на погашення кредиту.
Не дарма Олександр Вікторович так сподобався міністру Пивоварському. Поістину святий чоловік. Колеги та друзі Завгороднього вже сидять. А він три роки працював в Укртрансінспекції, і жодної кримінальної справи! Але недавно дядя Саша, як його ласкаво називають, викликав сумніви. Чи такий він святий? У останньому інтерв'ю Олександр Вікторович сказав зайве. «Те, що я заробив юридично, те я й показав. У декларації будь-якого держслужбовця ви нічого іншого не побачите», — заявив він.
Отже, виявляється, дядя Саша щось приховує. І це помітили не лише автори матеріалу. Добрі люди надіслали їм цікавий лист із фотографіями. На фото, зняте, схоже, на мобільний телефон, в.о. генерального директора «Укрзалізниці» сідає в срібний «Лексус». На інших знімках біля тієї ж машини його рудий син — Ігор Завгородний. Срібний «Лексус» з державними номерами АА0376ВТ щодня возить Завгороднього, а заодно й його сина Ігоря, який останнім часом «поселився» в батьківській приймальні, швидко вживаючись у роль «кронпринца». Як відомо, Ігор задовжив Придніпровській дорозі чималу суму. Але батько стверджує, що в справи сина не втручається. Натомість Ігор активно втручається в батькові справи. Останнім часом «спадкоємець» фактично «працює» в приймальні батька в Адміністрації залізничного транспорту, вирішуючи серйозні питання. Машиною з фотографії чиновник та його син користуються постійно. Це можуть підтвердити працівники центрального апарату «Укрзалізниці». Коли батько на нарадах, «Лексус» возить по справах Ігоря, який часто відвідує структурні підрозділи УЗ, де спадкоємець вникає в справи підприємства.
Проте до деяких «тем» Ігорю поки не дозволяють. Налагодження схем закупівлі електроенергії дядя Саша курує особисто. Такі речі обговорюються тет-а-тет лише з Валеріївим Людмирським, главою енергетичної мафії, який приймає відвідувачів у ресторані Perfetto. Заступник начальника служби ГУ енергозбуту «Укрзалізниці» Валерій Людмирський проводить Завгороднему майстер-клас з організації тіньових схем у сфері енергопоставок. Людмирський довго ховався від звільнення, оформивши собі декретну відпустку з догляду за дитиною. Але авторам здається, що вони скоро знову побачать його в строю. Втім, «таємні вечері» Завгороднього — тема окремої публікації. Повернемося до «Лексуса».
Як з'ясувалося, машина належить юридичній особі — скандально відомій будівельній компанії «Сантанна». Дев'ять років тому в Києві фірма почала зведення житлового комплексу за адресою Драгомирова 4Б. Ціна за квадратні метри тоді росла як на дріжджах, і радісні покупці несли «Сантанні» свої заощадження. «Б'ють сваї, вивозять грунт, щось роють, щось роблять, обіцяють здати до 2-го кварталу 2008 року», — радісно повідомляли покупці квартир, які побували на будмайданчику в грудні 2006 року.
Однак незабаром інвестори помітили, що роботи йдуть зі значним відставанням від графіка. «Спостерігаю за стройкою щодня. За моєю угодою термін здачі «Сантанна» порушить щонайменше на рік», — писав на початку 2007 року один із клієнтів компанії. Поступово серед інвесторів поширювалися погані чутки — «власники «Сантанни» взяли під будівництво дому величезний кредит». Згодом з'ясувалося, що господарі компанії дійсно оформили кредити в трьох банках — АКБ «Київ», «Сведбанк Інвест» та «Комерційний банк «Експобанк» на загальну суму 80 мільйонів гривень (близько 16 мільйонів доларів). Дім намагалися достроїти в 2007–2008 роках, але потім будівництво було остаточно заморожено. Виявилася інформація, що «Сантанна» «кинула» не лише інвесторів з Драгомирова, у неї є ще один проблемний дім на вулиці Єреванській. Фактично забудовник працював за принципом піраміди. ««Сантанна» залучає гроші на етапі первинного будівництва, вкладаючи ці кошти в наступну земельну ділянку й так далі…», — діліліся своїми бідами відвідувачі форуму.
А в 2009 році «Сантанна» несподівано ініціювала процес визнання її банкротом. Коли стало очевидно, що зібрані кошти зникли, а достроювати дім фірма не збирається, майбутні мешканці звернулися до Генеральної прокуратури. «Дім продан і заставлений на 85%, а побудований на 55%. Питання — куди пішло 30% залучених коштів», — писали обманені пайщики. Втім, офіційно справу про банкротство «Сантанни» було відкрито лише в 2013 році. Про нинішнє місцеперебування її номінальних власників нічого не відомо.
А тепер про дивні збіги. У інтерв'ю «Українській правді» Олександр Завгородний розповів, що з 2005 року після звільнення з посади першого заступника начальника Придніпровської залізниці він пішов у будівельний бізнес. На держслужбу повернувся в 2010 році. Злет і падіння «Сантанни» припадають саме на ці роки. Другий збіг. «Сантанна» була лише замовником будівництва. Забудовником виступала деяка фірма «Трансбудінвест». На офіційному сайті компанії в розділі «Проекти» розміщена інформація про комплекс на Драгомирова. Схоже, стройка для «Трансбудінвеста» була не основним бізнесом, а скоріше данню моді.
На шалено зростаючому ринку 2004–2008 років лише ледачий не втручався в проекти, пов'язані з нерухомістю. Основним напрямком бізнесу компанії було й залишається здавання в оренду…вантажних вагонів. «Надавлена нами оренда рухомого складу включає універсальні вагони: вагони-термоси, рефрижераторні контейнери, напіввагони, крупнотоннажні контейнери, окатишевози, цистерни для перевезення темних і світлих нафтопродуктів… Оренда вагонів дає можливість перевозити вантажі без витрат на придбання власного рухомого складу», — повідомляє сайт компанії. Компанія Завгороднього припинила будівництво комплексу на Драгомирова ще в 2009 році. Зібравши гроші з інвесторів, фірма головного залізничника розпочала процедуру банкротства. Серед своїх основних партнерів «Трансбудінвест» називає…Адміністрацію залізничного транспорту України.
Як тісно все переплелося, не правда ли? Третій збіг. Згідно з даними реєстру обтяжень рухомого майна у того, хто проживає в Дніпропетровську, Олександра Вікторовича Завгороднього (дата народження 04.10.1969), з 2013 року арештовано все його…рухоме майно. Рішення прийнято Бабушкинським відділенням Державної виконавчої служби Дніпропетровського відділення юстиції (постанова серія ВП № 37146563 від 14.03.2013 року). Судове рішення щодо початку санації «Сантанни» прийнято всього двома тижнями раніше — 28.02.2013 року. Досвідчений юрист пояснить вам, що фіктивний арешт свого майна (коли арешт накладається на підставі розписки, виданої родичу або знайомому) — один зі способів захистити своє майно у разі, якщо його дійсно захочуть відібрати.
А тепер, дорогі читачі, тримайтеся за стілець. Арешт з майна Завгороднього не знято й по сьогоднішній день! Четвертий збіг. Комплекс на Драгомирова не достроєний й по сьогоднішній день. П'ять років на будмайданчику панувала тиша, лише іноді переривана зітхання забредлих інвесторів, які оплакували свої заощадження. Однак на початку липня, аж після стрімкого злету дяді Саші в крісло голови «Укрзалізниці» у комплексу почалося «шевелення». Забігали будівельники, почалася установка крана. Інвестори розповідають, що комплекс нібито продан дніпропетровській компанії «Дельмар». Мовби бувші власники домовилися з нею про достройку. Натомість дніпропетровцям обіцяно продати квартири, які не встигла розпродати «Сантанна».
Фантастика, але в «ситих» 2010–2014 роках подібна затія вважалася нерентабельною! Коли ж ціна квадратного метра в столиці впала під плінтус, а покупці зникли як клас, комплекс вирішили достроїти. А тепер давайте уважно складемо всі пазли. І ось яка виходить «картина маслом». Після уходу з Придніпровської дороги дядя Саша втрутився в стройку як партнер, зі своєї сторони обіцяючи максимальне сприяння в іншому напрямку бізнесу, пов'язаному з вагонами. Коли піраміда почала валитися, він просто злякався, намагаючись сховати подалі своє майно. Тепер, коли перед Завгородним відкрився безмежний ресурс «Укрзалізниці», стройку можна й закінчити. Причому навіть не своїми руками. За даними авторів, крім кількох десятків квартир «Дельмару» обіцяно щось ще. Комплекс йде «в пакеті». Для дяді Саші вирішити проблему на Драгомирова — не просто справа честі. Серед обманутих покупців є серйозні люди, які давно обіцяють зіпсувати чиновнику не лише біографію…
Зрозуміло, що після публікації дядя Саша почне виправдовуватися. Скаже, «Лексус» просто дали покататися. Але його майно під арештом! Як на це подивиться Пивоварський, прем'єр, а заодно й міністр МВС? Приватна структура з сумнівною репутацією «по-дружески» возить держчиновника на своєму автомобілі. Шевченка дали пинком під зад за політ на приватному літаку, тут випадок аналогічний. Другий варіант — Завгородний «чистосердечно» визнає свій зв'язок із «Сантанною». Мовби, був гріх. Що ж тепер не жити й не керувати? Керуй, мил чоловіче. Тільки скажи — продовжуєш ли ти по-колишньому постачати вагончиками «Трансбудінвест»? Продовження буде…Залишайтеся з нами — буде цікаво. А комусь навіть страшно.