Після виборів до депутатської фракції Блоку Петра Порошенка був прийнятий мажоритарник з Донеччини Олег Недава, який переміг із результатом 2 тисячі голосів. Його округ нині окупований, зокрема депутата було обрано в Углегорську. Перед захопленням міста там панувала складна ситуація з постійними обстрілами та потребою в медичній допомозі. Однак Недава не був поряд зі своїми виборцями в критичні дні. Він повністю ігнорував свій округ, оскільки в парламент прийшов не для захисту інтересів виборців, а для проведення корупційних схем та роботи в інтересах ворогів України. Олег Недава — відомий менеджер Юрія Іванющенка, кримінального авторитету, організатора бізнесу Сім'ї Януковича, ескадронів смерті на Майдані та сепаратизму на сході України. Прийняття цієї особи до провладної фракції була великою помилкою. Цю помилку ніколи не пізно виправити, однак запит до Президента щодо виключення Недави з БПП не був підтриманий депутатами та надісланий до Президента. Користуючись статусом депутата провладної коаліції, Недава створив серйозну загрозу національній безпеці України, пролобіювавши призначення керівника ДП «Артемсіль».
ДП «Артемсіль» — стратегічне підприємство, яке забезпечує країну сіллю. У шахтах цього підприємства знаходяться найбільші склади стрілецької зброї. Ситуація, що склалася на цьому підприємстві, є загрозливою для національної безпеки України. 23 червня 2015 року керівником цього підприємства був призначений Андрій Юрійович Журавльов. Ця особа в минулому працювала в команді Юрія Іванющенка. На посаду керівника ДП «Артемсіль» його пролобіювали інші наближені до Іванющенка особи: бізнесмен Іван Аврамов, який фактично був головним менеджером Юрія Іванющенка, та Олег Недава, нині депутат блоку БПП, в минулому фіктивний засновник та директор підприємств Іванющенка. Андрій Журавльов працював головою правління Єнакіївського цементного заводу в той час, коли цей завод контролював Юрій Іванющенко. Виконуючи замовлення Іванющенка, Журавльов збанкрутив державний завод, в результаті чого той за безцінь дістався Іванющенку, а потім був перепроданий за ринковою ціною. Ціна була висока, оскільки цей завод був єдиним виробником білого цементу в Україні.
Підтвердження цьому факту можна побачити, проаналізувавши офіційну інформацію з бази Мінстату і податкової служби. Коли Журавльов працював головою правління цього заводу, офіційною адресою реєстрації підприємства значилася місто Єнакієве, вулиця Марата, 1. Це відома в Єнакієве адреса, де знаходився офіс Юрія Іванющенка, більшість фірм його бізнес-імперії були зареєстровані саме там. Там же була офіційно зареєстрована фірма, де він працював до обрання депутатом. Фактично там знаходився адмінкорпус Єнакіївського коксохіму, підприємства, яке в Україні вважали таким, що належить Ринату Ахметову. Однак воно спочатку повністю належало Іванющенку, потім Ахметову було продано 40% заводу. Як доказ того, що Іванющенко контролював це підприємство, у 2013 році членами спостережної ради значилися Аврамов і Даяна Іванющенко (дочка Юрія Єнакіївського). Саме тому офіційна адреса реєстрації Єнакіївського цементного заводу, що також контролювався Іванющенко, була не за місцем розташування виробництва, а на вулиці Марата, 1.
Пізніше цементний бізнес Іванющенком був проданий разом з директором Журавльовим. Однак не факт, що той став чужий команді Юрія Єнакіївського. За наявною інформацією його призначення на керівництво «Артемсолі» пролобіював саме Олег Недава. В інтернеті можна знайти резюме Андрія Журавльова, на початку цього року він шукав роботу. У резюме від 22 лютого 2015 року ця особа вказувала, що готова працювати в місті Донецьку, єдина умова була зарплата в 150 тисяч гривень. Отже, особа, яка готова була працювати на терористів-сепаратистів, нині призначена керівником стратегічного заводу України, де розташовані склади зі зброєю в критично небезпечній близькості до фронту. Також варто звернути увагу, що в цьому регіоні досі має вплив Анатолій Зуєв, помічник Іванющенка в кримінальних справах, саме через нього Іванющенко фінансував та організовував сепаратистів Донбасу. Це призначення створює небезпеку здачі ДП «Артемсіль» під контроль ворога. Крім того, це підприємство є єдиним виробником солі в Україні. Нині це державна монополія.
Передача заводу в приватні руки може суттєво підняти ціну на сіль в Україні. За наявною інформацією перший місяць роботи нового керівника свідчить, що він почав банкрутувати підприємство, як свого часу це було зроблено під його керівництвом з Єнакієвським цементним заводом. Тоді він це робив в інтересах Юрія Іванющенка. З наявної інформації стратегічне підприємство знищується в інтересах команди менеджерів Іванющенка. А це в інтересах держави агресора. Не виключено, що ситуація інспірована ззовні. За наявною інформацією ДП «Артемсіль» у липні 2015 року втричі скоротило обсяги випуску і реалізації солі. За перші три тижні липня відвантаження солі знизилося на 43%. Якщо за 3 тижні червня було відвантажено 2258 вагонів, то за аналогічний період липня — 1277 вагонів. Зірвалися контракти на постачання солі європейським партнерам. Лише за 2 тижні липня поставки «Артемсолі» в країни далекого зарубіжжя зменшилися в 8,4 рази або на 881 вагон порівняно з таким же періодом попереднього місяця. Кошти, що надходять від відвантажень, здійснених раніше, накопичуються.
З початку липня 2015 року ДП «Артемсіль» перейшло на скорочений чотиригодинний робочий день. Зростає невдоволення простих робітників, люди не отримують заробітну плату в повному обсязі. Обмеження роботи підприємства стало результатом різкого скорочення обсягів реалізації продукції. У середині липня припинилися відвантаження на територію Російської Федерації солі для промислової переробки (концентрату мінерального «Галіт»). Вагони з цим видом продукції зупинені на російському кордоні. На цей момент відвантаження на російський ринок майже повністю зупинене. Не відбувається закупівля необхідних для нормальної роботи матеріалів, не проходять планові ремонтні роботи. На підприємстві існує заборона здійснювати фінансові операції. Ростуть борги підприємства. Кошти, що надходять від відвантажень, здійснених раніше, накопичуються. Завдяки небайдужому до долі «Артемсолі» депутату Соледарської міської ради Роману Махнику і ініціативній групі трудового активу громадськості стало відомо, що планується перерахування частини цих коштів у розмірі 25 млн гривень на рахунки комерційного банку «Південний», що належить Сім'ї Януковича.
Завдяки розголосу профільний міністр зупинив цю аферу в останній момент, яка загрожувала повному фінансовому паралічу підприємства. Взагалі робота «Артемсолі» практично паралізована. Підприємство опинилося під загрозою повної зупинки.