У середовищі українських бізнесменів обговорюють чергові «подвиги» працівників СБУ, яка повинна захищати країну від шпигунів та ворогів, але, як у нас прийнято, спочатку йде «гроші», а потім війна, боротьба з корупцією та решта. Основні вороги держави — не сепаратисти й корупціонери у верхніх ешелонах влади, з якими мала б боротися СБУ, а звичайні експортери горіхів. Ось головний ворог держави, який стоїть біля воріт нашого світлого майбутнього. Це чергова «схема» так званих реформ та вичавлювання грошей, нервів і здоров'я з тих, хто намагається хоч якось розвивати зруйновану економіку України. Основна складова цієї схеми — звичайний горіх. Той самий, який ми звикли бачити під своїм будинком або у бабусиного саду. Так, найзвичайніший український горіх. На ньому наживаються абсолютно всі — податківці, міліціонери й, звісно, СБУ. Вперше про корупцію з експортом горіхів заговорили за ініціативою прем'єр-міністра Арсенія Яценюка, за його дорученням Генеральна прокуратура у лютому 2015 року відкрила кримінальні провадження щодо посадовців митниці.
Хоча, по суті, до нього про корупцію в цій сфері ще в грудні 2014 року в інтерв'ю «РБК-Україна» заявив тогочасний керівник податкової міліції Володимир Хоменко. Він пояснив, як на горіхах заробляють мільйони. Причому на кожному з етапів — від збору до вивезення за кордон. Але при цьому він забув додати, скільки собі в кишеню кладуть керівники митниці, ДФС, СБУ та інших установ. Читаючи «Українську правду», «Цензор.нет», «ФБ», постійно помічаю статті про крищування СБУшниками на митниці, поки сам не став заложником цієї ситуації. Ось одна з реальних історій: на фуру горіхів (максимум 20 тон) приїхало 3 працівники СБУ (видно, війна вже закінчилася й особовий склад уже можна відправляти на «годування») та 1 заступник начальника митниці.
І що найголовніше — просто не стали цю фуру оглядати (директора тримали 3 години в кабінеті, а потім сказали — вантажники розійшлися, приходьте завтра). У неформальній розмові один із СБУшників сказав, що виконують наказ вищого керівництва, мовляв, для відомої кондитерської корпорації (для тих, хто не розуміє — РОШЕН) вигідніше, щоб ціна на горіхи була низька, тому ставлять заградительні бар'єри для їх вивезення за кордон. Ще один випадок дуже детально описав на ресурсі «Українська правда» директор компанії «ВЭЛС-И-ХЭЛС» Андрій Мельситов у матеріалі «13 діб перевірок. Як митниця та СБУ борються з малим бізнесом» від 22.10.2015 року.
Ось текст статті: «Так по стану на 22 жовтня вже тринадцяту добу на митному посту «Святошин» у населеному пункті Петропавлівська Борщагівка, вул. Антонова, 1А стоїть автомобіль з грецькими горіхами для митного оформлення та відправки на експорт. Товар пройшов усі митні процедури, отримав фітосанітарний сертифікат та позначку радіологічного контролю. Хоча автомобіль заїхав на митний пост для відбору проб ще 9 жовтня.
Проби успішно відібрали й видали фітосанітарний сертифікат, необхідний для початку митного оформлення. 12 жовтня компанія «ВЭЛС-И-ХЭЛС» подала документи для митного оформлення вантажу, належним чином оформлені, з додатком усіх необхідних підтверджуючих документів. Згідно з нормативним часом, оформлення вантажу не повинно перевищувати чотири години. Але 12 жовтня вантаж не оформили, а замість цього в кабінеті начальника митного посту був проведений допит директора експортуючої компанії, який тривав три години за участю працівників СБУ по Києву та Київській області, а також працівників податкової міліції. Правоохоронці висунули претензію, що кількість задекларованого вантажу нібито не збігається з фактичною. Наступного дня був проведений огляд вантажу за присутності вищезгаданих «колег» на митному терміналі з повною перевантаженням та перезважуванням вантажу. Процедура тривала шість годин, до неї залучили двох працівників СБУ та двох працівників податкової міліції. Як з'ясувалося, розбіжностей не було. Фактичний вантаж відповідав задекларованій кількості.
Процедуру завершили о 15:40, однак вантаж до кінця робочого дня так і не оформили, незважаючи на те, що часу залишалося достатньо — того дня митниця працювала до 19:00. Далі цікавіше. 15 жовтня ввечері від митників прийшло повідомлення: «Відповідно до п.2 ст.266 МКУ Вам необхідно представити товар та транспортний засіб для проведення митного контролю». І це вже після всіх процедур, які були проведені раніше. Усно мені було сказано, що нібито за вказівкою СБУ необхідно представити автомобіль на повторний відбір проб за присутності працівників СБУ та провести додаткові аналізи. Що будуть аналізувати, ніхто не повідомив. 20 жовтня вранці директор підприємства прибув на повторний відбір проб, чекав до 17:00, але працівники СБУ не виявили бажання приїхати й провести процедуру. Також наступний день був проведений у очікуванні прибуття СБУ. По стану на 17:00 середи 22 жовтня вантаж так і не оформлений, хоча всі необхідні документи надані в повному обсязі. А з боку митниці немає ніяких пояснень причин затримки оформлення».
Ось така ситуація спіткала людину, яка створила робочі місця й намагається хоч якось забезпечити себе та людей, які поруч. Але ні — йому не можна, він ворог держави, йому потрібно створити максимальні умови, щоб він одного прекрасного дня сказав «Все, не можу, не хочу». Зібрав усі свої «незаконно заробленні активи» й уїхав якомога далі. Він же ЗЛОДІЙ. Тільки ось незрозуміло, що він хоче вкрасти, якщо на митниці його товар, з якого він буде платити податки. Адже таких, як він, у нас мільйони — люди, які можуть організувати підприємства, утримувати їх, щоб вони пережили нинішні економічні умови, платити гідну зарплату працівникам, робити виплати в бюджет та так далі. У нас на кожному кроці такі люди. Навіщо вони нам? Нам потрібні кадри в СБУ, щоб їх було дуже багато, потрібно ж контролювати, хто скільки й де заробляє й не ділиться — це завдання важливіше, ніж створити комфортні умови підприємцям.
Цього місяця була цікава зустріч у Чернівцях, яку організували Сергій Коваленко, заступник начальника ГУ К СБУ Києва та Київської області, та Володимир Іванович Дикий, начальник управління того ж відомства. Під час цієї зустрічі присутнім там людям, які безпосередньо мають стосунок до експорту, озвучили нинішні умови експорту горіхів за кордон, а саме: з кожної машини з вантажем неочищеного горіху — 15 тисяч доларів США, і 18 тисяч доларів США з машини з очищеним горіхом. Уявіть собі, що на сьогодні кількість фур, які вивозять горіх за межі України, становить близько 3000 машин — це 5,4 млн доларів США!!!. За допомогою нескладної математики можна зробити висновок, звідки в нашій країні беруться «Бріллліантові прокурори» та їм подібні служителі держави.
Отже, думайте тепер, як жити далі. Уїхати кудись або йти й платити, щоб хоч якось забезпечити себе. За цими фактами бізнесмени звернулися до Генеральної прокуратури України та Антикорупційного бюро. Чекають, які заходи будуть вжиті щодо СБУшних «вирішувачів» з боку влади. Крім того, відомі всі ключові «ланки» цієї корупційної схеми, але вона продовжує «функціонувати». Причин може бути кілька. Наприклад, недосконалість законодавства. Або міцні зв'язки кураторів схеми Коваленка й Дикого з кимось із керівників СБУ України, які можуть вплинути на процес.
А може, існує й третя причина. Хоча не можна виключати, що в таких випадках схему цементує симбіоз факторів — прогалин у законах і покровителів у різних відомствах. Поки держава не звернеться увагу на ці процеси, такі як Коваленко, Дикий та інші в СБУ, МВС, ДФС будуть набивати свої кишені за рахунок тих, хто працює з ранку до ночі.