Я не знаю, хто вбив Бузину. У тому, що це зробили Медведько та Полішук, сумніваюся. Але в тому, що ця історія може спрацювати як детонатор і привести до великого вибуху, впевнений. Коріння цієї ситуації в тому, що влада вже давно не користується довірою. Навіть якщо Бузину вбили Медведько та Полішук – не повірять. Тому що вже було занадто багато брехні. Як ніхто не повірить у те, що замахалися на Шокіна. Гарний, до речі, приклад. Не повірять саме через те, що дивний чоловічок, за сумісництвом головний військовий прокурор Матіос не моргнув оком у перший же день брехав перед камерами щось про тепловізор. Тепер уже ніхто не повірить. Розумна людина працює з обставинами. А обставини такі, що влада не користується довірою. З кожним наступним кроком влади – їй не вірять все більше. Цугцванг. Як у пізнього Януковича. А якщо рвануть – погано буде не лише владі, але, гадаю, всім.
Що повинна робити влада в таких обставинах? Не бути тупою та впертою. Треба бути останнім ідіотом, щоб продовжити тримання під вартою з півроку ще на 2 місяці й при цьому не надати хоч якихось переконливих доказів вини Медведька та Полішука. Таємниця слідства? Повторюся щодо обставин. У таких обставинах таємницю слідства можна порушити. Якщо ж доказів немає – треба було сьогодні ж і відпустити під домашній арешт, розписку, що завгодно. Тому що сьогодні можуть просто спалити до біса Печерський суд і мало хто про це пожалкує. А в процесі сутичок з міліцією – когось убють і завтра будуть палити вже Банкову. У тому, що при такому підході обов'язково когось грохнуть – абсолютно не сумніваюся. Або випадково, або сусід допоможе. Надія переламати протести через коліно – божевільна. Самі розумієте чому. Два роки тому всі бачили наслідки такої самовпевненості.
Боїтеся, відпустивши Медведька та Полішука, ослабити державу? Урвати авторитет правоохоронців і судів? Укріпити єдину силову вертикаль, яка не дає державі перетворитися на сукупність банд? У цьому випадку – це не спрацює. Є купа відвертого криміналу, де цю силову вертикаль можна укріплювати. Тут же – справа заздалегідь програшна для влади. Громадські активісти, майданівці, добровольці, зовсім не схожі на вбивць. Скажу більше, навіть якщо й вони вбили – треба було відпускати на розписку й давати можливість виїхати. Тому що ризик отримати збройний бунт значно вищий за ризик похитнути стовп «невідворотності покарання». І не вірте соціологам, які розповідатимуть про те, що сьогодні народ не вийде на площу. У подібних випадках соціологія не працює. Народ наелектризований і взорвати ситуацію може будь-яка іскра, яких сьогодні й так більш ніж достатньо. Станіслав Речинський, «ОРД»