Сергій Євтушок розпочав свою політичну кар'єру помічником-консультантом народного депутата від фракції «Батьківщина» Сергія Кошина. Чотири роки перед цим матеріалом він переміг на виборах і став міським головою Сарн, ставши наймолодшим міським головою Рівненщини. Його позитивний імідж молодого чиновника підкріплювався захопленнями, близькими для простих виборців — грою на гітарі в музичному гурті, їздою на велосипеді та великим тенісом. У квітні 2015 року пана Євтушка призначено на посаду голови Сарненської райдержадміністрації, на якій він пробув до кінця вересня. Тепер пан Євтушок балотується до Верховної ради України від партії «Батьківщина» від мажоритарного виборчого округу № 156 з центром у місті Сарни.
На перший погляд, все виглядає закономірно. Освічений і перспективний політик пройшов різні щаблі влади, щоб потрапити у парламент. Однак мало хто знає про іншу сторону його життя. Ті, хто про неї в Сарнах знають, побоюючись за власну безпеку чи навіть життя, воліють мовчати. Сергій Євтушок більше відомий у кримінальних колах Рівненщини під прізвиськом Пелік або Пельмень.
У 90-х роках на Сарненщині діяло відоме злочинне угрупування кримінального авторитета Маламеда. До сфери інтересів цього угрупування потрапляло все, на чому можна було швидко заробити гроші. Даниною обкладались усі — від приватного бізнесу, орендарів кар'єрів, незаконних копачів бурштину до тих, хто переганяв з-закордону автомобілі. Крім того, члени угрупування промишляли популярним на той час вимаганням грошей та рекетом. Одним із тих, хто відповідав у кримінальному угрупуванні за вибивання боргів, був наближений до Маламеда брат Сергія Євтушка — Вадим. За надмірну жорстокість та завзятість у вибиванні боргів та данини за допомогою розпечених прасок та бит він отримав прізвисько Самос. У його послужному списку є кілька судимостей, одна з яких за рекет, що супроводжувався нанесенням тілесних ушкоджень. По деяких кримінальних справах Самоса проходив і його рідний брат Сергій Євтушок — Пелік, однак у якості свідка. Щоб уникнути покарання, більше десяти років перед цим матеріалом Пеліку довелося виїхати за кордон та «залягти на дно».
На початку 2000-х років пан Євтушок засвітився у команді відомого політика Олександра Абдуліна, нині наближеного до Юлії Тимошенко. Однак раніше пан Абдуллін був з пані Юлією Тимошенко у різних політичних конфігураціях. У період президентства Кучми він був провладним депутатом і йшов на вибори пліч-о-пліч зі скандально відомими братами Бакаями. Був він одним із засновників партії «Демократичний союз». У 2004 році на виборах Президента цей політик працював довіреною особою донецького кандидата Віктора Януковича. Отримав тоді на Поліссі один з найкращих результатів для пана Януковича. Допомагали йому в цьому Сергій Кошин, Сергій Євтушок та Юрій Богданович. Вже через рік пан Абдуллін зрозумів хибність свого вибору і перейшов до політичної партії «Батьківщина». Хоча й продовжував працювати на свого «куратора» — Сергія Льовочкіна. Разом із ним туди подалися й інші члени його команди — Євтушок, Кошин, Богданович. За два роки пан Абдуллін та пан Кошин потрапили за списками партії «Батьківщина» до Верховної ради України. Сергій Євтушок отримав посаду помічника-консультанта Сергія Кошина, а Юрій Богданович — посаду начальника служби автомобільних доріг Рівненщини.
Останні кілька років пан Абдуллін є куратором Рівненської області. Завдяки цьому, а також підтримці представників колишніх кримінальних угрупувань, нині бізнесменів Полісся, зокрема відомих Холика, Плєвако та Щєтіни, політична кар'єра Сергія Євтушка пішла стрімко вгору. У 2010 році його обирають міським головою Сарн. Кажуть, саме в цей час його «покровителі» та він сам непогано «піднімаються» на незаконному видобутку бурштину. Помічений був пан Євтушок і в незаконних оборудках із землею. Сарненчани пам'ятають чимало випадків, коли з подачі пана Євтушка одну і ту ж земельну ділянку виділяли, напевно, за окрему винагороду, двом, а то і трьом різним людям. Тепер передвиборчий штаб пана Євтушка намагається подати його виборцям як молодого, перспективного і незаплямованого кандидата. Однак сумнівно, що після революції гідності та зміни політичного світогляду українців мешканці трьох поліських районів — Сарненщини, Березнівщини та Костопільщини, які входять до складу виборчого округу № 156, захочуть бачити своїм депутатом кандидата з кримінальним минулим. Один такий вже був у нас Президентом. Що з того вийшло — відомо всім.