Петро Порошенко живе на краю прірви, але часто про це забуває. І даремно. Адже достатньо однієї іскри, і його кабінет на Банковій нікого не врятує. Розлючений і озброєний народ не буде демократично виходити на демонстрації. І не буде ніяких переговорів. На жаль, все буде швидко і страшно. І не лише для Порошенка. На жаль, є підстави вважати, що про крайню нестійкість своєї влади Порошенко забуває все частіше й частіше. Так, народ уже забув, що генпрокурори дали йому, Порошенку, спокійно вивезти більшість своїх активів колишнім мега-злодіям часів Януковича. Але народ миттєво вибухне, якщо, наприклад, побачить у Києві екс-голову фіскальної служби Сергія Клименка. А ознаки того, що Клименко збирається повернутися, існують. Дикі рекламні ролики — лише одна з цих ознак. Клименко та його спільники по грабуванню України успішно діють у країні вже зараз.
Ось що пишеться у виданні «Новий регіон»: журналіст Кирило Сазонов у статті для «Донецьких вістей» пише: «Вчора зустрічалися, щоб обговорити гучний закон про спеціальну конфіскацію, за який Верховна Рада голосуватиме на наступному тижні. Я дуже сподіваюся, що його проголосують. На його зрив та дискредитацію в очах громадськості наші московські «біженці» вже виділили 500 тисяч доларів. Ну, в мережі видно, що ці гроші вже активно освоюють деякі журналісти, депутати та інші лідери думок. Сума, прямо кажучи, не найбільша. Її цілком вистачить, щоб влаштувати серйозну хвилю антирекламі в ЗМІ та блогосфері з солідними спікерами та експертами, але для зриву закону цих грошей замало. 500 тисяч — це ціна посади начальника митниці середнього рівня, управління міліції не в обласному центрі або директора держпідприємства в обласному центрі, але не в Києві. Клименко, Арбузов та компанія впевнені, що закон не пройде й так — треба лише трохи йому завадити. Якщо Янукович та його соратники закон не хочуть, я одразу його підтримую. Я взагалі в 99% випадків підтримую те, що лякає або приводить в люте цю саму одіозну «сімейну» групу в Партії регіонів. І, як правило, не помиляюся. Закон для мене особисто важливий з двох причин.
З цих же причин я не приєднався до компанії, яка зараз освоює 500 тисяч на боротьбі з законопроектом. Перша — українському бюджету дуже не зайвими будуть зараз пара мільярдів доларів. А в Україні арештовано грошей та облігацій «особливо наближених до Сім'ї діячів» 1 мільярд 800 мільйонів доларів! Півтора мільярда — цінні папери держзайму, 200 мільйонів — доларів на рахунках та ще 100 мільйонів — гривні, якщо рахувати за сьогоднішнім курсом. Плюс ще 1,2 мільярда доларів на таких закордонних рахунках, до яких ми теоретично можемо дотягнутися.» Як відомо, про закон про спеціальну конфіскацію фактично забули, а ініціаторку його прийняття Олену Тищенко благополучно дискредитували в пресі й у кінцевому підсумку усунули з посади. Як бачимо, гроші Клименка-Арбузова працюють в Україні на повну потужність. Але пану Клименку цього мало. Він дуже хоче повернутися в Україну. Просто тому що крастися він вміє лише тут. У Росії йому цього не дадуть, тому що там своїх вистачає, на Заході — тим більше. І Клименко не проти стати якоюсь заміною упиреві Захарченку, цивілізованим «новим обличчям Донбасу».
А прокурором цього нового цивілізованого Донбасу, мабуть, збирається стати Ренат Кузьмін. Це може здатися фантастикою, але підготовка до цього вже йде. Процитуємо знову «Новий регіон»: «Отже, не минуло й двох років після Майдану, як скандальний міністр доходів і зборів у уряді Азарова Олександр Клименко активно намагається повернутися в інформаційне поле України. Більше того, обіцяє скоро повернутися.
Як це можливо й звідки така активність по штампуванню досить нелюдяних рекламних роликів? Подивимося спочатку на кіоск з періодичною пресою. Ось є такий холдинг «Вісті» (газета, радіо, журнал «Репортер»). У ньому ще недавно працював деякий К, який до цього працював у газеті «Сьогодні». З липня К у «Вістях» уже не працює. А де, запитаєте ви, працює нині? Не повірите, але радником на Банковій. БПП консультує. Якщо час від часу читати продукт «В», то легко помітити, що з уходом цього аналітика у «Вістях» сталася досить різка зміна інформаційної політики. Тобто там раптом перестали критикувати Петра Порошенка, почали вішати всіх собак на уряд взагалі й на Арсенія Яценюка зокрема. Ні хорошого про президента, ні поганого… Незабаром після К, а саме в серпні з «Вістей» раптово «зникає» засновник — Ігор Гужва. На його місце приходить екс-прес-секретар Клименка, а за чутками, й його цивільна дружина — Ольга Семченко. Так чи інакше, але з цього факту політтехнологи зробили висновок про зміну фінансистів «Вістей».
Тобто «відпав» Кремль. («Газпром-медіа» чи ще щось — не суть важливо, хто номінально. Кремль). Нагадаємо, ще в кінці Майдану ЗМІ повідомляли, що Клименко почав відкалюватися від «Сім'ї», розуміючи, у яку ситуацію вона потрапила. Більше того, повідомляли, що він навіть намагався стати якимось переговірником між радикальною частиною повстанців і владою. Але тоді, як ми знаємо, цього не сталося. Зате, здається, сталося зараз. Нині екс-міністр з якимись ще обривками цієї самої януковичівської «Сім'ї» не без сторонньої допомоги явно, повністю взяли в руки потужний інформаційний ресурс. Що, звичайно, не означає нелояльності діючих осіб до білокам'яної. Ну, якщо, звичайно, не рахувати відсутність у підконтрольних виданнях критики на адресу президента України, усунення з холдингу найбільш знакових проросійських персон. Взагалі, відповідно до нової стратегії Кремля щодо втюхування окупованої території в Україну. А тепер звертайте увагу на хронологію. Саме після уходу К та Гужви інтернет-простір на кожному кроці починає плювати рекламними роликами Клименка на кшталт «Я повернусь».
Совпадіння? Не думаю. У всякому разі, варіант, коли саме його замінюють на відвертого виродка Захарченка, виглядає зовсім не фантастичним. Безумовно, таке припущення смахує на конспірологію. Але чистка найбільш безкомпромісних «ополченців» «ДНР-ЛНР», заяви терористів про гіпотетичну можливість (з ними обраним статусом) «повернутися» в Україну, нетрагічність закриття кордону з Росією тощо на сьогодні лише підтверджують ймовірність остаточного «зливу» проекту «Новоросія». І для м'якого та поступового приземлення під українську юрисдикцію непогано б поміняти діючих осіб. З цими-то ніхто за стіл переговорів не сяде, що днями підтвердив Порошенко. Ось навіщо Захарченку знадобилося розтягувати фейкові «вибори» на підконтрольній йому території аж на півроку? Не тому ли, що не всі деталі обговорені з кураторами, не всі гарантії отримані, і щоб мати можливість (йому або наступнику) тією чи іншою мірою повернутися до виконання Мінських домовленостей?» Все це може здатися похмурою фантазією, але ми ж звикли до того, що головним реальним представником ДНР-ЛНР в Україні фактично є Віктор Медведчук і що полонених видають лише його підлеглому Рубану?
Звикли. Так чому б не звикнути й до повернувшегося Клименка? Так, мабуть, думають деякі бізнесмени від влади на Банковій та прилеглих вулицях. І жадність, здається, поступово перемагає страх. Але закінчитися все це може дуже погано й дуже швидко. Петру Порошенку варто було б пам'ятати про це й обуздати апетити своїх підлеглих. Зараз дуже важко щось тримати в таємниці. І навіть димові завіси у вигляді гучних арештів усіляких Мосійчуків не приховають таких ганебних і небезпечних угод.