Через три з половиною місяці закінчується термін дії мінських угод. Сторони переговорів намагаються підійти до цього рубежу на вигідних для себе умовах, одночасно наближаючи розв'язання своїх стратегічних завдань. Україна прагне уникнути замороженого конфлікту на Донбасі та продовжити західні санкції проти Москви. Росія намагається нав'язати Україні окуповані території Донбасу на своїх умовах, паралельно створюючи умови для нового Придністров'я — якщо перший сценарій не дасть результату. Франція та Німеччина намагаються допомагати Україні, але змушені прислухатися до бізнесу у своїх країнах, уникаючи серйозної конфронтації з Путіним. США грають у власну глобальну гру. Тим часом на Донбасі вперше за майже півтора року настав реальний режим припинення вогню: в окупованих районах більше не стріляють, а на передній план виходить політичне змагання, у якому перемогу здобувають не зброєю, а дипломатією, економічними ресурсами та брехнею з потрійним дном. Співрозмовники в контактній групі та серед дипломатів, у Генштабі, Міноборони, СБУ, Адміністрації президента, МЗС та РНБО допомогли ЛІГА.net скласти картину того, що відбувається на різних майданчиках російсько-української війни.
Що відбувається в Мінську
Позиція України
Головна вимога України не змінюється — усі без винятку пункти мінських угод мають бути виконані. «Які вибори, коли там російська армія, а наші заручники сидять по підвалах? Без виведення військ та звільнення наших людей говорити взагалі не про що», — сказав високопоставлений джерело в Адміністрації президента України. Відповідаючи на питання, яким чином буде зафіксовано виведення російської армії з окупованих районів Донбасу, співрозмовник зазначив, що в цьому питанні Україна тісно співпрацює з НАТО: «У наших союзників достатньо інструментів, щоб зафіксувати цей процес. Крім того, наших можливостей у тилу ворога теж вистачає для того, щоб оцінити щирість російських намірів. Якщо не виводять військ до кінця року — добре, нові санкції». На закритому засіданні РНБО главою Служби безпеки України Василем Грицаком Генеральному секретарю НАТО були продемонстровані нові докази участі російської армії у війні. Під час переговорів були укладені додаткові угоди, які допоможуть Україні та союзникам обмінюватися актуальними даними.
У МЗС розповіли, що Україна не припиняє спроб змусити Москву виконати взяті на себе зобов'язання. «Звільнення заручників, проведення місцевих виборів на Донбасі відповідно до законодавства України та під спостереженням ОБСЄ, виведення російських військ та відновлення контролю України над захопленою ділянкою кордону на Донбасі», — перелічує вимоги до Росії посол зі спеціальних доручень МЗС України Дмитро Кулеба. Водночас, нагадують інші українські дипломати, санкції пов'язані з виконанням мінських угод.
«Угода не виконана — до побачення! Санкції продовжуються та посилюються. Зараз на Заході багато партнерів Москви буквально просять росіян: та виконайте ви хоч щось, щоб ми могли санкції принаймні не посилювати», — говорять вони. Найгірший варіант для України зараз — відновлення бойових дій на Донбасі. «Ми розуміємо, що якщо зараз повернути окуповані райони Донбасу — буде божевільний дім. Зупинили смерть наших людей? Чудово. А тепер давайте нескінченно сидіти та розмовляти. Для цього й придумана професія дипломатія», — говорить ЛІГА.net представник українського дипломатичного корпусу, який бере участь у переговорах з Москвою. Стали відомі також подробиці переговорів, які пояснюють, чому зірвалася чергова спроба укласти угоду щодо відведення озброєння калібром менше 100 міліметрів. «Цього не сталося ні в серпні, ні вчора (22 вересня), тому що російська сторона почала вигадувати причини, чому це не може статися. Наприклад, вони нібито не встигають у озвучені терміни. Тобто ми можемо відвести військ, а вони кажуть: «Так ми не встигаємо».
Вигадуються різні аргументи, різні дати, ключова ідея яких зводиться до простого: ви відводите озброєння, а ми це потім зробимо», — говорить співрозмовник, знайомий з ходом переговорів. Крім того, як повідомив високопоставлений джерело, Україна висунула ініціативу створення ОБСЄ 15 постійних пунктів спостереження вздовж лінії розмежування. Однак з цим є проблеми. «Ми отримуємо реакцію, мовляв, давайте ми розмістимося в Краматорську або ще де-небудь, де є ресторани, готелі. Хлопці, а давайте все-таки ви будете ночувати в Пісках, а не в готелях?» — обурюються на Банковій, водночас висловлюючи подяку за роботу та сприяння особисто заступнику голови спостережної місії Олександру Хугу.
Позиція Москви
Співрозмовники в контактній групі констатують, що Москва налаштована на зрив переговорів. За визнанням представниці України в гуманітарній підгрупі Ірини Геращенко, остання зустріч 22 вересня була «однією з найскладніших». При цьому вона твердо переконана, що кремлівські маріонетки оголосили вибори за вказівкою з Москви спеціально напередодні Генеральної асамблеї ООН та паризької зустрічі в нормандському форматі 2 жовтня.
«Мета Москви очевидна — устами маріонеток шантажувати Україну, ЄС, ОБСЄ, видавати це за позицію «жителів Донбасу». Це чистий шантаж, спрямований на зрив мирного процесу та ескалацію конфлікту», — сказала Геращенко. Спроби Москви переграти мінські угоди пояснюються фактичною неможливістю їх виконання з боку РФ. Виконання означатиме фіаско Кремля в російсько-українській війні. На цьому етапі без серйозних ризиків потрапити під нові санкції Росія не в змозі виконати жодного з двох спочатку обраних сценаріїв — замороженого конфлікту або реінтеграції окупованих районів на умовах РФ. Ключова мета військової кампанії РФ проти України — стреножити українську державу економічно та перешкодити інтеграції на Захід — теж не дає результату.
Позиція Заходу
Слова Геращенко про навмисний зрив угод підтвердив і представник спостережної сторони — ОБСЄ. Мартін Сайдик сказав, що рішення терористів провести псевдовибори підриває Мінськ-2. Водночас не завжди Україна отримує підтримку від союзників. У будь-якому разі, на деякі ініціативи України в Берліні та Парижі поки не дали відповіді.
Як стало відомо, кілька місяців тому Україна запропонувала німцям та французам увійти до Спільного центру з контролю та координації питань припинення вогню та стабілізації лінії розмежування сторін на Донбасі (СЦКК). Зараз у цьому центрі працюють українські та російські генерали під спостереженням представників ОБСЄ. «Ми запропонували, щоб генерали та експерти з Німеччини та Франції приєдналися до цього утворення, повторюючи нормандський формат на цьому рівні. Ідея в тому, щоб посилити інформаційну складову. Друзі, входьте, приєднуйтесь. Поки відповіді немає», — сказав один з українських чиновників. Крім того, як реакція на логіку деяких партнерів — не обов'язково послідовно виконувати угоди, можна робити все одразу — у українських переговірників виникає резонний вопрос, чому Москва не виконує десятий пункт, де йдеться про виведення всіх іноземних збройних формувань, військової техніки, а також найманців з території України під спостереженням ОБСЄ та роззброєнні всіх незаконних груп. Цей пункт не прив'язаний до яких-небудь дій або дат і нічого не перешкоджає росіянам його виконати.
Але прогресу в цьому питанні, як відомо, немає.
Що буде в Нью-Йорку
План Києва
Тема миротворців на Донбасі — знову головна в порядку денному української зовнішної політики. Вона буде піднята українською делегацією в ООН на всіх майданчиках та рівнях, де це буде доречно. Мета України — здобути якомога більше союзників у цьому питанні. «Раз росіяни бояться наших солдатів, мовляв, якщо армія РФ піде, то ми зайдемо та почнемо геноцид росіян влаштовувати, нехай тоді спочатку на захоплену границю встануть озброєні миротворці. Поки проти цього сценарію виступає Ангела Меркель. Але ми продовжуємо роботу», — говорить співрозмовник в офісі Петра Порошенка. За неофіційними даними, українська делегація готується не лише до зустрічі з Бараком Обамою в Нью-Йорку, але й з віцепрезидентом США Джо Байденом. Зустріч президентів США та України триватиме, за попередніми даними, близько 10-15 хвилин. Це пов'язано з характером таких зустрічей у рамках ООН, коли багато лідерів хотіли б побачитися з американським президентом. Втім, зустріч може бути довшою, якщо сторони вважатимуть це необхідним.
Однак поки детальна розмова планується саме з віцепрезидентом Байденом. На зустрічі з американськими лідерами тема миротворців обов'язково буде піднята, впевнені українські дипломати. Водночас, на думку співрозмовників в Адміністрації президента України, припинення бойових дій на Донбасі відкриває на Генасамблеї нові можливості для України: «Неможливо чимось займатися та будувати успішні месиджі на тлі смерті наших солдатів. Зараз ми досягли того, що можемо перевести дух та осмотритися по сторонах. Є посол у Канаді, новий сильний посол у США. Нам потрібно піднімати свій АН.
Де наш ринок? Африка, Азія. А там все вирішується на рівні лідер-лідер. У цьому сенсі візит до США — ідеальна можливість. Там буде безліч зустрічей та бізнес-конференцій». Ще одна важлива мета української делегації на Генасамблеї — посилити позиції України у питанні отримання місця непостійного члена Ради безпеки ООН. «Ми були вже на початку 2000-х у складі непостійних членів Радбезу. Вибори будуть 15 жовтня. І ми зараз воюємо за те, щоб отримати це місце. Є певна кількість голосів. Потрібно знайти підтримку.
Що нам дасть це місце? Право скликати Радбез, просувати свої питання, у тому числі тему миротворців, висловлювати позицію, отримати свого спікера, впливати на порядок денний», — говорить співрозмовник, знайомий з цим питанням. Крім того, українська делегація буде піднімати тему збитого росіянами борту MH17. «У Нью-Йорку нічого не виключено. Зараз ми в тому стані великого переговорного процесу, коли на столі мають залишатися всі інструменти», — говорять дипломати. Реформа ООН — окрема тема. Питання позбавлення Росії права вето в рамках Радбезу ООН буде піднято українською делегацією на всіх переговорах. Правда, визнають дипломати, це «довга історія», на реалізацію якої можуть піти роки. Тим не менше, на Генеральній асамблеї говоритимуть і про те, що ООН багато в чому вичерпала свій авторитет — без реформ подальше функціонування цієї установи викликатиме багато питань. У українській делегації підкреслюють, що в Нью-Йорку потрібно розв'язати одну з головних проблем, яка «є постійним членом Ради безпеки».
«Хлопці, нам 70 років, у нас постійний член Ради безпеки ООН анексує шматок території в Європі, нападає на сусідню державу по лінії кордону, брехує нагло всьому світу, перетворив Радбез ООН на цирк. Як ви з цим збиратися жити? Як може ООН говорити, що захищає мир? Коли генсек ООН вийде та почне говорити про найважливішу роль цієї організації в забезпеченні безпеки, то нам лишиться лише нагадати, що це той самий генсек ООН, який 9 травня їздив у Москву на парад до агресора. На цьому тлі майбутня промова генсека в Нью-Йорку може виявитися не стільки смішною, скільки дуже сумною», — говорять співрозмовники в МЗС України.
План Москви
Спочатку Путін та Порошенко мали виступати на Генасамблеї в один день та один за одним. Однак потім під час організаційних заходів виявилося, що виступи все-таки будуть розділені: Путін виступить наприкінці дня 28 вересня, Порошенко — у першій половині 29 вересня. Як розповіли українські дипломати, росіянам довелося скоротити візит Путіна з чотирьох до двох днів. Дипломати можуть лише припускати, чому це сталося.
За однією з версій — не виявилося справді впливових політиків, які бажали б зустрічатися з агресором. Обніматися з африканськими лідерами та главами малих країн господар Кремля не захотів. Проявилися й страхи Путіна. Як стало відомо, Україна запропонувала Москві, Берліну та Парижу, скориставшись нагодою, провести в Нью-Йорку зустріч у нормандському форматі. Все-таки всі чотири лідери будуть в одному місті — чому б ні? Це давало можливість спробувати підключити до процесу США. Російська сторона почула неладне та від зустрічі в Нью-Йорку відмовилася. «Росіяни сказали, що не довіряють там мало чи не стінам, повітрю та всьому, що там є. Німці з французами пожали плечима: ну, добре, значить, побачимося в Парижі», — сказав український дипломат. Загалом Путін поїде в ООН з месиджами миру, дружби, боротьби з тероризмом — словом, усім тим, чим він розраховує перекрити тему розв'язаної Москвою війни в центрі Європи.
План Заходу
Американці грають у свою гру, поле їхніх дій — весь світ. В Адміністрації президента України говорять, що росіяни дестабілізують ситуацію в Сирії, щоб мати додаткові можливості в торгах з США.
Однак дипломати скептично оцінюють можливості Москви в цьому плані. «Росіяни вчиняють стратегічну помилку, ускладнюючи життя американцям на Близькому Сході. США розуміють, що вони все одно сильніші. Будемо цинічні: скільки триватиме війна в Сирії? Вашингтон може собі дозволити почекати. Розмови про те, що Сирію обміняють на Україну — це повна нісенітниця! Достатньо подивитися на нинішнє політичне та військове поле в Сирії, щоб зрозуміти: з Асадом чи без нього — війна триватиме. Розділена на багато частин країна не склеїться від того, допоможе Москва зняти Асада чи ні. Війна там буде в будь-якому разі. Це нескінченна дріб, як Афганістан. Росія там не може запропонувати США нічого, що Вашингтон здатен зробити сам», — говорить один з українських дипломатів. На думку іншого співрозмовника, європейців як політичних фігур для Кремля «не існує». «Москва сприймає Євросоюз як місце збуту свого газу та розміщення активів. Для них існує лише Обама», — говорить дипломат, знайомий з ходом переговорів. Він зазначає, що сьогодні Москва в широкій порядку денного пропонує Вашингтону «сісти за стіл та вирішити долю світу».
Поки таких розмов не планується.
Що буде на Донбасі через три місяці: усі сценарії
Ні миру, ні війни
У МЗС говорять, що якщо до кінця року через дії Москви мінський процес розвалиться, то утворюється правовий та політичний вакуум. «Ні миру, ні війни. Принципово, це нам буде вигідно», — констатує один з дипломатів. При цьому, говорить він, таке розвиток ситуації не буде заморозкою конфлікту. «Заморозка — це визнання певного статус-кво та початок розмови про те, як цей статус-кво буде існувати.
Піде на таке Росія? Їм доведеться вибирати між тим, витрачати гроші на утримання окупованих територій або на війну. Підозрюю, що воювати — дорожче», — сказав він. Офіційно всі опитані дипломати відкидають можливість навіть обговорення умовного Мінська-3. Однак в АП не поспішають з оцінками. «Відповідь на питання, що буде, якщо мінські угоди не реалізуються, буде дана в Парижі 2 жовтня на зустрічі Порошенка, Олланда, Меркель та Путіна», — сказав джерело на Банковій.
Відновлення війни
Говорячи про те, чи можливе відновлення війни, співрозмовники розходяться в оцінках. По суті, сьогодні росіяни вважають, що отримали шанс дестабілізувати та знищити Україну зсередини. «Якщо вони виявлять, що політична дестабілізація не спрацьовує, що ми тримаємося, реформуємося та продовжуємо інтеграцію на Захід — напевно знову буде включений рубильник військових дій», — говорить один з дипломатів. Радник начальника Генштабу Руслан Кавацюк сказав, що командування не має ілюзій щодо відновлення бойових дій. «Так, кілька тижнів перемир'я виконується.
Але Збройні Сили України продовжують тренуватися та розвиватися. Зараз ми набагато сильніші, ніж були. І ми уважно стежимо за планами Москви будувати бази біля наших кордонів. Немає ніяких ілюзій: ця війна — довгострокове протистояння з російським агресором. Наша перемога в цій війні настане лише після поразки агресора, повернення окупованих районів Донбасу та українського Криму», — сказав він. Співрозмовники в РНБО додають, що поточна тактична мета — продержатися до листопада, коли погодні умови не дозволять російській армії вести активні наступальні дії. Співрозмовники в АП додають, що рішення про відновлення війни тепер братиметься виключно в Кремлі — усі «вільні» угруповання в ЛДНР очищені, росіяни повністю контролюють як політичне поле окупованих районів, так і військове.
Нові санкції
Будуть санкції чи ні — залежить від Ангели Меркель та Франсуа Олланда. Співрозмовники в переговірній групі зазначають, що бізнес тисне на лідерів. «Наше завдання, — говорить високопоставлений співрозмовник в АП, — продовжити санкції та посилити їх».
Поточні санкції актуальні до 31 січня 2016 року. Рішення про продовження братиметься в листопаді. Можливо — пізніше, оскільки голосування щодо децентралізації буде не раніше грудня за умови виконання Москвою вимог мінських угод. Якщо Росія продовжить зрив переговорів — децентралізацію проголосують без положень щодо Донбасу. У будь-якому разі, цікавий нюанс перехідних положень — у дворічному терміні їхньої дії. Рік пройшов — залишився ще один.
Що буде далі? Залежить від виконання РФ мінських угод.
Реінтеграція за Морелем
«Так званий План Мореля — це колективна пропозиція. Звичайно, якби це була пропозиція росіян, ми б навіть не обговорювали. Звичайно, ця пропозиція може спрацювати. Але лише в тому разі, якщо росіяни гарантують виведення військ та повернення кордону. Але хто ж їм повірить? Вони вже багато чого обіцяли», — говорить учасник переговорів. Водночас на Банковій вважають, що план Мореля — це його особиста ініціатива. Але додають, що є ймовірність, що до цієї думки може прислухатися Меркель. «Закон щодо виборів прийнятий. Усі його могли прочитати, у тому числі ті, хто живе на тимчасово окупованих територіях. Чесно кажучи, не бачу проблеми й у спеціальному законі. Але мені важко уявити, на які поступки за це мала б піти Москва. Зараз ми «план Мореля» не розглядаємо», — сказав чиновник АП, додавши, що для України абсолютно неприйнятні Захарченко та Плотницький як представники окупованих районів: «Очевидно, що рано чи пізно цих маріонеток скинуть».
Москва проводить вибори
На всіх рівнях співрозмовники констатують, що це один з найкращих варіантів для України: він дозволяє включити одразу всі сценарії проти агресора — продовження санкцій, посилення санкцій, скасовує необхідність реінтеграції на умовах Москви та остаточно перетворює Путіна на недоговороспроможного азіатського диктатора.
Вибори за законами України
Виборчий процес має проходити за українськими законами та за універсальними правилами ОБСЄ: свобода слова, свобода участі партій, повністю демократичні та прийняті всім світом вибори. Стали відомі деякі подробиці щодо позиції України щодо виборів в окупованих районах. В Адміністрації президента готові змиритися з тим, який вибір буде зроблений на Донбасі на чесних та прозорих виборах. Але з важливою застереженням: участь у виборах мають взяти переселенці. «Як проголосують люди, які виїхали в інші області України та реально побачили, що зробила Москва з їхніми містами? Нам дуже цікаво буде подивитися, як ці люди проголосують та кого виберуть. Переселенців ми не дамо забути та викреслити.
Якщо цей сценарій все-таки запрацює, то потрібно буде створити умови для цих людей, щоб вони могли голосувати за місцем фактичного проживання. Це цивілізовано», — говорять на Банковій.
Неочікувана роль Ахметова
«Для нас не є самоціллю провести вибори там та одразу отримати всю цю радість у свої обійми, заодно отримавши де-небудь між лопатками лезо ножа. Для нас головне — зупинити війну, щоб люди не вмирали. Ми розуміємо, що там все заміновано, все зруйновано. На одну боротьбу з мінами піде десятки років. Це неймовірно довгий процес. Але якщо там влада не наша, то ми давати грошей туди не будемо», — говорять в офісі Порошенка. Є й інша модель — вільна економічна зона на Донбасі.
«Зібрали податкові надходження у своєму районі? Чудово, ви їх не платите в Київ та можете розпоряджатися ними на свій розсуд. Але, вибачте, рубль не повинен ходити. Можна створити фонд відновлення Донбасу. Є безліч країн, які дадуть на це гроші. Є компанії з досвідом, які Ірак відбудовували. Відновимо інфраструктуру. Все можливо. Але лише в тому разі, якщо ми говоримо про Україну, а не російський анклав», — підкреслюють в АП. Одна з найзацікавленіших осіб у такому сценарії реінтеграції — донецький олігарх Ринат Ахметов, говорять на Банковій. Однак у владі не відчувають з цього приводу оптимізму. «Справа в тому, що Ахметов вибудував відносини з американцями. Вони вважають, що він потрібен, що через нього, у тому числі, може відбуватися реінтеграція. Ми з цим не згодні. Але вони наполягають, що в нашій боротьбі під назвою деолігархізація Ахметов не може бути мішенню, яка буде повністю знищена. Мовляв, ми можемо створити правила гри, ще щось придумати. Він нібито важливий та залишається впливовим на Донбасі та може бути вигідним для переговорів».
Говорячи про раптово зросту роль Ахметова, співрозмовники в офісі Порошенка підкреслюють, що «якихось особливих переговорів на цю тему не було»: «Але сигнал про це надійшов. І це не найкраща новина для нас. Особливо на тлі того, що у Ахметова були неодноразові контакти з Сурковим (Радник президента РФ Владислав Сурков, один з ідеологів гібридної агресії). Я чув про це від дуже високопоставленої людини. І нібито під час такого спілкування обговорювалася ідея спільного лідера для Донбасу. Для нас це виклик, який ще потрібно розв'язати», — говорять в АП.
До сьогодні Кремль у російсько-українській війні не досяг жодної стратегічної мети: анексія Криму та війна на Донбасі не змогли зупинити євроінтеграцію України. Виключно важливою темою для Москви є угода про асоціацію України з ЄС, змінити яку Росія намагається більше року. У МЗС усі спроби Кремля відкидають. «Не буде ніяких зрушень для Москви в цьому питанні. Можливі деякі технічні рішення, які відповідатимуть інтересам українських виробників, коли їм потрібні будуть якісь адаптаційні періоди на перехід до європейських стандартів.
Але про жодні зміни в угоду ні в політичній, ні в економічній частині навіть мови бути не може. Ця угода — наш фундамент, який забезпечує нашу перемогу в цій війні», — говорять співрозмовники в українському зовнішньополітичному відомстві. Крім того, Україна отримала принципіальну згоду на безвізовий режим з ЄС. Якщо, звичайно, з боку України не буде допущено помилок щодо виконання відповідного плану. «15 грудня ми маємо здати фінальний звіт щодо всіх претензій ЄС стосовно безвізового режиму. Претензій три: боротьба з корупцією, узгодженість баз даних та міграційна служба. Завдання-мінімум: до 15 грудня прийняти 12 законів. Завдання-максимум: прийняти та почати застосовувати, щоб отримати до цього часу принаймні мінімальну практику. Принципіальне рішення щодо безвізового режиму для України прийнято. Це навіть не обговорюється. Якщо 15 грудня ми дамо нормальний звіт, то далі залишаться три фази: затвердження звіту Єврокомісією, передача звіту в Раду ЄС та його затвердження, а потім третя фаза — технічні рішення, які впроваджуються Євросоюзом.
Якщо ми свою роботу виконаємо, то до осені 2016 року ми отримаємо повноцінний безвізовий режим з ЄС», — говорять дипломати. Як розв'язувати питання реформи митниці та податків — дипломати не знають. В офісі Порошенка говорять, що вже намагалися розв'язати питання радикально: «Ми зі своєї сторони пропонували звільнити Насирова (Голова Державної фіскальної служби Роман Насиров). Але це не наша парафія. Тим не менше, на жаль, ми бачимо, що на окремих напрямках постійно обирається рішення «пізно», а не «рано». На Банковій говорять, що добре розуміють, який шанс може втратити Україна через корупцію. «Є приклад Молдови, де проєвропейські сили зробили дороги та деяку реформу Конституційного суду. Принципово, дійсно класні дороги. Але боротьбу з корупцією провалили, а тому перше місце на виборах зайняла пророссійська партія, яка не взяла владу лише тому, що інші проєвропейські сили змогли домовитися про шатку коаліцію. І зараз там 50 на 50. І це без урахування Придністров'я», — говорять в АП. Поки все виглядає так, що й власних помилок Банкової достатньо, щоб загубити європейську перспективу.
Виключаючи євроромантиків, яких багато в АП, МЗС та інших структурах, в оточенні Петра Порошенка, схоже, переважають ті, хто особисту вигоду та свій феодальний уклад життя ставить вище інтересів держави. Красномовний приклад — кандидати від Блоку Петра Порошенка на місцевих виборах (матеріал про яких редакція представить пізніше), відсутність реальних тюремних термінів для колишніх регіоналів та злодіїв, а також пробуксовка судової реформи та реформи держслужби. Якщо глава держави щирий у питанні деолігархізації, йому варто було б почати не з Ахметова, а з Кононенка, Іванчука та Мартиненка. Як мінімум це допомогло б вирівняти рейтинг президента. Адже виборець оцінюватиме не стільки успіхи на міжнародній арені, скільки результати боротьби з корупцією. Замінити одне іншим не вийде. Справжня перемога у війні з Росією — це інша, нова Україна, де старий, корупційний спосіб управління буде просто неможливий.