За 2014 рік та неповний 2015 рік Національний банк України визнав неплатоспроможними 60 банків. У цьому році ринок сколихнули банкрутства таких гігантів, як «Дельта банк», «Фінанси та кредит» і «ВАБ банк». Причини того, що десятки банків «падають», полягають не лише в загальноекономічних факторах (падіння економіки та пов'язані з цим банкрутства боржників, масове вилучення депозитів). Однією з головних причин кризи стало масове розкрадання коштів державного рефінансування. НБУ заявляє про намір розслідувати причини найбільш резонансних банківських банкруцтв за допомогою міжнародних аудиторів. У Фонді гарантування вкладів формують завдання для проведення відповідних розслідувань. Міністр фінансів Яресько не втомлюється повторювати, що банкіри-шахраї повинні бути покарані. Парламент приймає закон про посилення відповідальності банкірів. СБУ на чолі з Василем Грицаком документує та викриває схему розкрадання менеджментом чотирьох українських банків близько 6 млрд грн коштів рефінансування Нацбанку. Однак, як кажуть, на кожного мудреця досить простоти. Виявляється, що будь-які зусилля щодо боротьби з фінансовими злочинами легко блокуються юристом другого класу з районної прокуратури.У розпорядженні редакції опинилося постановлення прокуратури Шевченківського району Києва про закриття кримінального провадження проти братів Сегаль, яких називають засновниками схем привласнення державного рефінансування. За даними розслідувань «Економічної правди», у 2008 році, будучи основними власниками банку «Надра», Сегалі привласнили собі 6,4 млрд гривень з 7,1 млрд гривень, виділених державою на рекапіталізацію банку. Забезпечував виведення цих мільярдів з банку Ігор Гіленко – голова правління «Надр», призначений на цю посаду Сегалями ще в 1997 році. Загальна шкода, завдана банку «Надра» Гіленком та Сегалями, перевищила 10 млрд гривень при вартості долара 8 грн. Спрощена структура цієї суми така: кредити з неліквідними заставами, видані кишеньковим фірмам Сегалів; боргові сертифікати; грошові кошти, переведені банком безпосередньо на особисті рахунки братів. Одним із задокументованих правоохоронцями епізодів «освоєння» цих грошей стала видача братами Сегаль кредиту в 25 млн доларів самим собі.Щоб ускладнити ймовірне переслідування за цю операцію, грошові кошти спочатку були перераховані в один із латвійських банків, якому «Надра» дали довіреність на видачу кредиту Сегалям. Одразу ж після надходження на рахунки Сегалів у латвійському банку ці кошти були виведені на Кіпр і розсіяні по ланцюжку контрольованих братами офшорів. Схема виглядає більш ніж сумнівною навіть для людини, далекої від фінансової діяльності. У 2013 році розслідувати цю дію взялися в Головному слідчому управлінні МВС, розпочавши кримінальне провадження. І ось, пройшовши низку інстанцій, справа опинилася в прокуратурі Шевченківського району Києва, де й була благополучно закрита «у зв'язку з відсутністю події кримінального правопорушення». А зробив це не хто інший, як прокурор Шевченківської районної прокуратури міста Києва, юрист другого класу А. Маменко. Він вважає розкрадання 25 мільйонів доларів фактично державних коштів не кримінальним злочином, а дрібним адміністративним проступком. Це випливає з постановлення, написаного та підписаного Маменком.У цьому документі, більш схожому на адвокатське клопотання, ніж на прокурорське постановлення, братья Сегаль постають у образі чесних аграрних бізнесменів, які стали жертвами свавілля слідчих. За версією прокурора Шевченківської прокуратури, братья навіть не підозрювали, що «Надра» перевели 25 млн доларів у латвійський банк і видали йому довіреність на видачу кредиту двом громадянам прізвищем Сегаль. Вони не уявляють, з якою метою банк «Надра» перечислив у Латвію 25 мільйонів доларів, які тут же були переведені на особисті рахунки Сегалів. З тексту постановлення випливає, що раз виведені з «Надр» державні грошові кошти були вкладені Сегалями в аграрний бізнес відповідно до кредитного плану, то й нічого страшного в неповерненні цих коштів банку немає. Ну звичайно, Сегалі ж вклали 23 мільйони доларів у справу, а не пропили. А справа корисна – створення експортного аграрного виробництва під назвою «Фрідом фарм». Країні ж потрібні аграрні продукти та валютні надходження, тому рефінансування НБУ загалом спрямоване за призначенням.А той факт, що Сегалі перепродали «Фрідом Фарм» іншим офшорним компаніям разом з боргами перед «Надрами», знімає з них відповідальність за повернення 25 мільйонів доларів, отриманих від «Надр» на особисті рахунки. Логіка у Маменка тут залізна й надзвичайно патріотична. На повному серйозі в постановленні прокуратури стверджується, що братья Сегаль взагалі не мали стосунку до банку «Надра» з 2004 року й не співпрацювали з його головою правління Ігором Гіленком. І тому юрист другого класу А. Маменко довірливо повідомляє в постановленні, що у Гіленка з Сегалями не було «близьких стосунків». І ось на всіх цих підставах А. Маменко вирішує закрити кримінальне провадження у зв'язку з відсутністю події кримінального правопорушення. Можливо, близьких стосунків у Сегалів з Гіленком і не було, але були ділові. І цей факт давно відомий не лише бізнес-спільноті, але й НБУ та ФГВФЛ. І саме ці стосунки стали причиною того, що банк сьогодні перебуває в стані ліквідації.Як зазначається в офіційному повідомленні регулятора у зв'язку з ліквідацією «Надр», проблеми у банку почалися «внаслідок ризикованої діяльності акціонерів та керівництва банку на чолі з Ігором Гіленком у період до фінансової кризи 2008–2009 років, а рішення про виведення банку з процедури тимчасової адміністрації у 2011 році було прийнято передчасно». У свою чергу, голова ФГВФЛ Костянтин Ворушилін заявив про відсутність застав за рефінансуванням, отриманим банком «Надра» при попередньому керівництві та власниках банку – Ігорі Гіленку та братах Сегаль. «Просто вкрадені активи. Тут ще не паяне поле діяльності як для нас (ФГВФЛ), так і для прокуратури. Без їхної допомоги ми не доберемося до цих панів, які дуже добре погріли руки», – зазначив голова ФГВФЛ. Але працівник Шевченківської районної прокуратури А. Маменко не лише не має наміру допомагати в пошуку та поверненні вкраденого, але й готовий захищати того, хто крав. Найімовірніше, грядущу люстрацію пан Маменко готується зустріти вже в затишному кріслі адвоката Сегалів та інших розхитувачів державних коштів.Найімовірніше, робоче місце йому вже запропонував адвокат Андрій Богдан, який представляє в судах інтереси братів Сегаль (http://ukranews.com/news/182378). Залишається лише дочекатися реакції Генеральної прокуратури України та Віктора Шокіна на дії молодших колег «на районі». Ігор Орлов, для «ОРД»
Як прокурори готуються до люстрації. Прокурор Маменко: від прокуратури до адвокатури
Бізнес та корпоративні схеми · Місцева влада · Правоохоронні органи · Статки та декларації · Суди та судова система