Колищак, Крупа, Мицик, Трембач. Судейсько-депутатський бізнес по-хмельницькому. Що хоче приховати Кирило Буданов? Консульський імунітет як щит: чому Микола Удянський опинився поза законом? Дмитро Басов — «силовик» Мідича.
Звичайно, у всьому винні місцеві вибори. «Останні», як впевнено стверджує влада. Після цих місцевих виборів закінчується епоха перезавантаження влади — цинічно заявляють в Адміністрації президента Петра Порошенка. Вони натякають виборцям: вибори закінчилися — забудьте все, що ми вам обіцяли, і чекайте наступного разу. Це неправда — перезавантаження української влади, знизу доверху, ще навіть не розпочалося. І воно залежить не лише від волі, хитрості та жадібності наших політиків, але й трохи від українців. Порошенко рано радіє й заспокоюється. Ще буде…
Але Адміністрація президента вважає, що закінчення плутанини місцевих виборів — чудовий привід для перерозподілу влади й власності. І прем'єр-міністр Арсеній Яценюк чудово розумів, що першим у списку на поглинання президентською владою буде він.
Тому, не чекаючи закінчення виборів, він завдав превентивного удару по корупційних структурах. Йому ж нічого втрачати — ні рейтингу, ні партії, ні повного контролю над Кабміном у нього вже немає. Залишилося одне — йти вперед. Яценюк несподівано для всіх потребував масових звільнень корумпованого судейського корпусу та 40% вищого керівництва податківців і митників. Це той варіант, коли конфлікт між президентом і прем'єр-міністром йде на користь країні, а не погіршує її становище. Звичайно, президентові Порошенку це страшенно не сподобалося.
Тому Адміністрація президента в день голосування кидає в бій своє найважче зброю — «солідарного» з президентом Порошенком лідера фракції Юрія Луценка, який гнівно потребував жорсткої розмови з прем'єр-міністром Яценюком, нібито за результатами місцевих виборів. Луценко обурено потребував по всіх каналах ЗМІ публічної «жорсткої порки» Арсенія Яценюка як політика, який знижує привабливість влади серед народу. А Ігор Кононенко, як президентський кандидат на місце Яценюка, поки терпляче тихо «сидить у кущах» і чекає, чим закінчиться «психічна атака» Луценка на прем'єра.
А раптом вийде, і парламентська більшість затремтить, погодиться на відставку Арсенія Яценюка раніше часу. Але якщо Арсеній Яценюк буде чинити опір, то наш талановитий «селекціонер» кримінальних справ Генеральний прокурор Віктор Шокін раптом «побачить» в оточенні прем'єра міжнародних корупціонерів або навіть «руку Москви». Тут все залежить від смаку Порошенка. Це, у свою чергу, дозволить Генеральній прокуратурі продемонструвати свою боротьбу з корупцією, але головне — не звертати уваги на закордонні фінансові афери голови Адміністрації президента Сергія Льовочкіна. Так що всі будуть задоволені й при справі — Луценко, Шокін і Льовочкін.
Ясно, що бурного телевізійного обурення Луценка буде мало. Тут потрібно терміново досягти нейтралітету парламентарів і частини членів Кабміну. Ті й інші бояться втратити роботу внаслідок конфлікту президента й прем'єра. Бо ті й інші розуміють, що відставка Яценюка як «приклад» авансованого президентом Порошенком початку кардинальних реформ може закінчитися для одних — розпуском парламенту, а для інших — втратою міністерських посад. Тому зараз прем'єр-міністру Арсенію Яценюку доведеться приймати доленосні для себе рішення.
Його загнали в кут. Тим більше що перед місцевими виборами президент Порошенко тихо видав дуже дивний антиконституційний Указ № 595 про створення координаційної ради при президентові України, який серйозно скоротив би повноваження будь-якого прем'єр-міністра. Так що Арсеній Яценюк опинився у виделці: або йому доведеться прийняти роль «скороченого» прем'єр-міністра при Порошенку й бути далі громовідводом, або піддатися загрозі відставки зі сторони пропрезидентської більшості.
Так що перед прем'єр-міністром Яценюком стоїть вибір. Або він розпочне кардинальні реформи й боротьбу з корупцією у виконавчій владі, або до Нового року в Адміністрації президента Порошенка будуть пити шампанське від потрійної удачі — людей обманули на виборах, з донецькими договорилися й Яценюка «скинули» з посади прем'єр-міністра. Щастить же людям!