← Назад

Відставка Трепака: що залишилось поза кадром?

2015-11-13 08:56 · ОРД · littoria82
Медіа та свобода слова · Місцева влада · Правоохоронні органи · Суди та судова система

Відкрити оригінал

З вчорашнього вечора медіа активно поширювали інформацію про те, що перший заступник голови СБУ, начальник Головного управління з боротьби з корупцією та організованою злочинністю Центрального управління Віктор Трепак подав заяву на ім'я президента Петра Порошенка про звільнення з займаної посади. Першим про це повідомило видання ZN.UA зі посиланням на джерело в Адміністрації президента. За інформацією видання, причиною свого кроку Трепак назвав неможливість боротьби з корупцією в умовах, коли Віктор Шокін займає посаду генерального прокурора. Того ж дня прес-служба СБУ поспішила спростувати інформацію про подання В. Трепаком рапорту на ім'я Президента. Прес-секретар СБУ Е. Гітлянська у своєму повідомленні зазначила: «У зв'язку з появою непідтвердженої інформації про відставку першого заступника СБУ Віктора Трепака, хочу наголосити, що відповідно до чинного законодавства рапорт на звільнення першого заступника СБУ має подаватися на голову Служби. В управління по роботі з особовим складом СБУ рапорт, про який йдеться у ЗМІ, не надходив. Єдине що можу сказати, Трепак на даний час перебуває на лікуванні».

Привертає увагу той факт, що прес-секретар СБУ Е. Гітлянська у своєму повідомленні говорить дещо «не по темі» – а саме не про те, подавав чи не подавав В. Трепак рапорт на ім'я Президента. Вона говорить про зовсім інше – про існуючий порядок подачі рапорту про звільнення, про відсутність такого рапорту в кадровому управлінні СБУ, про перебування самого Трепака на лікарняному.

Але ж не про це йдеться! Йдеться про те, подавав чи не подавав перший заступник голови СБУ рапорт про звільнення на ім'я Президента і якщо подавав, то як він мотивував своє рішення. У повідомленні прес-служби СБУ про це немає ні слова. З цього можна зробити висновок, що прес-служба СБУ, намагаючись врятувати репутацію «контори», цілеспрямовано «видала» суспільству фактично дезінформуючу інформацію – не про те. Видимо керівництво Служби хоче виграти час, щоб якось «розрулити» неприємну для себе ситуацію.

Водночас нам стали відомі деякі подробиці звільнення (а точніше – подачі рапорту про звільнення) першого заступника голови СБУ, начальника головного управління «К» В. Трепака, які спростовують версію прес-служби СБУ як у плані викладення фактів, так і у плані юридичної інтерпретації процесу звільнення заступника голови СБУ. За отриманою нами інформацією, рапорт на ім'я Президента з проханням про звільнення з указаної посади В. Трепак все ж таки подав – це він зробив на початку цього тижня. У рапорті він указав причину свого рішення – неможливість виконання головним управлінням «К» передбачених законом функцій з боротьби з корупцією у зв'язку з перебуванням на посаді Генерального прокурора В. Шокіна.

Приблизно за два тижні до цього В. Трепак подав рапорт про звільнення з займаної посади на ім'я голови СБУ В. Грицака. Про цей факт багато хто знав у СБУ і зі дня на день чекали відповідного указу Президента. Про цей рапорт досить детально написав того дня Ю. Бутусов у своєму повідомленні. Але оскільки цьому рапорту, судячи з усього, не був дан хід, то В. Трепак звернувся з іншим рапортом безпосередньо до Президента П. Порошенка. У цьому зв'язку слід зазначити, що закон дає йому таке право. Стаття 13 Закону «Про Службу безпеки України» гласить: «Голова Служби безпеки України має заступників, які призначаються на посади за його поданням і звільняються з посад Президентом України». Перед тим, як давати свій коментар, госпоже Е. Гітлянській слід було б звернути увагу на один юридичний нюанс. Він полягає в тому, що закон передбачає наявність подання голови СБУ на ім'я Президента лише при призначенні заступників голови СБУ, а при звільненні їх з посади – таке подання за законом не вимагається.

Закон говорить про те, що заступники голови СБУ «звільняються Президентом України». Видимо такий порядок був спеціально передбачений для того, щоб уникнути будь-яких ускладнень у тому випадку, якщо Президент захоче когось із заступників голови СБУ звільнити, а сам Голова – запротестує. Але при цьому така формулювання закону дає право будь-якому заступнику голови СБУ у разі бажання піти з посади безпосередньо звернутися з проханням до того, хто приймає рішення про звільнення – Президента. Указана В. Трепаком у рапорті на ім'я Президента причина звільнення відображає результат того гострого конфлікту, який виник між Генеральним прокурором В. Шокіним та керівництвом слідчо-оперативної групи, яка затримала так званих «бріллліантових прокурорів» – першого заступника Головного слідчого управління ГПУ В. Шапакіна та заступника прокурора Київської області А. Корнійця. Одразу після повернення в Україну (під час затримання цих прокурорів він перебував за кордоном) В. Шокін почав «тиснути» на своїх заступників Д. Сакварелідзе та В. Каське, першого заступника голови СБУ В. Трепака, а також членів керованої ними слідчо-оперативної групи.

Було відкрито кілька кримінальних проваджень – слідчим та оперативникам СБУ, які займалися справою «бріллліантових прокурорів», інкримінувалося перевищення службових повноважень та інші злочини. Тоді в ситуацію втрутився особисто Президент Порошенко, взявшись помирити Шокіна з його заступниками. 14 липня він провів спеціальну зустріч з Генеральним прокурором В. Шокіним та його заступником Д. Сакварелідзе – фото, відео та відповідне повідомлення були опубліковані в офіційних джерелах і широко поширені в ЗМІ. Порошенко тоді запевнив, що резонансна справа проти двох високопоставлених прокурорів, яких затримали на великій хабарі, «буде доведена до кінця». «Це – принципова позиція генерального прокурора, його заступника, всієї нашої команди», – сказав тоді Президент. Але то чи команда виявилася не такою дружною, то чи «принципова позиція» змінилася, то чи виникли інші інтереси (важливіші за державні), але незабаром все змінилося. Точніше продовжилося. Продовжилися фактичне виправдання «бріллліантових прокурорів» та тиск на слідчо-оперативну групу.

Дійшло до того, що антикорупційний парламентський комітет на своєму засіданні 27 жовтня розглядав питання про неправомірний вплив на слідчих при розслідуванні кримінальної справи «бріллліантових прокурорів». На цьому засіданні В. Трепак заявив про безпрецедентний тиск на працівників СБУ у цій справі. «Ми не очікували такого тиску у справі «бріллліантових прокурорів». «Опір розслідуванню дуже потужний» – заявив тоді В. Трепак. Це також підтвердив присутній на цьому засіданні заступник Генерального прокурора В. Каське, який сказав, що «тиск на слідчих у справі «бріллліантових прокурорів» посилюється. Шокін вимагає показати кримінальну справу. Керівник Управління внутрішньої безпеки ГПУ погрожує моїм підлеглим». При цьому він повідомив, що щодо першого заступника голови СБУ В. Трепака у «якості помсти» Генеральною прокуратурою відкрито кримінальне провадження «про розголошення державної таємниці».

Подача рапорту В. Трепаком на ім'я Президента України з указанням такої причини звільнення, як неможливість протидіяти корупції у зв'язку з тим, що посаду Генерального прокурора займає В. Шокін, дозволяє зробити кілька висновків.

Те, що зробив В. Трепак – це вчинок, гідний поваги, незважаючи на інші обставини. Своїм вчинком він порушив традиції «контори» – так з неї ще ніхто не йшов. Тим більше при наявності кількох відкритих кримінальних справ та інших негативних перспектив, які можуть чекати на «порушника спокою». Набір їх стандартний – від примушення відмовитися від поданого рапорту до дискредитації у суспільній свідомості та посилення кримінального переслідування. Очевидним стає той факт, що П. Порошенко у указаному конфлікті В. Шокіна та керівників слідчо-оперативної групи у справі «бріллліантових прокурорів» остаточно став на бік В. Шокіна. Адже Порошенку Шокін ближче, потрібніший, дорожчий та важливіший. Безсумнівно, кінець перебування Шокіна на посаді Генерального прокурора наближається з швидкістю експреса. Але безперечним є також те, що Порошенко буде тримати Шокіна на цій посаді доти, поки той не виконає свою останню місію – не призначить «свого» антикорупційного прокурора. За всіма ознаками ним може стати заступник Генерального прокурора, який бере участь у конкурсі на указану посаду.

Але це не В. Каське, як хтось міг подумати. Це – Р. Говда. Він є одним з тих, кого Шокін (і не тільки він) хоче бачити на цій посаді. Потрібно розуміти, що «свій» антикорупційний прокурор – це безпека президентської команди, це безпека самого Шокіна. Це – надзвичайно важливо. Звідси – вся ця метушня навколо квоти Генерального прокурора в комісії, яка здійснює відбір на посаду антикорупційного прокурора. Уход В. Трепака з посади першого заступника голови СБУ може означати повний розвал справи «бріллліантових прокурорів». Він керував документуванням їхньої протиправної діяльності, здійснював оперативне супровід розслідування цієї справи. З його уходом розвалити справу стане набагато легше. Навіть якщо справу направлять до суду.

І нарешті, ще один очевидний висновок з усієї цієї ситуації: нинішня влада та системна боротьба з корупцією – явища абсолютно несумісні. Вже практично всім зрозуміло, що за цілями своєї діяльності та методами її здійснення вона мало чим відрізняється від влади попередньої. Що її й погубить. Правда від цього постраждає Україна та її громадяни. Але, мабуть, така наша карма.

#СБУ #Трепак #корупція #Шокін #прокуратура #відставка #бріллліантовіпрокурори #ІванСпринський #ІванСпринськийРозслідування #ІванСпринськийЖурналіст #ІванСпринськийЖурналістськіРозслідування