«Довга пам'ять, гірша за сифіліс, особливо в вузькому колі», як співає БГ. Але в нас пам'яті взагалі немає. Не сумніваюся, що махінація щодо відстрочки електронного декларування для Деркача і Мисика пройде абсолютно безкарно. Так само як усі їхні попередні художества. Наприклад голосування за «диктаторські закони». Сім'я Андрія Деркача на чолі з батьком, колишнім головою СБУ часів Кучми та Гонгадзе, уже давно проживає в США на власній престижній віллі. І вся робота Деркача нині — це перекачування вкрадених в Україні грошей у Штати. І йому, природно, насамперед декларування невигідно. Так само як і зближення з ЄС. Мисик, якщо забули, прославився колись золотим батоном, який подарував від своїх «Кулиничів» Януковичу. Ну, природно, обидва голосували за диктаторські закони. І спокійно продовжують нині крадіжки в Україні. І відкрито працюють проти України. І це стосується не лише відстрочки електронного декларування. Нині ця компанія ведить активну роботу щодо знищення Сумської області в рамках децентралізації. Хочуть відірвати її частину і влити в нове утворення під назвою «Слобожанщина».Деркач, як давній депутат від Сумщини, вів там проросійську агітацію, так її ведить і нині. В ідеалі — створення в прикордонних з Росією областях Сумщини та Харківщини особливого району з відкрито сепаратистськими настроями. І все це — відкрито, безкарно, нахабно. Погано, коли пам'яті зовсім немає. Погано це закінчується. На жаль, на жаль, не для наших фігурантів. Цілком ймовірно, що на неминучих осінніх парламентських виборах Деркач і Мисик покинуть лави «Волі народу» через послаблення сім'ї Литвина та смерть Єремеєва. І цілком органічно влиються в БПП. На жаль, Петро Олексійович всеїдний у політичному сенсі, а Деркач і Мисик — абсолютно беспринципні. Варто згадати, як бистро хрещеник Кучми Андрій Леонідович у 2005 році надів оранжеву стрічечку і вскочив на трибуну ближче до Ющенка. Те саме буде й нині. Уже всі забули, що Деркач і Мисик радісно голосували за «диктаторські» закони 16 січня, нетерпляче чекаючи, коли ж «Беркут» прикінчить «майданутих». І — нічого, забулося. Хоча фактично на руках усіх нардепів, які голосували за «диктаторські» закони, — кров і смерті.Але Петру Олексійовичу Деркач вигідний як ситуативний союзник у боротьбі з Коломойським, та й 20 голосів «народовольців» дуже знадобляться в грядущому процесі зґвалтування української Конституції. А там, глядиш, у нагороду за вірність Петро Олексійович дозволить повернутися до розграбування атомної енергетики. Наприклад, колега Деркача і Мисика — димерський бандит Москаленко, в екстазі обома руками голосував за диктаторські закони, уже давно пристроївся в БПП. Мерзко все це, але пояснювально. Пояснювально й те, що Деркач і Мисик і цього разу потрапили в парламент. І справа не в тому, що Деркач багато років є «смотрящим» Сумщини. Справа в тому, що їм куплена вся місцева влада, від силовиків до губернатора. І тому, якщо система не змінитися, Деркач і наступного разу обереться від Сумщини. Достатньо згадати безобразну травлю, організовану Деркачем проти Мішеля Терещенка. «Сьогодні у гетьманській столиці Глухові, який протягом усієї передвиборчої кампанії залишався найбільш напруженою точкою на електоральній мапі України, як і по всій країні за виключенням окупованих територій розпочалися вибори.Як відомо, головними конкурентами на посаду глухівського міського голови є Мішель Терещенко — нащадок українського аристократичного роду промисловців-меценатів та Юрій Бурлака — діючий мер, колишній регіонал, наближений до «смотрящого» Сумщини Андрія Деркача. Використання адмінресурсу, чорного піару та брудних технологій, застосованих проти Терещенка, стали символом цієї боротьби. Останній штрих — несподівана зміна «Радикальною партією» та «Батьківщиною» своїх представників у міській виборчій комісії. У Штабі Мішеля Терещенка це назвали зрадою та продажністю Андрію Деркачу. А в цілому через ситуацію в місті та систематичні грубі порушення Комітет виборців України позначив Глухів як «гарячу точку». До слова, як поділилися на одній із дільничних виборчих комісій, вперше на їх пам'яті на вибори у Глухові звернули увагу представники ОБСЄ, які напередодні перевіряли дільницю, дивилися на кабінки та умови голосування. З самого ранку 25 жовтня ситуація в місті візуально є спокійною. Спостерігачі та члени комісії відзначають достатньо високу для цього часу явку серед усіх вікових категорій населення.Як поділився один із членів ДВК, це, на його думку, пов'язано з тим, що нарешті в місті з'явилася справжня альтернатива. «В мери вперше йде нащадок історичної для міста і України сім'ї, яка побудувала майже всі історичні будівлі Глухова. Він же єдиний в місті за 24 роки створював робочі місця. Тож фактично люди йтимуть і голосуватимуть за себе», — поділився він. «Ми йдемо на вибори, щоб ніхто не «проголосував» замість нас, бо впевнені, що й таке може бути, — коментує глухівська сім'я — пані Тетяна, пан Євген та їх син Роман, які разом прийшли голосувати на виборах. — Ми патріоти свого міста та держави, тому по максимуму використовуємо своє право на вибір. До того ж, хотілося б щоб кожна сім'я, як і ми, прийшла проголосувати та зробила свій вклад у зміни в Україні та Глухові. На нашу думку, не йти голосувати не можна. Завдяки сьогоднішнім подіям у нашій країні «вічних виборів» щось нарешті має змінитися — поставити в цьому процесі крапку, або започаткувати щось нове». Незважаючи на видимий спокій у Глухові, вже починає з'являтися інформація про «хороводи» на дільницях, а представники демократичних сил готуються до провокацій та найбільших порушень після обіду — коли провладні конкуренти придивляються до умов виборів.«Ми слідкуємо не тільки за волевиявленням громадян, але й за членами комісій, які підтримують діючу владу, бо тут навіть представники «Солідарності» та «Опозиційного блоку» сидять поряд, — коментує кандидат у депутати до місцевої ради від «Об'єднання «Самопоміч» Дмитро Белінський, який слідкує за виборами на ДВК №590747. — На даний момент поки не було нічого помічено. Але ми готуємося до порушень у момент голосування, підрахунку голосів та складання протоколів. Тож поки ми слідкуємо за громадянами, щоб вони голосували за своїми паспортами, щоб не допустити «хороводів» та вкидань». Проте слідкують не лише вони. Особливістю виборів у Глухові є й те, що на округах є по два «журналісти» місцевої газети «Неделя», яку пов'язують з Андрієм Деркачем. Вони достатньо напористо знімають все, що відбувається на виборах на 1-2 камери, на яких є позначки ТРК «ЕРА», яку теж пов'язують з депутатом-олігархом.«Глухів дійсно кримінальне місто підконтрольне смотрящему Деркачу Андрюші. Після того як він став нардепом від 159 виборчого округу (м. Глухів), він систематично розкрадав те, що було зроблено віками, в тому числі й Терещенками. Він за допомогою колишньої голови Глухівської райдержадміністрації Лисенко Ольги Петрівни знищив Шалигинський цукровий завод і здав його на металобрухт — навіть фашисти цього не зробили. За це Ольга Петрівна отримала орден Княгині Ольги. Він відкрив на пунктах пропуску Бачівськ та Катеринівка магазини DUTY FREE і призначив директором цих магазинів дружину начальника Глухівської митниці Вискуб Ольгу. Товари з цих магазинів, переважно горілка, продаються місцевим жителям, бо вона значно дешевша без мита. Він контролює через довірених йому митників контрабандні потоки. Колишній мер Глухова Бурлака також працював раніше митником, і в нього й сьогодні на митниці працюють його корєша: Нікіті, Курок, Горобко, Павловець, Голуб та інші, які «заробляють» Деркачу незаконні кошти». Та сама ситуація й з Мисиком. У парламенті цього персонажа звуть «батоном» або «ветеринаром». Ветеринаром Мисик працював до того, як пішов у бізнес. Хлібний. Досить успішно Мисик знищив на Харківщині всі приватні хлібопекарні, ставши обласним монополістом. У один прекрасний момент Мисик у припливі жадібності різко підняв ціни на хліб, що природно викликало хвилювання.У результаті Мисику не допомогло й членство в Партії регіонів. Кажуть, що його особисто побив Кернес. Найбільш «скандальний» період для Володимира Мисика припав на роки, коли Харківською областю керував Арсен Аваков. Так, у 2007 році Мисик «втрапив» у серйозний земельний конфлікт. Каменем спотикання послужив ділянка в пгт. Кулиничи Харківського району області — там, де розташовується хлібокомбінат. Депутата звинувачували в тому, що він незаконно огородив забором землю навколо хлібокомбінату, захопивши при цьому ділянку дороги, що вела до житлового масиву, місцевої поліклініки та дитячого садка. При цьому Мисик звинувачення заперечував, стверджуючи, що у підприємства є всі необхідні документи. Місцеві жителі розпочали активну кампанію проти власника хлібозаводу, у чому їх одразу публічно підтримав губернатор. Потім конфлікт отримав досить емоційне продовження. Мисик раптом заявив, що раз уж у нього забрали землю, то всі заводи, які належать хлібокомбінату «Кулиничи», зупинять виробництво. Якщо й після цього керівництво області не пояснить причини своїх дій, він оголосить голодування — за участю ще 200 працівників підприємства.При цьому депутат наголошував, що оголосити голодування його попросив колектив. Втім, до крайніх заходів справа не дійшла. Дуже скоро Володимир Юрійович заявив, що йому дуже хочеться поставити крапку в конфлікті навколо заводу, оскільки, незважаючи на всі конфлікти з владою, «питання було врегульовано». Приблизно в той же час на Мисика знову «наїхали» — причому як політичні опоненти, так і прихильники. Бізнесмена звинувачували в тому, що він різко підняв ціни на продукцію свого хлібозаводу. Причому ополчилися на нього не лише «нашеукраїнці» та комуністи, але й соратники з ПР. Мисик же пояснив, що вартість «соціальних» сортів залишилася попередньою, і дав урочисту обіцянку не підвищувати ціни до Нового року. Ще один, більш серйозний скандал розгорівся у червні 2010 року. Тоді Мисика звинувачували в організації дебошу в поселковому кафе: приватний підприємець Станіслав Рижиков написав заяву в міліцію, стверджуючи, що Мисик натравив на нього охорону з 20 осіб і силою вивіз з літньої площадки кафе все майно на суму близько 180 тис. грн. Рижикову відмовили у відкритті кримінальної справи, оскільки міліція вважала, що складу злочину немає.Справу передали в прокуратуру — перевірити, законним ли був відмова. Тоді ж несподівано всплила інформація про те, що Володимир Юрійович і тогочасний прокурор області Василій Синчук — кумовья. Однак Синчук поспішив заявити, що дружні зв'язки не вплинуть на визнання вини Мисика, якщо вона буде доведена. Янукович і Мисик. Напередодні дарування золотого батона. Нині Мисик за сприяння Деркача благополучно прикінчує конкурентів у Сумській області. І обидва намагаються протягнути проект «Слобожанщина», унаслідок якого Сумська область буде фактично розчленована й знищена. Що примітно, в «Слобожанщину» увійдуть насамперед прикордонні з Росією райони, в яких Москва давно й активно ведить антиукраїнську агітацію. В тому числі й за допомогою своїх агентів впливу, на кшталт випускника Вищої школи КГБ імені Дзержинського — Андрія Деркача. А у світлі можливої реалізації медведчукового проекту про референдуми — не дивуватимусь, якщо одного разу «Слобожанщина» проведе референдум щодо приєднання до Росії. Нинішня політика всеїдності Порошенка веде до того, що для розчленування України не знадобляться навіть «зелені чоловічки».У світлі недавної другої річниці прийняття «диктаторських» законів хотілося б згадати поіменно всіх радісно голосувавших за нашу смерть депутатів. Але навряд чи це щось змінить. Слова, на жаль, тут уже не допоможуть.
Деркач і Мисик: як олігархи-приспособленці розкрадають Україну
Бізнес та корпоративні схеми · Вибори та політпартії · Енергетика · Земля та забудова · Кримінал · Медіа та свобода слова · Міжнародні зв’язки · Місцева влада · Освіта · Правоохоронні органи · Статки та декларації · Центральна влада