Так і хочеться запитати: коли ж ви нарешті насититеся, Александр Геннадійович? Скільки можна грабувати народ і державу? Чи мало вам було розкрадати на посаді заступника голови Київської міської державної адміністрації за часів Януковича та з повною підтримкою Сергія Левочкина? А може це патологічна жадібність і жага влади? Схожий діагноз був у вашого патрона Януковича, близькістю до якого ви так любили прикриватися.
Де він тепер? А може нагадати про ваш головокружний кар'єрний зліт та подальше збагачення за часів панування «Партії регіонів»? Думаю, з пам'яттю у вас все гаразд, і ви чудово пам'ятаєте, за допомогою яких схем ви стали мільйонером. Але виборцям варто знати, яким шляхом ви накопичили багатомільйонний капітал, щоб у черговий раз не наступити на старі граблі, здійснюючи свій вибір 25 жовтня.
Александр Пузанов балотується в мери Києва від «Опозиційного блоку», представники якого відкрито підтримують агресію Росії проти України. Пузанов Александр Геннадійович народився в 1977 році. Здобув вищу освіту в Київському національному економічному університеті. Після закінчення університету працював у різних компаніях. У 2003 році заснував і очолив власну юридичну фірму «Пузанов і Партнери». У червні 2010 року був призначений на посаду заступника голови Київської міської державної адміністрації. На займаній посаді курував управління комунальною власністю Києва, управління з питань реклами, управління преси та інформації.
Так високу державну посаду Пузанов отримав за сприяння Сергія Левочкина. Нагадаємо, що в той час Левочкин був головою Адміністрації президента України Віктора Януковича, який нині перебуває в бігстві і ховається на території Російської Федерації, та його правою рукою. По суті, в КМДА Пузанов представляв інтереси Левочкина, хоча й всіляко намагався це приховувати. Не останню роль у долі чиновника зіграла рідна сестра Сергія Левочкина, нині народна депутатка від «Опозиційного блоку» Юлія Левочкина. Пузанов і Юлія навчалися в одному класі, їх пов'язує давня дружба. Отримавши таку високу посаду, Пузанова понесло, як кажуть. Треба було в терміновому порядку виправдовувати виявлену йому довіру з боку керівника АП. Новопризначений чиновник організував регулярні поборища з київських підприємців, встановив конкретні плани зі збору коштів, зобов'язав своїх підлеглих виступати в ролі касирів, які й збирали хабарі з бізнесу. При цьому сам Пузанов всіляко намагався залишатися в тіні. Лише найближчим він любив похвалитися, що поставлений на посаду самим Левочкиним, і якщо що, за нього впишеться сам Янукович.
Схеми Пузанова працювали безперебійно. У кишені чиновника мільйони текли річкою. Одна з «робочих» і улюблених схем Пузанова в той час – повернення в комунальну власність відчужених за часів попередників підприємств, об'єктів нерухомості та земельних ділянок. Схема проста, але прибуткова. КМДА в особі Александра Геннадійовича ініціювала повернення в комунальну власність того чи іншого об'єкта, оскільки процедура відчуження, нібито, проводилася з численними порушеннями. Зрозуміло, що власника об'єкта не влаштовував такий розвиток подій, і він звертався за поясненнями до представника КМДА, який курував процедуру повернення. Ось тут і підключалися вірні пси Пузанова, які пояснювали власнику, що питання вирішуване, але це коштує недешево. Розуміючи, з ким має справу, власник об'єкта погоджувався з умовами чиновників-вимагачів і виплачував озвучену ними суму. А суми були немалими. За деякі об'єкти Пузанов умудрявся «відбирати» по кілька мільйонів доларів. За вдале проведення «угоди» підлеглий залишав собі певний відсоток.
Основна частина грошей осідала в кишенях Пузанова і Левочкина. До речі, під експропріацію потрапляли й ті об'єкти, які були придбані повністю на законних підставах. У цьому випадку, що траплялося вкрай рідко, Пузанов особисто зустрічався з власником і посилався на Левочкина, видаючи себе його правою рукою. Ну хто піде проти такої сили? Бандитської сили! Перерозподіл ринку зовнішної реклами – ще одна улюблена схема Пузанова. У січні 2012 року під виглядом розвитку й упорядкування ринку зовнішної реклами на сесії КМДА був прийнятий революційний, як заявляв сам Пузанов, законопроект. Згідно з прийнятим тоді законом Київ мав бути поділений на зони від 0-ї до 4-ї. При цьому нульова зона взагалі мала бути звільнена від зовнішніх рекламних носіїв. Завдяки цьому закону рекламісти мали втратити близько 900 рекламних місць. Але, як кажуть, безвихідних ситуацій не буває. За умови, що підприємець заплатить 3000 доларів, рекламна площина залишиться на своєму місці. На цій схемі Пузанов і його господарі збагатилися майже на 3 млн доларів.
Варто звернути увагу, що розробкою «революційного» рекламного законопроекту займалися сумнівні консалтингові агентства, які брали за свої «послуги» дуже великі суми грошей. Куди йшли ці гроші, думаю, пояснювати не варто. Крім того, кожен власник рекламних площин щомісячно вносив «абонплату» за те, щоб спокійно працювати. Це крім платежів у бюджет держави. Збиранням хабарів з рекламістів тоді займалися Олег Титаренко – на той час начальник управління реклами КМДА, і Костянтин Барташ – на той час директор КП «Київреклама». Засвітився Пузанов і за часів «Майдану». Нагадаємо, що саме він курував управління преси та інформації КМДА. Під його безпосереднім керівництвом координувалася робота всіх комунальних ЗМІ, які за особистим наказом Пузанова стали рупором дезінформації та явної брехні щодо учасників мирного протесту. Особливо це відчувалося в найгостріші моменти «Майдану». Такий собі послідовник Геббельса. А ж головна ідея «Революції гідності» полягала саме в тому, щоб усунути від кормушки таких Пузановів, Левочкиних, Януковичів та їм подібних, тим самим дати можливість вздихнути звичайним людям.
Так давайте ж не будемо наступати на старі граблі й не допустимо до влади екс-чиновників епохи Януковича, які крім крадіжок, хабарів, вимагання й грабежу ні на що не здатні. Все залежить лише від нашого вибору, єдиного правильного вибору.