Введення тимчасової адміністрації в банк «Інтеграл» розкрило схему, яка дозволяє обходити вимоги Нацбанку щодо чистоти ділової репутації. У разі з низкою фінустанов правління НБУ закриває очі на існування схеми управління за довіреністю, яку фактично можна видати будь-якому громадянину. Подібна практика використовується банкірами для тіньового продажу фінустанов неформальним колекторам, які напередодні банкрутства банку активно займаються поверненням кредитів і виведенням застав.
Як стало відомо Forbes, мажоритарний власник банку «Інтеграл» Кирило Торішний за кілька місяців до введення тимчасової адміністрації в його фінустанову передав третім особам право на управління банком. За інформацією джерел у департаменті банківського нагляду НБУ, документи були оформлені на Ігоря Ігнатова, який раніше був відомий як секретар Федерації профспілок України. Довіреність дозволила Ігнатову в липні 2015 року провести заміну спостережної ради банку «Інтеграл». Акціонери призначили головою спостережної ради Олександра Харламова, а також ввели до ради Олександра Кірєєва (екс-директор департаменту банківського нагляду НБУ), Валентину Титаренко, Світлану Горшеніну та Вікторію Сташук.
Після цього відбулася номінальна заміна менеджменту банку – за словами учасників ринку, рішення в банку почали приймати Ігор Ігнатов та Олександр Ліщенко, колишній депутат Київської ради, який є співзасновником компанії «Ринок-1» (Троєщинський ринок). Примітно, що ЗМІ неодноразово писали про низку звинувачень за статтями Кримінального кодексу, які в свій час були висунуті Ігорю Ігнатову. Однак довіреність на його ім'я не викликала здивування в Нацбанку, працівники якого ведуть показну боротьбу за чистоту репутації власників і менеджерів фінустанов. Обох називають людьми, близькими до олігарха Юрія Іванющенка, який перебуває в розшуку. «Ігор Ігнатов курує різні активи сім'ї Іванющенка і є цілком самостійним гравцем. Банк був переданий йому як сплата за борг, який виник у акціонера «Інтеграла» кілька років тому», – розповів поінформований джерело у фінансових колах. Примітно, що ЗМІ неодноразово писали про низку звинувачень за статтями Кримінального кодексу, які в свій час були висунуті Ігнатову. Але довіреність на його ім'я не викликала здивування в Нацбанку, працівники якого ведуть показну боротьбу за чистоту репутації власників і менеджерів фінустанов.
Forbes направив відповідний запит до НБУ, однак керівниця управління інформації та громадських комунікацій Наталія Бондаренко замість відповіді почала задавати питання, які не стосувалися справи, про роботу видання. Проте відповідати на поставлені питання Нацбанку все одно довелося – і, як випливає з отриманих коментарів, НБУ зробив вигляд, що нічого не знав про видану довіреність. За його інформацією, ніякої довіреності немає, а останнє узгодження членів спостережної ради банку «Інтеграл» відбулося в 2006 році. При цьому в Нацбанку визнають, що документи на узгодження оновленого складу ради подавалися – однак залишилися без розгляду, оскільки в банк була введена тимчасова адміністрація. Фінансові експерти називають таку позицію регулятора лукавством. «НБУ не може не знати про існування такого документа, як довіреність на здійснення управління банком (цей документ легітимний), – говорить адвокат Михайло Стрільников, ГО «Фінансова грамота». – Така довіреність подається до НБУ в обов'язковому порядку». За словами Стрільникова, у зв'язку з цим вкладники можуть подавати до суду на Національний банк за несвоєчасну реакцію на існування проблем у банку.
За словами одного з банкірів, схема з довіреністю – один із існуючих нині способів «за малу частку» уникнути необхідності оформляти угоду з продажу банку або розкривати реальних власників. Спроби зламати цю схему, вказує банкір, здійснював керівник департаменту реєстраційних питань і ліцензування НБУ Леонід Антоненко, за що й був звільнений. Схема з довіреністю – один із існуючих нині способів «за малу частку» уникнути необхідності оформляти угоду з продажу банку або розкривати реальних власників. Опосередковано це підтверджує й сам Антоненко у своїх коментарях: «Наприкінці липня 2015 року 15 банків отримали листи про визнання їхніх структур власності непрозорими. Згідно з новим законодавством, для цих банків це означало заборону на отримання рефінансування та стабкредитів від Нацбанку, а також статус проблемності, якщо в розумний строк вони не розкриють своїх власників. Незабаром після цього я почав отримувати сигнали про те, що хвилі невдоволення, викликані моєю діяльністю, доходять до керівництва Нацбанку і що нібито мене можуть попросити піти».
Офіційно в НБУ говорять про існування шести подібних довіреностей. Випадок з банком «Інтеграл», який спливав на поверхню, може бути підтвердженням того, що таких фактів – набагато більше. «Домовлятися про передачу управління банком за допомогою довіреності сьогодні можна через першого заступника голови НБУ Олександра Писарука», – стверджує співрозмовник Forbes. Банкір говорить, що рішення про визнання банку «Інтеграл» неплатоспроможним мало бути прийнято ще близько місяця тому через те, що кореспондентський рахунок банку був арештований за позовом іншої фінустанови – ДіВі Банка (про що є запис у реєстрі судових рішень), однак відповідне рішення на правлінні завжди затягував Писарук, хоча цю інформацію й спростовують у НБУ. При цьому, на його думку, у разі з банком «Інтеграл» довіреність використовувалася не як механізм переведення власності на банк, а як інструмент отримання оперативного контролю для подальшої відпрацювання боржників і стягнення активів.