Світ дізнався про те, що 24 картини голландських художників, які зникли 10 років тому з музею Західної Фріландії при таємничих обставинах, нібито знайшлися на Донбасі, а українські бійці нібито вимагають за них викуп у розмірі 50 млн доларів. Сенсаційну заяву зробили директор музею Ед Грідінк у інтерв'ю De Telegraaf та представник музею Артур Бранд на прес-конференції. «24 картини, які вкрали десять років тому з музею, знаходяться в Україні. Вони опинилися в руках українських бійців батальйону ОУН, які намагалися заробити на картинах чимало грошей — 50 млн доларів», — заявив Бранд.
У 2005 році з Музею Західної Фрісландії в місті Хорн (Нідерланди) були вкрадені роботи голландських майстрів XVII століття, у тому числі твори таких відомих художників, як Ян ван Гоєн, Ян Лінсен і Якоб Вабен, а також безліч старовинних виробів зі срібла. Загальна вартість вкраденого перевищує 13 млн доларів. Персонал виявив крадіжку лише вранці, побачивши розбиті вітрини, зламані двері і порожні рами. Довгі роки музейники розшукували картини і врешті розшукали їх на Донбасі ще влітку.
«Наша колекція перебуває в руках корумпованих людей, глибоко в українській політичній еліті, — каже Грідінк. — Вони відмовляються повернути картини і хочуть лише одного: заробити великі гроші за рахунок нашої культурної спадщини». Бранд у свою чергу називає прізвища цих представників політичної еліти. По-перше, він заявив: «З добре поінформованих джерел чув, що за лаштунками стоїть лідер української ультраправої партії «Свобода» Олег Тягнибок». По-друге: «Кілька разів зустрічалося ім'я Валентина Наливайченка. Це колишній глава Служби безпеки України. Я не можу розкривати деталі, проте зв'язок між Службою безпеки та вкраденими картинами більш ніж очевидний».
Музейники намалювали й «схему злочину». Цікаво, що вона включала й Тягнибока, зображеного лівою рукою, хоча голландці не знають, що він не шульга. Потім музейники поділилися світлиною однієї з картин, на яку наліпили газету. Історія з картинами, якщо вірити оприлюдненій голландцями схемі, виглядає так: до зруйнованого будинку на Донбасі заходять бородаті дядьки з автоматами із ОУН, побачивши картини, вони миттю їх впізнають, телефонують Тягнибоку, той віддає наказ не віддавати картини менше як за 50 мільйонів, і щоб ніякий інший добробат не вирішив поцупити цінний трофей, ліпить зверху скотчем газету «Україна молода».
Однак голландські музейники, звісно, чудово знають, що крадені картини — особливо не надто цінні і впізнавані — ніхто й ніколи власникам не віддає. Їх потиху штовхають на «чорних» аукціонах у приватні колекції. Саме тому злочини із крадіжками творів мистецтва так погано розслідуються. В них не виникає сумнівів щодо того, що ніякий притомний злодій не почав би публічно торгуватись із екс-власником, розкриваючи власну особу. Екс-голова СБУ Валентин Наливайченко заявив, що звертатиметься в Інтерпол і правоохоронні органи Голландії, щоб вони встановили справжніх злодіїв.
Колишній речник СБУ Маркіян Лубківський назвав заяву «інформаційною атакою, що пов'язана з антикорупційною діяльністю Наливайченка». «Це брудна цинічна брехня. Не хотілося б, щоб голландські фахівці, які щиро переживають за долю картин, були втягнуті в брудні політичні ігри», — розповів він «Інтерфаксу». У прес-службі Тягнибока Depo.ua заявили, що офіційної заяви поки що немає.
Борис Гуменюк виступив з великим коментарем. «Це все плітки і чутки. Ви знаєте — війна. Населені пункти переходили з рук в руки по декілька разів. Тобто очевидно, що грабувалися там і приватне житло, і державні будівлі. Були чутки про те, що можливо є колекція, яка можливо мала відношення до одного з європейських музеїв. На жаль, ці чутки на сьогоднішній день не можна ні підтвердити, ні спростувати. Легенда була така: в одному з будинків, який належить людині з близького оточення Януковича, один з добровольчих батальйонів ЗСУ натрапив на колекцію, яка можливо була десь викрадена. І все. Тобто цієї колекції ніхто в очі не бачив, принаймні я не знаю такої людини. Я жодної картини не бачив, жодної картини в руках не тримав. І підтвердити, що така колекція реально існує на території України, в одному з будинків одного зі сподвижників Януковича, я не можу», — заявив він ТСН.
Міністр внутрішніх справ Арсен Аваков під час прес-конференції заявив, що «ми у повному контакті з голландською стороною. Насправді, це все, що потрібно на цю тему сказати, тому що коли йдеться про розслідування будь-яких злочинів, потрібно не говорити, а робити». «Правда в тому, що нам відомі факти, що на одній з дач під Донецьком група людей виявила колекцію, яку ідентифікують як таку, що має стосунок до тієї колекції, яка зникла кілька років тому з голландського музею. Нам відомо, що є ймовірність того, що цю колекцію намагаються продати на «чорному» ринку і ми над цим працюємо», — додав він.
Міністр закордонних справ Павло Клімкін підкреслив, що самостійні дії адміністрації музею ускладнили пошуки. «Музей сам почав переговори. Яким чином він їх вів — невідомо. Зараз до цього підключилося і МВС, і посольство Голландії. Сподіваюся, що наші скоординовані зусилля приведуть до успіху», — сказав він. Крім того, Клімкін пообіцяв «продемонструвати успіх до референдуму» і заявив: «І всі зрозуміють, як це треба робити – не починати неконтрольовані переговори невідомо з ким і не розголошувати цю інформацію, а працювати в контакті між правоохоронцями двох країн. Як це відбувається зараз».
Цікаво, що заяви роблять керівник музею та представник музею, а не голови голландського МЗСу, поліції тощо. Пан Бранд і пан Грідінк — не професійні слідчі. Тому ймовірно, що їх наразі дурять: картини справді знаходяться на Донбасі, проте в сепаратистів. Ті торгуються про ціну і під час торгів представляються ОУНівцями.
Якщо голландці натрапили на український слід ще влітку, чому вони одразу не оприлюднили ці факти? Картини ж псуються! Василь Вовк був керівником головного слідчого управління СБУ з березня 2014 по червень 2015 і представляв українську сторону у розслідуванні катастрофи боїнгу MH17, тож спілкувався з голландцями дуже часто. Розповідає — раніше вони жодного разу не обмовилися про картини. «Я був там (в Голандії) за рік шість разів, їздив на наради, в Амстердамі відвідував картинну галерею, музеї і навіть в приватних розмовах про це ні слова не було», розповів він Depo.ua. При цьому на питання, чи можуть взагалі ці картини бути в Україні, Василь Вовк зазначив, що «диму без вогню не буває». «Є в мене таке відчуття професійне, що ці картини дійсно в нас, просто осіб до цього фактажу приклеїли штучно. Я не можу заявити за Тягнибока, але Валентин Олександрович до цього точно відношення не має. Він розбирається в мистецтві але не є колекціонером картин», — розповів він.
Чому ж заяву було оприлюднено саме зараз? Слід у справі може бути не тільки український, а й російський. Через чотири місяці, 6 квітня в Нідерландах має відбутися референдум щодо ратифікації місцевим парламентом Угоди про асоціацію між Україною та ЄС. Цей референдум визначить долю угоди про асоціацію. За голландським законодавством референдум не має юридичної сили, а є лише інструментом, завдяки якому населення висловлює своє ставлення.
Проте чи піде уряд Голландії проти народу Голландії? А тепер уявіть, із якими відчуттями голландці дивляться сюжет про те, як українці на чолі із зігуючим націоналістом не віддають їхні картини. Це, на хвильку, ті українці, на землі яких було збито їхній літак. Нащо до ЄС приймати це «друге Сомалі»? Українці з жертв Росії, з героїчного народу в якого з голландцями майже одне горе, перетворюються на жадібних гопників, які своїм безладом половину Європи дістали.
Кому можуть бути вигідні подібні висновки? Хто міг ініціювати, щоб новини з'явилися саме зараз? Хто міг підказати потрібні прізвища й навіть пози? Як кажуть на Росії, «Совпадєніе? Не думаю». І доки українські силовики намагаються вияснити, що сталося і що з цього приводу говорити, а дипломати — як тепер відновити спаплюжений імідж країни, може, настав час згадати й про наші цінності, що досі зберігаються в голандців? «Скіфське золото» — унікальна колекція з 565 предметів, знайдених в Криму, вартістю близько 12 мільйонів євро. Ще до окупації Криму Україна відправила цю колекцію на виставку у Бонн, потім вони були переправлені у Нідерланди, де й знаходяться досі. Окупованому Криму Голландія ці коштовності звісно ж не віддає. Але не віддає й решті України.