У найближчі дні до Конституційного суду України має надійти унікальне конституційне подання. З парламентських джерел стало відомо, що у Верховній Раді в спішному порядку розпочався збір підписів депутатів президентської фракції та її сателітів під новим поданням до КС. Депутатів несподівано під час зимової перерви зацікавив питання про те, як розуміти одне нічим не примітне положення Конституції. Йдеться про її статтю 155, у якій сказано, що: «Законопроект про внесення змін до Конституції України, … Попередньо схвалений більшістю від конституційного складу Верховної Ради України, вважається прийнятим, якщо на наступній черговій сесії Верховної Ради України за нього проголосувало не менш як дві третини від конституційного складу Верховної Ради України». Отже, народних обранців дуже турбує питання про те, як правильно розуміти в цьому положенні Конституції словосполучення «наступна чергова сесія». Наказ внести таке подання до КС депутати отримали безпосередньо з Банкової. Це сталося після відвідування Україною посланцем Путіна — Грізловим та його зустрічі з Порошенком.
Справа в тому, що Порошенко потрапив у створену ним самим ситуацію цугцванга. Йдеться про внесення змін до Конституції щодо децентралізації, зокрема закріплення в ній пресловутого пункту 18 про особливий порядок здійснення місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей (або, як стверджують деякі, про особливий статус Донбасу). Як відомо, ажіотаж із прийняттям відповідного законопроекту був штучно створений минулого літа, коли КС за кілька днів «склепав» позитивний висновок, а парламент під вибухи гранат і гибель людей на площі перед будинком Верховної Ради 31 серпня поспішно прийняв цей законопроект у першому читанні. Згідно з Конституцією, остаточне прийняття цього законопроекту має відбутися на «наступній черговій» сесії. Тобто тій, яка закінчується 1 лютого 2016 року. Але проблема в тому, що у Порошенка немає необхідних для його прийняття 300 голосів депутатів. Домовленості та торги йдуть повним ходом, але гарантованої достатньої кількості голосів немає. Злі язики стверджують, що вже «наколядовано» всього близько 290 голосів.
Але є ще й інший аспект проблеми. Він полягає в тому, що прийнявши такі зміни до Конституції (які спочатку були вигідні лише Росії), Україна втратить свій останній козир у грі щодо виконання Мінських угод. Росія, яка й так поводиться демонстративно нахабно, постійно вводячи в оману як Україну, так і Захід, не виконуючи своїх зобов'язань, вже нічим не буде стримуватися. Її руки на Донбасі будуть повністю розв'язані. І якщо влітку необхідність прийняття змін до Конституції Порошенко подавав чи не як останній шанс встановити мир на Донбасі (хоча війна там досі продовжується), то тепер Банкова «запіла» іншу пісню. Вже почали говорити про те, що якщо внести зміни до Конституції на цій сесії, то Путін уже ніколи не виведе російські війська з Донбасу — нічим його буде до цього примушувати. Очевидним у всій цій крайній мутній ситуації є те, що керівництво України переграло саме себе. Або в черговий раз грає на руку Путіну (в що не хотілося б вірити, але розвиток подій все більше й більше схиляє саме до такого висновку).
Але щоб «притримати» прийняття конституційних змін про особливий статус Донбасу, повністю не «поховавши» цей законопроект, потрібно якось легітимізувати таку відстрочку. Але як? Президентські «розуми» з цією метою вирішили по-своєму тлумачити Конституцію. А саме те, що наступна чергова сесія Верховної Ради не обов'язково має бути… наступною. Це може бути й наступна за наступною, й наступна за наступною за наступною.
Ну ви зрозуміли! А оскільки за Конституцією тлумачення її здійснює виключно КС, то ці самі «розуми» не придумали нічого кращого, ніж залучити його (КС) до вирішення цього крайне важливого питання. Тепер справа за малим: зібрати підписи 45 депутатів під відповідним поданням і «попросити» КС «правильно» тлумачити зазначене положення Конституції. На щастя, у КС великих проблем з цим не виникне — він, як показує давня й особливо свіжа практика його діяльності, дуже чутливий до «прохань» Банкової. Незалежно від того, хто б там не сидів. Ну, є така «позитивна» риса у вітчизняного КС. Тим більше в нинішньому складі КС, більшість суддів якого успішно «ублажали» Януковича, а тепер, «підвішені за ребро» кримінальною справою (за якою вони проходять поки що у статусі свідків), чітко орієнтуються на Порошенка. Але щоб застрахуватися від усяких несподіванок, на Банковій прийнято рішення про поспішне «доукомплектування» КС бракуючими суддями. На щастя, така можливість існує — є дві вакансії суддів КС за квотою Президента й дві за квотою Верховної Ради.
Плюс з'їздом суддів України суддів КС ще восени обраний Віктор Кривенко, якого давно й міцно пов'язують із Сергієм Кивальовим. Йому залишилося лише принести присягу. Що ж стосується інших претендентів на посади суддів КС, то, за наявною інформацією, їхні кандидатури вже ретельно відібрані. У кулуарах обговорюються щонайменше три реальні претенденти на нових «служителів» і «захисників» Конституції. За квотою Верховної Ради в КС збираються делегувати Михайла Теплюка. Зараз він займає посаду заступника керівника апарату ВР — керівника юридичного управління парламенту. Він працював на цій посаді при всіх — починаючи від Мороза, закінчуючи Гройсманом… Люди, які його знають, говорять, що йому це вдалося з двох причин. По-перше, він «технар», а такі затребувані при будь-якій владі для правильного юридичного оформлення потрібних рішень. По-друге, він завжди правильно розумів «політику партії» чергової партії влади. У цьому йому допомагала стара закалка, яку він отримав ще під час роботи у вищій партійній школі при ЦК КПУ. За квотою Президента членство в КС обіцяно Сергію Головатому.
В цю версію можна вірити, дивлячись на те, як, по суті, запально він захищає й «пробиває» зміни до Конституції щодо правосуддя. Нібито кандидатуру Головатого підтримує також Гройсман. Однак у інших наближених до президентського «тіла» є серйозні заперечення щодо цієї кандидатури. Головне з яких — немає повної впевненості в тому, що Головатий, отримавши посаду, не почне самостійну «гру», або, як говорив Висоцький, «не вийде з повиновення». І є побоювання, що з цієї причини Головатого можуть просто «кинути». Як це колись з ним зробив Янукович, за якого він активно агітував на президентських виборах 2010 року. Тоді Янукович пообіцяв Головатому свою підтримку при обранні його суддею Європейського суду з прав людини. Але на останньому етапі його тихенько «злили», віддавши перевагу Юдковській. Ще одним претендентом на посаду судді КС за квотою Президента є Микола Онищук, відомий своєю політичною «всеїдністю».
Під час президентства Ющенка Онищук був міністром юстиції й запам'ятався, зокрема, своєю участю в спробі ліквідувати окружний адміністративний суд міста Києва після того, як останній не прийняв низку «потрібних» для Ющенка рішень щодо дострокових парламентських виборів. Тоді міністр юстиції Онищук разом із головою ВАСУ Пасенюком і заступником голови президентської адміністрації Пукшиним «благословили» Ющенка на ліквідацію зазначеного суду й створення замість нього двох нових — Лівобережного й Правобережного адміністративних судів міста Києва. Міністр Онищук тоді внес Президентові Ющенку подання про зазначене переформатування судів Києва. Ця юридична афера не була реалізована до кінця лише завдяки тому, що про неї дізналася громадськість і проти неї «повстала» частина парламенту. Народний депутат України С. Олійник звернувся у цьому зв'язку до Генпрокурора Медведька з зверненням, у якому обґрунтував перевищення Онищуком своїх службових повноважень, грубе попирання ним фундаментальних положень Конституції й просив розглянути питання про притягнення його до кримінальної відповідальності за ст. 365 КК України.
Онищук був затребуваний і при режимі Януковича. Його включили до створеної Януковичем Конституційної асамблеї, де він проявив себе гарячим прихильником і творчим інтерпретатором «конституційних» ідей тогочасного правителя України. Зокрема це стосувалося змін до Конституції щодо правосуддя, просування яких курував Портнов. Зусилля Онищука були помічені й він, за поданням Портнова, стає ректором Національної школи суддів. Тепер Онищук, якого в політичних колах давно певним чином пов'язували з Медведчуком, має велике бажання й досить великі шанси потрапити в КС. Дуже ймовірно, що ця «чудова» четвірка поповнить склад КС вже на наступному пленарному тижні. І після цього країна стане свідком цілої низки «епохальних» рішень оновленого КС.