Черговий раз дивуємося талантам, удачі чи просто магічним здібностям заробляти гроші, що переслідують родини продажних українських прокурорів. Різдвяна історія про те, як магічним чином отримати землю під Києвом, потім обміняти її на квартири та продати їх МВС і Міноборони за 80 мільйонів гривень. Даремно давні алхіміки в пошуках філософського каменю скупчувалися в Німеччині та Італії. Куди доречніше місце для таких цікавих дослідів — Україна. Тут, принаймні, навчилися перетворювати на золото, якщо не всі інгредієнти, то хоча б землю. Один із останніх прикладів — незвичайний діловий успіх однієї прокурорської родини, на який ми натрапили зовсім випадково.
Секретна прозорість
«Натрапили випадково» — це, звичайно, дещо перебільшення. Для цієї випадковості потрібно було кілька годин листати сторінки новоствореного Порталу публічних фінансів у пошуках «чогось цікавого». Зате це перелистування було винагороджено знахідкою. Кілька місяців тому ми зафіксували перерахування невідомій нам громадянці Татяні Кривобок 29,14 млн грн. за квартири для працівників Міністерства внутрішніх справ у селі Софіївська Борщаговка.
Слово «село» не повинно вводити в оману, оскільки це — практично Київ. Більше всього нас спочатку зацікавило навіть не прізвище, а те, що про такий конкурс ми нічого не чули. Сума серйозна, однак тендера не було. Спочатку довелося розібратися зі самою схемою закупівлі квартир, а дістатися до прізвища вдалося лише зараз. Але все по порядку.
Оказалося, що тендера й не повинно було бути. Квартирні закупівлі МВС і Міноборони регулює окреме Постановлення Кабміну №147 2011 року. Згідно з ним, замовник публікує дані про конкурси не в «Вістнику держзакупівель», а на своєму сайті та в ЗМІ (на свій вибір). Публікується «оголошення про проведення закупівлі, що включає вимоги до житла, зміст конкурсної документації, строк подання пропозицій, місце проведення торгів, контактну інформацію». Ми дійсно знайшли на сайті Міністерства внутрішніх справ розділ про закупівлі житла на вторинному ринку. Підхід до розкриття інформації тут дуже вибірковий: іноді — досить розгорнуті повідомлення, а іноді взагалі не уточнюється, скільки квартир збираються купити.
Мовляв, телефонуйте, і ми самі все розповімо. Постановлення Кабміну обіцяло куди ширше інформування. На сайті МВС є дані, що 21 липня, 4 вересня і 4 жовтня переможцем конкурсу на придбання житла для працівників МВС стала Татяна Дорівна Кривобок. Але в цих повідомленнях немає ніякої інформації про те, скільки житла купують і де, хто склав конкуренцію переможцю на торгах. І, головне, гроші — скільки їх заплатять. Цього МВС теж не розповідає. Інформативність повідомлень наближається до нуля. А оцінити прозорість конкурсу практично неможливо. Всього цього не дізналися б і ми, якби не Портал публічних фінансів. На якому, крім суми платежів, видно також, які квартири купувало міністерство. Виявилося, що було придбано 41 квартиру в будинках на вул. Горького, 5б, 5в, 5г та вул. Павла Чубинського, 2 — це адреси будинків житлового комплексу «Софія Київська» (за Академмістечком). Квартири купувалися двох типів — двокімнатні в середньому по 600 тис грн. та трикімнатні по 900 тис грн. без ПДВ, оскільки продавцем виступала фізична особа. З економією в МВС не вийшло.
Наприклад, двокімнатна квартира №179 по вул. Горького, 5в площею 42 кв м придбана за 585 тис грн., тобто по 14 000 грн. за квадратний метр. У відкритих джерелах є дані про продаж квартир у цьому будинку по 13040 грн. за квадратний метр. У цих же будинках Татяна Кривобок продавала квартири не лише МВС, але й Міноборони. Правда, Міністерство оборони досі не створило кабінет на Порталі публічних фінансів, а тому даних про оплату цих договорів там немає. Зате Міноборони на відміну від МВС публікує у себе на сайті повну конкурсну документацію, розгорнуті протоколи торгів, дані про переможців та вартість договорів. На сайті Міноборони дані про договори з Татяною Кривобок за липень-вересень 2015 року на 12,23 млн грн., млн грн. та млн грн. Таким чином, у 2015 році Татяна Кривобок підписала з обома міністерствами договори на придбання квартир як мінімум на 83,88 млн грн.
Таємничий продавець
Усі придбані квартири знаходяться в Софіївській Борщаговці, у будинках на вул. Горького та Чубинського в ЖК «Софія Київська». Забудовником є ТОВ «Укрполіскорм» Людмили Скуратовської, дружини народного депутата Сергія Скуратовського від Радикальної партії, який очолює Комітет Верховної Ради з питань будівництва.
Однак забудовник — забудовником, а квартири силовикам продає їх власник, тобто — Татяна Кривобок. Ми з'ясували, що чоловік цієї жінки — Юрій Васильович Кривобок, старший слідчий з особливо важливих справ Генеральної прокуратури. Посаду в ГПУ він отримав лише у 2014 році, а до цього працював прокурором Оболонського району Києва.
До недавнього часу родина прокурора не відрізнялася надзвичайними доходами. Про це свідчить Декларація Юрія Кривобока за 2013 рік, де прокурор указав трохи більше 100 тис грн. доходу, а його дружина — менше 40 тис грн., основну частину якого складали страхові виплати. Правда, сам Юрій Кривобок, який працює в прокуратурі не менше з 2009 року, задекларував три будинки, дачний будинок, одну квартиру, а також інше нерухоме майно на 8,5 тис кв.м, яке не вдалося ідентифікувати. Можливо, це й є квартири, які потім він переписав на дружину. Тому що сама Татяна Кривобок не указала в декларації за 2013 рік взагалі ніякого житла.
У реєстрі майнових прав є дані про чотири невеликі квартири в Софіївській Борщаговці, власницею яких значиться Татяна Кривобок. Ці квартири оформлені у власність у 2015 році. Припускаємо, що так само було й з рештою, вже проданими квартирами, і це пояснює їх відсутність у декларації два роки тому. Однак залишається відкритим питання, як у родині прокурора з'явилося понад 100 новозбудованих квартир, проданих армії та міліції.
Як із землі зробити квартири
У декларації Татяна Кривобок указала 6,70 га землі. Колись пані Кривобок віддала землю під забудову фірмі «Укрполіскорм» (наприкінці 2014 року забудовник викупив землю). Свої відносини землевласника та забудовника оформили безстроковим договором суперфіцію, що дає право забудови ділянки. Вірогідно, як винагорода за землю Татяна Кривобок і отримала готові квартири. Землю в Софіївській Борщаговці мала не лише дружина прокурора, але й його батько та мати. Усього 16,64 гектарів полів. І всі вони — аналогічно — мали договори про забудову з «Укрполіскорм». Словом, сімейний бізнес.
Виник логічне питання: коли й як родина прокурора обзавелася такою кількістю землі в безпосередній близькості до столиці? Виявилося, що у 2009 році родичі прокурора скористалися правом безплатної приватизації землі в Софіївській Борщаговці. За законом кожен громадянин має право отримати безплатно у власність ділянку під особисте селищне господарство, але лише площею до 2 га й один раз. Однак у Софіївській Борщаговці людям вдавалося отримувати ділянки й по два рази, що є прямим порушенням закону. Зокрема, по два ділянки отримали Оксана Юріївна Кривобок та Василій Яковлевич Кривобок — батьки прокурора. Раніше це були землі державного агрокомбінату «Пуща Водиця». Спочатку сільрада збиралася передати їх в оренду ТОВ «Біо Оріяна», яке з 2006 року мало договір із Софіївсько-Борщаговською сільрадою про забудову. Компанія обіцяла, крім багатоповерхівок, побудувати дитсадок, школу, провести водопровід для всього села та передати 5% житла працівникам державного агрокомбінату «Пуща Водиця». Але у 2008 році сільрада скасувала рішення про забудову ТОВ «Біо Оріяна», обґрунтовуючи це тим, що інвестор нічого не робить для оформлення ділянки, а ще на його роботу скаржаться місцеві жителі.
«Біо Оріяна» оскаржила це рішення в Господарському суді Київської області й першу позову виграла. Саме в цей час сільрада отримала від агрокомбінату «Пуща Водиця» лист про відмову від спірної землі на користь села. Зазначимо, що ця відмова сталася без узгодження з Міністерством аграрної політики. У 2010 році сільрада подала позов про перегляд судового рішення за новооткритими обставинами. Сільрада стверджувала: вона дізналася, що земля перебувала у користуванні НДВА «Пуща Водиця», а тому вона не мала права передати цю землю під забудову ТОВ «Біо Оріяна», і її рішення було незаконним. Суд з цим погодився.
Похоже, що всі ці аргументи були потрібні сільраді лише для того, щоб позбутися небажаного забудовника — фірми «Біо Оріяна». Оскільки у 2009-2010 рр., ще не маючи на руках відмови держпідприємства від землі, сільрада вже активно роздавала цю землю у власність безплатно під особисте селищне господарство малознаним громадянам. Однак у законності цих рішень ніхто не став сумніватися. Але повернемося до родини Кривобок. За правом безплатної приватизації вони отримали небагато землі, а потім активно скуповували її в інших осіб із числа тих, кому сільрада тоді подарувала землю.
Правда, родичі прокурора не збиралися займатися селищним господарством, і того ж 2010 року змінили цільове призначення землі на будівництво багатоквартирних будинків. Зазначимо ще один цікавий момент. У 2009 році разом із Кривобок землю під селищне господарство безплатно отримала й швидко продала Анна Свириденко. Вона — дружина судді Господарського суду Київської області Павла Горбасенко. А саме Господарський суд Київської області, де суддею є чоловік Свириденко, допоміг Софіївській сільраді відбитися від попереднього небажаного претендента на землю. На останніх виборах до Київської міської ради Василій Кривобок був довіреною особою кандидата Анни Свириденко, яка балотувалася від партії «Батьківщина». Більше того, Свириденко та Кривобок навіть мають спільну фірму — ТОВ «Юридична фірма «Добродії».
Земельні угоди в Софіївській Борщаговці не пройшли непоміченими. У 2011 році місцева депутатська комісія склала розгромний звіт про дериб землі. У цьому звіті фігурували й ділянки родини Кривобок, де відзначалося, що вони виділені з порушеннями. Депутати направили матеріали в прокуратуру всіх рівнів та Адміністрацію президента. Але правоохоронці не вбачили складу злочину. Помічником прокурора Києво-Святошинського району тоді був Назар Холодницький, який, нагадаємо, місяць тому очолив Спеціалізовану антикорупційну прокуратуру при ГПУ.
Так що єдине, що ми можемо — це просто зафіксувати чергову історію ділового успіху в прокурорській родині. І черговий раз подивитися талантам, удачі чи просто магічним здібностям заробляти гроші, що переслідують родини українських прокурорів.