Мій співбесідник Микола Салагор — один із найдосвідченіших працівників митної служби. Він керував багатьма митницями на південному і західному кордонах України, а нині очолює Чернівецьку митницю Державної фіскальної служби України. Відомий як хороший фахівець, дипломований економіст, юрист і викладач англійської мови. Микола Салагор заслужив повагу чесною працею, непоступливим характером і щирим патріотизмом. У часи, коли працював простим інспектором на Чернівецькій митниці наприкінці 80-х років, усі, хто віз товар на Югославію, знали, що пройти митну процедуру можна швидше, коли на чергуванні був Салагор, а на машині — синьо-жовтий прапорець.
Нині він «зубр» митної служби, до якої повернувся після Революції Гідності. Коли я запитав його про головні завдання у роботі, Салагор відповів:
— Головним вважаю не дати добити українську митницю. Через відродження контрабандних схем, повернення інституту «смотрящих» та невігластво випадкових у системі людей. Усе це в комплексі завдає непоправної шкоди державі та дискредитує нашу роботу.
Щодо контрабанди цигарок Салагор заявив, що обсяги цієї продукції, яка перетинає митні пости, не є суттєвими. Вилучаються партії цигарок в обсягах, які можуть перевезти приватні особи — як правило, суб'єкти малого прикордонного руху та водії-далекобійники. На Чернівецькій митниці затримують на 80 відсотків більше товару, ніж партнери з того боку кордону, хоча тіньовий експорт цигарок істотної шкоди економіці держави не завдає.
— Для нас це більше питання професіоналізму і порядності, — пояснив Салагор. — Тому, якщо дійде до вирішення питання спільного контролю на кордоні з партнерами з ЄС, то вивезення підакцизної продукції в контрабандний спосіб буде мінімізовано. І це не тільки цигарки, левова частка яких перетинає кордон у зоні відповідальності прикордонників: лісами, полями, водою.
На запитання про те, що він вважає головною проблемою, Салагор розповів про недобудований митний термінал на Порубному:
— Хоча б те, що митний термінал, який за підтримки ЄС уже давно мав би бути збудований на Порубному, став довгобудом. Схоже, що хтось у нашій службі в Києві, кого намагаються подати як реформатора, працює не на перспективу, не на імідж держави, а прийшов у крісло задовольнити особисті амбіції.
Коли я запитав, про кого йдеться, Салагор відповів:
— Я довго працюю в системі, але є поняття честі, є бажання бути корисним державі і є випадки, коли далі терпіти не можна, незважаючи на субординацію.
Потім Салагор розповів про конкретний випадок. Його викликали до Києва у приймальню одного із заступників голови Державної фіскальної служби України. Після кількох годин очікування на його телефон прийшла смс із пропозицією прибути на зустріч у ресторан «Фелліні» на вулицю Городецького, на веранду.
— Цікаве місце прийому підлеглих, чи не так? — зауважив Салагор. — Але їду, бо працював за всяких і звільняв мене Ігор Калєтнік, до того ж не в ресторані.
Приїхавши, Салагор виявив, що його керівник сидить із главою одного з департаментів, якого називають «рішалою». Той сказав йому:
— Пишіть заяву на звільнення.
На запитання про підставу звільнення відповідь була:
— Є думка, що тебе треба звільнити, мовляв, з головою служби Насіровим це домовлено. Нічого не поробиш, тебе «замовили».
Коли Салагор запитав, писати на серветці, йому дали папір і авторучку. Виходячи на вулицю, він вирішив не підписувати цю заяву. Терміново поїхав до голови Державної фіскальної служби України Романа Насірова і відкликав заяву.
— Я пройшов усі люстрації, включаючи майнову. Чернівецька митниця на хорошому рахунку в державі. План регулярно перевиконуємо, — сказав Салагор.
Роман Насіров висловив йому цілковиту підтримку і був дуже здивований почутим. Салагор повернувся до Чернівців і продовжив працювати.
На запитання про попередні конфлікти Салагор відповів:
— Ні. Гадаю, це була спроба позбутися досвідчених керівників на митних напрямах, щоб впровадити свої правила гри. Це не тільки стосовно мене, а й ще кількох колег в інших областях, котрі пройшли шлях становлення разом з українською митницею.
Салагор розповів, як новопризначений заступник зібрав досвідчених митників у Києві, вони виступили зі своїм баченням проблем і перспектив. Усім хотілося змін, усі прагнули вийти на вищий рівень у роботі. Але потім Салагор спостерігав, як цей керівник почав вибудовувати свої виступи і спічі їхніми словами.
— Цей керівник — «невиїзний», на митницях його не побачиш. Він думає, що керувати можна з кабінету, напевно, через так званих «смотрящих», днями просиджуючи у Фейсбуці. Я не розумію такого управлінського стилю у службі зі щоденними жорсткими викликами. Його дистанційне управління товаропотоками і відсторонення від інформації, яку йому надають із територіальних митниць, рано чи пізно мало вилізти боком. Призначення «замом» своєї людини на Закарпатті «вистрілило» Мукачевим.
Салагор зауважив, що на Буковині, де тільки два митні пункти проти 14 закарпатських, контрабандних цигарок затримали у п'ять разів більше.
— Усі знають, що Салагор непоступливий. А для чого йому потрібне буковинське Порубне? Дуже просто: в Одеському порту Саакашвілі наводить порядок. Там триває ремонт дороги Рені-Одеса, тож дунайська митниця теж перекрита. На Могилів-Подільському напрямку проблема, бо молдавська сторона фіксує транспортний потік одразу онлайн. Єдиний пункт ввезення до України турецького ширвжитку — через наше Порубне. Але ми беремо з однієї машини 1200000 гривень митних зборів, тому в нас практично постійно живуть різного штибу перевіряльники, котрі на інших напрямках натякали про данину, тому й повертаються в систему колишні, як ми їх називаємо, з уже перевіреними схемами.
Салагор розповів, що він перший в Україні припинив безмитне ввезення товарів малими партіями, мікроавтобусами. Це додало десятки мільйонів доларів до бюджету. План Чернівецька митниця перевиконала на 168 мільйонів, і згідно з постановою уряду ці кошти підуть на ремонт доріг.
— Єдина моя вада, що в їхній грі м'ячі я не подаватиму. Тому я і заважаю. Нещодавно перебував у відпустці, залишив виконувати обов'язки свого заступника, а той «зам» його кандидатуру не погодив. Хотів призначити людину зі сторони, та схема не пройшла.
На зауваження про те, що його ніколи не гладили по голові, Салагор відповів:
— У цьому разі також. Я не тримаюся за посаду, я просто хочу бачити результати своєї праці. А вони є. Лише завдяки чіткій позиції Романа Насірова, ми вже скоро відкриваємо в рамках малого прикордонного руху два нові пункти — Дяківці і Красноїльськ. Сподіваюся, що руки дійдуть і до митного терміналу. Ось чому з Насіровим хочеться працювати, бо він завжди чинить як керівник державницького рівня, якому за державу образливо.
Салагор підкреслив, що ветерани митної служби хочуть піти з посад, залишивши молодим сучасну, європейського рівня митницю. Тим паче що на перспективу, зважаючи на виклики зі сходу, Україні потрібна модерна надійна митна служба.
— А що ми наразі маємо: митна служба вперше не виконала план надходжень до бюджету. Тому Насіров терміново перебрав керування департаментом під себе. Ситуацію на митниці довелося рятувати керівникові структури, в якій митниця є лише одним із напрямів.
Інтерв'ю з Миколою Салагором було взято в переддень звільнення Кабінетом Міністрів України заступника голови ДФС з посади. Як видно з розповіді Салагора, Кабмін був солідарний із ним та деякими іншими керівниками, на яких тримаються регіональні митниці. Тепер матимемо змогу побачити, чи справді проблема була в особі цього чиновника.