На фото: Зиновій Гердт у ролі Михайла Паніковського у фільмі «Золотий теля» та Александр Грановський.
Певно, у кожному процвітаючому суспільстві хтось повинен втілювати класичний образ такого собі Паніковського — знаменитого персонажа роману Ільфа та Петрова «Золотий теля». Такий шахрай є й серед нас. З тією лише різницею, що літературний герой, мандрівний самозванець, який видавав себе за сина лейтенанта Шмідта, просив гроші у влади в глибинці, а наш цілком реальний персонаж теж «мандрує» й теж видає себе не за того, але гроші просить не в якійсь провінції, а прямо під куполом Верховної Ради. При цьому не має значення, у кого просити гроші. Головне вчасно «вичути», що десь існує корпоративний конфлікт, і негайно запустити в обіг жертву, запропонувавши свої послуги як «вирішувача». А звуть цього Паніковського, переродженого у XXI столітті в слугу народу України, Александр Грановський. Так, саме щодо цього нардепа від «Блоку Петра Порошенка» стара історія про жадність та безпринципність заграла «по-новому». Приблизно так відбувається кидання піску в очі сьогодні: — Бачите, їде людина на білому «BMW»? — Ну бачу, і що? — Це губернатор острова Борнео? — Ні, це Грановський — права рука президента Порошенка, найкращий друг та довірена особа Ігоря Кононенка.
Відривок із фільму «Золотий теля»: https://www.youtube.com/watch?
Саме належність до рядів «БПП», а головне — місце в сесійній залі Верховної Ради прямо біля першого заступника голови фракції Ігоря Кононенка допомогли Александру Грановському заснувати щось на кшталт лотереї з манливою назвою «Лохотрон» класу люкс — тобто лише для багатих. Так цей підприємливий народний обранець, щойно отримавши свій мандат, з успіхом почав розводити на гроші довірливих українських бізнесменів у питаннях вирішення будь-якого корпоративного конфлікту. Зауважте, це вже не якісь гуси, за якими бігав Паніковський, а що ні на є готівка у великих розмірах. Але, подібно своєму літературному прототипу, Александр Грановський насправді не в змозі «вбивати гусей, як тореадор, одним ударом». Говорячи сучасною мовою, видаючи себе за всемогутнього «тореадора» української політики, він просто розводить лохів. Хоча якщо є попит, то є й пропозиція.
Кадр із фільму «Золотий теля»
Виявляється, що Александр Грановський, пропонуючи свої послуги з «вирішування у вищих кабінетах влади», представляється своїм потенційним жертвам «наглядачем за прокурорськими», «уповноважених у всьому й всім Порошенком», а для надійності мимохідь нагадує, що сидить у Верховній Раді він рядом із самим Кононенком! Ну хто ж після такої презентації не повірить, що перед ним найвпливовіший із впливових світу сього? Хіба хтось заподіє, що перед ним звичайний аферист, що шукає легкої наживи? На жаль, єдиним достовірним фактом резюме Грановського є сусідство з Ігором Кононенком, яке водночас ніяк, крім як піаром, не сприяє Александру Грановському в його бурній діяльності спекулянта. Джерела в рядах БПП посміюються, оскільки всі знають, що під час розподілу місць під куполом у Верховній Раді Грановський оббігав усі кабінети, щоб приютитися рядом із Кононенком. Доходило просто до смішного, коли Грановський почав пропонувати немалі суми за сусідство з другом самого Гаранта!
Ітак. Як ми вже говорили, головне для Грановського знайти клієнта (їх у парламенті, до речі, чимало: майже у кожного є свій бізнес та проблеми, які потрібно вирішити). Потім Грановський обіцяє вирішити питання. Не безплатно, звичайно. У результаті вже після того, як клієнт нашого героя віддає йому всю свою готівку, раптом виявляється, що ніяких гарантій вирішення питання Грановський не давав: нібито десь вдалося «порішати», а десь — ні. І чомусь останній варіант розвитку подій у таких ситуаціях більш характерний. Найцікавіше те, як Грановський виправдовує невдачі у своєму, так би мовити, ремеслі. «Ну розумієте, є ще 30% ненормальних суддів та прокурорів, які не беруть гроші. Ну не вийшло». Більше того, лише за останній місяць, за нашою інформацією, представники Феміди тричі відмовили Александру Грановському в прийнятті потрібного рішення, хоча він, між іншим, — член Комітету Верховної Ради з питань правової політики та правосуддя. Вся справа в тому, що депутат стає добре відомий «у вузьких колах» як аферист та шахрай.
Про це йому, до речі, в очі не говорив, мабуть, лише ледачий. Зрештою, саме непокірних суддів нардеп робить винними: мовляв, моєї вини тут немає, а ваші гроші, на жаль, уже не повернеш. Проте виправдання виправданнями, а так званий «бізнес» Александра Грановського, побудований на основі лотереї «Лохотрон», стрімко руйнується. А як інакше, якщо замість лобіювання інтересів своїх клієнтів, ти робиш із них лохів. Зрозуміло, що такі працівники якимись необхідними навичками похвалитися не можуть, зате «порішати» — це виключно їхня компетенція, так би мовити вузька спеціалізація. Більшого від них і не потрібно. До речі, обманює Александр Грановський не лише представників бізнесу, але й ні в чому не винних представниць прекрасної статі. Правда, робить він це не зі зла. Вся справа в тому, що жінки — його слабість, і розібратися зі своїми особистими стосунками він поки що не в змозі. Так, у депутата-ловеласа відразу дві дружини, причому одна з них живе в Ростові-на-Дону. Одразу видно: істинний типаж мандрівного Паніковського або, як говорив головний герой «Золотого теля» Остап Бендер, «людина без паспорта».
Хоча ні, паспорт у Александра Грановського точно є, і навіть не один. Як відомо, за старою-доброю традицією, кожен, хто себе поважає, український політик має як мінімум подвійне громадянство. Не став винятком і Александр Михайлович, він же — громадянин США. Не чужа політику й ще одна широко розповсюджена традиція серед більшості депутатів: звичайно, проти нього відкрито не одна кримінальна справа, і звичайно, де-де, але точно не в Україні. Афери «мандрівного» українського депутата за щасливою випадковістю виявили поки що лише в Ізраїлі та Євросоюзі, де щодо «обранця» відкрито кілька кримінальних справ. Ще одна обставина, яка суттєво відбиває бажання у суддів та правоохоронців вступати в контакт із Грановським — це «зливання» судді або прокурора при виникненні проблем із виконанням завдання. Наприклад, пан народний обранець не гребує у разі невдалого «вирішування» сказати клієнтові, що гроші він уже віддав (хоча й не думав цього робити). Точно так він поступає, коли суддя або прокурор «вирішує» питання — не розраховується, пояснюючи це тим, що не розрахувалися з ним.
І це при тому, що «обранець» переважає працювати авансом. Як правило, 100%-ним. Можна довго перелічувати «послужний список» Александра Грановського, але щоб дати цьому аферисту найточнішу характеристику, цілком хватить лише однієї фрази: «Паніковський вас всіх продасть, купить і знову продасть». Якщо він попадеться й на вашому — біжіть одразу.