На початку жовтня в українських ЗМІ з'явилося листування народного депутата Антона Геращенко з міністром внутрішніх справ Арсеном Аваковим. Геращенко просить перевірити завищення цін на закупівельних тендерах державної компанії «Укренерго». Конкретно йдеться про один тендер — для проекту лінії електропередач 750 кВт та підстанції під Києвом для видачі потужностей Рівненської та Хмельницької АЕС. За словами Геращенка, корупційний менеджмент «Укренерго» привласнив близько 140 млн грн. Цей, на перший погляд, звичайний тендер привернув нашу увагу. Ми провели невелике розслідування й виявили багато цікавого. Виявилося, що в «Укренерго» протягом останнього часу було кілька перевірок та фінансових інспекцій, у тому числі від СБУ, які пов'язані з цим тендером. Ось яка історія у нас вийшла.
Весною 2014 року в «Укренерго», компанії, яка управляє українською енергосистемою, змінилося керівництво. Директором призначили Костянтина Ущаповського — унікальну в своєму роді людину. Він працював в «Укренерго» багато років. Неодноразово займав керівні посади, залишав їх, повертався й знову йшов. Сьогодні важко порахувати, скільки урядів і міністрів енергетики пережив Ущаповський. І судячи з того, що нині він є радником прем'єр-міністра Яценюка, переживе ще немало. Йому не страшні ні зміни влади, ні революції. Він завжди спливає на поверхню. Одна невелика деталь: пан Ущаповський є зятем колишнього керівника «Київенерго» Сергія Сердюка, який входить до когорти не менш непотопляємого Юрія Продана.
Як тільки Ущаповський сів у директорське крісло, до річного плану закупівель внесли згаданий тендер. Вже з відомою нам заявочною ціною в 350 млн грн. Примітно, що цю лінію вже будувало ЧАО КП «Укренергомонтаж» — компанія з досить скандальною репутацією, яку можна було замінити. Тому повторний тендер за поточним проектом не мав викликати особливого здивування й привертати зайву увагу. У конкурсі взяли участь 5 компаній. Тривав він дуже довго. Зовсім несподівано заявку на участь подала хорватська компанія — давній гравець на українському енергетичному ринку й найпотужніша з учасників. До другого туру конкурсу вийшли три претенденти, у тому числі європейці.
Їхня пропозиція була найдорожчою — 237 млн грн. Найдешевша пропозиція була від однієї з українських компаній — 130 млн грн. Через 5 місяців тендер згорнули без вагомих причин. Пропозиції європейської та української компанії (тієї, яка дала найменшу ціну) визнали неприйнятними. А оскільки з учасників залишилася лише одна компанія (вона запропонувала ціну в 154 млн грн), конкурс відповідно до тендерного законодавства припинили. Присутність європейської компанії, яка завжди працює відкрито й діяльність якої перебуває під пильною увагою Європейського банку реконструкції та розвитку, змішала карти менеджменту Ущаповського. Учасники тендера були змушені формувати свої пропозиції без відкатів. «Освоїти» бажану суму в 350 млн грн менеджменту Ущаповського не вдалося.
Наприкінці 2014 року, коли перед Ущаповським маячило чергове звільнення, конкурс оголосили знову. До умов конкурсу додали перелік обладнання на 95 млн грн. При цьому сума закупівлі залишилася незмінною — 350 млн грн. Трохи цікавої арифметики: якщо до найнижчої ціни, яку виставили на першому тендері, додати ці 95 млн грн, то отримаємо суму максимально близьку до пропозиції європейської компанії — 225 млн грн. Додаткове підтвердження адекватності європейців. Але якщо серйозно, то, враховуючи інфляцію й додаткове обладнання на 95 млн грн, можна стверджувати, що спочатку менеджмент «Укренерго» планував привласнити щонайменше 200 млн грн. Сума в 140 млн грн, про яку в своєму листі Авакову заявляє Геращенко, більш правдоподібна для повторного тендера. Однак і організаторам «схеми» не вдалося її отримати.
Через кілька днів після публікації повторної закупівлі Ущаповського усунули з посади. Усі «вершки» зняла вже нова команда. І тендер виграла компанія, яка спочатку запропонувала найнижчу ціну. Ущаповський одразу після звільнення став радником віце-прем'єр-міністра Валерія Вощевського. А пізніше — радником самого Яценюка. І чудово почувається на цій посаді донині. Показово, що нова влада чудово обізнана з його схемами. Більше того: у сфері енергетики для всіх не секрет зв'язок Ущаповського з компанією ДТЕК і Ринатом Ахметовим. Він і сам не особливо приховує, що представляє інтереси холдингу в енергетиці.
А тепер найголовніше: компанія ДТЕК володіє більшістю вугільних електростанцій у країні. Всім добре відомо, яка складна сьогодні в Україні ситуація з вугіллям. Фактично національна енергетика постійно балансує на грані колапсу через те, що вугіль може закінчитися в будь-який момент. Високовольтна лінія та підстанція, для створення яких «Укренерго» оголошувало відомий нам тендерну закупівлю, могли б розкрити потенціал Рівненської та Хмельницької АЕС, суттєво розвантажити українську енергосистему й підвищити енергобезпеку України. Але при цьому скоротила б прибуток компанії Рината Ахметова.
Але повернімося до основних результатів цієї афери: навіть затримка на півроку будівництва через скасування першого тендера зіграла на користь ДТЕК і дозволила йому заробити кілька сотень мільйонів гривень, тому що замість атомних станцій ці півроку працювали вугільні. Проста математика підказує, що кожен українець у результаті переплатив за тепло й електроенергію в кілька разів, оскільки енергія, отримана з вугілля, рівно в три рази дорожча за атомну.
Фактично той, хто провернув в «Укренерго» аферу з тендером, не просто пограбував країну на 140 млн грн — хай ці гроші й не дісталися йому. Він поставив під загрозу енергетичну безпеку України в момент, коли наша країна втягнута у війну з противником, який, крім усього іншого, знищує ще й нашу енергетику. Найгірше те, що й прем'єр-міністр, й колишній віце-прем'єр чудово обізнані з цим. Але силові відомства досі бездіють. Цікаво, що пан Ущаповський з кожним новим тендером значно збільшував своє благополуччя, що проявлялося в покупці нерухомості, автомобілів і появі рахунків у іноземних банках. Але про це в наступних публікаціях.