Банкір із сумнівною репутацією та народний депутат Руслан Демчак впевнено займає позицію «державного рейдера» при Порошенко. Люди «від Русика» вже впевнено захоплюють усе, що їм під силу. Не так давно матеріали висвітлювали, як Демчак захопив гостиницю «Либідь», а також розповідали про масштабний проект захоплення земельних ділянок аграрних вишів. Тепер з'явилися документи про грубий, але дієвий захват фітнес-клубу «Софіївський» на вулиці Рильського в Києві. Лаври Іванющенка явно не дають спокою Демчаку. Справді, захоплення досить наглядне. Народні депутати жартують, що Демчак такими методами далеко піде, так само далеко, як і Іванющенко. Якщо, звичайно, його не спіймають.
У «реформаційному» поспіху Уряд не зумів придумати нічого кращого, як скасувати пільги та обкласти заклади освіти податками. Автор законопроекту — депутат від БПП Руслан Демчак. Ще з часів Кайдашевої родини відібрати у сусіда клаптик землі є досить популярною традицією серед простого люду в нашій країні. Останнім часом ця традиція перекинулась на наших вельмишановних народних обранців.
Здавалось, часи важкі, потрібно допомагати народу. Ні, для народних депутатів усякий час добрий для власного збагачення. Народний депутат від БПП Руслан Демчак гарний тому приклад. Що молодик не робив для того, аби власну казну поповнити. І банки банкрутував, і підприємства ліквідував. Тепер взявся за земельні ділянки аграрних вишів. Автор законопроекту «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо пільги на сплату земельного податку» Руслан Євгенович закликав стягувати податок на землю з дослідних господарств, у тому числі селекційних центрів науково-дослідних установ і навчальних закладів сільськогосподарського профілю та професійно-технічних училищ. Керівники навчальних закладів забили на сполох — з 1993 року згідно Закону України «Про плату за землю» навчальні заклади країни були звільнені від сплати податку на землю. Така законодавча норма була логічною й об'єктивною, оскільки державні навчальні заклади є неприбутковими установами й фінансуються за рахунок коштів державного бюджету. Тепер, коли аграрні виші перейшли від Мінагрополітики до Міносвіти, навчальним закладам прийшлось ще сутужніше.
Освітнє міністерство ледь кошти викладачам на зарплати знаходить, не кажучи вже про оплату податку на землю вишу. До прикладу Уманському університету садівництва щомісячний податок за територію, яку займає вуз, може складати від півмільйона до двох мільйонів гривень. Подільський державний аграрно-технічний університет через дивну забаганку Демчака, за використання земель під виробничу базу та ботанічний сад, тепер буде змушений сплачувати більше 2,5 млн грн податку щомісячно. Земельний фонд, що знаходиться на балансі ВНЗ, використовується лише як навчально-практична база для підготовки студентів-аграріїв та як полігони для науково-експериментального дослідження. За умови сплати земельного податку фінансовий стан вузів вкрай погіршиться, що призведе до зниження якості навчального процесу, до значного скорочення працюючих, збільшення плати за навчання і, як наслідок, зменшення кількості студентів. Це призведе до позбавлення практичної бази навчання студентів, погіршення якості їхніх знань і навиків, кваліфікації майбутніх спеціалістів.
Яка мотивація ініційованого Демчаком законопроекту? Депутати просто хочуть захопити землі в аграрних вузів. Члени ради асоціації «Украгроосвіта» звернулись до керівників ліцеїв, ПТУ, технікумів, коледжів, університетів аграрного напрямку з пропозицією показати народному депутату навчально-дослідні господарства й роз'яснити згубність його дивного кроку. Освітяни намагаються достукатись у чиновницькі кабінети, аби землі навчальних закладів не оподаткувалися. Активним опрічником Демчака у бажанні оподаткувати землі вишів виступив його соратник по партійній лінії, такий же горе-народний депутат із сумнівною репутацією Іван Мельничук. Цих двох давно називають «ворогами освіти». Тепер депутати вкотре підтвердили свій статус антигероїв. Народні депутати покликані захищати права громадян, вболівати за молодь, освіту й культуру, за фізичне й моральне здоров'я мешканців країни. Теоретично. На практиці бізнес-депутати останнього скликання довели — захищають виключно власні інтереси, при цьому не забуваючи ускладнювати життя простому люду, реформуючи й оптимізуючи (знищуючи) галузь освіти, культури, охорони здоров'я.
Трагедія України полягає в тому, що в результаті кожної чергової революції змінюються люди на верху, але аж ніяк не принципи використання влади. А принципи ці, на жаль, корисні й безмежні. Хто наверху — грабує решту. А потім — або втікає, або, що рідше, але буває — йде в тюрму. Таке ось колесо карми закрутило й «смотрящого» за банківською системою від Порошенка — Руслана Демчака. Казалось би, зовсім недавно Демчак сам був об'єктом травлі, захоплень і навіть кримінального переслідування зі сторони Ігоря Калетника й компанії. І ніби б мав був пізнати толк у справедливості й мінливості нашого життя. Але ні. Ставши «смотрящим» — першим ділом «Русик» почав грабувати інших.
Пару місяців назад ці товариші при підтримці Гонтарєвої захопили у «Лагуна» «Омега Банк». Захопили грубо. У банк із вкладами фізичних осіб на 6 млн грн і активами на 0,8 млрд грн ввели адміністрацію, щоб захопити два смачних столичних об'єкти: гостиницю «Либідь» (площа Перемоги) і бізнес-центр «Софіївський» (провулок Рильського). На активи банку суд накладав арешт, але це Ворушиліна не зупинило. По команді Кононенка банк продали відомому мийщику Руслану Демчаку за 40 млн грн (у 20 разів дешевше реальної ціни активів). На базі «Омеги» він створив перехідний «РВС Банк», куди перевів активи. Зрозуміло, почалися судові процеси, справою зацікавилось МВС. І тут Ворушилін злякався — продаж майна, що знаходиться під судовим арештом — строк без розмов і йому, й нотаріусу. Так що банк вирішили по швидкому ліквідувати, щоб приховати сліди. Але не тут то було. Демчак заблокував ліквідацію через суд. Він же їм гроші «занес» за ці активи, і йому по великому рахунку байдуже, скільки відсидить Ворушилін.
29 вересня нотаріус Чорней без жодних правоустанавлюючих документів, без єдиного оригіналу переписала на банк Демчака гостиницю «Либідь». Грубо й просто. І це при тому, що нотаріус за новим законом має право виконувати лише нотаріальні дії. А тут не було жодної нотаріальної дії. Просто грубо спилили будівлю під замовника. Вірогідно, сейчас Демчак гостиницю буде продавати й поповнювати капіталізацію, хоча в законі чітко сказано, що її поповнювати можна лише за рахунок власних коштів. Генеральний прокурор Шокін, ви як, зовсім ослипли? Або й у цьому випадку вам потрібні американські слідчі? А господину Президентові варто б знати, що через таких грубих і наглих рейдерів як Демчак — блок його імені називають просто Блоком Останніх Пidarasov. Спокійної ночі, господин Демчак. Все змінюється. Іноді — дуже швидко. Навіть у Лондоні.