Нульова толерантність — це абсолютна правда та моя відкрита точка зору без соціальних умовностей і екивоків. Виявлю таку безжальну годину. І щодо себе, і щодо всіх. Тому що мене задовбала гниль політичної возні, фальшиві нотації новоявлених моральних авторитетів зі всією камарильєю.
Кожному, кого це цікавить: відео сутички з Саакашвілі було мною витребуване з Адміністрації Президента. Ось воно, без купюр. Там мало красивого, але при такому обсязі публічного дискурсу — а головне, при його підопліці — важливо, щоб кожна людина сама бачила, про що йдеться. Приховувати правду — ганебно. Як і здаватися кращим, ніж ти є насправді.
Петру Порошенку: Ви, шановний пане президенте, випустили заяву, і я, м'яко кажучи, здивований. Кого Ви звинувачуєте в ксенофобії? Мене? Вірменина, який з трьох років живе в Україні? Мені ж не знати? Який чиновник видав вам цю схему реагування? Ви це мені говорите? Мені? — якого били на Інститутській і разом з Вами на Крепосному провулку? А 10 грудня ми разом тримали Беркут на Майдані — разом з українцями, українськими білорусами, вірменами, грузинами, євреями — або ні, це не зі мною Ви були?
Мені? — який прийняв на себе рішення штурмувати сепаратистів у захопленій Харківській ОДА з відкритим забралом з невеликим загоном «Ягуара»?
Ксенофобія, кажете?! Так, Моторолу я вибив. Було. Ксенофобія? Це не до мене тієї ночі ломилися 50 людей озвірілих молодиків з російськими прапорами, битами й пістолетами, а я заспокоював плачучу «ксенофобку» дружину, разом з двома помічниками рахуючи, скільки в нас патронів у пістолетах — щоб продержатися, поки наші не виручать? Або це робив хтось інший? Або Ви цього не знали? Я знаю, вранці Харків прокинувся, і все було вже закінчено, і, мабуть, Геннадій, Михайло чи Григорій це зробили?! Або про нього не можна — знову понесло — Григоришин — росіянин, та ще й друг Лещенка — точно запишуть у ксенофоби.
Ви мені це написали? Мені?, який створив у МВС добробати, куди змогли прийти патріоти з Майдану — ті, що стримали агресію в перші дні війни, коли армія відмовлялася воювати?! Мені, якого Саакашвілі звинуватив у цьому — назвавши цих хлопців незаконними збройними формуваннями, які я утримую за свої корупційні доходи?!! Так, на початку війни я приніс 210 тисяч доларів сімейних заощаджень і роздав хлопцям з першого й другого резервного батальйону Національної гвардії, які повернулися тоді на кілька днів після мене з-під Карачуна й Слов'янська — обірвані й без коштів — адже тоді ми тільки починали. Знаю, і Ви допомагали й давали на фронт гроші, коли ще й президентом не були. Знаю, але це Ви пропустили повз себе — не відреагували у своєму коментарі на цей випад популіста проти добробатів і мене. Мені шкода, що це Вам виявилося не так важливо, як запропонована Вам політтехнологічна схема. Мерзко від цього мені — але я стерплю. Не вперше. Ми завжди з Вами говорили відкрито, пане Президенте, і я Вам відкрито сказав, що вважаю з цього приводу — як і те, що скажу це відкрито, як відкритою була й Ваша позиція.
Сутичка з оповідачем з Одеси? Ви запросили мене до свого офісу на Раду реформ — і у Вашому офісі мені не давали висловитися. Я апелював до Вас двічі, не вийшло — видимо, це був театр лише для Саакашвілі. Не в нього одного гаряча кавказька кров. Мені реально шкода, що так вийшло — я реально хотів запитати його про два «делікатні» питання, які мені надіслали — я навіть не проводив перевірку цих фактів, вважаючи, що Саакашвілі сам з ними в НАБУ розбереться й відповість публічно. Але тут же натрапив на «корупційного міністра, що сидить на схемах» і «вора». У мене одна країна — Україна, квартира дома в Харкові (де я не був майже три місяці), де я зберігаю мільярди, як слухати Саакашвілі. А насправді я четвертий рік живу (точніше, сплю) там же, де й жив — у 12-метровому номері готелю «Київ», де Ви, здається, бували в момент наших барикад на Крепосному. Все залишилося так само, тільки чайник новий і телевізор. У мене немає, на жаль, двох замків в Італії, як Вам нашіптують. Про решту Ви зможете переконатися самі, як тільки Вам принесуть зведення спостереження за мною, моїм сином, дружиною, водієм, помічником.
Або Ви не знаєте, що міністр внутрішніх справ це ЗНАЄ й МИРИТИСЯ з таким інтересом — заради змін, заради реформ у країні — цінуючи кожен день видатного вікна можливостей і балансу, що дозволяє якось просуватися. Для реформ, а не Ради реформ — як сцени для артиста Саакашвілі, більше виступаючого, ніж працюючого. Ну так, якщо Ви цього не знали, або не згадали — у Вас теж життя не цукор — Ви мене простите — все таки нульова толерантність оголошена. Через 15 хвилин пройде.
Сергію Лещенку: Ви для мене провокатор і точно справжній ксенофоб — публікуючи провокативні замітки зі з'їзду Союзу вірмен України. Публікуючи розпалюючий текст про вірмен, Януковича й ваші григоришинські комплекси.
Вірмени живуть в Україні понад 600 років! Завжди були й будуть з українцями — тому що це вдячний народ і вміє цінити дружбу, й вміє постояти за дружбу. Ваші провокації щодо Союзу вірмен і його голови Шатворяна залиште для ваших брудних блогів — але не чіпайте те, що робили ці люди для підтримки фронту й переселенців — без реклами й релацій. Мені дзвонили з європейського й центрального світового офісу вірменського міжнародного союзу AGBU з обуренням і питаннями — чому почалася антивірменська кампанія?
Це Ви, депутат БПП, написали ПП цю мерзку схему про ксенофобію? Або Вам її замовили й оплатили Левочкін з Григоришиним?
Давиду Сакварелідзе: я Вас не знаю. Але оскільки Ви написали так — зрозумів про Вас. Щоб зрозумів остаточно — покажіть хоч що-небудь доведене до логічного кінця, хоч що-небудь про бріллліантових прокурорів у суді й що-небудь про квартири для свого оточення, неупередженний Ви наш.
І останнє, але не в останню чергу — вороги й дурні, незалежно від національностей — припиніть кампанію проти екс-американців, литовців і грузинів, що роблять свою справу в Україні й не піарятися. Припиніть писати мерзоти й провокації про Наташу, Еку, Хатію, Гоге, Гізо, Сандро, тих, хто на фронті — за них реально розбию обличчя й не пожалую складу мандат міністра. До людей, які ПРАЦЮЮТЬ на країну — світлих, без особистої підлості — у мене свій кодекс честі й відповідальності.
Всіх прошу мене простити за безсовісну відкритість і нульову толерантність. Ніч — не робочий час — час думати. Я завжди підтримаю й захищу Президента, Прем'єра, Парламент — як ключові інституції України в епоху цих лихих випробувань, що нам випали — мені не дано іншого — особисте ніколи не вище України. Після нас мають залишитися справи, а не руїни від зіткнення амбіцій! Творення важливіше за все зараз.