Здається, у банку «Родовид» закінчується його «родовід». Після національного контролю, невдалих спроб санації, деякий час у уряді ще циркулювала ідея інтегрувати «Родовид» в якийсь державний мегахолдинг разом з іншими стратегічними активами — Ощадбанком, «Нафтогазом України», «Турбоатомом» та іншими. Однак плани залишилися лише на папері. На даний момент влада все ж таки вирішила — не варто. За чутками, «Родовид» найближчим часом буде ліквідований, а значить, завершиться найгучніша історія корупції та грабежу у фінансовому секторі країни за останнє десятиліття. Українські ЗМІ багато писали про те, як і на яку суму обманули вкладників та державу власники й менеджери «Родовида» — під керівництвом олігархів та перших осіб держави, звичайно. Тому ми не будемо ще раз викладати кримінальну «генеалогію» банку, до розграбування якого доклали руку багато хто. Прикро, що, як завжди, за крадіжки ніхто не понесли адекватного покарання. Сьогодні основні «вигодонабувачі» спокійно живуть у Лондонах, Монако, Москвах, як і раніше тусуються «при дворі та в міністерствах».
А тягар за всіх несе Василь Чапай (Василій Данилів), який наївно вирішив на старість пограти в «бумера». І все ж таки є одна оригінальна риса у «Родовида», яка згадується перед фінальним затопленням, коли не лише всі сліди, але й усі гроші зникнуть у воді. Ніде так не люблять спалювати документи, як у фінансовій дитині братів Бубка. У результаті виявляється абсолютно неможливим встановити, хто за що відповідав, хто куди гроші відправляв, хто взагалі несе персональну відповідальність за безлад у банку. Мабуть, менеджмент «Родовида» це цілком влаштовує, але ось слідчих прокуратури, хочеться вірити, ні. І тут у нас є щаслива можливість трохи допомогти органам правопорядку.
Не лише рукописи, документи теж не завжди горять! На підтвердження цього майже булгаківського тезису додаємо скани деяких важливих паперів з числа безповоротно спалених у запалі боротьби дирекції «Родовид Банка» з корупцією.