Історія про те, як одеський авантюрист «розвів» на Днепровський універмаг територіальну громаду Києва, а потім чуть-чуть продав його іноземному інвестору. Відповідь на питання, чому іноземний інвестор в Україні — це хождення по мукам (за матеріалами господарської справи). Цей текст — просто опис судових мук, який будь-хто може прочитати в Реєстрі судових рішень. Матеріал опубліковано з однієї причини. Виявилося, що для того, щоб обокрасти громаду Києва, місцеві рейдери та чиновники придумують складні схеми, а от щоб потім облапошити заїжджого інвестора — хватає тупої судової комбінації. І працює — за милу душу.
Історія бере початок ще в 2007 році. Тодішній голова Дніпровської районної ради прийняв рішення, затвердивши перелік об'єктів комунальної власності, які підлягають приватизації, надавши в оренду з правом викупу нежилі приміщення Дніпровського універмагу на користь ніким не примітної громадської організації Агентство регіонального розвитку «Європейське партнерство». Головою та засновником цього об'єднання громадян виступив Олександр Ефимович Ряжев, печально відомий в Одесі як бізнесмен «Беня», раніше звинувачений у спробі рейдерського захоплення будівлі одеського «Облпотребспілки», а також у легкому побитті відпочиваючих одеситів на контрольованому ним пляжі «Зебра». Однак київських чиновників не смутив той факт, що ці приміщення знаходилися на балансі ЗАО «Дніпровський універмаг», у якому з часів розвинутого соціалізму працював трудовий колектив у кількості тридцяти продавців. Одразу після укладення договору оренди якісь невстановлені слідством хулігани розбили скляні вітрини універмагу та залили фарбою торгові приміщення. Потім на паркінгу поруч з магазином був побитий кавказцями голова правління ЗАО «Дніпровський універмаг».
Районна прокуратура намагалася оскаржити в судовому порядку таке неординарне рішення районної влади, але в 2009 році, програвши суд першої інстанції, не стала далі шукати справедливості. Згодом ЗАО «Дніпровський універмаг» також програло всі судові спори Бені, а потім обанкротилося. Оскільки в результаті таких дій приміщення універмагу прийшло в негідність, ГО «Європейське партнерство» провело дорогу реконструкцію та викупило його у району за копійки в липні 2009 року. Стійкий запах лакофарбової продукції та масштаб проведення капітального ремонту будівлі Беней уже сім років впечатляє київських мешканців. При цьому про якусь дрібницю, як сплата земельного податку в бюджет, «Беня» взагалі не думав. Окружний адміністративний суд за справою № 2а-9699/10/2670 від 3.11.10 р. постановив стягнути за рахунок активів ГО «Європейське партнерство» податковий борг у розмірі 110077,30 грн. Але за дивним збігом обставин до цього боржника не було застосовано адміністративного арешту активів, що дало можливість надалі продати 77/100 частин приміщень універмагу представнику іноземного інвестора.
У липні 2011 року Олександр Ефимович Ряжев як керівник ГО «Європейське партнерство» продав фірмі ТОВ «Торговий Дім Дніпровський» — представнику іноземного інвестора, європейській компанії 77/100 частин нежилих приміщень загальною площею 1 444,40 кв.м. на вул. Малишко Андрія в будинку 39 майже за 6 мільйонів гривень. Почалося все, як водиться, з того, що Беня як керівник неприбуткової громадської організації попросив 200 000 доларів готівкою в день підписання договору, а офіційний платіж за договором у розмірі 5,99 млн. грн. дозволив провести протягом 12 місяців з моменту оформлення договору. Тільки ось у договорі не був указаний рахунок ГО «Європейське партнерство», на який покупцю необхідно було перевести гроші. Готівку, до речі, Ряжев охоче прийняв у момент угоди, запевнивши, що найближчим часом направить офіційного листа з банківськими реквізитами своєї громадської організації для перевірення офіційної частини оплати за договором. Подальше спілкування інвестора та Бені чомусь не склалося. Беня кудись зник, а на адресу його громадської організації покупцем було направлено безліч листів з нагадуваннями, нарешті повідомити свої банківські реквізити.
Якби на місці партнера Ряжева був українець, то він би вже давно заподіяв щось неладне. Однак європейці — вони ж як діти. І все ж таки дитина дитиною, але через кілька років інвестор все ж таки прозрів. У січні 2014 року «Беня» Ряжев виходить зі складу ГО «Європейське партнерство», переписуючи її на «фунтів», тобто на підставних осіб з категорії малозабезпечених громадян України. Також Ряжев звільняється з почесної посади президента громадської організації, підставивши замість себе маргіналів. У грудні 2014 року господарський суд м. Києва прийняв до виробництва позов ГО «Європейське партнерство» до ТОВ «Торговий Дім Дніпровський» про розірвання договору купівлі-продажу універмагу Дніпровський. Судді першої та апеляційної інстанцій були одностайні у своїй думці: договір дійсний і в позові слід відмовити. Але Вищий господарський суд України скасував ці рішення, відправивши справу назад у господарський суд Києва, вказавши, що цю суму іноземному інвестору необхідно було внести в депозит до нотаріуса, а суди мовляв першої інстанції та апеляції пропустили цей важливий факт.
При цьому недосконалість українського законодавства полягає в тому, що, не знаючи банківських реквізитів продавця, покупець не має можливості звернутися до нотаріуса, щоб закрити угоду. На момент здійснення угоди нежилі приміщення знаходилися в незадовільному стані. Після того як об'єкт був придбаний іноземним інвестором, його відремонтували, на що були витрачені досить великі кошти. І тому Ряжев умисно порушував умови договору, будучи впевненим у тому, що через наші суди повернути собі назад відремонтований «лохами» універмаг. Розуміється, цілком випадково це багатостраждальне дело було розписано в господарському суді Києва на суддю Ващенко Т.М. та знаходиться у її виробництві. Щодо судді Ващенко Вищою Радою Юстиції України 05.07.2011 р. було винесено Рішення під № 472/0/15-11 щодо допущених нею порушень норм чинного законодавства про визнання укладеними договорів оренди та купівлі-продажу земельних ділянок комунальної власності у запропонованій позивачами редакції. Тобто вона вже практикувала укладення договорів на відчуження комунальної власності без рішення Київради і, судячи з інтересу до неї наглядового органу, робила це не один раз.
Більше того, 27.08.2013 р. на засіданні Вищої кваліфікаційної комісії суддів України було прийнято рішення рекомендувати перевести суддю Ващенко на посаду судді Одеського апеляційного господарського суду. Тобто ближче до «Бені». При цьому на суддю Ващенко здійснюється тиск з боку офіцера СБУ, який курує справу, що переконує її у необхідності винесення заздалегідь неправосудного рішення на користь одеського рейдера Ряжева. Чи зможе інвестор захистити своє право власності — побачимо. Деякі сумніви на цей рахунок є. А от що можна сказати однозначно: більше європеєць інвестувати в Україну не приїде. Втім, за досвід треба платити. Особливо, якщо уроки тобі дають українські «судді та меценати».