Новим заступником голови Запорізької обласної державної адміністрації Костянтина Бриля став уродженець Луганської області Ігор Радченко, офіцер батальйону «Айдар» з позивним «Рубіж». Новопризначеному заступнику 48 років, за професією він юрист, займався адвокатською та правозахисною діяльністю в місті Рубіжне Луганської області.
У червні 2014 року, коли Рубіжне перебувало під контролем бойовиків, Радченко, який на той час уже був добровольцем Збройних сил України, був викрадений з власного дому бойовиками Павла Дремова. Кілька днів його утримували в приміщенні Сєвєродонецького інституту «Хімтехнологія», однак за розпорядженням, як припускали луганські ЗМІ, саме Павла Дремова, його відпустили. Після звільнення трикутника Сєвєродонецьк—Лисичанськ—Рубіжне українськими військовими у липні 2014 року Ігор Радченко служив у батальйоні «Айдар», де очолював одне з підрозділів.
У батальйоні у Радченка виник конфлікт з одіозним командиром «Айдара» Ігором Мельничуком. За даними слідства у справі Мельничука та словами самого Ігора Радченка, у лютому 2015 року «мельничукці» напали на Ігора Радченка та трьох інших «айдарівців» біля Сєвєродонецького управління міліції, доставили їх у Щастя, де протиправно утримували. Радченко вдалося втекти лише на одинадцятий день полону. Проте сам Ігор Мельничук у показаннях з парламентської трибуни заявив, що Ігор Радченко, у викраденні якого його підозрюють, готував зрив проукраїнського мітингу в Луганській області. На підтвердження своїх слів він продемонстрував залі відеозапис з мобільного телефону, на якій Радченко говорить про зрив мітингу.
Не менш одіозний колишній керівник Луганської міліції Анатолій Науменко при цьому вважає, що «Радченко та Мельничук — це одного поля ягоди». «Ігор спочатку працював з Мельничуком, потім вони посварилися, потім — і взагалі один одного захоплювати почали. Нехай вони самі розбираються, хто з них краще», — розповідав Науменко у інтерв'ю «Лівому берегу».
Колишній головний міліціонер Луганщини також звинуватив Радченка у захопленні Сєвєродонецького міськвідділу міліції, тоді як місто вже перебувало під контролем України. «Сєвєродонецький — Радченко. Так-так, Радченко зі своїми людьми захоплював. Усі ці справи розслідує військова прокуратура. Я думаю, вони поставлять у цьому крапку», — згадував Науменко у інтерв'ю. Цікава також оцінка, яку тоді дав Науменко нинішньому заступнику запорізького губернатора. «Ігор Радченко — хитрий та розумний. І запам'ятайте: він набагато розумніший за Мельничука. У нього все в порядку з «звивинами». Він завжди був адвокатом специфічної когорти людей», — резюмував Науменко. Однак потрібно розуміти, що ці оцінки, передусім, продиктовані претензіями, які висловлював Ігор Радченко до одіозного керівника луганської міліції.
Ще одна резонансна справа за участю Ігора Радченка — захоплення Лисичанської телерадіокомпанії «Акцент» у жовтні 2014 року у період парламентської виборчої кампанії. Тоді озброєні «айдарівці» на чолі з Ігором Радченком ворвалися в приміщення телекомпанії та заблокували її роботу.
«Приїхали озброєні люди в бусику з написом «Батальйон «Айдар». У цей час у приміщенні перебували волонтери представника командування АТО в Лисичанську Віталія Шведова, озброєні бійці вивели їх і попередили, що якщо повернуться — прострелять ноги», — описують подію очевидці. «Айдарівці» посилалися на звернення до них окружної виборчої комісії, яка повідомляла, що не може надати ефірного часу кандидатам через те, що приміщення телекомпанії захоплене невідомими, а також звинувачували «Акцент» у співпраці з бойовиками. У період, коли Лисичанськ перебував під контролем бандформувань, «Акцент», дійсно, з задоволенням надавав ефірний час бойовикам, зокрема лідеру батальйону «Привід» Олексію Мозговому, та випускав відверто сепаратистські новини. Однак у момент захоплення «айдарівцями» на «Акцент» працювали переважно волонтери медіагрупи штабу АТО, на частотах компанії виходили програми Суспільного ТВ, новини Еспресо ТВ, а також місцеві новини — зовсім не сепаратистські, однак такі, які не подобалися багатьом учасникам виборчої гонки, зокрема колишньому нардепу-регіоналу, екс-мерові Лисичанська Сергію Дунаєву, який до цих подій контролював «Акцент».
Саме його замовлення, на думку волонтера медіагрупи штабу АТО в Лисичанську Олександра Кобзаря, виконували «айдарівці» на чолі з Радченком, коли захоплювали телекомпанію. Разом з Радченком керував захопленням і помічник депутата Дунаєва Євген Байрамов. Ігор Радченко у жовтні 2014 року також був учасником виборчої гонки на Луганщині. Балотувався в окрузі № 113 з центром у місті Сватово як самовисуванець, але програв вибори. Невдалою була й попередня спроба Радченка пройти до парламенту. У 2012 році він балотувався в народні депутати від «Батьківщини» за 112-м мажоритарним округом, але також програв вибори.
Проте у нового заступника Костянтина Бриля є досвід роботи у виконавчій владі — Радченко входив до складу виконкому Рубіжненської міськради. Зі складу Збройних сил України Ігор Радченко звільнився недавно — 12 грудня 2015 року за сімейними обставинами. На новому місці роботи «Рубіж» — Ігор Радченко займатиметься силовими напрямками, у тому числі й питаннями оборони області, а також боротьбою з криміногенною ситуацією в регіоні.
Дивна, однак, кадрова політика в Запорізькій ОДА. Призначати на посаду заступника губернатора «чорного» адвоката, який спеціалізувався на роботі з автоворами та «поверненні» за гроші викрадених машин. І до якого є численні питання щодо діяльності під час війни. Проте Радченко вже відмовився від проходження конкурсу на посаду. Видимо, хтось розумний посоветував не висовуватися.