Напередодні місцевих виборів у Одесі знову піднявся питання про бродячих собак на вулицях міста. Варто розібратися в причинах, через які собаки, що практично зникли з наших вулиць, знову там з'явилися. З 2007 року в Одесі діяла Програма охорони тваринного світу та регулювання чисельності бездомних тварин у місті на період 2007–2015 років. За цією Програмою бездомні собаки відловлювалися службою відлову на базі КП «ЦЕПІ» Департаменту екології, відвозилися в Німецький притулок на 6-му км, де після кастрації та вакцинації від сказу повинні були повертатися на місце відлову. Така практика є традиційною для країн Євросоюзу і саме таким чином там вирішили проблему бездомних тварин. До грудня минулого року Програма давала чудові результати — популяція бездомних собак скоротилася з 80 тисяч у 2007 році в чотири рази до 2013 року (за офіційними даними Міськради). Однак з приходом на посаду начальниці Департаменту екології Касько Т.В. та її дочки Мунтян Світлани на посаду юристки КП «ЦЕПІ» ситуація з бездомними собаками в Одесі та виконанням Програми різко змінилася.
КП «ЦЕПІ», яке й раніше надавало перевагу відлову тварин за гроші, хоча в Програмі прямо передбачено їхнє фінансування на цей напрямок, взагалі припинило відловлювати собак з вулиць міста. Підприємство повністю переключилося на тварин, які перебувають на територіях торгових центрів, баз, ринків тощо — місцях, де готові платити за відлов. Крім того, КП «ЦЕПІ», яке є комунальним підприємством Одеси і створене на основі Закону «Про місцеве самоврядування», раптом почало активно укладати комерційні договори з містами Одеської області на відлов тварин з нібито подальшою доставкою в притулок на стерилізацію, але за наявною інформацією жодна тварина в притулок доставлена не була, або, що ще гірше, була доставлена за підробленими одеськими адресами. У міста області ці тварини також не повертались. Таким чином виникає цілком логічне питання: куди подівся величезна кількість бездомних собак, яка протягом усього 2015 року активно відловлювалася на території Одеської області? Відповідь очевидна — ці тварини поповнили ряди практично зниклих з вулиць Одеси бездомних собак.
Усе це спонукає до роздумів про мотиви таких дій. Одна справа, якби КП «ЦЕПІ» та Департамент екології просто вирішили трохи заробити на комерційних (хай і не зовсім законних) договорах з містами області. Але останнім часом чути все голосніші заяви про те, що Програма не дала жодних результатів і місто стоїть перед необхідністю відкривати муніципальні притулки за бюджетні кошти. Чи не продиктовані такі дії та заяви просто бажанням урвати шматок бюджету на будівництво непотрібних місту притулків або «модернізацію» концтабору для тварин «Ковчег», очолюваного Світланою Химченко? Світлана Химченко активно використовує нещасних тварин, що потрапили до її закладу, для вишкрібування грошей у добросердечних одеситів, і чим гірші умови утримання собак, тим більше грошей можна отримати. Лише зв'язки цієї особи в Прокуратурі та міліції оберігають її від цілком законного розслідування. Судячи з усього, тепер апетити пані Химченко «виросли» і до міського бюджету. Ще одним активним ініціатором подібних проектів є Ірина Момот.
Вона повинна здійснювати контроль за ходом виконання Програми, але чомусь до 2015 року цей аспект її взагалі не цікавив, а тепер в ефірах телеканалів пані Момот заявляє, що Програма не працює. Питання: а де ви були всі ці роки і що ви контролювали? Дуже цікаво, що така турбота з боку пані Момот збіглася в часі з її бажанням балотуватися в депутати Міськради. Далі в черзі за бюджетними коштами стоїть так звана представниця швейцарського товариства захисту тварин «ASUKRA», про існування якого в самій Швейцарії нічого не відомо. Це якась пані Світлана Барсукова, близька подруга дочки директора Департаменту екології Мунтян Світлани. Барсукову часто бачать у їхньому товаристві, вона є постійною відвідувачкою Департаменту екології. Судячи з усього, на цю особу покладена місія дискредитувати роботу Німецького притулку, оскільки без цього вибити бюджетні кошти на будівництво муніципального притулку буде складно. Адже у будь-якої здорової людини виникне питання: навіщо в такий складний для країни час витрачати бюджет, якщо вже існує і функціонує Німецький притулок, утримання якого не коштує місту ні копійки?
Але те, що не коштує і не цікаво, там нема де поживитися. Тому пані Барсукова активно займається дискредитацією роботи притулку. На завершення хочеться поставити лише одне питання. Чому всі ці панове так запально бються за виділення бюджетних коштів на абсолютно непотрібні місту проекти? Адже для того щоб вирішити проблему міста з бездомними собаками, потрібно всього-навсього навести порядок у роботі служби відлову.