У 2014 році Україну охопила хвиля безпрецедентного рейдерського свавілля. Днепропетровська область вийшла в лідери за кількістю рейдерських захоплень. Протягом року в регіоні «відібрали» понад десять великих та сотні дрібних підприємств. Серед постраждалих були не лише вітчизняні бізнесмени, але й підприємства з іноземним капіталом. За найбільш гучними рейдерськими захопленнями в області стоять імена нинішніх лідерів партії «УКРОП»: Геннадія Корбана та Бориса Філатова. Судячи з політичних амбіцій цих політиків, вони мають намір продовжувати «наводити порядок» не лише в Днепропетровській області, але й по всій країні. Проаналізувавши методи «ефективної команди» Корбана на прикладі управління Днепропетровською областю, можна уявити, як країна житиме під керівництвом лідерів «УКРОПа".
Перше, що зробила команда «ефективних управлінців» Корбана в Днепропетровській області — запустила масштабний механізм перерозподілу бізнесу. Мозковим центром рейдерських операцій стала інвестиційна компанія «Славутич-Капітал», яку очолює Геннадій Корбан.
Кожне захоплення детально опрацьовували юристи, фінансисти та фахівці з цінних паперів. Після детального опрацювання жертви в схему відібрання включалася реєстраційна служба Днепропетровської області. У держустанові з Корбаном працюють кілька реєстраторів, які готові підробляти дані держреєстру та включити (або виключити) до складу юридичної особи ще одного власника. Окрема група «працівників» Корбана — це так звані переговірники або «вирішувачі». У певний момент практично всім жертвам рейдерських захоплень телефонували невідомі особи й пропонували «вирішити їхні проблеми» або шляхом викупу підприємства назад, або передачею частини бізнесу. Сам Корбан рейдерські захоплення називає «патріотичними акціями», оскільки, за його словами, майно відбирали у «колишніх». Але насправді від дій рейдера-патріота постраждали інвестори компанії «Інтерлізингінвест» з Нідерландів, швейцарські власники авіакомпанії Swissport International, канадський інвестор «Унірем-Агро Плюс» та багато інших.
Одразу після підробки документів та забезпечення приводу для захоплення цікавого об'єкта в гру вступають силові підрозділи Корбана. У низці рейдерських захоплень останніх років були ідентифіковані працівники охоронної фірми «Леон» Михайла Кошляка. Як відомо, Геннадій Корбан користується послугами саме цієї контори. Фірма «Леон» славиться тим, що під час Революції Гідності охороняла будівлі Днепропетровської ОДА від прихильників Євромайдану. Після перемоги Майдану бійці Кошляка перейшли на службу до Корбана. Відомо про участь бойовиків «Леона» в рейдерських захопленнях Вольногірського ГМК, Одеського НПЗ, агрофірми «Дзержинець», СЧП «Чумаки» та компанії «Інтерлізингінвест». У всіх перелічених випадках бійці «Леона» маскувалися під батальйон «Дніпро-1» або бойове крило «Правого сектора». Видимо, безсоромно прикриваючись іменами бойових підрозділів, рейдери намагалися виправдати рейдерський беспредел.
Геннадій Корбан та Борис Філатов — справжні майстри в проштовхуванні потрібних судових рішень. У ЗМІ можна знайти навіть список судів, які демонструють найбільшу лояльність до днепропетровських рейдерів — Голосіївський райсуд Києва, Жовтневий та Кіровський райсуди Днепропетровська, Комсомольський райсуд Херсонської області, Франківський райсуд Львова, Господарські суди Днепропетровської та Херсонської областей, Апеляційний суд Києва та інші. Природно, найбільш комфортно Корбан почувається на своїй території — протягом року суди Днепропетровської області не винесли жодного рішення на користь законних власників підприємств «Інтерлізингінвест», Вольногірського ГМК, Новомосковського хлібозаводу № 11 та інших. За інформацією джерел навіть київські апеляційні суди, працюючи з документами днепропетровських колег, приходять у жах від винесених ними рішень. Втім, це ніяк не турбує рейдерів — поки законні власники роками судяться, підприємства приносять гроші захоплювачам.
Натурально, не кожна жертва дозволяє безперешкодно увійти на своє підприємство. Особливо якщо це об'єкти, які належать великим українським бізнесменам, знайомим з рейдерством. Тоді в свою схему вступає міліція або судові виконавці. Найчастіше використовують свою, днепропетровську міліцію. Правоохоронні органи на місці рейдерського захоплення використовують дві схеми. Перша — коли самі працівники органів штурмують об'єкт, а потім тихо передають його під контроль рейдерів. Так було при захопленні «Днепробленерго», коли судові виконавці з застосуванням насильства ворвалися в офіс, а міліція, що прибула слідом, створила коридор для проникнення представників рейдерів. Друга схема — бойовики рейдерів самі штурмують підприємство, а міліція «запізнюється» на виклик, і до їхнього приїзду підприємство фактично опиняється під контролем шахраїв. Так було при захопленні концерну «Весна», «Днепромлина», «Чумаків», ринку «Озерки» та інших компаній. За інформацією джерел Корбан переважає працювати з міліцейським керівництвом «середньої ланки». Вони більш політично незалежні й не задають зайвих питань.
У 2014 році команда Корбана власний беспредел подавала під соусом патріотизму. Практично всі рейдерські захоплення пояснювалися тим, що це бізнес колишніх членів команди Януковича й «відібране» добро піде на потреби народу та армії. Складно сказати, скільки гривень перерахували рейдери армії. Самі вони про це сором'язливо мовчать. Але факт залишається фактом — Збройні сили України фінансуються бюджетом та волонтерами. Натомість у травні 2015 року Корбан на своїй сторінці у Facebook пообіцяв відібрати торговий центр Ocean Plaza, мотивуючи це тим, що він нібито належить друзям Путіна. Цей хвалькуватий пост Корбана підтримали такі «медіа-патріоти» України як Юрій Бутусов, Борис Філатов та інші. Ось тільки іноземні інвестори, які вкладають у нерухомість України, такі як Шон Куїн (ТРЦ «Україна») або Маркус Майєр (ТРЦ Аладдин), наступного разу подумають, перш ніж вкладати в нашу країну. Мало чи що ще прийде в голову самому «патріотичному рейдеру» України.
Описаний сценарій дозволяє зробити лише один висновок — з Корбаном та його командою Україну чекають настільки «веселі» часи, що в порівнянні з ними бурхливі 90-ті видатимуться просто казкою. Чи варто давати владу в руки людей, які вже десятиліття працюють виключно на особисте збагачення? Для того щоб цього не допустити, Україна повинна йти грузинським шляхом, наводити порядок серед олігархічних груп, змушуючи їх грати за правилами. Чи є такий ресурс у Порошенка? Поки Президент контролює силові органи — запустити процес деолігархізації хоч і складно, але можливо. Але, поки що, на жаль, цього не відбувається. А час безжально працює проти і Президента, і України.