В Україні другий рік активно розвивається дорожне будівництво як міжнародного, так і місцевого значення. Однією з лідерів у створенні нової дорожної інфраструктури є Днепропетровська область. Однак часто до цього процесу намагаються примкнути бізнесмени, які не зовсім чистоплотні. Так, лише за останні два місяці ТОВ «Будинвест інжиніринг», яка належить Володимиру Дубинському, підписала контрактів на дорожне будівництво на 2,4 млрд гривень. І це з урахуванням того, що фірма фігурує в кількох кримінальних справах, пов'язаних з відмиванням грошей, у тому числі на будівництві доріг, а сам Дубинський разом зі своїм братом Леонідом фігурують у списку розшукуваних осіб ФБР через шахрайство з нерухомістю.
Фірми Володимира Дубинського у Днепропетровській області неодноразово фігурували в кримінальних справах, пов'язаних з відмиванням бюджетних коштів через фіктивні фірми. Тим не менше ці обставини не завадили йому отримати за два місяці цього року величезну суму бюджетного фінансування на будівництво доріг.
ТОВ «Будинвест інжиніринг» зареєстрована на вул. Лебедева-Кумача, 33, де також зареєстровані фірми, пов'язані з «тендерними королями» Дніпра — братами Дубинськими, а саме «Ліфтовик-Дніпр», «Промтер» та «Днепрспецліфтсервіс». Також у 2016 році «Будинвест інжиніринг» очолював Крамар Олексій — менеджер Дубинських у такій фірмі, як «Група капітал строй».
Перший контракт на 302 мільйони гривень зі Службою автомобільних доріг у Днепропетровській області «Будинвест інжиніринг» підписала 29 березня 2021 року. У першому контракті йшлося про середній ремонт траси Т-04-12 Каменське-Шульговка-Михайлівка-Котовка-Перещепино-Чернявщина-Жемчужне. Попри таку довгу назву, ремонт передбачався лише на двох ділянках траси, загальною протяжністю менше 14 км. На наступний день, 30 березня, з'явилися звіти про початок ремонту. У матеріалах промайнули фото техніки з логотипом фірми «Будинвест інжиніринг». 30 квітня на «34-му каналі» вийшов репортаж про те, що трасу відремонтовано. Також у цей день Служба автодоріг у Днепропетровській області підписала з ТОВ «Будинвест інжиніринг» ще три контракти на суму 942 мільйони гривень.
Фірма отримала право на ремонт трас: Т-04-05 Дніпро-Хуторське, Т-04-30 Каменське-Світлогірське, Т-04-13 Царичанка-Магдалинівка-Губиниха — усі окремими ділянками. Буквально за тиждень до цього та сама фірма підписала ще один контракт на 402 мільйони гривень: ремонт траси Т-04-20 Одарівка — Томаківка — Верхнетарасівка. Але й цієї кількості контрактів виявилося мало для фірми Дубинських. Вже 21 травня цього року вони підписують найбільший контракт — на 770 мільйонів гривень. Передбачається ремонт траси Т-04-29 на ділянці Верхньодніпровськ-Верховцево-Божедарівка. Загалом ТОВ «Будинвест інжиніринг» за два місяці отримала підрядів на 2,4 мільярда гривень, обігравши всіх можливих конкурентів. Враховуючи масштаби будівельних робіт, слід було припустити, що фірма володіє величезним технічним та людським парком, щоб виконувати такий обсяг робіт одночасно на шести трасах.
Однак згідно з тендерною документацією, з власної техніки ТОВ «Будинвест інжиніринг» заявила на тендер лише два зварювальні апарати, піскоструйку та ручну машину для маркування автодороги. Все інше — взято в оренду. Орендодавці теж цікаві. Наприклад, ТОВ «Кринічанський асфальтобетонний комбінат». Як виявилося, ця фірма також пов'язана з братами Дубинськими. Тобто не виключено, що всі підтверджуючі довідки про оренду техніки вони самі собі й видавали.
Цікава й сама схема торгів у всіх шести тендерах. Хто б не заявлявся, конкурсний відбір проходили лише дві фірми: ТОВ «Будинвест інжиніринг» та ТОВ «Автомагістраль південь», а всіх інших успішно відсікали. Кожен раз перемагав «Будинвест інжиніринг» з мінімальною різницею в цінах. Іноді різниця у вартості контрактів становила всього 1 гривню при загальній ціні в сотні мільйонів.
Владимир Дубинський, згідно з даними американського Федерального бюро розслідувань, разом зі своїм братом Леонідом фігурує у списку розшукуваних осіб. У розшук їх оголосили ще у 2012 році, після того як братам офіційно висунули звинувачення в шахрайстві на ринку нерухомості, хоча саме розслідування у ФБР розпочали ще у 2008 році. Це величезне розслідування, яке складається з 40 000 сторінок, розкриває суть афери з нерухомістю братів Дубинських.
«Спочатку вони ставилися до нас, як до членів королівської сім'ї, — розповів американському виданню Business Journal Том Пулер, колишній житель Медоу Віста, який став жертвою масштабної афери братів Дубинських. — Вони влаштовували різдвяні вечірки й дарували нам подарунки». Том Пулер хотів забезпечити свій вихід на пенсію, маючи намір вкласти 1 мільйон доларів у проекти братів Дубинських. До 2008 року Володимир та Леонід Дубинські створили у Каліфорнії цілу мережу підприємств, які займалися будівництвом та перепродажем житла у Сакраменто, Кармайклі та біля озера Таллох, неподалік від Копперополіса.
Truxel Properties LLC — одна з компаній, де співвласниками були брати Дубинські. Вона побудувала купу будинків під офіси в районі, який навіть не був заселений. Перший дзвоник прозвучав ще у червні 2007 року, задовго до краху ринку нерухомості у США. Тоді раптово обанкротилася компанія Truxel Properties LLC, задолжавши 70 приватним інвесторам близько 17 млн дол. Настроївши величезну кількість будинків під офіси, брати Дубинські змогли здати в оренду лише 40% приміщень.
При цьому сама компанія оцінювала цю нерухомість у 6,5 млн дол., з яких 5,3 млн дол — борг перед Bank of America. Для приватних інвесторів грошей від продажу активів просто не залишилося. У 2008 році протягом кількох місяців про банкрутство заявили ще три їхні компанії. Загальна сума боргів від розвалилася будівельної піраміди братів Дубинських досягла 52 млн дол.
Згідно з висунутими звинуваченнями, Дубинські використовували весь арсенал шахрайства. Наприклад, вони перепродавали своїм фірмам або родичам перспективні земельні ділянки або будинки, кожен раз накручуючи ціну. Потім брати займалися підробкою фінансових гарантій та поручительств. Ці підроблені документи робилися для тих американців, які іншим способом не змогли б отримати іпотечний кредит. Так Дубинські позбавлялися від нерухомості, яку вже не могли продати за ринковими цінами. У 2009 році ФБР передало справу про братів Дубинських до суду Сакраменто, але до того часу вони вже втекли в Україну. І непогано тут облаштувалися.
У Україні фірми братів Дубинських багаторазово фігурували в різних кримінальних справах, пов'язаних як з відмиванням грошей, так і з неякісними ремонтами або завищенням вартості робіт. У цьому списку ТОВ «Будмакс компанія», ТОВ «Комунальник», ТОВ «Бротерм», ТОВ «Містокомбуд», ТОВ «Екосфера Дніпро» та інші. Не виключення й ТОВ «Будинвест інжиніринг».
Наприклад, 14 серпня 2019 року поліцією Солонянського району Днепропетровської області було відкрито кримінальне провадження №12019040570000491. Поліція підозрювала фірму «Будинвест інжиніринг» в неякісному ремонті дороги в селі Новосілівка Днепропетровської області. Роком раніше, у лютому 2018 року, було відкрито кримінальне провадження № 32018040000000022. Тут фірму «Будинвест інжиніринг» підозрювали у відмиванні коштів через ряд фіктивних підприємств. Ще одне гучне кримінальне провадження № 62019170000001201 було відкрито у листопаді 2019 року. Державне бюро розслідувань підозрювало цілий ряд чиновників Днепропетровської облдержадміністрації у розкраданні бюджетних коштів на ремонті автодоріг області. Виводили гроші, нібито, через підрядні організації: ТОВ «Будинвест інжиніринг» та ТОВ «Комунальник», яку також пов'язують з Володимиром Дубинським. Все це стало можливим, за даними місцевих журналістів, через покровительство з боку губернатора Днепропетровської області Валентина Резниченка.
У зв'язку з цим виникає цілий ряд питань до НАБУ, генпрокурора та інших керівників прокуратури. Наприклад, як стало можливим, що розшукуваний ФБР шахрай спокійно освоює мільярди гривень. Адже кримінальні справи та розслідування проти фірм і самих братів Дубинських розпочалися не сьогодні й не вчора — вони тягнуться з 2010 року. Скільки ще повинно бути відкрито кримінальних справ, щоб хоча б одна з них була доведена до логічного завершення.
Комунальна імперія братів Дубинських. Частина 1: Становлення
Вже майже місяць місто намагається вибратися з кризи у комунальній сфері. Криза розпочалася після того, як головний «тіньовий» комунальник міста Володимир Дубинський не погодився зі змінюванням директора у КП «УКОЖФ». Це підприємство, яке належить місту, давно було практично особистою вотчиною братів Дубинських. Така собі золота жила з річним бюджетом мінімум у 200 мільйонів гривень — за рахунок нашої квартплати. Але жила ця була далеко не єдиною.
Історія становлення комунальної імперії братів Дубинських включає створення кількох десятків фірм та участь ще більшої кількості людей. Описати все це в одному матеріалі просто неможливо (разве що це коли-небудь зроблять слідчі, якщо раптом наважаться розплутати весь цей клубок хитросплетінь). І все ж, у цьому кажучому хаосі дат, реєстрацій, зміни назв юридичних осіб, засновників та директорів — можна виділити кілька ключових подій та людей, які супроводжували становлення цієї імперії.
Наприклад, взяти Олександра Бурчака. Вперше у міських ЗМІ Днепродзержинська він з'явився після призначення директором ТОВ «КУКЖ» близько 10 років тому. Пам'ятаєте таку фірму — «Компанія з управління комунальним житлом»? Зареєстрована вона була якраз у 2009 році, коли брати Дубинські були змушені втекти з Америки після розпочатого розслідування ФБР. Того самого шахрайства на ринку нерухомості. Едва фірма була зареєстрована, ще не маючи товком ні штату, ні матеріальної бази, вона тут же подається на управління житловим фондом Днепродзержинська. Причому хоче за це мінімум 10% винагороди від квартплати.
Фірму через міськраду проштовхує тогочасний мер Ярослав Корчевський, скликаючи під це рішення сесію міськради. І вже на наступний день після реєстрації фірми депутати голосують за передачу частини житлового фонду в управління Дубинським. Але справа раптово гальмується міською прокуратурою. Завдяки наполегливій позиції Віталія Куприя, прокурора міста, оспорюється рішення депутатів. Справа з передачею житлового фонду Дубинським зависає.
На їхню удачу у 2010-му в Днепродзержинськ повертається Станіслав Сафронов. Колишній БЮТівець до того часу став материм «регіоналом». Після успішної виборчої кампанії Віктора Януковича, де Сафронов виступав довіреною особою, його відправили «очолити місто». З цим завданням він успішно впорався тієї ж осені, на місцевих виборах 2010 року. Керував його передвиборчим штабом Володимир Дубинський. Платою за допомогу на виборах стала посада радника міського голови. І не тільки.
Хто пам'ятає Станіслава Олександровича в той перший період, той знає, що після роботи нардепом, а потім заступником голови Держкомрезерву, посада мера була очевидним зниженням у статусі. Сафронов хотів якомога скоріше повернутися в Київ. І не приховував, що займатися міським комунальним господарством у нього не було особливого бажання. І ось тут брати Дубинські скористалися своїм шансом, запропонувавши взяти частину цих клопотів на себе. За скромні 10% винагороди з надходжень від квартплати. Причому — офіційно. У 2011 році ТОВ «КУКЖ», яка належала Володимиру та Леоніду Дубинським, таки отримує в управління половину житлового фонду Днепродзержинська.
Історія «КУКЖ» у Днепродзержинську раптово обірвалася у лютому 2013 року. Справа виявилася досить скандальною: з порушенням кримінальних справ, висячими боргами перед підрядниками, пропалими десь 3 млн грн квартплати та тому подібним. Але причиною раптового виходу фірми Дубинських з міста стало не лише це. Сафронова буквально задергало обласне керівництво скаргами на погану роботу ТОВ «КУКЖ». Правда, молва в чиновницьких кабінетах розповідає й ще одну причину для конфлікту між Сафроновим та братами Дубинськими. Справа в тому, що кабінети Сафронова та його радника Володимира Дубинського знаходилися в одній приймальні міськради. І в якийсь момент потік відвідувачів «вирішити питання з радником» став набагато більшим, ніж число бажаючих «вирішити» ці ж питання з міським головою. Поговорюють, що Сафронова стали посміюватися на цей рахунок, ось терпіння його й лопнуло (хоча, зовсім злі язики стверджують, що радник не все заносив у кабінет градоначальника за «вирішення питань» — але це лише дуже злі чутки). На цьому дружба Дубинських з Сафроновим закінчилася. Назавжди. І повернутися в місто вони змогли лише після виборів 2015 року.
Показово, що комунальний бізнес братів Дубинських у Дніпрі досі вважають «днепродзержинським». Тому що розпочалося все з того самого «КУКЖа» у далекому 2011 році. Як видно з дат, Володимир та Леонід Дубинські даремно часу не гаяли у Днепродзержинську. Як тільки тут питання входу в комунальну сферу було вирішено, вони тут же вирішили розширити вплив і на Дніпро. Благо, і тут знайшовся зацікавлений покровитель — Іван Іванович Ступак.
Іван Ступак — кадровий кегебіст (у 1985 році закінчив вищу школу КГБ СРСР ім. Дзержинського в Москві). Потім з 1991-го по 2007 рік служив на різних посадах у СБУ, переважно у нашій Днепропетровській області. Наприклад, очолював управління з боротьби з організованою злочинністю. У 2007-му цілий рік керував обласним управлінням МВС, але потім пішов з силових органів на посаду заступника до Юрія Вілкула, який тоді очолював облраду. Чуть пізніше, у 2010-му, Ступак стає заступником губернатора Днепропетровщини, яку тоді очолив Олександр Вілкул (син Юрія Вілкула). Саме в цей час і перетнулися його шляхи з братами Дубинськими.
Міг би людина з таким послужним списком не знати, що Дубинських розшукує ФБР за звинуваченням у шахрайстві? Звичайно, ні. Але Іван Іванович дуже хотів піднятися вище, ніж бути чиїмось заступником. Наприклад, стати народним депутатом України. І ось у листопаді 2011 року у тоді ще Бабушкинському районі Дніпра з'являється ТОВ «КУКЖ». Як і у Днепродзержинську, тут зі скандалами ліквідовують звичні всім ЖЕКи та передають обслуговування житлового фонду під фірму братів Дубинських. Ну, а Іван Ступак розгортає в районі активну рекламну кампанію на фоні створеної братами «аварійної служби».
У результаті, колишній кегебіст та борець з злочинністю Ступак у 2012-му році стає нардепом від Партії регіонів за 26-м виборчим округом (більша частина якого знаходиться… правильно — у Бабушкинському районі Дніпра, пізніше перейменованому на Шевченківський). А брати Дубинські отримують чудовий плацдарм для розгортання свого бізнесу не лише у Дніпрі, але й далеко за його межами.
У попередній частині ми опустили багато деталей, щоб читачі могли зрозуміти картину в цілому. Але ці деталі та люди теж мають значення у розумінні того, як після краху всевладдя Партії регіонів — Дубинським удалося не лише зберегти свій комунальний бізнес, але й перетворити його на справжню імперію.
Повернемося у листопад 2011 року. У цей час згаданий раніше Олександр Бурчак уже працює начальником усіх ЖЕКів Бабушкинського району (КПЖРЭП). І саме він підписує договір з ТОВ «КУКЖ», передавши фірмі Дубинських обслуговування житлового фонду району.
Комунальний бізнес братів Дубинських починає стрімко розвиватися. З'являються фірми «Аверс» (яка змінила «КУКЖ»), «Гроперс», «Будмакс Компанія», «Містокомбуд», «Спецкомунхоз», «Екосфера Дніпро», «Комунальник» та інші. Крім Бабушкинського району, брати беруть під контроль ще кілька районів Дніпра та міські теплосіті. З'являються й інші ключові особи в схемах братів, такі як Ксенія Шипуліна, Едуард Коваленко, Тетяна Щебетова, Поліна Матюха. На фоні рекламних плакатів Івана Ступака вперше всплива й фірма «Енергія ТМ».
Як раз ця фірма й була та сама «аварійна служба» Бабушкинського району. Але фірма виявилася не простою. Днепропетровські журналісти з'ясували, що пов'язана вона була з відомим та впливовим бізнесменом — Геннадієм Корбаном. Цей зв'язок матиме ключове значення у 2014 році.
Революція Гідності кардинально змінила розстановку сил в області. «Регіонали» практично в один момент втратили реальну владу. Багато бізнесів, побудованих на схемах з «регіоналами», зазнали краху. Представники «Правого сектора», обосновані на одному з поверхів обладміністрації, буквально ногами відкривали будь-які чиновницькі двері. І ось тоді комерційні зв'язки з Корбаном, який тоді щиро вкладався в опір агресії Росії, дозволили братам не лише пережити бурхливі часи, але й укріпити свої позиції. Дубинські, що називається, встигли переобутися на ходу. До 2015 року — чергових місцевих виборів — вони вже вовсю підтримують добробатівців, ветеранів АТО, автомайданівців та проукраїнських громадських активістів. По Дніпру працівники підконтрольних фірм йдуть за списками партії «Наш край».
У рідному Днепродзержинську вони спонсорують партію «Народний контроль». І результат їхніх зусиль виявляється успішним і там, і тут. Вдобавок до всього, губернатором Днепропетровщини стає його давній друг (як висловлювався сам Володимир Дубинський в одному з інтерв'ю) — Валентин Резниченко. Це був ідеальний момент, щоб з тріумфом повернутися в Каменське.
На кінець 2015 року Володимир Дубинський спритно скористався невизначеною політичною ситуацією в міськраді Днепродзержинська. У новообраного мера Андрія Білоусова ще не було ні своєї партії, ні твердої більшості в міськраді. Зато у Дубинського була не лише своя фракція «Народного контролю», але й так звана «демократична коаліція», яка включала більшість депутатських фракцій.
І Дубинський починає розставляти своїх людей на ключові посади. Андрій Нестеренко з «Народного контролю» стає заступником міського голови з гуманітарних питань. Його однопартієць Максим Беспальчук очолює ключову депутатську комісію, яка контролює всю сферу ЖКГ.
Дубинський обіцяє міським властям Днепродзержинська допомогти з швидким відновленням розвалилого комунального господарства. Дескать, досвід та ресурси у Дніпрі є, плюс зв'язки та можливість залучати бюджетне фінансування з області. І вже у грудні 2015 року знайомий вам Олександр Бурчак стає директором КП «Теплосіті», а через два місяці, у лютому 2016 року, Дубинський бере під контроль «Горводоканал». Туди директором призначають колишнього футболіста Кирила Савченка. Обидва підприємства дозволяють контролювати величезні потоки з бюджету та платежі населення. Але для городян ці призначення подаються як «антикризисний менеджмент».
Сам Володимир Дубинський на якийсь час переносить на водоканал і свій кабінет. Далі — більше. У 2016 році Дубинський проштовхує схему, за якою фінансування «аварійної служби» йде не з квартплати, а прямо з бюджету міста. І, звичайно, тендер на «аварійку» виграє його фірма «Містокомбуд». За такою ж схемою на ринок міста заходять фірми «АВС БІЛД СЕРВІС», яка займається ремонтами ліфтів, та «Екосфера Дніпро», яка займається прибиранням сміття у дворах.
На кінець 2016 року Дубинський отримує все обслуговування житлового фонду міста. Директором КП «Управляюча компанія» призначають ще одну йому відану людину — Дмитра Маханька (пізніше його змінить на цій посаді та сама Тетяна Щебетова). Вже під занавіс 2016 року Володимир Дубинський бере під контроль і всі платежі за комунальні послуги. Замість фірми «Інфоком» на ринок заходить його підприємство «ЕРЦ КП». Усі платежі населення за комунальні послуги, будь-яке фінансування ЖКГ з бюджету міста або області — все замкнено на комунальну імперію братів Дубинських.
Новий — 2017 рік — Володимир Дубинський зустрічав грандіозним святом на центральній площі міста. Ялинка, каток, буфети та закусочні, концерти зірок і сам Володимир Дубинський на сцені, у якості головного героя року, що минає. Йому було що святкувати. Бізнес братів Дубинських з невеликої фірми перетворився у масштабах області на справжню комунальну імперію, обороти якої вже вимірювалися не десятками, і навіть не сотнями мільйонів гривень.
Продовження слідує…